Ван Леувен і Шахтар: Чемпіонство - під загрозою
Хотілося б помилятися, але моя думка наступна: в цьому сезоні Шахтар не стане чемпіоном УПЛ.
Цей пост хотілося почати з того, що Ван Леувен - непоганий тренер. Так, він не Клопп, Гвардіола чи Нагельсманн, але й не Олександр Бабіч).
Він непоганий тренер для команд, які ставлять за завдання: "боротьба за медалі". Не за "золото", а саме за медалі, будь-які. Тобто, потрапляння у топ-3.
У Шахтаря були завжди завдання більш амбітні:
- вигравати усі трофеї на внутрішній арені;
- розвиток молодих гравців з подальшим їх продажем у Європу;
- пристойні результати у Європі(плей-оф ЛЧ або ЛЄ);
- показувати атакувальний, видовищний та комбінаційний футбол;
І головне: амбіції. Мати бажання прогресувати та боротися за нові досягнення.
І от коли після нічиї з Рухом футболіст каже "не програли- і це добре" - це лякає. Якщо для футболістів "не програти" команді,яка закінчила минулий сезон біля зони вильоту - це показник психології футболістів.
І тут питання вже до тренера: як він мотивує футболістів, якими словами/методами і чи виходить в нього їх мотивувати взагалі.
Після перших 11-ти матчів Шахтаря при Ван Леувені гра викликає великі проблеми: з командами УПЛ клуб виглядає не надто впевнено, а у Європі, як показав матч з Порту, поки "все дуже погано".
Шахтар накупив велику кількість футболістів, але про їхній рівень ще зарано судити, і це також виклик для тренера - розкрити потенціал кожного. І тут на захист Ван Леувена можна сказати, що череда травм в кожній ланці не дає змоги розраховувати на стабільну 18-ку.
Але! Не Ван Леувеном єдиним, бо в того ж Йовічевіча проблеми були, як мінімум, не менші, а то й більші.
І хорват давав результат, чого поки не скажеш про нідерландця.
Ван Леувен поки не продемонстрував того, що він "відчуває гру", він не може похизуватися якимись тактичними змінами по перерві матчів, після яких команда виглядала зовсім інашке.
Так само, обмаль моментів, коли заміни Ван Леувена були вдалими і вони підсилювали гру.
І найголовніша біда: у футболістів відсутня "жага та пристрасть", яка була ще минулої весни. Нема того запалу, пристрасті в очах футболістів, з чим це пов'язано - незрозуміло, але факт є факт: новий тренер поки не може повернути команді і гравцям "іскру".
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Італіець, якого хотів Шахтар(Франческо Фаріолі) вже зараз з французькою Ніццою сенсаційно виступає в Лізі 1: 3 місце після 6 турів і має в своєму досягенні перемогу над ПСЖ!
Кажуть, що керівництво "гірників" переконало тренера, але не переконало його сім'ю(питання щодо безпеки під час війни). Але для мене зараз вимальовується проблема дещо в іншому: Шахтар дуже хотів Фаріолі, і тому поспішив із звільненням Йовічевіча, а коли італієць сказав "ні", єдиним варіантом залишився Ван Леувен. Знову ж таки, нідерландець непоганий тренер, але не тренер рівня Шахтаря.
Тому поки що я вбачаю наступну картину: якщо Ван Леувен досидить до кінця сезону - чемпіонства Шахтарю не бачити. І чим довше Патрік буде біля керма - тим гірше буде для команди.
P.S. Час Даріо Срни - настав?)
фото: UA- Football, FootBoom
