Шикарний дебют Левіса, перша перемога «Кароліни» та сенсація від «Денвера». Огляд восьмого ігрового тижня НФЛ
Дебют тижня: Вілл Левіс вперше зіграв в НФЛ і привів «Теннессі» до перемоги над «Атлантою»
Падіння Вілла Левіса на драфті було головною історією. Ніхто не очікував, що квотербек, якому пророкували вибір в ТОП-10, звалиться аж в другий раунд. Там він довго не засидівся і його швидко забрали «Теннессі». І дуже схоже, що «Тайтенс» зірвали джек-пот.
Як завжди, не варто робити жодних далекоглядних висновків за одним матчем. Але бляха як же Левіс був хорош! Вілл справляв враження не новачка, а досвідченого ветерана. Він вміло сканував поле, знаходив оптимальні варіанти для розіграшів та вже встановив міцний зв’язок зі своїм найкращим ресивером. ДеАндре Хопкінс теж мав насолодитись грою із квотербеком-новачком. З Теннехіллом Хопкінс провів 6 матчів і лише раз перевалив за 100 ярдів на прийомі. При цьому, в ДеАндре не було жодного тачдауну. Один матч з Левісом – і в ДеАндре одразу три тачдауни та 128 ярдів. І це все всього з чотирьох прийомів.
Вілл також показав в усій красі свій головний актив – сильний кидок. Три з чотирьох його тачдаунів були кинути з відстані в 30+ ярдів. Третій тачдаун взагалі пролетів 61 ярд. За даними інсайдерів, Левіс вже отримав місце в старті на наступний матч проти «Піттсбурга». І навряд чи для когось стане сюрпризом, якщо Вілл збереже це місце до кінця сезону. «Теннессі» знайшли свого квотербека. Чого не скажеш про «Атланту».
Тренер «Фелконс» Сміт замінив в перерві Дезмонда Ріддера на Тейлора Хайнікі. Офіційною причиною заміни назвали струс мозку в Ріддера. Неофіційно – Сміт втомився від поганої гри Дезмонда. Ріддер дійсно проходив перевірку на струс мозку. І він отримав дозвіл від лікарів повернутися в гру. Але так і не з’явився на полі. Хайнікі зірок з неба не хапав, проте два драйви з тачдаунами провів і був максимально близький до того, щоб врятувати матч для «соколів». Після гри в Сміта запитували про те, хто буде стартовим квотербеком «Атланти» в наступній грі. Артур не відповів. Можливо, на Ріддері ще не поставили хрест. Проте навряд чи Дезмонда продовжують розглядати в якості франчайз-квотербека. «Фелконс» ведуть боротьбу за чемпіонство дивізіону, тож зливати сезон точно ніхто не буде. Але дуже схоже, що після цього сезону «Фелконс» знову вийдуть на ринок у пошуках нового квотербека.
Комічний трилер тижня: «Нью-Йорк Джетс» та «Нью-Йорк Джаянтс» зіграли поганий за рівнем гри, але шалений за рівнем напруги матч
Як сказав коментатор цієї гри: «Це найкращий поганий матч, який ви коли-небудь бачили». Це ідеальна характеристика для дербі двох «Нью-Йорків». Команди страждали весь матч, а у підсумку видали ледь не найдраматичнішу розв’язку сезону.
Спочатку кілька фактів, щоб ви не подумали, що я перебільшую, коли кажу про страждання команд:
- в першій половині гри команди сумарно пробили 15 пантів. Це найбільша кількість з 1991 року, коли НФЛ взагалі почала рахувати статистику пробитих пантів;
- за весь матч, включно з овертаймом, команди пробили більше пантів, ніж набрали очок (24 проти 23);
- в першій половині гри не було конвертовано жодного третього дауну (0 з 18). «Джетс» вперше конвертували третій даун за 2 хвилини до завершення основного часу;
- «Джаянтс» за весь матч мали 6 точних пасів якими набрали 7 ярдів.
Рівень цього shit show маєте уявляти. Але ж яка була розв’язка! «Джаянтс» промазали філдгол з 25 ярдів «Джетс». Зак Вілсон, за 24 секунди та без тайм-аутів, двома пасами на 29 ярдів вивів «Джетс» на пробиття філдголу і встиг зупинити час, коли на таймері лишалась одна секунда. Зуерлайн забив філдгол, відправив гру в овертайм, де знову забив філдгол і приніс перемогу «надзвуковим». Це прям голівудська розв’язка.
Якщо абстрагуватись від емоцій, то матч просрав захист «Джаянтс». Хоч мабуть і не варто звинувачувати тих, хто зробив 4 секи, спровокував 2 фамбли та втримав виносну гру всього на 58 ярдах з 22 виносів, саме помилки захисту «гігантів» у фіналі гри стали фатальними. Кейвон Тібодо, який статистично мав ледь не найкращий матч в кар’єрі в НФЛ, сфолив на останньому драйві «Джетс», чим допоміг їм зупинити час. А в овертаймі корнер Адорі Джексон добив власну команду, зробивши перешкоду пасу в своїй червоній зоні. Це були халявні 30 ярдів для «зеленого» «Нью-Йорка» та миттєва можливість пробити переможний філдгол. Захист «Джаянтс» грав дуже круто весь матч, але не зміг завершити цей матч на тому ж рівні. І саме над цим їм варто працювати в майбутньому.
Якщо захист «синього» «Нью-Йорка» провалився лише у фіналі гри, напад взагалі не вийшов на поле. Окрім однієї людини. Сакуон Барклі тягнув на собі все. Раннінбек зробив 36 виносів, якими набрав 128 ярдів із загальнокомандних 194-х. Для контексту, варто відзначити, що в «гігантів» була паршива ситуація з квотербеками. Деніел Джонс все ще лікувався від травми, а його бек-ап Тайрод Тейлор отримав травму в середині другої чверті і не зміг продовжити гру. Тож більшу частину матчу «Джаянтс» були змушені провести з незадрафтованим новачком Томмі ДеВіто, який більше намагався не припуститися критичної помилки, ніж зробити ефективний розіграш. Втім, це ніяк не змінює підсумковий результат для «Джаянтс». Їх рекорд став 2-6 і мабуть це вже остаточне прощавай всім шансам позмагатися за плей-офф.
Щодо «Джетс», то їх напад не був безнадійним, але ефективності йому дуже бракувало. Перш за все, через погану виносну гру. Бріс Холл набрав всього 17 ярдів, хоча компенсував це прийняттям пасу Вілсона та забігом на 50 ярдів для тачдауну. Сам Зак знову зіграв матч без суттєвих помилок, але й нормальних розіграшів було обмаль. Хоча за останній драйв фани «Джетс» готові йому багато чого пробачити. «Надзвукові» все ще переважно тримаються за рахунок захисту і далекі від своєї найкращої гри. Проте в них вже чотири перемоги і позитивний рекорд. А отже гонитва за плей-офф все ще продовжується. І це для «Джетс» найголовніше.
Приниження тижня: «Даллас» розгромив «Лос-Анджелес Ремс»
Початок матчу був цілком конкурентним і вказував на те, що боротьба в матчі буде. До кінця першої чверті команди підходили з рахунком 10:3 на користь «Далласа». А через дві хвилини рахунок став 26:3. І дали тривало лише приниження «Ремс».
«Ковбойс» показали себе командою, здатною нанести удар будь-яким способом. Ті 16 очок за дві хвилини заробили всі три групи – напад, захист та спецкоманда. Спочатку захист зробив пік-сікс. Потім спецкоманда заблокувала пант, чим спровокувала сейфті, і повернула кік-офф на 63 ярди. І довершив все напад, який організував тачдаун за два розіграші. На цьому гра вже була завершена. Втім «ковбої» не знімали ногу з педалі газу аж до фінальної чверті, додавши ще два тачдауни та філдгол до свого лідерства.
В домінантній перемозі над «Ремс», фанів «Далласа» найбільше має тішити пробудження нападу. «Ковбойс» і раніше перемагали з великим рахунком, але там більшу частину роботи робив захист. Проти «баранців» постарались вже Дак Прескотт та компанія. Квотербек кинув своє обов’язкове перехоплення, але якщо його винести за дужки – Дак був бездоганним. Прекрасний матч провів СіДі Лемб. Ресивер був головною ціллю для пасів Прескотта і прийняв їх аж 12 штук, 2 з яких були для тачдауна. Також помітно розвивається хімія між Прескоттом та Брендіном Куксом. Кукс також заніс тачдаун і виглядає ідеальним доповненням до Лемба. Головним завданням для «Далласа» тепер стає підтримання такого темпу в нападі.
Для «Лос-Анджелеса» в цій грі не було нічого хорошого. Меттью Стаффорд був далеким від взірця точності, та ще й отримав травму пальця, через яку не дограв матч. Купер Капп та сенсаційний новачок Пука Накуа були тихими та прийняли менше половини пасів, що їм кинули. Виносна гра більш-менш тримала марку, але цього було недостатньо, щоб перекрити той двохвилинний провал, який прирік «Ремс» на поразку. «Баранцям» треба перегорнути цю сторінку і рухатись далі, зробивши правильні висновки.
Тріумф тижня: «Кароліна» нарешті здобула першу перемогу в сезоні, обігравши «Х’юстон»
«Кароліна» залишалась єдиною командою в сезоні, яка не виграла жодного матчу. Тепер в них нарешті є перша перемога в сезоні. Гра «Пантерс» все ще дуже далека від ідеалу і в них все ще попереду неймовірна купа роботи, але тепер для них нарешті з’явилось хоч якесь світло в кінці тунелю.
Як і зазвичай в цьому сезоні, гра «Кароліни» не була видовищною. Їх виносна гра все ще відсутня як клас (44 ярди на 24 виносах – це дуже мало), а пасова гра тримається на ветерані Адамі Тілені, для якого поки немає адекватної заміни. Лінія нападу «Пантерс» теж ніяк не навчиться захищати квотербека і бідний Янг прийняв від «Х’юстона» 6 секів. Але «пантери» вже трохи навчились у захист. Вони не змогли повністю зупинити виносну гру суперника, з якої і прийшли обидва тачауни «Тексанс», але пасовій грі протидіяли дуже ефективно. Страуд закінчив гру всього зі 140 ярдами та нулем пасових тачдаунів. Це вже якась база для побудови нової команди.
Брайс Янг хоч все ще адаптується до НФЛ, але теж заслуговує на похвалу. Новачка важко якось строго оцінювати, бо ситуація навколо нього дуже близька до палаючого смітника. Про відсутність виносної гри та лінії нападу вже було згадано. Проте Брайс мужньо тримається і намагається розвиватись з тим, що є. Зловивши 6 секів та стикаючись з тиском захисту «Тексанс» на 40% розіграшів, Янг зміг провести два дуже непоганих драйви в кінці кожної половини. В першому випадку все закінчилось тачдауном на тайт-енда Трембла після проходу 60 ярдів. В другому – переможним філдголом Пінейро після проходу 86 ярдів. Янгу важко, але це лише має загартувати його характер. З хлопця буде толк.
Страуд, як і його суперник на полі та друг за його межами, теж провів два успішних драйви. Проблема в тому, що окрім них більше не було нічого. Більшу частину матчу в Сі Джея не виходило нічого і напад «Х’юстона» лише міг ледве заходити на половину суперника лише для того, щоб пробити пант. Можливо цього б і вистачило, але захист не зміг зупинити «Кароліну» на вирішальному драйві. «Тексанс» дозволили супернику спалювати час і самі допомогли йому своїми порушеннями. Втім, навряд чи варто звинувачувати оборону техасців в поразці. Більшу частину матчу вони робили свою роботу і якби напад «Х’юстона» був бодай трошки ефективнішим – вони здобули б перемогу. А так «Тексанс» залишається лише прийняти цю поразку і рухатись далі.
Перестрілка тижня: «Нью-Орлеан» втримав перемогу в результативній грі з «Індіанаполісом»
Головна проблема «Нью-Орлеана» в цьому сезоні майже незмінна – слабка гра захисту. «Сейнтс» впевнено зіграли в нападі лише проти кризового «Нью-Інгленда». В усіх інших матчах «святі» прокидались лише періодично і далеко не завжди цього вистачало для перемоги. Проти «Індіанаполіса» «Нью-Орлеан» схоже відігрався за всі попередні матчі.
«Сейнтс» вперше в сезоні набрали 500+ ярдів у нападі і показали найкращий результат набраних очок – 38. Початок гри для «святих» був важким і після фамблу Карра на третьому драйві здавалось, що «Нью-Орлеан» знову забуксує в своїх атакувальних потугах. Але ніт. Квотербек «Сейнтс» дуже швидко забув про втрату м’яча і почав роздавати паси на всіх ресиверів. Найкращим кидком Карра можна сміливо вважати точний пас на Рашида Шахіда, який призвів до 58-ярдового тачдауну. Шахід взагалі вкрав шоу. Швидкісний ресивер «Сейнтс» прийняв всього три паси, але набрав ними шалені 153 ярди. Рашид стає потужною зброєю «святих».
Карр був крутим, але вирішальними в перемозі «Нью-Орлеана» стали старання тандему Камара-Хілл. Елвін залишається ледь не половиною нападу «Сейнтс». Його універсальність та фірмовий баланс при виносах постійно набирали необхідні ярди та продовжували драйви «святих». Камара набрав майже порівну ярдів пасом та виносом (51 та 59 відповідно) і заніс по одному тачдауну кожним способом. А Тайсом Хілл – це Тайсом Хілл. Швейцарський ніж продовжує робити все, що від нього просять. Хілл запусти 44-ярдову бомбу на Шахіда, яка передувала переможному тачдауну, прийняв пас на 14 ярдів і набігав 63 ярди своїми фірмовими жорсткими виносами. Тайсом заніс два тачдауни, включно із переможним. Він взагалі його створив майже самотужки, бо це був той самий драйв, на якому він запустив дальній пас на Шахіда. Після цього Хілл зробив ще 3 виноси на 14 ярдів і заніс тачдаун. Формула перемоги для «Сейнтс» здається простою – віддайте м’яч Камарі або Хіллу і вони щось придумають.
«Індіанаполіс» знову влаштував супернику жорсткий бій, але «Кольтс» знову трохи не вистачило, щоб перемогти. Гарднер Міншью провів впевнену першу половину та тримав свою команду впритул до суперника. А от в другій квотербек поплив. Його перехоплення наприкінці третьої чверті стало фатальним. «Нью-Орлеан» конвертував його в тачдаун і «Кольтс» більше не були близькі до перемоги. В Джонатана Тейлора була схожа історія – раннінбек хоч і встановив персональний рекорд в сезоні за виносними ярдами (95), в другій половині мав лише один виніс. Довершила ситуацію нездатність захисту «жеребчиків» зупинити суперника в критичні моменти. «Сейнтс» завжди знаходили можливість набрати необхідні ярди через виноси Камари та Хілла чи паси Карра. Тож «Інді» знову залишається задовільнитися втішним призом за гідну боротьбу.
Криза тижня: «Сан-Франциско» програли третій матч поспіль – тепер «Цинциннаті»
На початку сезону «Сан-Франциско» виглядали беззаперечним фаворитом конференції та одним з головних претендентів на потрапляння до Супербоулу. Потім до «Найнерс» завітала їх стара проблема – травми. «49ті» не втратили половину ростеру, але й того, що втратили, вже виявилось достатньо. «Сан-Франциско» програли втретє поспіль і це вже стає схожим на кризу.
«Найнерс» знову довелось грати без Трента Вільямса та Дібо Семуела. Плюс, був незрозумілий стан Брока Парді. Квотербек отримав струс мозку минулого тижня і не мав грати проти «Цинциннаті». Проте в суботу «Найнерс» заявили, що Брок отримав дозвіл від лікарів і вийде на поле проти «Бенгалс». Можливо, квотербека все ж варто було поберегти. Парді знову був не переконливий і в другому матчі поспіль кинув два перехоплення. Проти «Вайкінгс» ці втрати можна було списати на струс мозку, який чомусь не помітили. І проти «Бенгалс» ці втрати теж можуть бути наслідком травми. Ми пам’ятаємо, як минулого сезону в гру відправляли Туа Тангаваілоа, який не до кінця відновився після струсу. З Парді можливе повторення цієї історії. Тим паче Брок ще й візуально доволі сильно вдарився головою об газон після одного із секів.
Чисто статистично, «Сан-Франциско» виглядали непогано. Одразу два гравці набрали по 100+ ярдів на прийомі, а МакКефрі заніс тачдаун в 17-му матчі поспіль. Але за межами цих цифр, «Найнерс» вчисту програли «Бенгалс». Вони просто були гіршим за суперника. Їм не вистачало ефективності в червоній зоні, вони недостатньо захищали квотербека, а їх захист не міг зупинити варіативний напад «Цинциннаті», в якому кожен гравець робив свій внесок в загальний успіх. В «Найнерс» щось зламалось і Кайлу Шенехену треба з’ясувати що. Для цього в нього попереду є bye-week.
«Цинциннаті» свій bye-week вже відгуляли і він пішов їм на користь. Найголовніше – він пішов на користь Джо Бурроу. Квотербек схоже нарешті повністю відновився від травми ноги і повернув свою звичну форму. З «Найнерс» Джо був бездоганним. Всього 4 неточних паси при 32 спробах і 3 тачдауни. Бурроу розіграся сам і завів весь свій напад. Квотербек залучав майже кожного гравця, кинувши паси на сімох різних футболістів. Також Джо знову міг нормально скремблити і користався цим за потреби. Бурроу офіційно повернувся. А разом з ним в категорію фаворитів АФК повернулись і «Цинциннаті».
Ще одним героєм «тигрів» в цьому матчі став Трей Хендріксон. Діфенсів-енд часто залишається поза увагою ЗМІ, але це не заважає йому доводити, що він є одним з кращих на позиції в лізі. Проти «Найнерс» Хендріксон зробив свій восьмий сек в сезоні. Та й в цілому Трей був справжнім жахіттям для Парді. Захисник створював тиск на квотербека в 36% всіх розіграшів. Це дуже пристойний результат. Могло бути ще більше, але Хендріксон пропустив частину гри через травму ноги. Разом з Треєм відзначились також лайнбекер Логан Вілсон, який зробив перехоплення і збив ще два паси, та ді-енд Сем Хаббард, в якого сек та текл з втратою ярдів. Захист «Бенгалс» розкачався не гірше за напад. Що також підсилює заявку «Бенгалс» на черговий глибокий забіг по плей-офф.
Сенсація тижня: «Денвер» вперше з 2015 року переміг «Канзас-Сіті»
«Бронкос» не могли перемогти «Чіфс» з вересня 2015 року. В цьому сезоні серія налічувала вже 16 матчів поспіль. І тут «Денвер» вирішив, що з нього досить. «Жеребці» провели шикарний матч і нарешті зняли з себе це прокляття «вождів».
Після повного провалу на старті сезону, захист «Денвера» прийшов до тями і здійснив вражаючу трансформацію. Третій тиждень поспіль вони грають ефективно та стримують суперника. В цьому матчі з «Чіфс» вони взагалі перевершили всі сподівання. «Бронкос» постійно висіли на Патріку Махоумсі і не давали йому шансу знайти свою гру. Нік Бонітто регулярно проривався до квотербека «Чіфс» і змушував його швидко позбуватися м’яча, а Берон Браунінг зробив на Махоумсі два секи. «Жеребці» спровокували одразу три втрати м’яча, відповідальним за які був квотербек «Чіфс». Махоумс кинув два перехоплення і втратив один фамбл після секу. Цими втратами м’яча захист «Денвера» також створював дуже сприятливі умови для свого нападу, даючи їм м’яч вже на відстані філдголу. Якщо захист «Бронкос» дійсно знайшов свою гру, то для команди може бути ще не все втрачено.
З огляду на успіхи захисту, завдання нападу «Бронкос» було максимально простим – використовувати ті можливості, що їх надав захист, і тягнути час. З обома завданнями Расселл Вілсон та компанія впорались на відмінно. В квотербека «жеребців» було всього 114 ярдів, але при цьому він кинув три тачдауни. Жоден ресивер «Денвера» не прийняв більше двох пасів, але в Джуді та Саттона було по тачдауну, а Кортленд ще й прийняв дуже складний пас над головою корнера «Чіфс». Раннінбек Джавонте Вілльмс набирав в середньому всього 3 ярди за винос, але яка різниця, якщо м’яч просувався і час згорав? Два перших драйви «Денвера» в другій половині гри спалили майже 15 хвилин. Можливо, це не було красиво, але це було ефективно. «Бронкос» вперше в сезоні мають переможну серію, вигравши 2 матчі поспіль, і раптово сезон «жеребців» вже не здається приреченим.
«Канзас-Сіті» не були схожими на себе жодної хвилини цієї гри. «Чіфс» наче й намагались складати один до одного притомні драйви, і до червоної зони доходили регулярно, але фінішу не було. Махоумс захворів перед цим матчем і це була одна з причин, чому квотербек був не в формі. У Патріка не було відповідей проти захисту «Денвера» всі його важливі паси були або неточними, або збиті, або перехоплені. Не було ефективності і від виносної гри. Проривні виноси не ставались, а на третіх даунах раннінбеки лише втрачали ярди. Ну і звісно помилки. Помилок в «Канзас-Сіті» було більш ніж достатньо. Окрім вже згаданих перехоплень та фамбла Махоумса, «вожді» зробили ще два фамбли. Один з них – в шести ярдах від власної залікової зони після панту «Денвера». Цей фамбл Мекола Хардмана став ключовою подією гри. Бо стався він у фінальній чверті за рахунку 14:9 на користь «Бронкос». В «Чіфс» була можливість вийти принаймні на відстань філдголу і скоротити відставання до мінімуму. Натомість «Денвер» заніс халявний тачдаун, який остаточно закрив двері для камбеку «вождів». У «Канзас-Сіті» трапляються погані ігри кожного сезону. Тож ця поразка точно не є катастрофою. Але над збереженням м’яча «Чіфс» варто попрацювати. Ну і мабуть запам’ятати, що випускати Махоумса одразу після хвороби на поле – не найкраща ідея.
Тачдаун тижня: Ей Джей Браун виловив м’яч однією рукою на межі залікової зони
Ресивер «Філадельфії» продовжує запалювати та розривати. Окрім чергової гри зі 100+ ярдами на прийомі, Браун видав отакий шикарний «однорукий» тачдаун під тиском захисника «Вашингтона».
Результати восьмого ігрового тижня виглядають наступним чином
Турнірне становище в дивізіонах наступне.
Американська конференція
Національна конференція
Наступного тижня НФЛ повертається в Європу. І одразу із супер-матчем. Німеччина прийматиме зарубу між «Канзас-Сіті» та «Маямі». «Філадельфія» прийматиме свого найпринциповішого суперника – «Даллас». А в прайм-тайм на нас чекає вишукана страва у вигляді інтригуючого двобою «Цинциннаті» та «Баффало».
