Рекорд від «Лас-Вегаса», надія «Баффало» та криза у «Філадельфії». Огляд п’ятнадцятого ігрового тижня НФЛ
Приниження тижня: «Лас-Вегас» розтрощив «Лос-Анджелес Чарджерс», встановивши власний рекорд результативності
Минулого тижня «Лас-Вегас» не зміг набрати жодного очка проти «МІннесоти». «Рейдерс» за весь матч мали всього 203 ярди в нападі і навіть не наблизились на відстань філдголу. Схоже, команда сприйняла це як особисту образу. Проти «Чарджерс» «рейдери» не просто перемогли з розгромним рахунком. Вони встановили рекорд результативності франшизи.
«Лас-Вегас» з першого драйву вдавив педаль газу в підлогу і не відпускав її майже до кінця матчу. Вже в середині другої чверті вони мали більше ярдів, ніж за весь матч проти «Міннесоти». А по завершенню гри набрали більше очок, ніж в трьох попередніх матчах разом узятих. Ця тотальна домінація стала результатом чудової командної взаємодії.
В нападі максимально комфортно почував себе Ейдан О’Коннелл. Новачок-квотербек все більше адаптується до ліги і ця гра має дати йому солідний заряд мотивації для подальшого розвитку. О’Коннелл важкувато вкочувався в гру, промазавши кількома пасами. Але потім він заспокоївся і почав методично розбирати захист «Чарджерс». У підсумку Ейдан накидав 4 тачдауни без втрат м’яча. Квотербек міг не поспішати з пасами, бо отримував ідеальний захист від своєї лінії, і в нього майже завжди був відкритий ресивер. В таких умовах складно було не показати хорошу гру.
Сяяли в «Рейдерс» і ті гравці, які зазвичай тримаються в тіні. Резервний раннінбек Замір Вайт ніколи в кар’єрі не отримував м’яч більше 5 разів за гру. Проти «Чарджерс» він зробив 17 виносів на 69 ярдів та заніс тачдаун. Ресивер-новачок Тре Такер провів поки найкращу гру в своїй кар’єрі і нарешті оформив перший тачдаун в НФЛ. А потім одразу і другий. Тайт-енд Майкл Маєр, який також є новачком, теж взяв участь в побитті «Лос-Анджелесу» і заніс свій другий тачдаун в НФЛ. Майже кожен з нападу «рейдерів» зробив свій внесок в цей розгром. Це була по-справжньому команда перемога.
Відзначаючи напад, не можна забувати про ідеальний перформанс захисту «Лас-Вегаса». Вони також доклали руку до рекорду результативності. Буквально. Два останніх тачдауни «Рейдерс», які довели рахунок до 63 очок, були результатом повернення вимушеного фамблу та пік-сіксу. Захист також спровокував фамбл та зупинив конвертацію четвертого дауну в першій половині. Після обох з цих розіграшів напад, який отримував м’яч в центрі поля, заніс тачдауни. «Лас-Вегас» домінував по обидва боки м’яча. І хоч ця перемога ніяк не впливає на можливість «Лас-Вегаса» пробитись до плей-офф (шанси на це вони майже втратили), вона має стати вагомим аргументом, щоб менеджмент команди прибрав приставку в.о. в головного тренера «рейдерів» Антоніо Пірса.
Щодо «Лос-Анджелесу», то тут все очевидно. Це була катастрофа. «Чарджерс» після 12-ти хвилин матчу вже горіли 0:21 і так і не змогли з цим впоратись. Команда попливла і остаточно посипалась. Напад в першій половині не провів жодного нормального драйву. Вони жодного разу не перейшли центр поля, зробили фамбл та провалили четвертий даун. Захист, отримавши з самого початку пару ударів в зуби, наче прийшов до тями і двічі поспіль змусив пробити «рейдерів» пант після трьох даунів. А потім рітернер зробив фамбл у власній червоній зоні і захист поплив також. «Блискавки» виглядали приреченими і ні в кого з них не було ідей, що з цим робити. «Чарджерс» просто прийняли свою долю. Ця принизлива поразка стала останньою краплею для керівництва команди, яке вказало головному тренеру Брендону Сталі на двері. Сезон «Лос-Анджелесу» знову завершився розчаруванням (а він вже завершився, бо шансів на плей-офф фактично нуль), і в міжсезоння їм знову треба будувати нову команду.
Камбек тижня: «Цинциннаті» відіграли 14 очок відставання у фінальній чверті і в овертаймі перемогли «Міннесоту»
Після травми Джо Бурроу, яка завершила його сезон, майже всі списали «Цинциннаті». Як виявилось, дарма. «Бенгалс» після втрати свого зіркового квотербека виграли три з чотирьох матчів і не просто зберегли шанси на плей-офф, а знаходяться у першій сімці станом на зараз. Цьому дуже допомогла перемога над «Міннесотою» і новий герой «тигрів».
Місце травмованого Бурроу в старті зайняв резервіст Джейк Браунінг. Попри те, що це вже 5 сезон Браунінга в НФЛ, вперше на поле у грі регулярного сезону він вийшов саме цього року. Не дивно, що його скептично сприймали і не вважали тією людиною, яка здатна втримати напад «тигрів» на плаву. Проте Джейк переконливо доводить зворотнє. Проти «Міннесоти» він показав свою найкращу гру саме тоді, коли це було необхідно. В першій половині «Цинциннаті» набрали всього 3 очки. В другій вони занесли тачдаун на трьох фінальних драйвах поспіль, відігравши 14 очок відставання та відправивши гру в овертайм. На цих драйвах Браунінг промазав всього чотирма пасами. В овертаймі Джейк довершив камбек і свій вирішальний перформанс прекрасним 44-ярдовим пасом на Тайлера Бойда. Після нього «Бенгалс» було потрібно лише забити легкий філдгол, що вони і зробили. Браунінг ідеально вписався в напад «тигрів» і майже миттєво адаптувався до ролі гравця основи. Якщо він дійсно дотягне «Бенгалс» до плей-офф, то цілком може розраховувати на місце в основі в якійсь іншій команді.
У «Міннесоти» схожі з «Цинциннаті» проблеми. Вони теж втратили свого основного квотербека і почали пошуки заміни. Джош Доббс виглядав феноменально в перших іграх, але потім швидко здувся. Проти «Бенгалс» в старті вийшов Нік Малленс і показав цілком прийнятну гру. В Ніка було 26 з 33 пасів та 2 тачдауни. Він вміло використовував наявних зірок нападу, таких як Джефферсон та Хокенсон, і стабільно просував напад вперед. Але на його рахунку також були дві критичні помилки. Малленс кинув два перехоплення в червоній зоні суперника. Вони позбавили «вікінгів» гарантованих очок, і як виявилось, це було фатальним для команди. Тому Малленс не є надійним варіантом для «Міннесоти», але схоже, він найкраще, що в них зараз є. Якщо Нік зможе підчистити свої помилки і продовжить знаходити своїх ресиверів на постійній основі, то «Вайкінгс» ще можуть втиснутися у вайлд кард.
Елітність тижня: Джо Флакко привів «Клівленд» до другої перемоги поспіль і «Браунс» зберегли місце в плей-офф
38-річний Флакко минулого тижня офіційно отримав місце в старті «Клівленда» і підписав з командою основний контракт до кінця сезону. «Браунс» розсудливо вирішили, що Джо дає їм найкращі шанси вирвати путівку в плей-офф. Не без проблем, але ветеран довів, що команда з вибором не помилилась.
Попри хеппі-енд, майже весь матч йшов не за сценарієм «Клівленда». Флакко мав проблеми з точністю і кинув 3 перехоплення. Виносна гра була відсутня, як явище (всього 29 ярдів за весь матч), а з 12 драйвів набрати очки вдалось лише на одному (8 закінчились пантом). Якби не надійна та стабільна гра захисту «коричневих», шанси на камбек випарувались би ще до фінальної чверті. Але оборона стояла і залишила для свого нападу відкриті двері, щоб вирвати цей матч. Майже не маючи чого втрачати, Флакко увімкнув свою елітність. Все почалось з ідеального 57-ярдового пасу на Маркіза Гудвіна. На цьому драйві «Браунс» пробили філдгол і скоротили відставання до 7 очок. Просравши один драйв, Джо видав ще одну цукерочку, тепер на Амарі Купера. Ресивер прийняв пас та добіг до залікової зони. А на фінальному драйві Флакко кинув два паси на 30+ ярдів на тайт-енда Нджоку і зробив можливим легкий переможний філдгол. Як на ветерана, який прийшов в найконкурентніший дивізіон прямо з дивану, Флакко перевершує очікування.
В цілому очікування перевершують і самі «Браунс». На «Клівленд» зійшла лавина травм. Вони втратили стартового квотербека, стартового раннінбека, майже всю стартову лінію нападу і кілька ключових гравців захисту. І попри все це «Браунс» якимось чином знаходять способи перемогти. Кевін Стефанскі заслуговує на особливий респект через це. Хоч він інколи і тупить з плейколлінгом, але тримати на плаву команду без половини основи в цьогорічний неймовірно конкурентній АФК – це багато чого значить.
«Чикаго» теоретично ще мають шанси на плей-офф, тому не можна сказати, що їм має бути байдуже на поразку. І навіть якщо залишити примарні сподівання на постсізон за дужками, цей матч все одно був провалом для «Беарс». Вони не мали його програвати, але знайшли спосіб це зробити. Можна висказувати претензії захисту «ведмедів», що вони давали занадто багато простору та часу Флакко для вирішальних кидків в останній чверті. Але краще подивитись на перші три чверті, і тоді буде зрозуміло, що захист робив все для перемоги. Вони зробили пік-сікс та повернули одне перехоплення на 1-ярдову відмітку «Браунс». Вони зробили 4 секи і повністю зупинили виносну гру суперника. Вони перекривали всі варіанти пасів і дозволили набрати «Клівленду» всього 7 очок до початку фінальної чверті. Захист зробив достатньо. А от напад – ні.
Джастін Філдз кинув вражаючий тачдаун на Коула Кмета, але на цьому здобутки квотербека скінчились. Філдз мав відсоток влучності менше за 50% і не надто вдало вів свій напад вперед. З виносами справа була трохи краща, але не набагато. «Чикаго» конвертували всього 4 третіх дауни з 18 і пробили 10 пантів. Вони мали набирати більше очок. І навіть за таких поганих показників напад «Беарс» все одно міг вирвати цю гру. Але Дарнелл Муні не зміг зафіксувати м’яч після Hail Mary на останніх секундах. Якщо захист «Чикаго» вдалось полагодити, то їх напад все ще залишається слабким місцем команди. І це може призвести до кардинальних змін цього міжсезоння.
Сухість тижня: «Нью-Йорк Джетс» не набрали жодного очка проти «Маямі»
Головною новиною минулого тижня для «Джетс» став медичний дозвіл Аарону Роджерсу повернутися до гри. Квотербек був готовий до неймовірного камбеку, але для цього була обов’язкова умова – «Нью-Йорк» мав зберегти шанси на плей-офф. Інакше ризикувати здоров’ям Роджерса не було жодного резону. Що ж, після гри з «Маямі» Аарон може не поспішати з поверненням на поле.
«Джетс» здивували всіх своєю грою проти «Х’юстона». Після нульової першої половини «надзвукові» під проводом Зака Вілсона увімкнули турборежим і знесли «Тексанс» зі свого шляху. З «Долфінс» перша половина теж була нульова. І на цьому спільне закінчилось. «Нью-Йорк» був безпорадним і не мав жодних шансів на полі. Промовиста статистика: за перші дві чверті захист «Долфінс» зробив на Заку Вілсоні більше секів (5), ніж квотербек кинув точних пасів (4). Лінія нападу нью-йоркців не зробила нічого, щоб захистити Вілсона і той у підсумку залишив гру через струс мозку. Тревор Сіміан, який вийшов на заміну, зіграв ганебно і запам’ятався лише двома перехопленнями. Роджерсу залишалось лише хитати головою на бровці та дивитись, як його команду розбирають на запчастини. «Нью-Йорк» не зміг набрати навіть 3 очки. І мабуть логічно та показово, що теоретичні шанси на плей-офф «Джетс» втратили саме в такий болючій та принизливий спосіб.
«Маямі» мали реабілітуватись за колапс у матчі з «Теннессі» і це їм вдалося. Цього разу «Долфінс» вирішили не ризикувати і закінчили гру якнайскоріше. Це їм вдалось зробити до перерви. Тангаваілоа почав матч з 13 точних пасів поспіль, а загалом влучив 21 пасом з 24. Рахім Мостерт переживає кар’єрний ренесанс і хоч мав скромні 42 ярди з 15 виносів, проте також заніс 2 тачдауни. А Джейлен Ваддл взяв на себе обов’язки лідера корпусу ресиверів і був відповідальним за більш ніж половину пасових ярдів «дельфінів» в цій грі. Проти «Джетс» «Маямі» не помітили відсутності Тайріка Хілла, який не грав через травму ноги. Проте треба робити поправку на те, що їх суперником були «Джетс». Тому зарано говорити, що «Долфінс» можуть грати та перемагати без своєї суперзірки. Але про це «дельфіни» будуть думати пізніше. Поки що вони здобули для себе трохи простору в щільній гонитві за плей-офф і зробили великий крок назустріч чемпіонству дивізіону.
Виживання тижня: «Х’юстон» в овертаймі дотиснув «Теннессі»
«Х’юстон» принаймні на гру втратив свого сенсаційного новачка Сі Джея Страуда через струс мозку. Це були погані новини, бо «Тексанс» не можуть дозволити собі програти навіть один матч. З «Теннессі» вони були дуже близькі до провалу, але в їх складі знайшлись інші герої.
Перш за все, фани техасців мають дякувати своєму захисту. Здебільшого, ця перемога була їх заслугою. Оборона «Тексанс» дозволила набрати своєму супернику очки всього на двох драйвах. Вони повністю вимкнули з гри головних зірок «титанів» – Дерріка Генрі та ДеАндре Хопкінса. Перший мав ганебні 9 ярдів на 16 виносах, а другий – 21 ярд з двох прийомів (а пасів йому Левіс кинув 9). На рахунку захисту також перехоплення і цілих 7 секів, які перетворили цей матч для Вілла Левіса на страждання. Захисники «Тексанс» міцно тримались, поки їх напад повільно скорочував відставання в рахунку. І втримались вони в овертаймі, поки атака не змогла пробити переможний філдгол. Коли «Х’юстон» відчайдушно потребував топового перформансу від свого захисту, той видав саме такий.
В нападі «Тексанс» відсутність Страуда була більш ніж помітною. Ветеран Кейс Кінам довго не міг адаптуватися до гри і кинув пік-сікс. У підсумку квотербек так-сяк адаптувався і навіть кинув тачдаун. Проте головним героєм команди був не він. Раннінбек Девін Сінглтері був зіркою цього шоу. На рахунку Сінглтері майже третина всіх ярдів техасців у нападі. Саме його стараннями команда відчайдушно трималась і поступово скорочувала відставання. Він мав заносити і переможний тачдаун, але цьому завадило порушення правил. Втім, це ніяк не применшує заслуг Девіна. Він став стабільним плеймейкером для цієї команди. Може він і не витягне весь матч на собі, але він точно зробить все, щоб в «Х’юстона» був шанс на перемогу.
Для «Теннессі» ця поразка офіційно закінчила сезон. Вони втратили всі шанси на плей-офф. І вона знову підсвітила проблеми «Тайтенс»: якщо виносна гра не працює – їм кінець. Дерріка Генрі повністю виключили з гри, тому вся надія була на пасову гру від новачка Левіса. Він чудово почав, кинувши 33-ярдовий пас на Вестбрук-Ікіне, але потім «Х’юстон» не дав йому нічого зробити. «Тайтенс» всього раз зайшли на половину поля суперника. Левіс не зміг самотужки витягнути матч, але не варто цього від нього і просити. «Теннессі» знають, над чим їм варто працювати в міжсезоння. І вже наступного сезону варто оцінювати результати їх перебудови та Левіса в якості нового франчайза.
Надія тижня: «Баффало» розгромили «Даллас» і зберегли шанси на потрапляння до плей-офф
Для «Баффало» зараз кожен матч, як останній. «Біллз» відчайдушно хапаються за свій шанс пробитись до плей-офф, і для цього їм потрібно лише перемагати. Цей відчай може робити з команди небезпечного суперника. «Даллас» в цьому переконався.
Якщо подивитись на статистику Джоша Аллена і на фінальний рахунок, то можна ненадовго впасти в ступор. Квотербек кинув всього 7 пасів на 94 ярди і один тачдаун. Але «Біллз» набрали 31 очко та знищили «Ковбойс». Як? В стилі олдскул, тобто run through a motherfucker face. «Буйволи» вперше за чорт зна скільки ігор змогли побудувати стабільну та ефективну виносну гру, яку не тягнув на собі Джош Аллен. «Баффало» набігали космічні 266 ярдів і на рахунку Аллена було всього 24 з них. Головною силою та нічним жахіттям «Далласа» став раннінбек Джеймс Кук. Він зробив 25 виносів на 179 (!) ярдів. Це була проста, але максимально ефективна тактика від «Біллз». Вони не давали м’яч супернику і виснажували його захист постійним просуванням. Майже кожен з результативних драйвів «буйволів» тривав більше 10 розіграшів та 5 хвилин. «Баффало» довели свою виносну гру до ідеалу в одному конкретно взятому матчі. Якщо вони збережуть хоча б половину від цієї ідеальності, то з «Біллз» на фініші сезону буде важко грати.
«Даллас» вже гарантував собі місце в плей-офф ще до початку цієї гри. Це хороші новини для фанів «Ковбойс». На цьому хороші новини скінчились. Поразка від «Баффало» стала відчутним ударом по авторитету «ковбоїв». По-перше, це вже четверта поразка команди на виїзді. «Даллас» має бездоганний рекорд 7-0 вдома і непереконливі 3-4 на виїзді. А в плей-офф «Далласу» точно доведеться грати в гостях. По-друге, напад «Ковбойс» зробив абсолютне нічого проти серйозного суперника. «Ковбої» лише змили наратив про нездатність перемагати сильні команди, як він одразу повернувся та припечатав «Даллас» з усієї сили. «Ковбойс» були безпорадні проти захисту «Біллз» і змогли дійти до червоної зони суперника лише двічі. Один раз вже тоді, коли доля гри була вирішена. В кандидата на MVP Дака Прескотта було 134 ярди, нуль тачдаунів і перехоплення. Думаю, після цієї гри Прескотт перестав бути кандидатом на MVP. По-третє, захист «Ковбойс» був не менш безпорадним за свій напад. План «Баффало» був очевидний і попри це «ковбої» не могли зупинити постійні виноси суперника. Ця поразка не перекреслює сезон «Далласа», але вона дає достатньо приводів для занепокоєння перед початком вирішальної частини сезону.
Серія тижня: «Філадельфія» програла третій матч поспіль
У «Філадельфії» вистачало причин, щоб обов’язково перемагати «Сіетл». «Іглз» треба було реабілітуватись за дві принизливі поразки від «Сан-Франциско» та «Далласа». А з огляду на поразку «Ковбойс» проти «Біллз», «орли» могли ще й першу сходинку в дивізіоні повернути. Але навіть за таких ставок, «Філлі» не змогли бути сильнішими за власні слабкості.
Минулого тижня в тренерському штабі «Іглз» відбулась значна зміна. Координатора захисту Шона Десаї фактично понизили, а його обов’язки віддали Метту Патрішиї. Такий хід мав перезавантажити захист команди, який почав помітно розвалюватись. Частково, це спрацювало. Але стабільність у грі оборони «Філадельфії» так і не з’явилась. Вони могли втримати суперника на кількох драйвах поспіль, а поті пропускали великий розіграш, який приносив супернику очки. Кульмінацією став провал на фінальному драйві, де «Іглз» критично про*бались із зонним захистом проти дальніх пасів. Можливо, з часом «Філлі» зможуть виправити свої провали в захисті. Проблема в тому, що часу майже не залишилось.
В нападі у «Іглз» теж все йде не за планом. В них також немає стабільності та здатності методично збирати результативні драйви. Їх виносна гра працює і саме через неї прийшли обидва тачдауни «орлів». А от в пасовій грі Джален Хьортс дає все більше приводів сумніватися в своїй компетенції. Квотербек ледве перевалив за 50% точності і кинув два перехоплення спробами дальніх пасів. Останнє перехоплення було особливо дурним, бо показало ще й проблеми з плейколлінгом. «Філадельфії» треба було набрати 15-20 ярдів, і цього було б досить для пробиття філдголу, щоб відправити гру в овертайм. Натомість Хьортс ввалив пасом на 30 ярдів, який перехопила секондері «Сіхокс». Це був непотрібний ризик, який у підсумку і поховав «орлів». Третя поразка поспіль є суттєвим приводом говорити про кризу в «Іглз». Плей-офф вони вже гарантували і кінець сезону виглядає легкою прогулянкою (два матчі з «Джаянтс» і матч з «Кардиналс»). Але якщо «Філадельфія» почне плей-офф в такій формі, то це може бути виліт після першого ж матчу.
«Сіетл» теж конче потребував перемоги, щоб залишитись в перегонах за плей-офф. Попри провальну першу половину, «Сіхокс» вчасно змогли зібратись. Успіх їм гарантували три компоненти. Перший – захист. Отримавши повну торбу від «Сан-Франциско» та «Далласа» на попередніх тижнях, проти «Філлі» оборона «яструбів» віднайшла свою гру та робила важливі розіграші на постійній основі. Вони тримали «Іглз» на короткому поводку і не давали їм піти у відрив. Зірковий час цієї групи був у фінальній чверті, коли на чотирьох драйвах «Сіхокс» зробили два перехоплення і двічі змусили суперника пробивати пант.
Другий компонент – виносна гра. Дрю Лок мав помітні труднощі з тим, щоб знайти ігровий ритм. Тому Піт Керролл вирішив застосувати перевірену тактику. «Сіетл» почав навантажувати Кеннета Вокера і той повністю впорався зі своїм завданням. На його рахунку 86 ярдів і тачдаун. Раннінбек тримав напад, поки Лок не знайде свою гру. І він її знайшов.
Дрю Лок як раз і був третім компонентом перемоги. Весь матч він не показував майже нічого, але на останньому драйві видав свій найкращий перформанс за дуже великий проміжок часу. Квотербек провів майже ідеальний драйв, на якому запустив два розкішних паси на Ді Кей Меткафа, і який завершив не менш розкішним пасом на новачка Сміта-Нджигбу. Лок зробив свою роботу і втримав шанси «Сіетла» на постсізон. Наступний матч Дрю, скоріш за все, вже почне на лаві запасних, бо Джино Сміт відновився від травми. Але якщо «Сіхокс» таки протиснуться до плей-офф, то заслуга Лока в цьому буде чималенька.
Результати п’ятнадцятого ігрового тижня виглядають наступним чином
Турнірне становище в дивізіонах наступне.
Американська конференція
Національна конференція
Наступний тиждень почнеться з ключового матчу для боротьби за вайлд кард у НФК – «Лос-Анджелес Ремс» прийматимуть «Нью-Орлеан». «Маямі» та «Даллас» пройдуть жорсткий тест в матчі одне проти одного. А в центральному матчі ми побачимо зарубу двох команд, які вважаються фаворитами на потрапляння до Супербоулу – «Балтимор» їде в гості до «Сан-Франциско».
