Провал «Джексонвілля», тріумф «Х’юстона» та чемпіонство «Баффало». Огляд 18-го ігрового тижня НФЛ
Наш блогер підбив підсумки.
«Х’юстон» пролетів перебудову за сезон і вперше за чотири роки пробився до плей-офф
«Тексанс» були агресивними на драфті та в міжсезоння. Здавалось, що техасці хочуть завершити свою перебудову за рік і одразу отримати результат. Проте їх шанси на це не здавались особливо великими. Новачок-квотербек, новачок-тренер, який був вже четвертим на посаді за останні чотири роки, та не дуже сприятлива історія попередніх сезонів не надто дозволяли вважати «Х’юстон» серйозним претендентом на щось. Але «Тексанс» здивували всіх.
Із путівкою в плей-офф та можливим чемпіонством дивізіону на кону, «Х’юстон» провів дуже солідний матч. Перший же розіграш техасців став тачдауном – Страуд запустив 75-ярдовий пас на Ніко Коллінза. Це було наче превью того, що відбудеться далі. А далі відбувся ідеальний матч від цих двох. Страуд кинув 2 тачдауни, набрав 264 ярди та промазав всього 6 пасами з 26. На вирішальному драйві квотербек був бездоганним, влучивши всіма своїми пасами (7 з 7 на 82 ярди). Сі Джей став всього п’ятим новачком-квотербеком в історії НФЛ, який набрав 4000 пасових ярдів за сезон. Коллінз, в свою чергу, прийняв всі 9 пасів, якими набрав 195 ярдів. Завдяки цьому Ніко вперше пробив відмітку в 1000 ярдів на прийомі за сезон. Зв’язка Страуда та Коллінза виглядає ідеальною і має стати головним аргументом «Тексанс» в плей-офф.
Захист «Х’юстона» теж зробив свою роботу. Не без нюансів у вигляді 188 ярдів від Джонатана Тейлора, але головним є кінцевий результат. В ключовий момент «Тексанс» встояли і не дозволили конвертувати четвертий даун в своїй червоній зоні. Вони також успішно втримали Гарднера Міншью і не дали йому налагодити пасову гру. Квотербек не кинув жодного тачдауну і мав відсоток точності трохи більше 50%. «Х’юстон» заслужив на свій успіх. І якщо перед сезоном вони сприймались аутсайдерами, то перед плей-офф навряд чи хтось наважиться навісити на «Тексанс» цей ярлик. Це міцна команда, з якою точно не хочеться зустрітися.
«Індіанаполіс» мав цілком реальні шанси на перемогу в цьому матчі. Але сам зруйнував їх незрозумілим рішенням у вирішальний момент. Весь матч «Кольтс» тримались майже виключно на героїчному перформансі Джонатана Тейлора. «Х’юстон» має третій найкращий захист проти виносу в лізі, але раннінбек «жеребчиків» цього не помітив. Тейлор в середньому набирав по 6,3 ярди за виніс і назбирав їх аж 188. На його рахунку був і єдиний тачдаун «Кольтс». Саме в епізоді з тачдауном Джонатан отримав травму і залишив поле. Але потім він повернувся на вирішальний драйв і отримав м’яч у 9 з 11 розіграшів.
Тут і сталось те, що складно пояснити. На четвертому дауні, який вирішував долю всього сезону, «Інді» прибрали Тейлора з поля. Що собі думали тренери «Кольтс», коли приймали це рішення, ніхто вам не скаже. Замість того, щоб дати м’яч в руки Тейлору, щоб той набрав один ярд, «Кольтс» розіграли пасову комбінацію з пасом на третього (!!!) раннінбека. У підсумку що пас від Міншью був лайно, що прийом від Гудсона – не краще. Можливо, «Індіанаполіс» все одно не заніс би тачдаун. Але тоді це була б заслуга виключно «Тексанс». А так фани «Кольтс» навряд чи швидко зможуть позбутися думки, що їх сезон пішов коту під хвіст виключно через дурне рішення їх тренерського штабу.
«Піттсбург» дотиснув напіврезервний склад «Балтимора» та прослизнув до плей-офф
«Піттсбург» був неочікуваним претендентом на плей-офф з огляду на всі атакувальні проблеми команди. «Стілерс» не контролювали свою долю і для потрапляння до плей-офф мали не лише перемагати «Балтимор», а й отримати допомогу від «Джексонвілля» чи «Баффало» у вигляді поразки когось з цих двох. На щастя для «сталеварів», зірки склались на їх користь. «Рейвенс» не мали причин грати основою, тому виставили напіврезервний склад, а необхідна допомога прибула в неділю, про що трохи згодом.
Складні погодні умови у Балтиморі не сприяли яскравій атакувальній грі. Тому обидві команди грали консервативно та робили ставку на виноси. Мейсон Рудольф, який став відкриттям на фініші сезону, промазав всього двома пасами з 20, але навряд чи може бути задоволений своєю грою. В квотербека було всього 152 ярди, 71 з яких були фактичним доробком ресивера Джонсона, який пробіг через натовп захисників «круків» і заніс тачдаун. Рудольф також зробив три фамбли. І хоч зиску «Балтимор» з них не отримав, це все одно був тривожний дзвоник. З огляду на все це, роль першої скрипки в нападі «Стілерс» грали виноси. З цим був повний порядок. Наджі Харріс та Джейлен Воррен набігали на двох 145 ярдів, а Харріс ще й заніс тачдаун. В Наджі були відверті спади протягом сезону, тому він потребував такого успішного завершення регулярки.
Не применшуючи заслуги нападу, все ж головним чинником успіху «Піттсбурга», як майже завжди останніми роками, був їх захист. Вони скористались відсутністю лідерів «Балтимора», таких як Джексон та Флауерс, і влаштували для їх дублерів жорстку прогулянку. «Сталевари» зробили 4 секи, 2 вимушених фамбли і дозволили супернику набрати всього 224 ярди. Втім, був і великий мінус. Ті Джей Вотт розтягнув зв’язки коліна і не зміг закінчити матч. Травма лайнбекера виявилась не настільки важкою, як здавалось спочатку, але він все одно вибув на кілька тижнів. І це суттєва, якщо не катастрофічна втрата для «Піттсбурга». Вотт – їх найкращий гравець та серце захисту. Без Ті Джея «Стілерс» буде дуже складно в плей-офф.
«Балтимор» на цей матч не мав жодної мотивації. Перше місце в конференції було гарантоване, тому «Рейвенс» вирішили перевірити найближчі резерви. Хтось вчергове підтвердив, що на нього можна покластися. Як тайт-енд Айзая Лайклі. Хтось своїм шансом не скористався, як Мелвін Гордон. «Балтимор» напевно зробив для себе якісь висновки і переходить до головної частини – в «Рейвенс» є майже два тижні для підготовки до важливого забігу, який має закінчитися в Супербоулі.
«Джексонвілль» зганьбився проти «Теннессі» і залишився за бортом плей-офф
Минулого сезону доля Півдня АФК також вирішувалась на останньому тижні. І за іронією долі, також у матчі «Джексонвілля» та «Теннессі». Тільки тоді дивізіон забирав переможець гри, а цього року «Тайтенс» вже ні на що не претендували. Минулого сезону «Джегуарс» знайшли спосіб вирвати перемогу. Цього року вони знайшли спосіб епічно зганьбитися.
В середині сезону «ягуари» мали рекорд 8-3 і були всього в одній перемозі від першого місця конференції. Після цього в команди почалась чорна смуга. «Джексонвілль» виграв всього один матч із шести і довершив свій провал в грі з «Теннессі». Переломною точкою стало перехоплення Лоуренса в середині другої чверті. Хоча було б неправильно вважати його саме перехопленням квотербека, бо вся провина була на тайт-енді Евані Енграмі. Це перехоплення «Тайтенс» перетворили на тачдаун і поставили перед суперником складне завдання. Впоратись з ним «Джегуарс» так і не змогли.
Було багато причин, чому «ягуари» програли. Але головною з них була гра Тревора Лоуренса. Квотербек не був лідером, який тягнув за собою команду. І його помилки прирекли її на поразку. Якщо одне перехоплення, як вже було сказано вище, повністю на совісті Енграма, то друге перехоплення вже було результатом помилки Тревора. Пізніше Лоуренс кине короткий пас на четвертому дауні, якого було точно недостатньо, щоб розраховувати на його конвертацію, і перекине повністю відкритого Кальвіна Рідлі, який міг заносити тачдаун і зрівнювати рахунок. Виносна гра і повний провал захисту не допомогли Лоуренсу і також мають взяти на себе частину провини. Але більшу частину тягаря за провал все ж повісять на квотербека.
В «Теннессі» попереду визначне міжсезоння. Вілл Левіс показав здатність бути франчайз-квотербеком, то ж це питання можна вважати закритим. Але може відкритися питання тренера. Майк Врабел не ставить собі за мету піти від «Тайтенс», як і команда не намагається випхати тренера. Проте якщо перед Майком постане новий виклик деінде, Врабел готовий його прийняти. А команда готова його відпустити. Тому в «титанів» цілком може бути новий тренер. І в них має з’явитися новий лідер. Деррік Генрі майже напевно зіграв свій останній матч за «Теннессі». У раннінбека закінчується контракт і новий йому навряд чи запропонують. «Тайтенс» всі останні сезони були дуже залежні від Генрі. Якщо в нього йшла гра – команда практично завжди перемагала. Якщо не йшла – все з точністю до навпаки. Відхід Генрі залишить велику діру в нападі «Теннессі». І пошук чим її закрити може стати головним завданням команди у міжсезоння.
«Тампа-Бей» насухо перемогли «Кароліну» і стали чемпіонами дивізіону
«Тампа-Бей» та «Кароліна» виглядали відвертими аутсайдерами не лише власного дивізіону, а й всієї конференції. Якщо доля «Пантерс» склалась так, як і очікувалось, то «Бакканірс» змогли здивувати. «Буканьєри» вирвали чемпіонство дивізіону та путівку в плей-офф. Але після їх останнього матчу регулярки виникає питання – а може не треба було?
«Тампа-Бей» перемогли «Кароліну» і зробили це максимально непереконливо. «Бакс» не занесли жодного тачдауну. Мейфілду пощастило закінчити гру без перехоплення, бо деякі його паси були аж надто поганими. Квотербек зазнав пошкодження ноги в цій грі, тож це напевно впливало на якість його пасів. Проте навряд чи це можна вважати повноцінним виправданням для того рівня гри, який Бейкер показав проти «Пантерс». «Бакканірс» взагалі могли зазнати сенсаційної поразки, якби не їх захист та дурість самої «Кароліни».
Антуан Вінфілд врятував «буканьєрів» від пропущеного тачдауну на початку другої чверті, зробивши вимушений фамбл в ярді від залікової зони «Бакс». А у фінальній чверті «Пантерс» втратили свій тачдаун через порушення правил. На рахунку Вінфілда, до речі, ще й був важливий сек, який значно ускладнив пробиття філдголу для «пантер». У підсумку, вони його промазали. «Тампа-Бей» втретє поспіль виграє дивізіон, але при цьому «Бакс» виглядають найслабшою командою плей-офф та відверто прохідним суперником навіть для кризової «Філадельфії». Втім, місце для сенсації є завжди.
Для «Кароліни» це буле депресивне завершення депресивного сезону. Вони не набрали жодного очка в двох іграх поспіль. Це трапилось вперше в історії «Пантерс». Вони не мають першого піку драфту, який знову триматиме «Чикаго». Брайс Янг виглядає сирим та не готовим до НФЛ. Їм треба шукати нового головного тренера, але навряд чи буде черга з охочих їх тренувати. Для «пантер» поки не видно світла в кінці тунелю.
«Грін-Бей» в принциповому матчі здолав «Чикаго» і забрав останню путівку вайлдкард від НФК
Перед початком сезону майже ніхто не очікував побачити «Грін-Бей» серед реальних претендентів на плей-офф. Та що там перед початком сезону – місяць тому «Пекерс» були максимально далекі від боротьби за постсізон зі своїм рекордом 6-8. Але «пакувальники» змогли видати фінішний спурт, який успішно завершився в матчі з «Чикаго».
Коли «Грін-Бей» взяв на драфті-2020 в першому раунді Джордана Лава – це виглядало насмішкою над Аароном Роджерсом. Зараз виглядає так, що «Пекерс» знайшли собі нового франчайза. Лав потребував часу на адаптацію до НФЛ. Цього сезону він її завершив. Джордан видав дуже міцну регулярку, яку впевнено завершив у матчі з «Чикаго». Квотербек «Грін-Бей» був практично бездоганним. Всього 5 неточних пасів з 32, 316 ярдів та 2 тачдауни без перехоплень. Лав за останні 8 ігор регулярки взагалі кинув лише одне перехоплення. Джордан розігнався тоді, коли було потрібно. І це дає значний привід для оптимизму фанам «Пекерс». А якщо у Лава ще й буде така наземна підтримка від Аарона Джонса, яка була у матчі з «Беарс» (раннінбек набрав 111 ярдів), то «пакувальники» будуть не такою вже і солодкою булочкою в плей-офф.
Проти «Чикаго» ідеально зіграв і захист «Пекерс». Впродовж сезону захисники разом зі своїм координатором Джо Баррі отримували достатньо критики. Але до їх перформансу проти «Беарс» було не підкопатися. «Грін-Бей» дозволив супернику набрати всього 192 ярди за матч, після перерви – взагалі лише 91. «Чикаго» так-сяк двічі змогли дійти до червоної зони «Пекерс», але були дуже далекі від того, щоб занести тачдаун. В плей-офф очевидно буде важче, проте з таким рівнем гри захист «Грін-Бей» може бути конкурентним в постсізон.
Єдиною мотивацією «Чикаго» на цей матч було підісрати принциповому супернику. Не вийшло. Втім, цей матч все одно може бути корисним для «Беарс». Зокрема, він дає багато матеріалу для аналізу нападу «ведмедів». Люди багато обговорювали Джастіна Філдза і те, чи варто «Чикаго» залишати його в себе. Після фінішу сезону відповідь більш-менш зрозуміла – варто. І перший пік драфту краще або знову обміняти, або витратити його на мегаперспективного ресивера Марвіна Харрісона.
А от чи варто «Чикаго» залишати свого координатора нападу? Коли захист «Беарс» очевидно прибавив по ходу сезону (особливо після прибуття Монтеза Света), напад все ще був далекий від ефективної гри. І тут всіх собак на Філдза не повісиш. З «Пекерс» плейколлінг «ведмедів» був максимально прісним, передбачуваним, а іноді відверто ідіотським. Тож між роздумами над долею першого піка та Джастіна Філдза, «Чикаго» варто подумати і про нового координатора нападу.
«Даллас» не залишив жодних шансів «Вашингтону» та став чемпіоном Сходу НФК
Перед останнім тижнем «Даллас» вже гарантував собі місце в плей-офф, але не гарантував чемпіонство дивізіону. «Філадельфія» все ще могла обігнати «ковбоїв» і скинути їх з другого місця конференції на п’яте. Для «Ковбойс», які патологічно не вміють грати на виїзді, це було б проблемою. Втім, «Даллас» цього уникнув, розірвавши «Вашингтон».
На початку матчу здавалось, що «Ковбойс» доведеться попітніти, щоб переграти «Коммандерс». Столична команда розіграла декілька оригінальних розіграшів і вела в рахунку в середині другої чверті. Але потім все стало на свої місця. «Даллас» завівся на повну і почав спокійно розбирати суперника на запчастини. «Ковбойс» занесли тачдауни на чотирьох драйвах поспіль, а загалом їх було 5. Прескотт не мав жодних проблем із варіантами для розіграшів і спокійно накидав 4 тачдауни (перехоплення для фану теж кинув).
СіДі Лемб знову був невловимим для секондері суперника і прийняв всі 13 пасів, які йому кинули. На рахунку ресивера 98 ярдів та 2 тачдауни. Через виносну гру «Даллас» набрав 131 ярд, тож тут проблем також не було. Єдиний негатив для «Ковбойс» за весь матч – це перший в сезоні промах їхнього кікера Брендона Обрі. В усіх інших аспектах «Даллас» був бездоганним.
Завдяки перемозі «Даллас» забрав чемпіонство дивізіону та другий номер посіву. Таким чином «Ковбойс» забезпечили собі перевагу домашнього поля до фіналу конференції (і це якщо «Сан-Франциско» раптом не зганьбиться і не вилетить раніше). І як тут не згадати про суперечливий фінал гри 17 тижня «Далласа» з «Детройтом». «Ковбойс» відверто пощастило, що рефері матчу з «Лайонс» виявились нездарами, нездатними зрозуміти який з лайнменів перетворив себе на законного ресивера. А може це і не було звичайне щастя. Але гратися в теорії змови – то таке. По факту «Даллас» гарантував собі принаймні два матчі плей-офф вдома. І хто ж може приїхати до них в дивізіонному раунді? «Детройт».
Обговорювати «Вашингтон» особливого сенсу немає. Команда готується до повноцінної перебудови із другим загальним піком найближчого драфту. У «Коммандерс» гарантовано буде новий тренер (звільнення Рона Рівери вже узгоджене), і майже гарантовано буде новий квотербек (Сем Хауелл – не відповідь). В столичної команди попереду насичене міжсезоння.
«Баффало» дуже намагались програти, але все ж перемогли «Маямі» та стали чемпіонами дивізіону
Весь сезон «Баффало» нагадував американські гірки. «Біллз» то стрімко неслись вгору та розносили будь-якого суперника, то падали вниз і програвали матчі, які не можна було програти. Ключовий матч регулярки став уособленням всього сезону в мініатюрі. «Буйволи» наробили купу помилок та зробили все, щоб програти. Але у підсумку зібрались на фінальний відрізок і вирвали необхідну перемогу.
В першій половині «Баффало» провели чотири драйви. Кожен з них зайшов на половину поля «Маямі», а три – в червону зону. Але «Біллз» заробили всього 7 очок. Чому? Бо косячили як не в себе. Аллен швирнув два перехоплення і довів свій власний сумний рекорд до 18 перехоплень за сезон. Перед перервою «Біллз» не змогли зупинити час і просто не встигли зробити ще один розіграш з двох ярдів «Долфінс». Після перерви ситуація не змінилась. Аллен зробив фамбл на межі червоної зони «Маямі». «Біллз» завзято закопували себе і замість того, щоб спокійно перемагати з різницею в 2+ тачдауни, були змушені геройствувати в останній чверті. Це їм вдалось.
Після трьох чвертей рукодупства, «Баффало» перетворились на контендера, якого всі очікували побачити перед початком сезону. Камбек почався з 96-ярдового повернення панту від Деонте Харті. Після цього Джош Аллен провів ідеальний драйв, влучивши всіма 5 пасами і закінчивши його тачдауном. А захист добив «Долфінс», двічі змусивши пробивати пант після трьох даунів і зробивши вирішальне перехоплення.
Яка команда – такий і лідер. Джош Аллен знову постав критично нестабільним гравцем. Моментами він був геніальним. Моментами – головною проблемою «Біллз». Квотербек кинув два перехоплення і зробив фамбл після секу, вбивши таким чином три потенційно результативних драйви (всі втрати були за 35-ярдовою лінією «Маямі»). А потім він не промазав жодним пасом у фінальній чверті та конвертував критичний третій даун з 13 ярдів своїми ногами. Аллен закінчив гру із 359 пасовими ярдами та 67 виносними, що було найкращим результатом в команді. Джош – і прокляття, і благословення «Біллз». Його дурне перехоплення може злити весь сезон «Баффало». І його ж гра може дотягнути «Біллз» до Супербоулу. «Буйволи» виглядають чи не найцікавішим учасником плей-офф, бо взагалі невідомо, чого від них очікувати.
«Маямі» знову програли команді з виграшним рекордом. А отже наратив, який зник після перемоги над «Далласом», знову тут як тут. У «Долфінс» є виправдання – велика кількість травм. В нападі «дельфінам» довелось обходитись без Джалена Ваддла та Рахіма Мостерта. В захисті вилетіли Бредлі Чабб, Джейлен Філліпс та Ксавьєн Ховард. Ці втрати не могли не позначитись на грі «дельфінів». Інші гравці намагались замінити травмованих. Де’Вон Ечейн набрав 56 ярдів на 10 виносах, а Ілай Еппл та ДеШон Елліотт оформили свої перші перехоплення в сезоні. Втім, цього замало, щоб перемагати команди, які грають на піку форми.
Матч з «Баффало» також вчергове показав повну залежність «Маямі» від Тайріка Хілла. Хілл отримав від Тангаваілоа 13 пасів з 27, які кинув квотербек за весь матч. Жоден інший ресивер не отримав більше 3 пасів. На рахунку Хілла був і єдиний пасовий тачдаун «Долфінс». А коли він залишив поле через травму на вирішальному драйві, на наступному ж розіграші Тангаваілоа кинув перехоплення. «Маямі» непереконливо завершують регулярку і так само непереконливо заходять в плей-офф. В них є шанс пройти перший раунд, бо в суперниках будуть такі самі непереконливі «Канзас-Сіті». Але що «Долфінс» збираються робити в дивізіонному раунді – велике питання.
Результати вісімнадцятого ігрового тижня виглядають наступним чином:
Фінальне турнірне положення в дивізіонах.
Американська конференція
Національна конференція
Попереду найкраща частина сезону – плей-офф. Розпочнеться він в суботу матчем «Клівленда» та «Х’юстона». А всі пари виглядають наступним чином.
