Реабілітація «Баффало», криза «Цинциннаті» та камбечіще «Нью-Йорк Джаянтс». Огляд другого ігрового тижня НФЛ
Занепокоєння тижня: «Цинциннаті» програли другий матч поспіль і, можливо, втратили Джо Бурроу
Гра «Цинциннаті» на першому тижні була якщо не провальною, то дуже наближеною до цього визначення. Особливо це стосувалось нападу «Бенгалс», що був блідою тінню самих себе. На другому тижні треба було щось змінювати. І в «тигрів» щось таки вдалось змінити. Але цього все ще недостатньо, щоб виграти матч. І це має трохи непокоїти фанів «Цинциннаті».
В першій половині «Бенгалс» були тією ж кризовою командою, що і проти «Клівленда». Перші два драйви закінчились пантом після трьох даунів, а перед перервою Джо Бурроу мав аж 35 пасових ярдів, що було навіть менше, ніж у грі з «Браунс». Але в другій половині Бурроу перейшов на короткі паси і почав віднаходити ігровий ритм. Така тактика принесла успіх у вигляді двох тачдаунів. Можливо, «Бенгалс» навіть вирвали б перемогу, якби їм дали ще один драйв.
«Тигри» могли б спробувати знайти позитив в цій поразці, але прогрес в атакувальній грі перекреслює можлива втрата її головного двигуна. Джо Бурроу відчув дискомфорт в правій нозі, яку він травмував на літніх тренувальних зборах. Статус квотербека на наступний тиждень поки не визначено. Виглядає так, що «Бенгалс» поспішили повернути в гру свого лідера і тепер можуть за це поплатись. Перед початком сезону інший лідер «Цинциннаті», ресивер Джа’Марр Чейз висказував думку, що можливо Бурроу варто дати відпочити перші тижні регулярки. Тепер в «Цинциннаті» може не бути іншого вибору, окрім як потримати Джо поза полем 2-3 тижні. І це може призвести до того, що поганий старт «Бенгалс» перетвориться на катастрофічний. Бо з Джейком Браунінгом чи Віллом Гріром «тигри» навряд чи зможуть розраховувати на перемогу. Перед «Бенгалс» постає важка дилема.
«Балтимор» на першому тижні теж не вразив у нападі, але цьому було логічне пояснення. В «Рейвенс» змінився координатор нападу, а отже і ігрова схема. На другому тижні фани вже побачили її характерні риси, головною з яких є універсальність. «Круки» майже порівну задіювали всі свої наявні інструменти. Раннінбеки Едвардс та Хілл отримали 10 та 11 виносів відповідно. В пасовій грі лідером все ще був тайт-енд Марк Ендрюс, який отримав 8 пасів, проте ресивери Аголор та Флауерс отримали на набагато менша – 6 та 5 пасів. Оделл Бекхем отримав 4 паси, але він не дограв матч через пошкодження. «Балтимор» не намагається робити перекіс в сторону певного лідера. І від Ламара Джексона не вимагають тягнути на собі всю виносну гру (хоча він продовжує активно скремблити). Такий підхід може стати успішним для «Рейвенс» і у підсумку принести їм корону Півночі. Особливо, якщо Джексон продовжить кидати такі чудово виважені паси, як 52-ярдова ракета на Флауерса або тачдаун на Аголора.
Трилер тижня: «Сіетл» здолав «Детройт» в овертаймі
Ці команди грали між собою в двох попередніх сезонах і кожного разу матч перетворювався на результативну перестрілку. Третя гра не була виключенням. Долю видовищної гри вирішили якість резервів та здатність реагувати на помилки.
Якість резервів проявилась перш за все в лінії нападу. І «Лайонс», і «Сіхокс» були змушені вносити зміни в цю ланку. Але якщо резервні лайнмени «яструбів» відіграли ідеально (жодних флагів та допущених секів), то резервісти «левів» були менш успішними. Джаред Гофф постійно знаходився під тиском, а після втрати стартера Вайтаі, квотербек «Лайонс», знову таки під тиском, кинув своє перше за 383 спроби пасу перехоплення. І це перехоплення зробив ще один резервіст «Сіхокс» – корнербек Тре Браун, який замінив Ріка Вулена. Більше того – перехоплення було пік-сіксом. Браун додав в свій актив ще й сек на Гоффі і в цілому провів сильний матч. Жоден з резервістів «Лайонс» не мав такого впливу на гру.
Здатність реагувати на помилки ідеально показав Джино Сміт. В кінці гри квотербек «Сіетла» занадто намагався зробити розіграш і припустився значної помилки – прийняв сек майже перед своєю заліковою зоною. Через це «Детройт» зміг забити філдгол та перевести гру в овертайм. А от в овертаймі Сміт був бездоганним. 6 з 7 пасів прилетіли точно в руки ресиверам, серед яких були дальні постріли на 16, 17 та 21 ярд. Сміт не дав «Детройту» жодного шансу в овертаймі. І це була демонстрація того, що «Сіхокс» не помилились, коли видали квотербеку новий контракт. «Сіетл» цього сезону знову готовий битися за плей-офф.
Реабілітація тижня: «Баффало» розгромили «Лас-Вегас» після невдалого початку сезону
«Баффало» обов’язково мали відповісти на невдачу першого тижня. Фани очікували, що «Біллз» зроблять висновки і постануть топ-командою, яка ставить собі найвищі цілі. І «буйволи» це зробили. Навіть з поправкою на те, що в суперниках був далеко не топовий «Лас-Вегас».
Головним аспектом, завдяки якому «Баффало» вдалось доволі легко досягнути успіху, стала виносна гра. Точніше те, що в ній не довелось брати участі Джошу Аллену. «Біллз» занадто часто очікують, що їх квотербек буде просувати м’яч своїми ногами. Проти «Рейдерс» цим зайнялись ті, хто і повинен був. Тріо раннінбеків в складі Джеймса Кука, Дам’єна Харріса та Латавіуса Мюррея набігали на 178 ярдів та 2 тачдауни. Позбавлений від виносної роботи, Аллен заграв легше та розкутіше. Без зайвого ризику, Джош вдало поєднав паси на короткі та середні дистанції і був убивчо точним – 31 з 37 пасів. Йому треба було трохи часу, щоб розкачатися, але вже з другої чверті було зрозуміло, хто переможе в матчі. В другій половині «Баффало» вже на класі довели справу до розгрому. Тепер «Біллз» важливо перенести цей успіх в наступні матчі. Особливо їх раннінбекам.
Якщо в «Баффало» виносна гра працювала, то в «Лас-Вегаса» все було навпаки. Єдиний нормальний виніс зробив новачок Тре Такер на першому драйві матчу. Такер пробіг 34 ярди, чим встановив зручну позицію для єдиного тачдауну «Рейдерс». Після цього гра через землю в «рейдерів» перетворилась на біль та страждання. Джош Джейкобс, який зроби 9 виносів, закінчив матч з мінус двома ярдами. Додати більше нічого (та й не треба).
Без виносної гри, всі надії «Лас-Вегаса» лягли на плечі Джиммі Гаропполо. Але це не той квотербек, який здатен самотужки виграти матч. Джиммі показав це вже на другому драйві, коли полетіло його перше перехоплення. В третій чверті він кинув ще одне. І перекрити ці помилки Гаропполо так і не зміг. Попри відносно прийнятний відсоток точності пасів, квотербек «Рейдерс» не зробив жодного розіграшу, який мав хоча б натякнути на можливість боротьби в цьому матчі. Якщо «рейдери» хочуть на щось претендувати, їм треба працювати над виносною грою. Бо без неї в них немає жодних шансів. Вибач, Джиммі, але ти сам це знаєш.
Камбек тижня: «Нью-Йорк Джаянтс» за півтори чверті відігрались з рахунку 7:28 та перемогли «Аризону»
Після принизливої поразки на першому тижні, «Джаянтс» на всіх парах неслись до ще одного приниження. Проте, до їх честі, «Нью-Йорк» зміг переламати хід матчу і здійснив найбільший камбек в історії франшизи.
«Гіганти» провели дві абсолютно різні половини. Перша була наче продовженням матчу з «Далласом». Джонс мазав пасами і кинув перехоплення, Барклі бився об стіну захисту «Аризони» і зробив лише один прийнятний виніс на 9 ярдів, а лінія складалась під тиском суперника і не могла забезпечити нормальне прикриття для квотербека. В захисту справи були не кращі. Якби не промах Метта Претера, «Аризона» набрала б очки на кожному драйві в першій половині. Але й без цього 2 тачдауни та 2 філдголи на п’ятьох драйвах виглядали як вирок оборонцям «Нью-Йорка». Перед перервою «гіганти» горіли 0:20.
В другій половині «Джаянтс» стали схожі на команду рівня НФЛ. Їм знадобилось всього 3 розіграші, щоб розмочити рахунок. І цей тачдаун наче вдихнув життя в «гігантів». Їх напад став нестримним, а оборона – міцною та надійною. Обидва лідери команди – Джонс та Барклі – увімкнули п’яту передачу і методично розривали суперника. Напад нью-йоркців вдало поєднував пасові та виносні комбінації, трохи приправляючи це скремблом Джонса, і «Кардиналс» нічого не змогли придумати проти цього. Всі 5 драйвів «Джаянтс» закінчились набраними очками – 4 тачдауни та переможний філдгол за 19 секунд до кінця гри. В той час захист «гігантів» за всю половину не пустив суперника далі власної лінії 44 ярдів.
«Нью-Йорк» може тішитися визначному камбеку, але є дві величенькі ложки дьогтю в їх бочці. Вони робили камбек проти «Аризони» – однієї з найгірших команд ліги, яку веде квотербек-джорнімен, що прийшов за тиждень до початку сезону. І в цьому камбеці «Джаянтс» втратили Сакуона Барклі. Як виявилось, лише на 3 тижні, але це все одно неприємно, зважаючи на внесок раннінбека в успіх команди.. Якщо з Барклі можна сказати, що обійшлося, то провал проти посередніх «Кардиналс» – це дзвіночок для тренерського штабу «Джаянтс». Навіть попри перемогу.
Критикувати «Аризону» немає сенсу. Вони і так стрибають вище голови та всіх очкувань. В обох матчах на старті сезону вони нав’язували боротьбу і не виглядали приреченими. Так, в другій половині стався повний провал. Але не треба жорстко судити команду без визнаних зірок (Ерц та Коннер, пробачте) і яка входила в сезон лише з метою боротьби за перший пік. «Кардиналс» ще можуть поставити комусь підніжку протягом року.
Майже камбек тижня: «Денвер» ледь не врятувався у матчі з «Вашингтоном» шаленою Hail Mary
Насправді, «Денвер» ніколи не мав доводити цей матч до спроб врятуватися через Hail Mary. Але «Бронкос» поки далекі від стабільності і команду добряче кидає в крайнощі. Власне, як і «Вашингтон».
«Бронкос» не могли мріяти про кращий початок матчу. 3 драйви – 3 тачдауни. Ми знову бачили вінтажного Рассела Вілсона з його ідеальними бомбами на 50+ ярдів, точними пасами та скремблами за необхідності. Захист «жеребців» теж був на висоті і тримав «Вашингтон» подалі від залікової зони. В «Бронкос» все працювало. А потім перестало. Водорозділом став фамбл Вілсона в середині другої чверті. «Коммандерс» скористались цією втратою і занесли свій перший тачдаун. І після цього «Денвер» полетів в прірву. Здавалось, що Вілсон аж занадто повірив в свою здатність постійно роздавати дальні паси і постійно шукав варіанти саме для таких розіграшів. Через це втрачалось багато часу і м’яч у підсумку взагалі не просувався. «Бронкос» тричі пробивали пант після трьох даунів. А коли «Денвер» все ж доходив до червоної зони, вони не могли довести справу до кінця. Вілсон або мазав пасами, або приймав секи і «жеребці» пробивали філдголи. «Бронкос» наче і показують прогрес у порівнянні з минулим роком, але команда дико нестабільна і через це поки не може бути конкурентною.
Якщо початок матчу був ідеальним для «Денвера», для «Вашингтона» він був катастрофою. «Коммандерс» набрали всього 90 ярдів за перші 4 драйви і мали в активі лише 3 очки. А потім стався фамбл Расселла Вілсона, який розбудив Сема Хауелла. Квотербек «командорів» врубив режим All-Pro і погнав роздавати тачдауни. Хауелл не припускався помилок, приймав зважені рішення, був точним з пасами і за необхідності добирав ярди ногами. Він організував тачдаун на четвертому дауні на Логана Томаса і кинув мабуть поки найкращий пас в своїй кар’єрі на Террі МакЛоріна (тони респекту тут відвантажуються також ресиверу, який прийняв пас в дуже складній ситуації). Сем в цьому матчі повністю виправдав довіру тренерів і потроху починає стверджуватись в якості довгострокового стартового квотербека для «Вашингтону».
Хауелл молодець, але не менший молодець захист «Коммандерс». Ці хлопці тримали напад суперника на замку стільки, скільки було потрібно. Особливо постаралась лінія, в яку після травми повернувся Чейз Янг. Він постарався зробити своє повернення успішнім і воно таким й було. В активі Янга 1,5 секи та текл з втратою ярдів. Загалом «Коммандерс» зробили 7 секів, 2 з яких було надзвичайно важливі, бо стались прямо перед заліковою зоною у фінальну 2-хвилинку. Захист «Вашингтона» зробив дуже багато для цієї перемоги і він є головною причиною, чому «Вашингтон» стартував з двох перемог поспіль.
Тачдаун тижня: Брендон Джонсон прийняв трохи незграбну спробу Hail Mary від Рассела Вілсона
Власне, якщо комбінація Hail Mary закінчується результативно – це без варіантів тачдаун тижня. «Денверу» пощастило з рикошетами від захисників, але в будь-якому разі тачдаун вийшов ефектним. Для фанів «Бронкос» – шкода, що не переможним.
Стабільність тижня: Зак Вілсон кинув 3 перехоплення в програному матчі «Нью-Йорк Джетс» проти «Далласа»
Після драматичного старту, на «Джетс», та особисто на Зака Вілсона, чекало випробування – виїзд до «Далласа». Матч з «Ковбойс» мав показати, на що можуть розраховувати «Джетс» цього сезону, і на що може бути здатний їх квотербек. Виявилось, що не на так вже й багато.
Вілсон провів доволі пристойну першу половину гри. Він не боявся вибігати з карману, при цьому не геройствував і приймав варіанти з короткими пасами, щоб зберегти м’яч. А пас для тачдауну на Гаррета Вілсона взагалі був перфекто. Але коли гра почала виходити з під контролю «Джетс» і тиск збільшувався, Зак не витримав і посипався. Квотербек погано зчитував варіанти розіграшів, промазав добрячою кількістю пасів і кинув три перехоплення на трьох драйвах поспіль, чим поховав будь-які надії «Нью-Йорка» на успішний результат. Вілсон наче і намагається прогресувати та показувати, що він чогось навчився у Роджерса, проте цього все ще недостатньо. Це був матч проти команди калібру плей-офф і Вілсон не вивіз. Тож перспективи «Джетс» цього сезону стають дедалі туманнішими.
Заради справедливості, не варто вішати всіх собак лише на Зака Вілсона. Виносна гра «Джетс» не існувала (24 ярди від Холла, Кука та Картера та фамбл від Дальвіна), а захист не міг зупинити методичний напад «Ковбойс» та дати м’яч своєму нападу («Джетс» володіли м’ячем менше 20 хвилин). «Нью-Йорк» швидко протверезів після успіху на першому тижні і стикнувся із суворою реальністю.
«Даллас» на початку сезону виглядає майже ідеально. А якщо говорити про їх захист, то слово «майже» можна прибирати. Оборона «Ковбойс» виглядає чи не найкращою в лізі. Вони дозволили «Джетс» реалізувати всього один третій даун і за дві гри пропустили всього один тачдаун. Окремо в цьому захисті виділяється Майка Парсонс, який сходу заявляє претензії на звання найкращого захисника сезону. Проти «Джетс» лайнбекер літав по всьому полю і зробив майже все, що може зробити захисник. В активі Парсонса вимушений фамбл, два секи та три текли з втратою ярдів. Окрім цього, його дії призвели і до одного перехоплення, яке Вілсон кинув як раз під тиском від Майки.
Напад «ковбоїв» теж виглядає вражаюче, але ефективності йому все ж трохи бракує. «Даллас» 6 разів заходив до червоної зони суперника, але заніс всього два тачдауни. Це не проблема зараз, але може стати проблемою в майбутньому, коли ставки будуть зростати. В іншому ж атака «Ковбойс» по-своєму була ідеальна. «Даллас» не робив якісь фантастичні розіграші. Прескотт кинув лише два паси, які пролетіли в повітрі 20+ ярдів, а в середньому за один виніс «ковбої» набирали всього 3 ярди. Проте цього завжди були достатньо. «Даллас» не ризикував, зберігав м’яч і наносив маленькі удари, які поступово накладались одне на одного. І захист «Джетс» цього не витримував. Що й не дивно, бо в них майже не було часу на відпочинок. Такий розумний та ощадливий футбол «ковбоїв» привів до того, що Дак Прескотт закінчив гру всього з сімома неточними пасами з 38-и, а СіДі Лемб набрав 143 ярди, постійно відкриваючись по всьому полю та стартуючи то з флангу, то зі слоту. «Даллас» дійсно вражає на початку сезону. Подивимось, що буде далі.
Жах тижня: Нік Чабб отримав дуже серйозну травму коліна і вилетів до кінця сезону
Одразу скажу, що відео епізоду з пошкодженням – не для слабких духом. Чабб ще пройде додаткові обстеження, але за попередніми оцінками в нього розрив декількох зв’язок коліна та зміщення колінного суглобу. Чабб точно більше не зіграє цього сезону, а можливо – і наступного.
Результати другого тижня виглядають наступним чином
Наступний тиждень розпочнеться зі спроб «Нью-Йорк Джаянтс» щось протиставити могутньому «Сан-Франциско». «Нью-Інгленд» у матчі проти «Нью-Йорк Джетс» намагатиметься уникнути найгіршого старту в епоху Білла Белічіка і не програти на старті сезону третю гру поспіль. А несподівано жвава «Тампа-Бей» пройде перевірку на міцність у матчі з «Філадельфією».
