Відскок «Баффало», історичний успіх «Детройта» та заявочка від «Балтимора». Огляд шістнадцятого ігрового тижня НФЛ
Відскок тижня: «Баффало» ледь не програли «Лос-Анджелес Чарджерс», які не мали турнірної мотивації
«Баффало» відчайдушно намагаються перекрити свій провал посеред сезону і все ж залізти в плей-офф. Проти «Чарджерс» «Біллз» були дуже близькі до того, щоб перекреслити всі свої зусилля в максимально ідіотський спосіб.
«Баффало» згадали старі-добрі часи і знову вирішили проспати початок гри. Свій перший адекватний розіграш вони зробили в середині другої чверті, коли вже летіли 0:10. До перерви «буйволи» занесли два тачдауни і здавалось, що тепер вони спокійно доведуть гру до перемоги. Та щас. Першим же пасом в другій половині Джош Аллен кинув перехоплення, а через два драйви Джеймс Кук зробив фамбл. «Чарджерс» не змогли витиснути максимум з цих помилок, але потихеньку складали філдголи майже на кожному своєму драйві і за 5 хвилин до кінця гри неочікувано перемагали. «Баффало» у підсумку все ж вийшли на відстань рятівного філдголу завдяки ресиверу Шакіру, який опинився у потрібному місці в потрібний час. Але ця перемога виглядала настільки не переконливо, що навряд чи фани «Баффало» мають їй особливо радіти. Так, в «Біллз» залишилась здатність робити вибухові розіграші, а Аллен попри перехоплення провів цілком пристойний матч. Проте це були «Чарджерс». І вони створили величезні проблеми «буйволам», при тому що ще й не змогли покарати на повну «Біллз» за їх помилки. З командами рівня плей-офф доведеться грати набагато якісніше.
«Лос-Анджелес» вже просто дограє сезон, але вирішив, що це не привід не показати хорошу гру. Напад «блискавок» на диво непогано доходив до червоної зони «Баффало», а от там вже виникали проблеми. Що й не дивно, з огляду на те, що грати їм доводиться з резервним квотербеком. Істон Стік робив все, що було в його силах, але більше одного тачдауну «Лос-Анджелес» так і не зміг занести. Захисту «Чарджерс» теж трохи не вистачило, щоб зробити гучну сенсацію. Проте вони створили багато проблем очевидному фавориту. «Чарджерс» здатні грати на рівних з сильними ліги цієї навіть не в найкращому стані та без мотивації. В міжсезоння їм нарешті варто навчитися робити це з першого тижня та в оптимальному складі.
Розгром тижня: «Клівленд» в одні ворота виніс «Х’юстон»
«Клівленд» із Джо Флакко на чолі продовжує свою фантастичну серію і цементує місце у вайлд кард. Матч з «Х’юстоном» був прямим зіткненням з конкурентом за путівку в плей-офф і «Браунс» показали тотальне домінування в цій грі.
Вже на першому розіграші «коричневі» показали, чим будуть вбивати «Тексанс». Флакко запустив 53-ярдову бомбу на Амарі Купера і миттєво перевів драйв на 6-ярдову відмітку техасців. Це був лише розігрів для цієї парочки. Флакко та Купер, попри те, що грали лише четвертий матч разом, встановили якийсь нереальний зв’язок. Ресивер у підсумку прийняв 11 пасів квотербека і набрав ними 265 ярдів (новий рекорд франшизи по кількості ярдів в одній грі). Це більше, ніж набрав весь «Х’юстон» (250 ярдів). Флакко переживає другу молодість і корпус ресиверів «Браунс» йому в цьому допомагає.
Для «Клівленда» матч був би бездоганним, якби не чергова травма. «Браунс» втратили половину стартового складу і продовжують втрачати ключових гравців. На початку другої чверті травмувався кікер Дастін Хопкінс. В «Клівленда» вже чорт знає скільки років не було надійного кікера, і Хопкінс став ним. А тепер «коричневим» знову доведеться йти на ринок вільних агентів та шукати йому заміну. Питання в тому, наскільки вилетів Дастін. Якщо травма виявиться серйозною, то для «Клівленда» це може бути суттєвий удар в світлі потенційного потрапляння до плей-офф.
«Х’юстон» був змушений грати другий матч без Сі Джея Страуда. Новачок досі відновлюється від струсу мозку. І вже помітно, наскільки Страуд став важливим для «Тексанс». З «Клівлендом» у техасців в нападі не вийшло нічого. Їх єдиний тачдаун до фінальної чверті став результатом повернення кік-оффу, а на 9 драйвах «Х’юстон» навіть не зміг перейти центр поля. Зробити рахунок більш прийнятним «Тексанс» змогли лише у фіналі гри, коли «Браунс» вивели з гри гравців основи. Але це не має обманювати фанів. «Х’юстон» був розбитий вщент. І він конче потребує повернення Страуда, щоб врятувати фініш сезону. На Півдні АФК одразу три команди мають однаковий рекорд, тож гонка буде відкритою до самого кінця. «Тексанс» можуть розраховувати на успіх в ній лише у разі появи Сі Джея на полі.
Історія тижня: «Детройт» переміг «Міннесоту» і вперше за 30 років став чемпіоном дивізіону
В це може бути важко повірити, але це так – «Детройт» ніколи не ставав чемпіоном Півночі НФК. Їх останнє чемпіонство сталось в Центральному дивізіоні НФК, де з ними грали «Тампа-Бей». Цього року «Лайонс» нарешті закрили пробіл в своєму резюме.
Дивізіонні ігри ніколи не бувають легкими і «Детройт» в цьому чергове переконався. Попри сумнівні перспективи потрапити у плей-офф, «Міннесота» дала жорсткий бій супернику. Вижити в ньому «леви» змогли завдяки командним зусиллям. В нападі до вже звичного топ-перформансу Амон-Ра Сент-Брауна (106 ярдів, тачдаун) свої зусилля додав новачок Джамір Гіббс. Раннінбека нарешті почали довіряти і він за це не припиняє віддячувати. Хоч початок матчу для Гіббса був поганеньким (фамбл вже на другому виносі), він все компенсував згодом. Джаміра активно використовували в другій половині матчу, де до нього не було жодних питань. Раннінбек набирав важливі ярди та заніс тачдаун, який дозволив «левам» відірватися на 9 очок. Гіббс має бути важливою частиною «Лайонс» в їх забігу по плей-офф.
Захист «Детройта» зробив свій внесок в перемогу у вигляді 4 перехоплень. Одне з них нівелювало фамбл Гіббса, а інше – закрило гру на фінальному драйві. В середині сезону оборона «Лайонс» не завжди була взірцем надійності і пропускала суттєві розіграші. Але в останніх матчах вона стала важливою частиною успіху команди. Проти «Вайкінгс» вони це підтвердили. І хоч Джастіна Джефферсона вони не зупинили, проте змогли встояти на вирішальних драйвах.
Причини поразки «Міннесоти» мають бути очевидні з попереднього абзацу. Складно розраховувати на перемогу, коли кидаєш 4 перехоплення. Після травми Кірка Казінса «Вайкінгс» так і не змогли закрити позицію квотербека. Ні Доббс, ні Малленс не показали достатнього рівня, щоб вигравати матчі. А головне – вони зробили занадто багато втрат. В останніх 4 іграх «вікінги» втратили м’яч 16 разів, 15 з яких були на совісті квотербеків. В матчі з «Детройтом» Джастін Джефферсон намагався бути героєм, а НІк Малленс прагнув перекрити свої помилки, але нічого з цього не вийшло. Сезон «Міннесоти» фактично завершено і їм варто готуватися до нової кампанії.
Тріумф тижня: «Маямі» вперше за більш ніж рік перемогли команду з виграшним рекордом
Що «Даллас», що «Маямі» – дивні команди. В обох солідний виграшний рекорд, і обидві команди перебувають (у випадку з «Ковбойс» – перебували на момент початку гри) на вершині свого дивізіону. Але «Долфінс» не вигравали жодного матчу проти суперника з виграшним рекордом аж з третього тижня минулого сезону, а «Ковбойс» програли 4 з 7 виїзних матчів в цьому сезоні. Фани жартома називали цей матч FraudBowl. У підсумку, «Маямі» виявились менш дивною командою.
«Долфінс» принаймні на певний час перемогли наратив, що вони нездатні грати проти сильних команд. З «Ковбойс» вийшла складна рубка, в якій «дельфіни» вижили завдяки своєму захисту та перевіреній зв’язці Танговаілоа-Хілл. Захист задав правильний тон на гру з першого драйву. «Ковбойс» провели гігантський драйв з 15 розіграшів, який розтягнувся майже на 8 хвилини і завершився нічим. «Долфінс» спочатку дивом зупинили Полларда на лінії залікової зони, в потім спровокували фамбл. Хоч на наступному драйві «Маямі» таки пропустили швидкий тачдаун, але потім не давали супернику набрати очки до середини третьої чверті. «Маямі» знайшли шлях зупинити вибухові розіграші «ковбоїв» і збити їх атакувальний темп. Не повністю, проте достатньо, щоб дати шанс своєму нападу вирвати перемогу.
Напад «Маямі» теж мав свої проблеми. Вони чудово просували м’яч до червоної зони, а там в них майже нічого не виходило. Тут то їм і допомогло те, що захист був міцним. Так вийшло, що для перемоги «дельфінам» вистачило одного тачдауну. Все інше вони зробили філдголами. В тому числі вирішальним 29-ярдовим, який і приніс перемогу. Встановила цей філдгол звісно зв’зка Танговаілоа та Хілла. Квотербек двічі знайшов свого найкращого ресивера пасами на 5 та 10 ярдів, а Джефф Вілсон доробив справу, набравши ще 8 ярдів землею. Це не найкраща перемога «Маямі» і її точно не назвеш впевненою. Але для «Долфінс» це не має значення. Вони гарантували собі місце в плей-офф і вони нарешті перемогли сильного суперника. «Долфінс» мають право святкувати.
Якщо «Маямі» свій наратив перемогли, то «Даллас» його лише посилив. «Ковбойс» знову застрягли на виїзді і не змогли провести рівний матч. «Даллас» вибухав яскравими спалахами, як то на другому драйві, де за три розіграші пройшов 75 ярдів і заніс тачдаун. А потім він розчинявся на полі. «Ковбої» вибухнули ще раз на фінальному драйві, занісши тачдаун, який дав їм перевагу в одне очко за 3:27 до кінця гри. Але захист не встояв в ключовий момент. «Даллас» грав хвилями і це не надто ефективна стратегія у вирішальних матчах. «Ковбойс» не змогли відшукати стабільність у виїзних матчах протягом всього сезону, тому очікувати, що це станеться за останні два тижня регулярки було б дивно. Втім, «ковбоям» потрібно це зробити. Вони втратили перше місце на користь «Філадельфії» і та його вже навряд чи відпустить. А отже «Далласу» доведеться грати на виїзді в плей-офф. І там їм конче необхідно знайти нарешті в собі цю здатність рівномірно проводити весь матч, а не спалахувати окремими драйвами. Інакше їм знову доведеться зіштовхнутися з хвилею мемів та жартів після чергового вильоту з дивізіонного раунду.
Сенсація тижня: «Нью-Інгленд» на останніх секундах переміг «Денвер»
«Денвер» поплив. Після свого фантастичного забігу з 6 перемог в 7 матчах та реанімації шансів на плей-офф, «Бронкос» злили другий матч поспіль і майже втратили шанси на потрапляння до вайлд кард. Якщо поразка від «Детройта» була більш-менш очікуваною, то провалитись у матчі з «Нью-Інглендом» точно не входило до планів «жеребців».
Початок матчу для «Денвера» був ідеальним. Вже на першому розіграші вони зробили сек на Бейлі Заппі, який випустив м’яч з рук. «Бронкос» його підібрали і отримали миттєвий драйв на 6 ярдах «Петріотс». Проте з нього вони не витиснули навіть 3 очки. Всі чотири дауни було втрачено, а Расселл Вілсон ледь не кинув перехоплення. Після цього в «жеребців» не виходило майже нічого. Вілсон перебував під постійним тиском, не мав відкритих ресиверів та ще й втратив Кортленда Саттона через травму вже в першій чверті. «Денвер» все одно заніс перший тачдаун у грі, але він залишався єдиним для них аж до середини фінальної чверті. На фініші «жеребці» шалено спуртанули і змогли зрівняти рахунок, проте цього виявилось недостатньо. Навряд чи ти можеш виграти матч, в якому ти граєш лише половину останньої чверті. В «Бронкос» ще залишились шанси на плей-офф, але вони знаходяться на рівні статистичної похибки.
Для «Нью-Інгленда» ця перемога не має жодного практичного сенсу, але вона має стати базою для роботи на майбутній сезон. Особливо це стосується захисту. З «Бронкос» це була дуже ефективна група, яка контролювала хід гри. Вілсон прийняв 5 секів, а «Бронкос» втратили два фамбли. Особливо старався діфенсів текл Крістіан Бармор. На його рахунку 3 секи та вимушений фамбл. Бармор цілком може стати одним зі стовпів нового захисту «патріотів». В нападі «Нью-Інгленд» теж був непоганим, а з огляду на попередні страждання, то взагалі чудовим. Найкращий матч в своїй нетривалій кар’єрі провів Бейлі Заппі. Квотербек набрав 256 ярдів та кинув 2 тачдауни без перехоплень. Заппі навряд чи переконав менеджмент «Петріотс», що він може бути ефективним стартовим квотербеком, але принаймні він вже точно заслужив на шанс у міжсезонні. «Нью-Інгленд» показав, що він ще не безнадійний. І це дає надію його фанам, що в наступному сезоні справи все ж підуть краще.
Провал тижня: «Канзас-Сіті» програли «Лас-Вегасу», пропустивши два тачдауни за сім секунд
«Канзас-Сіті» могли гарантувати собі плей-офф, якби перемогли «Лас-Вегас». Але після завершення матчу «Чіфс» досі сидять без путівки в постсізон. Проблеми «вождів» нікуди не зникли і стоять в повний зріст навіть на фініші сезону.
Напад «Канзас-Сіті» зламався ще на перших тижнях і досі не прийшов до звичної форми. Більше того – йому стало гірше. З «Рейдерс» «Чіфс» видали свій найгірший старт у матчі з 2011 року. Після першої чверті в них було -18 ярдів, а перші два драйви завершились пантом після трьох даунів. Це сталось вперше в епоху Махоумса. Лінія нападу не могла захистити свого квотербека, ресивери продовжували дропати все, що можна дропнути, а виносна гра трималась на виносах самого Махоумса. «Канзас-Сіті» періодично зблискували своєю славою, що вилилось у два тачдауни, один з яких був результатом хитрого розіграшу. Але цього було замало. Більшість матчу «вожді» страждали та добивали самі себе критичними помилками. «Какнзас-Сіті» навряд чи не потрапить до плей-офф. Проте перспектива вилетіти вже у вайлд кард для цьогорічних «Чіфс» актуальна як ніколи.
«Лас-Вегас» в нападі був не кращим за «Канзас-Сіті». Навіть гіршим, бо жодного тачдауну так і не заніс. То як «Рейдерс» перемогли? Все просто – захист. Другий тиждень поспіль «рейдери» заносять два тачдауни у захисті. Але якщо минулого тижня ці тачдауни просто добили і так мертвих «Чарджерс», проти «Чіфс» вони зіграли ключову роль. А те, як стались ці тачдауни – це окрема розмова. «Лас-Вегас» заніс їх на двох розіграшах поспіль всього за 7 секунд! Спочатку було повернення фамблу після провалу чергового фінту від «вождів», а потім пік-сікс. За ці 7 секунд «Лас-Вегас» здобув вирішальну перевагу, яку впевнено захистив протягом залишку матчу. В міжсезоння з цього захисту можуть вибудувати одну з кращих груп в лізі.
Захист «Рейдерс» виграв матч, але не можна не відмітити одного героя з їх нападу. Атака «Лас-Вегаса» була лайном. Той факт, що Ейдан О’Коннелл не кинув жодного точного пасу за 2 та 3 чверті це доводить. Проте у «рейдерів» був Замір Вайт. Резервіст, який заміняє травмованого Джоша Джейкобса, вчепився за свій шанс і видає другий фантастичний матч поспіль. В нього не було тачдаунів. Але він набрав 145 ярдів з 205 загальнокомандних ярдів в нападі. Він зробив можливим філдгол в кінці третьої чверті, який дав більше простору для «Рейдерс», і він закінчив гру своїми виносами на 43 та 15 ярдів на фінальному драйві. Вайт був кращим гравцем нападу «Лас-Вегаса» і буде злочином не використовувати його частіше навіть після повернення Джейкобса.
Заявочка тижня: «Балтимор» на виїзді впевнено переміг «Сан-Франциско»
«Сан-Франциско» останні два місяці розносили всю лігу та будували собі репутацію непереможної команди, яка гарантовано потрапить до Супербоулу. Репутація побудувалась, тож навіть «Балтимор», який наразі є найкращою командою АФК, не сприймався достатньо серйозним суперником для «Найнерс». І тут НФЛ знову нагадала, що в її матчах можливо все. Непереможна команда отримала моцну плюху в щелепу та прилягла подумати, що ж пішло не так.
Перш за все, не так пішло у Брока Парді. «Балтимор» поставив хрест на всіх претензіях квотербека на MVP, влаштувавши для нього пекло. Брок кинув 4 перехоплення та жодного тачдауну. На додачу він ще й не зміг закінчити матч через травму. Це було занадто і такий провал не могли перекреслити ні 100+ ярдів від Кіттла та Айюка, ні геройства МакКефрі, який звично для себе пробив відмітку у 100 загальних ярдів та заніс тачдаун.
Не перекрив провал Парді і захист «Найнерс». Він робив все, що міг, і амортизував три перехоплення в першій чверті. Після одного з них їм навіть вдалось зробити сейфті. Але на другу половину їх вже не вистачило. «Балтимор» заніс два тачдауни, скориставшись поганим пантом та черговим перехопленням Парді. «Найнерс» відправили в нокаут. Не вперше в цьому сезоні. В каліфорнійців вже були темні часи, коли після стартової серії з 5 перемог вони програли 3 матчі поспіль. Тоді «49ті» зробили висновки та відповіли 6-матчевою серією перемог з розгромними рахунками. Тепер їм треба знову перегрупуватись після відчутного удару. Якщо їм це вдасться – це все ще буде головний фаворит на здобуття Супербоулу.
«Балтимор» в цьому матчі відправив послання всій лізі. Вони показали себе цільною командою, яка здатна ставити на коліна джагернаутів. Перш за все, це показав захист. Оборона «круків» весь матч була монолітом, який майже неможливо було пробити. Сейфті Кайл Хемілтон продовжує перетворення на одного з найкращих захисників ліги. З «Найнерс» він записав в актив два перехоплення. Марлон Хамфрі грав як в найкращі часи і теж зробив перехоплення, додавши до цього ще два збитих паси. А Патрік Квін та Рокуон Сміт підтвердили статус одного з найкращих тандемів лайнбекерів. «Рейвенс» не виключили з гри МакКефрі і дозволили набрати супернику 336 пасових ярдів. Але це не мало значення, бо вони все це з лишком компенсували своїм терором Парді.
Якщо Парді попрощався зі своїми шансами на MVP, Ламар Джексон їх суттєво підвищив. Квотербек «Балтимора» не показав захмарних цифр. 252 ярди та 2 тачдауни виглядають гарно, але не дахозносно. Проте Ламар показав їх проти одного з найкращих захистів ліги. І він майстерно провів свій напад через гру з головним фаворитом Супербоулу, не припустившись помилок та жодного разу не втративши м’яч. «Круки» набирали очки проти «Найнерс» на семи драйвах поспіль. І це вражає. В АФК все дуже шалено та непередбачувано, але такий «Балтимор» змушує говорити про себе, як про майбутнього чемпіона конференції. Інша справа, щоб в плей-офф вийшов саме цей «Балтимор», який грав проти «Найнерс», а не той «Балтимор», який полюбляє розвалитись у фінальній чверті.
Результати шістнадцятого ігрового тижня виглядають наступним чином
Турнірне становище в дивізіонах наступне.
Американська конференція
Національна конференція
Так співпало, що 31 грудня – це неділя. Тож останній день року буде насичений футболом. «Даллас» прийматиме новоспечених чемпіонів Півночі – «Детройт». «Тампа-Бей» спробує гарантувати собі чемпіонство дивізіону в матчі з «Нью-Орлеаном». А «Сіетл» та «Піттсбург» зійдуться в зарубі, де кожній команді потрібна перемога, щоб зберегти надії на плей-офф.
