СК “Дніпро-1” VS ФК “Дніпро”. Згадаємо, як це було очима безпосередніх учасників цих матчів
Матчі між ФК “Дніпро” та СК “Дніпро-1” у Другій лізі України без перебільшення можна вважати історичною подією.
Хейтери СК “Дніпро-1”, як головний аргумент відсутності спадковості між клубами приводять, що команди проводили між собою три очні зустрічі й не можуть вважитися однією командою. Це і так і не так одночасно. Не буду повторюватися та пояснювати свою позицію щодо “справжності” “Дніпра-1” та відношення цього клубу до ФК “Дніпро”. З цим ви можете ознайомитися за посиланням.
Дійсно, за часів виступів СК “Дніпро-1” у Другій лізі України ці клуби не були одним цілим. Навіть за часів, коли “спортклубівці” грали у Першій лізі, а “дніпряни” в аматорах, цей союз не можна було повноцінно вважати одним клубом. Все змінилося з момент виходу СК “Дніпро-1” в УПЛ. Тренерський штаб та гравці ФК “Дніпро” перейшли майже у повному складі в молодіжку СК “Дніпро-1”. Тоді й стався фактичний “акт злуки” двох команд в одну.
Взагалі, емоції автора у період “друголігового занепаду” були неоднозначні. Коли прийшов на перший матч “Дніпра-1” проти “Буковини” у кубку України, не знав, чого очкувати від матчу і команди. Але все пройшло дуже файно. Був гарний літній вечір, цікавий футбол гарного рівня і переконлива перемога 5-0. І найбільш важливе, що тоді я побачив у цій команді дніпровський “вайб”. Нічого подібного я не відчував на матчах “Дніпро-75” (щоб не казали, що автор базово вболіває за все, де у назві є “Дніпро”), ні на матчах “ВПК-Агро”. Це було, може і не кохання з першого погляду, але точно симпатія.
Занепад легендарного ФК “Дніпро” для мене був особистою трагедією. І під тиском місцевої “юджинівської” пропаганди, відчував перший час тягар за вболівання паралельно з ФК “Дніпро” за новий клуб. Особливо присмак “зради” відчувався в очних зустрічах між клубами. На той час вже розумів, що один клуб буде основним, а другий доживає свої останні миттєвості. І все одно не знав, за кого тоді вболівати. Разом з недружньою атмосферою на трибунах для мене цей матч був наче громадянська війна. Емоційно було дуже важко його дивитися. Якщо бути відкритим до кінця, повноцінно не радів жодному з голів забитих у цих матчах. Голам “СК” не радів, тому що це вважалося для мене чимось проти своєї природи, а голи “ФК” мені здавалося, що “заважають” більш перспективній команді вийти у Першу лігу.
Що ж відчували футболісти обох команд у цих матчах? Ми дізналися. ФК “Дніпро” у таких матчах представляли: Олександр Назаренко та Олексій Баштаненко, а СК “Дніпро-1” Ярослав Поплавка та Олександр Сніжко.
1) Які емоції ви відчували, коли виходили грати у цих матчах?
О.Н: Налаштувалися на ці ігри так само як і на інші. Безпосередньо перед виходом на поле, у підтрибунному приміщенні виникло бажання розпочати цю гру щонайшвидше, емоції були позитивні, дуже хотілося перемогти й подарувати позитивні емоції тим фанатам, які приходили нас підтримувати. Для мене це було незабутні матчі, особливо той, у якому мені вдалося забити гол. Я пам'ятаю усі ті 90 хвилин кожного матчу дуже добре, бо від тих матчів ми кайфували, навіть коли не вдавалось перемогти.
О.С.: Відчували тільки позитивні емоції, але була присутня неабияка відповідальність за результат.
Я.П.: Нагнітання не було, все було дружньо. Тренери між собою змагалися, не хотіли один одному програвати. А ми виходили, як на звичайний матч.
О.Б.: Пам'ятаю, що це була моя перша гра в сезоні. До цього мене Русол не дозволяв заявити тому, що говорили, що ФК “Дніпро” це дубль СК, тому повинні грати лише молоді, але Андрій Вікторович Стеценко мене все-таки заявив. Через те, що я фанат ФК “Дніпро” з раннього дитинства і всю свою кар'єру на той момент провів у ФК “Дніпро”, то, звичайно, перед грою я відчував відповідальність і велике бажання перемогти.
2) Яка атмосфера тоді була на базі команди?
О.Н.: Атмосфера в команді була добра, кожен з нас розумів який суперник буде грати проти нас. В таких матчах хочеться себе зарекомендувати по-особливому. Ми готувалися, як завжди, з метою перемогти й показати хороший футбол, якого вимагав від нас тренерський штаб.
О.С.: Хто б що не казав, але атмосфера була напруженою. Так, дружні відносини між гравцями нікуди не поділися, але на полі немає друзів.
Я.П.: Все було супер, колектив був дуже гарний, такої атмосфери я більше ніколи не бачив у житті. З Олександром Сніжком все ще спілкуємось і він зі мною погоджується. Жили на базі, у домівках. Потім вже роз'їхалися по квартирах і вже не було того спілкування та дружньої атмосфери. Коли команда створювалася, був такий емоційний підйом, всі були один за одного. Там було поєднання молоді та “старожилів” команди. Колектив був просто супер
О.Б.: До першої гри атмосфера була дружня, оскільки всі футболісти, тренера і персонал один одного добре знають і в попередніх сезонах працювали разом. Після перемоги ФК “Дніпро” у першому матчі не скажу що прям сильно щось змінилося, просто тренера і футболісти СК були засмучені й не сильно хотіли спілкуватися деякий час.
3) Як ви сприймали матч проти опонента? Як пересічну зустріч чемпіонату, як принципову гру, як дружній матч або щось інше?
О.Н: Не дуже добре пам'ятаю що я відчував перед цими матчами, бо це, на жаль, було не вчора. Пам’ятаю що на цих матчах на нас лягало більше відповідальності, ніж на суперника, бо багато людей приходило, ще більше людей цікавилися цим протистоянням, тому хотілось перемогти. З деякими гравцями суперника за межами поля я добре спілкувався, але на полі ми були супротивниками та кожен з нас хотів здобути перемогу для своєї команди. То був дуже гарний час, який запам’ятався мені на все життя.
О.С.: Ці ігри сприймалися як принципові. Так, я багатьох знав за спільними матчами та тренуванням у структурі “старого Дніпра”. Дуже не хотілося, щоб тренера СК помилилися у нас - у тих, кого відібрали до нового, основного складу “Дніпра”, бо тоді, якоюсь мірою, ФК сприймався як дубль СК. Були також гравці, які самі не схотіли переходити до нового проєкту та залишилися у складі ФК.
Я.П.: Більше у ФК “Дніпро” було налаштування на нас. На базі все було дружно, грали в PS, футбол, дивилися разом фільми. Всі спілкувалися, як одна команда. На полі друзів не буває, а так все було добре.
О.Б.: Для мене це були максимально принципові ігри. Після всіх історій з боргами й переведенням ФК “Дніпро” до Другої ліги - СК “Дніпро-1” був подразником №1. Зрозуміло, що “Дніпро-1” був створений на основі тренерського складу і футболістів ФК “Дніпро” минулого сезону, Русол тоді говорив, що “Дніпро-1” - це основа, а ФК Дніпро вважається за дубль. Тож звісно, що всі футболісти й тренери хотіли довести, що ми не гірші, а то й сильніші за СК “Дніпро-1”.
Висновок: Як бачимо, “тінь” від трьох матчів дніпровського дербі з сезону 2017-2018 досі нависає над СК “Дніпро-1”. Відбулася не пересічна для українського футболу подія. Ми всі звикли до битви головних клубів з фармами, але щоб футбольний клуб проводив на професійному рівні “двосторонку” між собою - таке можливо, напевне, лише у Дніпрі.
