Камбек «Нью-Орлеана», провал «Далласа» та драма в Цинциннаті. Огляд першого ігрового тижня НФЛ
Ну що, пригадали, чому ми так сильно любимо НФЛ? Вже на першому тижні ми отримали купу епічних матчів, сюжет яких наче писали для голлівудського фільму. Матчів, які змушували дивуватись, хапатись за голову та сміятись. НФЛ повернулась у всій своїй красі. Окреме звернення до новачків – так, в НФЛ таке відбувається щотижня. Тут немає прохідних тижнів, коли всі матчі передбачувані. Тож якщо вам сподобалось те, що ви побачили минулої неділі, раджу не пропускати жодного ігрового тижня.
І якщо раптом ви ще цього не знаєте, повторю мегачудову новину, про яку стало відомо минулого тижня. Цього сезону GamePass від НФЛ для України безкоштовний! Вам треба лише зареєструватися на сайті. Підписка діє до 31 липня 2023 року, тож весь цей сезон ви можете спокійно дивитися матчі найкращої спортивної ліги світу на своєму ноутбуку, смартфоні чи телевізорі. А тепер, після всіх цих чудових новин, переходимо до того, заради чого ми всі тут і зібрались – огляд першого ігрового тижня!
Початок тижня: «Баффало» впевнено здолали «Лос-Анджелес Ремс» в першому матчі нового сезону
Вивіска для першого матчу сезону була що треба – чинний чемпіон та головний претендент на чемпіонство цього року. І за підсумками цього матчу можна говорити, що «Біллс» одразу заявили свої претензії на трофей, а у «Ремс» попереду багато роботи.
«Баффало» були кращими в усіх компонентах. Якщо розбити матч на певні дуелі, то «Біллс» виграли майже їх всі. В персональній дуелі Джош Аллен майже в одні ворота виніс Метта Стаффорда. Хоч обидва квотербеки припускались помилок і мають в своєму пасиві перехоплення, Аллен був в рази ефективнішим та результативнішим. Якщо винести за дужки два перехоплення (одне з яких було повністю на совісті ресивера), квотербек «Біллс» був машиною. Лише 5 неточних пасів при 31 спробі і 4 сумарних тачдауни. Коли Аллен вмикав свої ноги, то в «Ремс» не було відповідей на це. Саме тому Джош став лідером цього матчу по виносним ярдам (56). Не забув Аллен показати і силу кидка, оформивши у фінальній чверті 53-ярдовий тачдаун на Діггса та 47-ярдовий пас на Девіса. Джоша не безпідставно вважають претендентом на MVP цього сезону.
Натомість Стаффорд своєю грою викликав багато питань. В міжсезоння він був обмежений в роботі через проблеми з ліктем. Перед початком сезону Метт заявив, що готовий на всі 100%, проте це може бути не так. Або ж Стаффорд просто повернувся до своєї детройтської форми. Три перехоплення усього при одному тачдауні – це дуже погано. В деяких моментах Стаффорд кидав паси настільки неточно, як не кидають навіть новачки. Хоча на захист Стаффорда можна сказати, що в «Ремс» майже не працювала виносна гра. Та й гра лінії нападу була далекою від ідеалу. Але повністю з квотербека це відповідальність не знімає. Стаффорд має грати набагато краще, якщо «Ремс» хочуть на щось претендувати.
Ще одним компонентом, в якому «Баффало» повністю переграли «Лос-Анджелес», був захист. Отримавши підсилення у вигляді Вона Міллера, оборона «буйволів» з першого матчу показала свою міць. Три перехоплення, сім секів, ефективність третіх даунів суперника менше 50% – все це неабияк допомогло «Баффало» здобути перемогу. Про свою присутність одразу заявив і зірковий новачок. Міллер зробив два секи та три текли з втратою ярдів. Обидва показники – найкращі серед захисників обох команд.
А щоб розуміти, як грав захист «Ремс», можна подивитись на статистику Стефона Діггса, проти якого грав Джален Ремзі. Ресивер «Біллс» набрав 122 ярди, прийняв 8 з 9 пасів та заніс один тачдаун. От десь так, як Ремзі, і грав захист «Ремс».
Жодних далекоглядних висновків по першій грі сезону робити не можна. Але все ж можна констатувати, що «Баффало» цілком заслужено є фаворитами на перемогу в Супербоулі. А «Ремс» поки далекі від чемпіонської форми.
Камбек тижня: «Нью-Орлеан» відіграв 16 очок за 10 хвилин та переміг «Атланту»
Наш світ змінився назавжди, але деякі речі мабуть завжди будуть незмінними. «Нью-Орлеан» все так само створює собі проблеми, щоб героїчно їх подолати в останній чверті. «Атланта» все так само зливає матчі, в яких вірогідність їх перемоги дорівнює 99%. Якщо без жартів, то ми отримали черговий епічний епізод «Битви за Південь», який увійде до золотої класики ліги.
«Нью-Орлеан» весь матч шукав свою гру і віднайшов її у найвідповідальніший момент. У фінальній чверті «Сейнтс» майже ідеально грали через пас. Швидкі атаки, фактично без хаддлів, розривали секондері «Фелконс». За ресиверами «святих» просто не встигали. Особливо пирував Джарвіс Лендрі, який прийняв 7 пасів на 114 ярдів. Але загалом весь корпус ресиверів «Нью-Орлеана» був на голову вищим за своїх опонентів. Це і стало головною запорукою успіху «Сейнтс».
Якщо продовжувати розмову про ресиверів, то неможливо не виділити повернення Майкла Томаса. Багато хто вважав, що він повернеться в поганій формі. Але ніт. Це все ще Can`t Guard Mike. Як не намагався найкращий корнер «Атланти» Ей Джей Террелл вимкнути з гри Томаса, ресивер завжди знаходив можливість прийняти пас. У підсумку обидва пасові тачдауни «Сейнтс» саме на рахунку Майка. Томаса дуже не вистачало «Нью-Орлеану» і з ним напад «святих» одразу переходить на рівень вище. Ресивер виграє для «Сейнтс» ще не один матч цього сезону.
Над «Атлантою» вже навіть незручно жартувати. Це майже абсолютно нова команда, але проблеми не змінюються. «Фелконс» патологічно не вміють закривати гру. Три чверті вони стримували напад «Нью-Орлеана», постійно атакуючи Вінстона (4 секи), та майже не дозволяли «Сейнтс» зробити якийсь притомний розіграш (виключення – два забіги Тайсома Хілла з тачдауном). В нападі Маріота уникав помилок і витискав хоч і не максимум, але достатньо, щоб набирати очки. І у фінальній чверті все розсипалось. Пас-раш зник, секондері підсмажили краще за бурята в танку, а напад безуспішно намагався дійти хоча б до відстані філдголу. І хоч Йон Вей Ку беззаперечно є дуже крутим кікером, але навіть він навряд чи зміг би вколотити філдгол з 63 ярдів. Тим паче його спробу ще й заблокували. «Фелконс» були набагато жвавішими, ніж від них очікували. Але їм все ще нічого не світить. Бо що може світити, якщо ти зливаєш матч, в якому за 1:40 до завершення вірогідність твоєї перемоги оцінювали в 99%?
Драма тижня: «Цинциннаті» програли «Піттсбургу» в шаленому овертаймі
Мабуть це був найепічніший матч першого тижня. Кінець останньої чверті та овертайм влаштували такі американські гірки для фанів, що їм точно знадобилось якесь заспокійливе. Якщо ж розбирати цей матч, то можна констатувати, що з минулого сезону в командах небагато чого змінилось – «Піттсбург» все ще тягне захист, а в «Цинциннаті» так і не з’явилась лінія нападу.
«Бенгалс» можливо все ще трохи відчувають похмілля від свого успіху в минулому сезоні, тому що цей матч вони провалили. Навіть попри те, що в другій половині «тигри» повернулись в гру, це не змінює загальної картини. Джо Барроу напомилявся на рік вперед і допустив п’ять втрат (4 перехоплення та фамбл). Лінія нападу попри всі оновлення та підсилення все ще не може гарантувати безпеку своєму квотербеку – Барроу прийняв сім секів. І навіть свята святих минулорічного сезону – кікер Еван МакФірсон – дав збій у найвідповідальніший момент. За заблокований екстрапоінт сварити його не можна, а ось за промах в овертаймі, який мав приносити «Цинциннаті» перемогу – ще й як. «Бенгалс» явно не ввійшли в цей сезон. Зак Тейлор напевно побачив всі мінуси своєї команди і тепер має оперативно їх виправляти.
Від «Піттсбурга» всі очікували ставки на захист. «Стілерс» не стали нічого вигадувати і дійсно зіграли від своїх сильних сторін. Вийшло напрочуд ефективно. В першому таймі «сталевари» задавили свого опонента. «Бенгалс» всього раз дійшли до червоної зони і чотири рази втратили м’яч. Ключову роль захист зіграв і в овертаймі, коли виштовхнув «Цинциннаті» з відстані філдголу, зробивши сек на Барроу. Не буде перебільшенням сказати, що саме оборона здобула для «Піттсбурга» перемогу в цьому матчі.
Старт сезону для «Піттсбурга» можна було б вважати ідеальним, якби не одне але. Травми зазнав Ті Джей Вотт. Душа та серце захисту «Стілерс» залишив гру в останній чверті. В ТБ-трансляції було помітно, як лайнбекер каже, що він порвав грудний м’яз. Обстеження це підтвердило. Але для «Піттсбурга» є трохи позитиву. Схоже, що Вотту не знадобиться операція і він може повернутися за 6-7 тижнів. А поки що «Стілерс» треба подумати, як обходитись без Вотта. В матчі з «Бенгалс» він зробив сек, перехоплення та три текли з втратою ярдів. І таку продуктивність буде важко компенсувати кимось іншим.
Герой тижня: Мінка Фіцпатрік
Не буду казати, що Фіцпатрік самотужки затягнув матч проти «Бенгалс», але він точно зробив неоцінений внесок в перемогу своєї команди. Якби не пік-сікс Мінкі, то рахунок не був би рівним у фіналі гри. І якби не його блок екстрапоінту, то не було б ніякого овертайму. І це я не кажу про такі дрібниці, як 14 теклів (найкращий показник в команді) та збитий пас. Фіцпатрік є основою всієї секондері «сталеварів» і важливий для них аж ніяк не менше за Ті Джей Вотта.
Новачок тижня: Джахан Дотсон
Попри те, що в грі «Вашингтона» та «Джексонвілля» дійсно непогано себе проявив Тревон Вокер, кращим новачком все ж був ресивер «Коммандерс» Джахан Дотсон. Він прийняв лише три паси, але два з них були тачдаунами. Один з них – переможний. Тож ресивер-новачок мав значний вплив на підсумкову перемогу своєї команди.
Подія тижня: «Клівленд» вперше з 2004 року виграв матч на першому тижні сезону
Гру «Клівленда» та «Кароліни» широко розрекламували через персону Бейкера Мейфілда. «Браунс» фактично дали квотербеку копняка і звісно він хотів помститися. Ажіотажу додали ще й традиційні проблеми «коричневих». Вони не перемагали на першому тижні з далекого 2004 року. І після непростого міжсезоння здавалось, що ця серія «Браунс» триватиме. Але вони її нарешті побороли.
Ще коли квотербеком «Браунс» був Мейфілд, команда робила ставку більше на виносну гру. Ця ставка стала ще більш очевидною, коли «Клівленд» дізнався, що принаймні 13 тижнів сезону їх основним квотербеком буде Джакобі Бріссетт. Достатньо сказати, що в грі з «Кароліною» один Нік Чабб виносом набрав всього на шість ярдів менше, ніж Бріссетт – пасом. Додайте сюди ще й здобуток Каріма Ханта, на рахунку якого обидва тачдауни «Браунс» і вам буде чудово зрозуміло, хто буде тягнути напад «Клівленда» цього сезону.
«Браунс» попри тотальну домінацію в першій половині все одно примудрились ледь не злити матч. Врятував їх кікер-новачок Кейд Йорк. Він був зразком стабільності та ефективності, показавши 100% реалізації філдголів та екстрапоінтів. На його рахунку і переможний філдгол з 58 ярдів. Якщо Йорк збереже цю форму, то «Клівленд» цілком може протягнути на виносній грі та філдголах аж до повернення Дешона Вотсона. І до того часу в них все ще можуть зберігатися шанси на плей-офф.
А що ж головний герой, який і привернув увагу до цього матчу? Та все так само. Мейфілд не змінився з часів «Клівленда». Він провалив старт гри, кинув жахливе перехоплення, потім прокинувся і записав в актив 75-ярдовий тачдаун на Робінсона і один тачдаун своїми ногами. Стабільності в своїй грі Бейкер поки не знайшов. З ним «Кароліна» здатна давати бій, але навряд чи здатна перемагати. Від Мейфілда треба вимагати кроку вперед. Якщо цього не буде – йому варто попрощатися з думками про місце в старті команди НФЛ.
Попри поразку, позитивом для «Пантерс» можна вважати повернення Крістіана МакКефрі. Він ще не на піку форми, але точно рухається в правильному напрямку. Фактично саме він запустив камбек «пантер», який майже закінчився успіхом. Якщо МакКефрі набуде своєї звичної форми, то це буде чудовою новиною для Мейфілда. Крістіан може зняти з нього багато тиску.
Мирова тижня: «Індіанаполіс» та «Хьюстон» зіграли першу нічию сезону
Вже на першому тижні ми маємо першу нічию сезону. Навряд чи «Кольтс» чи «Тексанс» були задоволені таким результатом, проте «Інді» має бути набагато вдячнішим, що матч закінчився саме так.
Склалось відчуття, що «Індіанаполіс» дуже недооцінив суперника. Фактично до останньої чверті «Кольтс» майже нічого не могли зробити в нападі. Всі їх спроби розбивались об захист «Тексанс» або ж «жеребчики» самі стріляли собі в ногу, припускаючись помилок. Був і невиправданий ризик, коли на початку другої чверті «Кольтс» вирішили грати четвертий даун перед заліковою зоною суперника і провалили розіграш. Потім з’ясується, що саме цих трьох очок, які можна було отримати з легкого філдголу, для перемоги і не вистачить. В останній чверті атака «Кольтс» все компенсувала, але навряд чи гра лише в останній чверті є надійною стратегією.
Звісно, що в атаці «Індіанаполісу» багато уваги було спрямовано на її нового лідера – Метта Райана. Ветеран провів не безгрішний матч (перехоплення та фамбл), але в цілому зіграв на прийнятному рівні. І вже простежується його зв’язок з Майклом Піттманом. Саме він був улюбленою ціллю для пасів Райана. Піттман прийняв 9 з 13 пасів на 121 ярд і заніс один тачдаун. Хоча зірка в атаці у «Інді» незмінна. Джонатан Тейлор зробив 31 виніс на 161 ярд та має в активі один тачдаун. Тож хоч позаду центра Венц, хоч Райан, а напад продовжує переважно триматися на Тейлорі.
«Хьюстон» цією грою підтвердили здогадки багатьох фанів перед сезоном. Це команда без зірок, але вона здатна боротися, особливо за рахунок захисту. Хоч «Тексанс» і провалили останню чверть, вони показали потенціал для розвитку. Оборона «техасців» зробила ряд надважливих розіграшів, серед яких вже згаданий невдалий четвертий даун «Кольтс» перед заліковою зоною і збитий Дереком Стінглі пас на початку останньої чверті, який не дозволив «Інді» занести тачдаун. Захист також суттєво попрацював і на свою атаку, встановивши відмінні позиції для двох атак після перехоплення та фамблу. Напад був менш яскравим, але також робив свою справу. «Хьюстон» показав, що цього сезону вони не будуть безнадійними аутсайдерами. І з ними варто рахуватись.
Провал тижня: «Теннессі» поступились «Нью-Йорк Джаянтс», втративши перевагу в 13 очок та промазавши філдгол на останніх секундах
Минулий сезон «Теннессі» закінчили провалом. Попри перший номер посіву вони начисто програли «Цинциннаті» і одразу вилетіли з плей-офф. І новий сезон вони також розпочали з провалу. Бо інакше те, що сталось у матчі з «Джаянтс» не назвеш.
Єдиний елемент гри «Тайтенс», до якого не було жодних претензій – це пас-раш. Попри відсутність своєї головної зірки, Гарольда Лендрі, «титани» назбирали п’ять секів та змусили Деніела Джонса зробити фамбл, після якого м’яч підхопив Бад Дюпрі. В усіх інших аспектах «Теннессі» були стабільно нестабільні. Їх напад чередував вибухові розіграші з невдалими спробами набрати хоч пару ярдів. Захист то повністю закривав суперника, то дозволяв Сакуону Барклі пробігти 68 ярдів за раз. Кульмінацією цього всього став промах кікера Ренді Буллока на останніх секундах, який не дозволив «Тайтенс» виграти матч. В «Теннессі» все ще є потенціал грати на високому рівні, але вони не можуть так провалювати цілі частини гри, якщо хочуть на щось претендувати.
«Нью-Йорк» навпаки показав, що пацієнт починає одужувати. Після провальної першої половини гри, «Джаянтс» перехопили ініціативу і довели справу до заслуженної перемоги. Головним чинником успіху «гігантів» став Сакуон Барклі. Раннінбек, який повернувся після важкої травми, показав себе майже на повну. Саме його 68-ярдовий забіг вдихнув життя в напівживих «Джаянтс». І саме він забезпечив перемогу «гігантам» своєю успішною 2-очковою конвертацією. Загалом Барклі набігав на 164 ярди і додав ще 30 ярдів пасом. Це саме той Сакуон, якого брали під другим номером драфту. І саме такий Сакуон може стати провідником відродження «Джаянтс». Якщо Барклі зможе залишитися здоровим, а Джонс стане кидати трохи менше дурних перехоплень (а саме таке він і кинув в матчі с «Теннессі»), то «Нью-Йорк» може нарешті стати на шлях відновлення своєї величі. Принаймні, вони вже можуть святкувати той факт, що вперше з 2017 року в них позитивний рекорд по ходу сезону. Нехай це і всього 1-0.
Захист тижня: «Тампа-Бей» перемогли «Даллас», дозволивши набрати їм всього три очки
Минулого року напад «Далласа» був найрезультативнішим в лізі. Проте після втрат в корпусі ресиверів та травм серед лайнменів нападу, атакувальна міць «Ковбойс» суттєво послабилась. Що й підтвердив матч проти «Тампа-Бей».
«Даллас» набрав очки лише на першому драйві. Та й то це був лише філдгол. Після цього всі спроби атак «ковбоїв» розбивались об стіну захисту «Бакс». «Даллас» жодного разу не дійшов до червоної зони суперника. Дак Прескотт кинув менше половини точних пасів (14 з 29) і перехоплення. Номінально перший ресивер СіДі Лемб прийняв всього два паси на 29 ярдів. І це при тому, що йому кидали пас 11 разів. Раннінбеки набігали на двох 60 ярдів. І як вишенка на торті, «Ковбойс» втратили Дака Прескотта на декілька тижнів через травму пальця. Єдиним в «Далласі», хто намагався хоч щось робити, був Міка Парсонс. Він зробив два секи (і це були всі секи «Ковбойс» в матчі) і два текли з втратою ярдів. Але його зусиль не вистачить навіть для перемог над аутсайдерами. Це був повний провал. «Ковбойс» терміново треба щось змінювати, інакше з такою грою їм світить останнє місце в дивізіоні.
В провалі нападу «Далласа» неабияку роль зіграв захист «Тампи». Він показав себе з найкращої сторони. Свій внесок в перемогу зробив кожен гравець, але найбільше постарались Девін Вайт (2 секи, 2 текли з втратою ярдів) та Антуан Вінфілд (перехоплення та збитий пас). «Бакс» дозволили супернику конвертувати всього 3 третіх дауни з 15-ти та тричі змусили «Даллас» закінчити драйв втратою даунів. З таким захистом напад «Тампа-Бей» може дозволити собі трохи розслабитись та грати в півноги. Фактично так і було, бо напад «Бакс» не показав якихось захмарних цифр. Хіба що виділився Леонард Фурнетт, який дійсно розквіт в «Бакканірс». Раннінбек набрав 127 ярдів. І доволі непогано адаптувався Хуліо Джонс. У ветерана три прийоми на 69 ярдів.
Сенсація тижня: «Сіетл» мінімально здолав «Денвер»
Перед сезоном в прогнозах фанів та ЗМІ ці команди знаходились на діаметрально протилежних позиціях. «Денверу» пророкували боротьбу за Супербоул, «Сіетлу» – за перший пік драфту. Але реальність, як часто буває, виявилась трохи інакшою. На полі всі побачили, що «Сіхокс» здатні грати вище за свій потенціал, а «Бронкос» треба ще дуже багато працювати, щоб претендувати хоча б на плей-офф.
«Сіетл» буквально поклав на полі душу й тіло. Що в нападі, що в захисті. В атаці ідеальну першу половину провів Джено Сміт. Квотербек, якого вже списали, влучно кинув 17 з 18 пасів та організував два тачдауни. Він вдало уникав пас-рашу «Бронкос» та користався провалами в їх секондері. А в другій половині сяяв захист «Сіхокс». «Денвер» тричі заходив до червоної зони. І взяв з цього лише три очки. Оборона «Сіхокс» відпрацювала на відмінно, зробивши два фамбли і забравши м’яч в обох випадках. Фінальним акордом бенефісу захисту «яструбів» став останній драйв, на якому вони змусили «Бронкос» пробивати філдгол з 64 ярдів. Звісно МакМанус промазав. Цей матч був ідеальним прикладом командної роботи від «Сіетлу». Не без помилок, але команда зіграла набагато краще, ніж від неї очікували. Чи означає це, що «Сіхокс» будуть грати так завжди? Ні. Чи означає це, що вони ще здивують нас в цьому сезоні? Однозначно так.
«Сіетл» заслуговує на компліменти, але варто відзначити, що «Денвер» зробив все, щоб програти. Перший матч Натаніеля Хакетта в якості головного тренера був провальним. «Бронкос» багато фолили, не могли тримати темп в нападі, провалювались в захисті, а сам Хакетт бездумно злив тайм-аути у фінальній чверті. В «жеребчиків» стільки зон потребують роботи над помилками, що складається враження, ніби в міжсезоння вони взагалі не працювали над своєю грою. Рассел Вілсон виглядав непогано, проте його зусиль недостатньо, щоб покращити «Денвер». Підтримати свого квотербека може Джавонте Вілльямс, але раннінбек потребує більше довіри від свого тренерського штабу. Він отримав м’яч всього сім разів і все одно набрав непогані 43 ярди. На його рахунку був і фамбл в залікові зоні «Сіхокс», хоча його провини там було не дуже багато. В перспективі, «Бронкос» можуть отримати в особі Вілльямса свого Джонатана Тейлора. Але вони мають давати шанс своєму молодому раннінбеку. Тренерам і гравцям «Денвера» є над чим подумати після першого тижня. Поки що вони дуже далекі від того місця, яке їм пророкували перед сезоном.
Результати першого ігрового тижня виглядають наступним чином.
Наступний тиждень розпочнеться протистоянням двох вибухових атак – «Лос-Анджелес Чарджерс» їдуть в гості до «Канзас-Сіті». «Баффало» спробують розвинути успіх в матчу з «Теннессі», а на Півдні НФК «Нью-Орлеан» спробує вберегти свій ідеальний рекорд в регулярному сезоні проти Бреді в «Тампа-Бей».
