«Єврокубки - ганьба, яку ще треба змити». Почесний президент «Дніпра-1» дав інтерв'ю нашому блогеру

Цей пост написаний нашим блогером. Ви теж можете написати матеріал на будь-яку спортивну тему ось тут.

Телеграм-канал «Дніпрянин» поспілкувався з почесним президентом СК «Дніпро-1» Юрієм Березою з нагоди восьмої річниці заснування громадської організації «Дніпро-1», на базі якого згодом з’явився однойменний спортивний клуб.

«Вони обіграли «Барселону» 1:0? А ми їх 3:1.Факт? Факт!»

– Юрій Миколайович, як ви оціните останні півтора роки «Дніпра-1»? Чи рухається клуб у правильному напрямку?

– У нас був деякий провал, і це у тому числі моя провина, що не слідкував за тим, що відбувається в клубі. Прихід пари харківських аферистів - це також мій провал, клуб досі розраховується за їх “керування”, але тоді реально фізично не міг за всім слідкувати, змінилися пріоритети у житті.

Як бачите, президент повернувся у клуб і все нормалізувалось. З Юрієм Вільйовичем у нас синергія на вищому рівні. Є тренера які можуть співпасти з клубом. Не кожен тренер підійде нашій команді. «Дніпро-1» спочатку треба полюбити, впустити у своє серце і тоді, «Дніпро-1» пустить тебе до себе і ти зможеш зробити будь-який результат. Як сказав Юрій Максимов: «з цими бійцюганами можна зробити та досягти чого завгодно», - от він це і робить. Вони обіграли «Барселону» 1:0? А ми їх 3:1! Факт? Факт!

Ми з Юрієм Вільйовичем дуже добра команда. Він - мотиватор, а я - стимулятор. Особливо стимулювання працює, коли футболісти знають, що в батальйоні «Дніпро-1» один взвод виділений під спортсменів, ну це звісно гумор.

– Як вам результати українських клубів в Європі?

– Невдачі українських клубів в Європі - це наслідок системи, яка складалася роками. Хочу нагадати недалеке минуле, коли у двох клубів було дві запасні лавки або три, два фарм-клуби, ну тоді, звичайно, можна давати гарні результати окремим клубам в Європі, у світі. Тоді давайте хай буде два клуби, і нехай вони сперечаються між собою, хто стає чемпіоном сьогодні, хто кубок виграє, а всі інші - аматори, вони працюють на основних роботах, зібралися, програли «Шахтарю», іноді дали бій, в нічию з «Динамо» зіграли.

Ось були, наприклад, гучні заяви від Ярославського: «Ми «Металіст»! Ну і де «Металіст»? В мене в повазі «Металіст-1925» з яким у нас непрості стосунки, але вони гідно представляють Харківщину в УПЛ.

– Ми якось спілкувалися з вами, коли мова зайшла про «Металіст», ви сказали, що ви не Ярославський, щоб красти чужу емблему та кольори. Яка зараз у вас думка, коли з'явилася інформація, що є проблеми з боргами через правонаступництво «Металіста» та «Карпат», а СК «Дніпро-1» - чистий та незалежний клуб, що визнано УЄФА?

– Можна вкрасти все: і кольорі й емблему, але я хочу нагадати один вислів: «Життя - це супермаркет: бери що хочеш, але на виході каса і за все треба буде заплатити». Не хочу лізти в харківський футбол, але хочу сказати, що коли цькували «Металіст-1925», я встав на їх бік і це була принципова позиція. Мені не подобається шоу, яке було влаштовано з поверненням «Металіста». Є правове поле та є власники клубів, у тому числі ФК «Дніпро»” і СК «Дніпро-1».

Якщо ми захочемо взяти емблему, то треба йти в УЄФА, розв'язувати питання з боргами, є купа юридичних питань. Я поважаю всіх вболівальників. Вболівальник - це основа футболу, але з іншого боку, вони не можуть впливати на власника. Тільки він вирішує що робити далі з клубом.

А традиції вони все одно зберігаються, товариству «Дніпро-1» 8 років, а спортивному клубу буде 6 років, в ті часи (8 років тому) ще ФК «Дніпро» гримів у Європі, доходив до варшавського фіналу. До речі, що символічно, після створення громадської організації, перший товариський матч був саме з ФК «Дніпро». Проти нас у полку «Дніпра-1» грали Зозуля, Шахов та інші.

Найбільш важливе, що в Дніпрі є великий футбол, хотілось би, звичайно, щоб матч Ліги Чемпіонів в наступному сезоні прозвучав на «Дніпро-Арені», тут Ви не уявляєте яка це мрія для мене. Ще раз кажу, що сектор за воротами буде для всіх хто воював в цій війні з 14-го року включно, це вже рішення прийняте мною і воно незмінне.

«Два роки я був на передовій за те, щоб вони мали право висловлювати свою думку в мирному місті»

– Наскільки було важливо, коли занепадав ФК «Дніпро» залишити гравців у місті та підхопити місцеву базу та футбольну школу?

– Це було не просто домовитися, щоб вони відпустили цих людей до нас. Досі Юрчук та Когут залишились з того колективу у команді. А що казати про Кожушко? Як він зараз запалює у «Кривбасі»!

Футболісти порозкривались, вони були не втрачені для українського футболу, багато прізвищ, зараз не буду всіх перерахувати, щоб когось не забути й не образити, але багато футболістів з тієї команди, яка стала професійною, засяяли як зірочки в інших футбольних клубах.

Не може бути таке місто як Дніпро без команди у вищій лізі. «Ну це, *****, нонсенс» - як любить казати наш мер, тільки він дивиться не в ту сторону. Звичайно була б велика справа, якби команді допомагало місто. Дніпро - місто яке закохане в футбол, яке мало і має одну з найкращих академій в Україні, одну з найкращих баз, один з найкращих стадіонів. Якщо все вищеперераховане нікому не потрібно, то давайте тоді запросимо «Шахтар». Закриємо проєкт «Дніпро-1» і нехай «Шахтар». грає на «Дніпро-Арені». Яка альтернатива?

– Пам'ятаю коли з'явився СК «Дніпро-1» і тоді про тих, хто почав підтримувати цей клуб казали, щось в стилі: «вам все одно за кого вболівати, приїде «Шахтар» - будете за них вболівати» - ну це ж не правда.

- Кожен має право на свою думку, але вважаю що думка канонічних вболівальників ФК «Дніпро» неправильна. Два роки я був на передовій за те, щоб вони мали право висловлювати свою думку в мирному місті. Тут кулі не літають, так іноді шахеди долітають, ракети, але тут нема вуличних боїв, завдяки в тому числі і батальйону «Дніпро-1», той самий рідний брат Юрчука з перших днів вступив до батальйону.

Хочу запитати, а де «Дніпро-1918»? Створювали ж народний клуб, подавали як альтернативу, відродження справжнього «Дніпра». Пів року проіснували й все. Я теж донатив на цей клуб, а потім правоохоронні органи почали ставити питання, бо була підозра на шахрайство. В решті решт, треба все одно йти до власника і домовлятися з ним, без нього ні про яке відродження не може бути і мови.

– Ви ходили до власника з питання емблеми, кольорів?

- Це було останній раз у 2018 році, але це питання вже не до нього, на даний час це компетенція УЄФА: визнання правонаступництва, судові позови, інші нюанси. Щоб розібратися з цією хронологією, до кого тепер звертатись і інше, треба три години і дві пляшки. Без серйозного опрацювання питання та гарної команди юристів там не розібратися. І це не вирішу ні я, не співвласники мої, все юридично повинно бути все чітко.

– Юристами СК «Дніпро-1» це питання не пропрацювалось?

– Не було такого завдання. Точно до кінця війни це питання підійматися не буде, в нас першочергові завдання це - виживання та накопичення вищого футбольного досвіду. Як показав час, коли ми за кордоном знаходилися, вважаю, що це було не дуже корисно, можливо треба було знаходитися в Україні.

Питання в тому, що як зараз у суспільстві відносяться до футболістів які поїхали грати за кордон? Можна чимало говорити, що вони багато роблять для популяризації України, ну і що? Яка різниця між футболістами та тими, хто пішов воювати в окоп? Вони не популяризують Україну, вбиваючи п*дарів? І чому той повинен, а той не повинен?

– Якщо вже підняли це питання, умовний Мудрик та Довбик - це ухилянти, або ні?

– Ні, я все ж таки на боці футболістів. З тим же Довбиком, це повинно компенсуватися його поведінкою та вчинками. Українські футболісти за кордоном та загалом українці можуть робити те ж саме, що роблять євреї по всьому світу, займаючись лобіюванням інтересів держави Ізраїль. Той самий Антін Мухарський (який написав гімн «Дніпра-1»), він промоутер нашого батальйону за кордоном, збирає кошти на концертах.

«Знаючи інтелект Піхальонка, я не розумію чому він не в основі збірної?»

– Поговоримо про виступи «Дніпра-1» в Єврокубках цього сезону - це ганьба?

– Так, ганьба, яку «бійцюганам» ще прийдеться змити. Якщо вже вийшли грати, то треба гідно представляти український прапор, ідею, країну. Якби ми так воювали під Кремінною, як вони грали у футбол влітку, то що було б? Це основна претензія до хлопців у цьому сезоні.

Але як приклад показує, тим же складом, але з іншим мотиватором можна багато чого досягти. Значить була погана мотивація, значить я не допрацював з призначенням минулого тренера, значить винний я. Це моя вина.

– Наприклад, готові ви пробачити ці невдачі в єврокубках, якщо «Дніпро-1» це компенсує виступами у чемпіонаті цього сезону?

– Так це вже історія. Я вірю у хлопців, знаю і бачу їх клас. На сьогодні, у нас в команді зірочки, які засяють в тому числі і у збірній України, якщо там буде чесна конкуренція, але є питання - як мінімум, ще 3-4 футболісти гідні представляти «Дніпро-1» у збірній України, чому вони не там? Звичайно, рішення приймає головний тренер, але хотілося б, щоб керівництво збірної більше дивилося у бік перспективних гравців. Бо чим сильний «Дніпро-1»? Своїми парами гравців, той же Сваток-Сарапій, у півзахисті тріо Бабенко - Рубчинський - Піхальонок. Хочу, щоб придивилися у тому числі й до Філіппова.

Мені хотілося, щоб вони прославляли не тільки наш клуб, а й збірну Україну, бо вони можуть це робити. Знаючи інтелект Піхальонка, я не розумію чому він не в основі збірної? Найголовніше - не дати йому розчаруватися у збірній, він приходить, а йому шансу не дають. У свій час за Довбика я так довго сперечався з керівництвом УАФ і з рештою його довикликали, але ж хлопець талановитий. Він ще не навіть не досягнув найбільших висот, на які він здатний. Десь жалкую, що ми його втратили, але не відпустити я його не міг. Цей хлопець зробив дуже багато для команди та витягнув дуже багато важливих матчів. Там «Пара нормальних» (Кучер та Красніков) казали, що вони щось зробили, так їх минулого сезону витягнув Довбик, його відчуття голу та інтелект Піхальонка.

– Є інформація, що до лідерів «Дніпра-1» наявний предметний інтерес з Європи та в чому числі з український клубів.

– Ви не уявляєте який до них є інтерес, ну то й що? Ні один футболіст спортивного клубу «Дніпро-1» продаватись в українські клуби не буде та підсилювати конкурентів. Інша справа - якщо буде пропозиція за кордон і ця пропозиція влаштує: в першу чергу фінансово нашого футболіста, в другу чергу клуб, тоді ми будемо говорити про продаж. Скільки про Довбика говорили, що його продають? Кожного трансферного вікна. Я не зможу утримувати жодного футболіста який підійде до мене і скаже: «я переріс рівень «Дніпра-1» я хочу і можу вище». Як я його після цього примушу? Ніякий тренер, мотиватор, його не змусить. Футбол - це не рабство, це синергія і самовіддача назустріч клуба і футболіста.

– Добре, є пропозиція з Європи та є пропозиція у два-три рази краще та вигідніше з умовного «Полісся» щодо Піхальонка, що тоді?

– Піхальонок не хоче грати в «Поліссі», а моя позиція - я не буду підсилювати конкурентів, але на першому місці у таких питаннях рішення і бажання футболіста.

Якщо умовний Назаренко не захотів дочекатися мого повернення з фронту, то в мене до нього претензія, я за цю дитину ходив на батьківські збори, коли він чудив в школі, коли його виключали звідти, і так, як він вчинив стосовно мене - це несправедливо. Але і його можна зрозуміти, як до нього відносилися тренери, не довіряли йому, ставили на його місце «пенсіонерів» з другої ліги та сумнівних легіонерів.

Назаренко талановитий вихованець дніпровської академії, і до речі, сьогоднішні успіхи U-19 - це результат роботи академії й у тому числі Гліба Платова, якого той же Кучер чомусь ніколи не бачив. Хочу подякувати Глібу, у нього велике майбутнє.

«Коломойський сказв: «яке ти маєш право впливати на футбольний клуб? Хто ти такий і хто такі твої вболівальники?»

– У день народження організації «Дніпро-1» не можу не запитати, як все починалося? Як було прийнято рішення, що СК «Дніпро-1» стає професійним футбольним клубом?

– У нас на базі монтажного технікуму була сильна команда зібрана з дітей, які були заявлені на міські та обласні змагання.

Створення професійного клубу спровокували канонічні вболівальники, потім я мав зустріч з Коломойським, він сказав: «яке ти маєш право впливати на футбольний клуб? Хто ти такий і хто такі твої вболівальники? Хочете клуб, викупляйте борги (понад 40 мільйонів євро) і ви власники!»

Я сказав: «Тоді без образ». Таке місто не може бути без футболу та без команди. Можливо рішення про створення професійного клубу було імпульсивне, але багато хто його почув. Створили. Я не думав, що нас візьмуть одразу у другу лігу, думав розкачаємось потрохи рік-два, але прямо запропонували, хочете - реєструйтесь.

– Досі згадують, що «Дніпро-1» не зіграв рік в аматорах до подання заявки в Другу лігу і начебто порушив регламент.

- Нехай згадують, там було дві умови для участі у другій лізі: або перемога в турнірі під егідою УАФ, або рік в аматорах. Ми перемогли в «Кубку Захисника» до цього і виконали цю умову.

– Що було потім?

- Різне було, спочатку я весь сезон їздив з командою по всій Україні, у першій лізі мій син Максим Береза. В УПЛ в перший же сезон могли потрапити у єврокубки, виграли другу шістку, але програли «Колосу».

Хто б там що не говорив, але Дмитро Михайленко зробив цю команду, Йовичевич підхопив прапор, якби Ігор не залишив команду, ми б зараз гриміли у Європі, але певно, що це нас футбольний Боженька трошки приземлив на землю давши зрозуміти, що нам ще працювати й працювати. Зараз прийшов Максимов і я думаю, що він підніме клуб на висоту, якої ми достойні. Бо сьогодні, «Дніпро-1» неможливо уявити без високих турнірних завдань. Дуже очікую на 6 очок в останніх двох матчах, це буде серйозна заявка на чемпіонство (прим.автора - вже встигли програти «Ворсклі»).

– Після матчу з «Чорноморцем» , на пресконференції в мене було запитання до Максимова, як подолати кризу дніпровських команд, що після вдалого закінчення першого кола на першому місці, команда падає на умовне трете - четверте місце. Що ви про це думаєте? Чи буде нарешті золото у Дніпрі?

– Хто як не я мріє про золото? Золото - це буде відповідь всім скептикам, невіруючим та всім проклинаючим, а також нагородою всім люблячим. Футбол неповноцінний без вболівальників на стадіоні, грати при пустих трибунах складно.

– Вже неодноразово бачили людей під зачиненим стадіоном перед матчем, які просили пустити чи провести їх на матч, видно, що вони вже не можуть без футболу.

– На жаль, це санкції, це безпека, хоча нам все одно прийдеться з цим жити, бо проблема в нашому кінченому сусіді. Я знаю що таке війна, я вже не можу ховати своїх побратимів, тому я прошу футболістів про відповідальність, тому що, як мені пояснити дружині або матері вбитого солдата, чому твою дитину вбили, а та дитина грає в футбол? Інколи дивишся новини про ці всі нічні клуби та динамівську молодь, це дуже неприємно дивитися, це дуже принижує футболістів і усіх їх після цього ставлять на один рівень. Відповідальність футболістів перед суспільством набагато збільшилася.

– В нас зараз не велика варіативність складу і вже пятий матч команда грає одним й тим самим складом, Піхальонок і Сваток вже в збірній. Сарапій, Гуцуляк та Рубчинський - кандидати до неї, якщо всі поїдуть у збірну, чи буде «Дніпру-1» ким грати?

- Так! В команді є хлопці, які ще сидять та чекають на свій шанс. Коли основа сильна, то всі хто грає навколо них, вони підтягуються, розвиваються. Збірна мотиваційно важлива для впевненості футболістів в собі. З тих кого ви назвали, два роки назад ніхто не брав гру та лідерство на себе. Довбик та Логінов - так, дуже обмежена кількість гравців, які себе засвідчували як лідери, ті хто могли завести. Зараз всі кого ви назвали, можуть завести команду. Нещодавно спілкувався з Сергієм Кравченком, ви не уявляєте яким він був капітаном, якби ви знали, йому велика подяка за все, що він зробив для клубу.

– Взагалі, з ексдніпрянами у вас гарні стосунки, як гравцями, так і тренерами?

– Ні до кого немає питань серед тих, з ким я перетинався на футбольному шляху, але для мене досі незрозуміле відношення Йовічевіча, я його відверто не зрозумів. Слова які вказані в очі, завжди сприймаються по-іншому. Він же зробив все за спиною…

– Історія циклічна, пройшов рік, Ігора Йовичевича з «Шахтаря» по суті вигнали.

– Мені здається з Йовичевичем несправедливо поступили. Його забрали з «Дніпра-1» тільки для того, щоб ми не наказували “Шахту” (прим. автора - там було сказано дещо по-іншому), щоб послабити нас, та сама історія потім сталася з тренером «Зорі». І знову невдача.

Дякую, якщо дочитали це інтерв’ю, яке було більше схоже на розмову, до кінця. Якщо хочете отримати ще більше цікавого контенту про дніпровський футбол, то підписуйтесь на телеграм-канал автора.