Tribuna/Футбол/Блоги/FootUAball/Дякую, Містере Луческу. За все і попри все!

Дякую, Містере Луческу. За все і попри все!

Блог — FootUAball
4 листопада, 12:45
15
Дякую, Містере Луческу. За все і попри все!

Легенда українського футболу, яка принесла в нашу країну багато чого нового, цікавого та незабутнього.

03.11.2023 - Мірча Луческу офіційно йде з посади Динамо. І, де-факто, остаточно закінчує своє перебування в українському футболі.

За 15 років румун зробив більше, аніж всі президенти УАФ/ФФУ разом взяті. Він відкрив величезну кількість молодих, талановитих футболістів, як іноземців, так і українців: Фернандіньо, Вілліан, Ракицький, Чигринський, Срна, Кучер, Коваленко, Селезньов, Забарний, Дуглас Коста, Тейшейра, Пятов, Степаненко, Кривцов, Шевчук, Мхітарян, Гладкий, Жадсон. Безліч молодих і талановитих футболістів, які принесли славу як українському футболу вцілому, так і клубам, в яких вони грали.

За цей період Луческу демонстрував, як можна робити шоу до початку матчу чи під час нього: "Браво федерація!", "Якщо Динамо нас не обіграє - вони не справжні чемпіони".

Мірча вміло керував емоціями і вдало міг їх скерувати, аби тиск на його гравців був мінімальний, а на суперника - максимальний.

Румун досягав не лише звитяг у внутрішньому чемпіонаті, але й на євроарені: поки що єдиний в українській історії єврокубок 2009 року, півфінал Ліги Європи 2016 року, 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів. За його керівництва клуби в більшій мірі грали в ЛЧ, аніж в ЛЄ, і виходили до плей-офф ЛЧ(це стосується Шахтаря).

Луческу міг зробити сенсацію, про яку могли говорити роками: після 12 років в стані "гірників" він стає.... тренером Динамо! І в першому ж сезоні виграє всі турніри в Україні. Не людина - а просто майстер по створенню новинних "вибухів".

Так, на жаль, були у Мірчі Михайловича і фак-апи: як-от перехід до зеніту чи неоднозначні заяви щодо ситуації на Донбасі до 24.02.2022. Але скажіть мені: чому румун повинен бути патріотом України, якщо в нас в країні, люди, маючи українське громадянство, поводять себе як "гниди"?

_________________________________________________________________________________

Так, Луческу не зміг піти красиво, вчасно та під овації, але головне: він залишив після себе емоцію, історію та спогади.

Досягнення, тріумфи та перемоги.

Скандали, моменти для дискусії та цитати, які запам'яталися всім.

За 15 років не було жодної людини, яка б ставилася до Луческу "нейтрально": його або обожнювали, або ненавиділи.

Для мене, попри все, Луческу - це історія. Перший матч, після якого я почав дивитися футбол: це був Суперкубок України 2013 року Чорноморець-Шахтар. Це був перший мій похід на стадіон.

З Луческу були і сльози(7:0 від Баварії), і радості(перемоги в чемпіонаті, погроми БАТЕ Борисов в ЛЧ, півфінали ЛЄ), злість та несприйняття(переходи до зеніту та Динамо).

Але, попри все, я хочу сказати: Дякую, Містере, за ті 15 шалених, історичних та неймовірних років, які ви присвятили українському футболу.

Дякую за все і попри все!

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости