Історія падіння Шеви в «Челсі»: ворожість Моурінью та травми, які знищили швидкість Андрія
Сподіваємося, що з Мудриком такого не буде.
Вперше цей текст було опубліковано у березні 2019 року.
***
Андрій Шевченко не міг повірити у те, що відбувається. Секунду тому Єжи Дудек відбив його удар у серії післяматчевих пенальті та «Ліверпуль» уже почав святкувати один із найвидатніших камбеків в історії футболу.
За півгодини до цього польський голкіпер зробив шалений сейв, який досі переслідує українця. «У мене немає жодного розуміння, чому м’яч не влетів у сітку, – розповідав Шевченко. - Я бачив Дудека кілька разів після того фіналу, і щоразу в нього запитую, як він взагалі зреагував на той удар? Це вже стало звичною темою розмови між нами».
Поразка у Стамбулі сильно підкосила «Мілан». У останньому матчі сезону в Удіні команда як ніколи була схожа на своїх уболівальників – усі були вбиті спільним горем. Андреа Пірло всерйоз роздумував про завершення кар’єри. Шевченко ж вперше почав розмірковувати над варіантом трансферу у іншу країну. Більшу частину відпустки влітку 2005-го він провів на Чорному морі з сім’єю, намагаючись переварити те, що трапилося, але без прийняття жодного рішення.
Через рік він фотографувався із футболкою «Челсі».
Заради трансферу Абрамович потоваришував із дружиною Шевченка
«Вперше я зустрів Абрамовича у 2003-му в міланському готелі, – розповідав Андрій. – Він приїхав у місто, щоб поспілкуватися з «Інтером» щодо гравців, які його зацікавили. Побачивши мене, він відкрито запитав: «Перейдеш у мою команду?» Але «Мілан» тоді лише виграв Лігу чемпіонів, і я відповів чемною відмовою. Але побажав удачі у будівництві нового «Челсі».
Для Абрамовича Шевченко завжди був метою номер один – він хотів отримати у свою команду суперзірок найкращого гравця України. Італійська преса раз на півроку повідомляла про нові шалені пропозиції російського мільярдера «Мілану» – 40, 50 і навіть 60 мільйонів євро. Тоді такі суми були неймовірними, але ні Берлусконі, ні Галліані ніколи не говорили про можливу угоду на публіці. Поки Шевченко хотів залишатися в «Мілані», боси італійського клубу відмітали всі пропозиції. Але вони не врахували, що настрій Андрія може змінитися після того, що зробили для нього в Італії.
У 2005-му Абрамович знову розмовляв із Шевченком під час його відпустки. Андрій тепер пообіцяв подумати. Влітку 2004-го він одружився з американською моделлю Крістен Пазік, а в листопаді у них з’явився перший син Джордан. І дружина ніколи не приховувала, що хоче, щоб їхні діти росли в англомовному середовищі – у Мілані, попри статус столиці моди, їй ніколи не було затишно. Пропозиція «Челсі» давала можливість переїхати до Лондона, як і просила Крістен. Це був один із козирів для Абрамовича, який відразу порозумівся з Пазік.
Як пізніше сумно жартував Адріано Галліані, «це була перемога англійської мови над італійською».
У сезоні 2005/06 Шевченко показував свій найкращий футбол, попри травми – у 40 матчах він набив 28 голів. Він був одержимий реваншем у Лізі чемпіонів, але у півфіналі з «Барселоною» Маркус Мерк скасував його чистий гол. У той час офіційні переговори «Мілана» та «Челсі» вже йшли повним ходом, а італійська преса смакувала нові чутки.
Казали, що Шева після одного з матчів у серцях кинув Анчелотті: «Якщо любите, то відпустіть». Боси «Мілана» погодилися на угоду з англійцями лише після тривалої розмови з Андрієм за зачиненими дверима. «Це найбільша втрата з тих, які зазнав «Мілан» за весь час, що я працюю в клубі, – вважає Галліані. – Але уже нічого не можна було зробити».
Абрамович виклав за Шевченка 29,4 мільйона фунтів (близько 45 мільйонів євро за тодішнім курсом), а самому Андрію запропонував зарплату у розмірі 121 тисячі фунтів на тиждень – ще один вагомий аргумент для переїзду до Лондона. Якщо зважати на інфляцію, то Шева досі може вважатися найдорожчим гравцем в історії АПЛ.
Моурінью хотів купити Ето’О в «Челсі» – і він не знав як поєднати Шевченка та Дрогба на полі
«Хочу завершити кар’єру в цьому клубі», – такими словами Шевченко підсумував свою першу пресконференцію як футболіст «Челсі». Поруч із ним сидів Жозе Моурінью, який розсипався у компліментах українському форварду: «Сьогодні день, коли мрія стала реальністю. Андрій завжди був моїм першим вибором для «Челсі» з того самого дня, як я очолив команду. У нього чудові навички, амбіції, дисципліна, тактична підкованість і, звичайно, він великий нападник».
Але Жозе грав на публіку. Він точно не був у захваті від літніх трансферів 2006-го – ані від Шевченка, ані від Баллака. Їхній перехід пройшов під особистим контролем власника клубу, і португалець ніяк не міг вплинути на Абрамовича. Коли приходять такі футболісти, котрим платять величезні зарплати, їх треба ставити у стартовий склад. Про це натякав і Абрамович, це розумів і сам Моурінью.
Португальсикий тренер дуже неохоче стартував у сезоні 06/07 зі схемою 4-4-2, щоб одночасно задіяти і Шевченка, і Дрогба. «Перед початком сезону до мене підійшов Жозе, – розповідав Дідьє. – Він говорив дуже акуратно: «Ти знаєш, що я люблю грати 4-3-3, але у новому сезоні ми стартуємо за схемою 4-4-2 з тобою та Шевченком у атаці. Якщо це спрацює, ми зупинимося на цьому варіанті, якщо ні – одразу повернемося назад». Це мене одразу заспокоїло, я як почав, так і закінчив свій сезон забитими голами».
Жозе відкинув ідею гри з двома нападниками після двох поразок у трьох матчах. Коли Андрій почав засиджуватись у резерві, Моурінью проговорився англійському виданню, що українець був лише запасним варіантом для нього.
«Хочете знати правду про Шевченка? Я сподіваюся, що власник не засмутиться після цих слів, – розповідав Жозе. – Ми хотіли купити Самуеля Ето’О в команду, він був нашою метою. Він був гравцем, якого я справді хотів. Чому? Тому що Самуель був єдиним гравцем у світі, який зумів би зігратися на полі з Дрогба. Він був готовий грати на фланзі у нашій звичній 4-3-3. Але «Барселона» відповіла, що не продає Ето’О ні за які гроші. Тільки тоді ми прийшли до Шевченка – я щасливий працювати з ним».
Дрогба завжди був першим вибором Моурінью у схемі з одним нападником. Івуарійський нападник називав Шевченка одним із найкращих форвардів в історії футболу і завжди закликав пресу не звинувачувати Андрія у поганій формі. «Коли ми виходили на поле разом із Андрієм, я помічав, що він дуже спокійний, – зазначав Дрогба. – Я також навчився бути тихіше і стриманіше, вичікуючи ідеального моменту забити гол». Але найчастіша картинка тих років – це сумний відсторонений погляд Шевченка з лави запасних, коли Дрогба забивав свій черговий гол за «Челсі». І за Моурінью, і за Гранта.
Але стосунки з португальцем були найнапруженішими. Коли у травні 2007-го один із уболівальників запитав у Моурінью, куди зі складу зник Шевченко, Жозе зі сміхом показав помах ключкою від гольфу – хобі, на яке Андрія свого часу підсадив Олівер Бірхофф. Через три місяці українець не потрапив до складу на останній матч передсезонки проти «Брондбю» начебто через травму спини, але того ж дня англійські папараці сфотографували його на полі від гольфу.
Сам Шевченко ніколи не звинувачував тренерів у своїх проблемах через пресу. Коли Моурінью був за крок від звільнення, Андрій однаково поводився підкреслено дипломатично: «Про це не я маю говорити. Я лише футболіст і просто роблю свою роботу. Решта лише створить зайвий дискомфорт».
А португалець продовжував підколювати Андрія навіть після звільнення: «Він був як принц у «Мілані», але у «Челсі» інша філософія – всім потрібно було працювати і доводити, що вони заслуговують виходити на поле. Шевченко втратив упевненість, і крок за кроком він іде у неправильному напрямку».
Іронія долі – саме Шевченко забив останній гол першого періоду Моурінью у «Челсі». «Русенборгу» у Лізі чемпіонів.
У провалі Шевченка у «Челсі» винен не лише Моурінью, а й травми
Шевченко стартував у клубі майже ідеально – спочатку гол у Суперкубку Англії проти «Ліверпуля» з поцілунком емблеми, а за десять днів – гол проти «Міддлсбро». Але у цих матчах було видно, що Андрій не зовсім готовий до гри у АПЛ. Влітку 2006-го він відбігав чемпіонат світу на одній нозі – на першому турнірі в історії України Шевченко грав на уколах після травми, отриманої в останніх турах сезону в Італії. Після програного чвертьфіналу довелося довго відновлюватися та пропускати більшу частину підготовки з новою командою.
І поки українець шукав власну форму, Дрогба остаточно перетворився на суперзабивного форварда – івуарієць закінчив той сезон із показником «один гол у двох матчах». До цього Дідьє стільки у своїй кар’єрі не забивав. Шевченко без шансів сів на лаву, а свій рівень показав лише в одному матчі – коли забив «Тоттенгему» неймовірний гол у переграванні 1/4-ї Кубка ліги:
Після звільнення Моурінью восени 2007-го головним тренером став Авраам Грант, а клуб найняв для Андрія окремого тренера з фізпідготовки – британського спринтера Даррена Кемпбелла, який брав олімпійське золото у естафеті 4х100 м. Він допоміг українцю зіграти найкращий місяць в англійській кар’єрі Шевченка. Українець забив «Ліверпулю» та «Сандерленду», а потім оформив дубль та гольову передачу у матчі з «Астон Віллою».
Але проти «Вілли» Андрій отримав тяжку травму – і поховав свої шанси на успіх у «Челсі». 18 пропущених матчів поспіль у другій половині сезону не такі важливі, якщо порівнювати це з величезною втратою швидкості – головного козиря в кар’єрі Андрія.
«Хвилин за 10-12 до кінця розумію: продовжувати зустріч не можу, – розповідав Шевченко. – І через болі не в спині, а у литковому м’язі. Пізніше з’ясувалося, що причина полягала саме в спині: десь там притиснуло нерв, який пов’язаний з литкою. Сигнал у праву ногу просто не надходив. Тому три місяці не міг нормально не те, що бігати, а навіть ходити. Це дуже вплинуло на мою швидкість. Було безглуздо розраховувати, що після такої травми рухатимуся полем, як 20-річний хлопчик».
Взимку 2008-го клуб купив Ніколя Анелька, а Шевченко після травми відзначився лише раз – за тиждень до фіналу ЛЧ забив у ворота «Болтона». Це був останній гол у футболці «Челсі» для українця, але це не стало аргументом для тренерського штабу, щоб випустити Андрія у третьому для нього фіналі єврокубку. Шевченко дивився за промахами партнерів у серії післяматчевих пенальті з лави запасних, а влітку вирушив у невдалу для себе оренду до «Мілана».
77 матчів та 22 голи за «Челсі» – це не найгірша у світі статистика. Але з ярликом «футболіста за 30 мільйонів» у Шевченка не було шансів отримати схвалення вболівальників. За них все говорить популярний у ті роки чант на «Стемфорд Брідж»: «You`re so shit, that you let Sheva score».
«Ви настільки лайнові, що дозволили Шеві вам забити».
***
У серпні 2009-го Шевченком цікавилися одразу кілька клубів Європи, але наполегливішим виявилося «Динамо». Ігор Суркіс особисто прилітав до Лондона на переговори з Абрамовичем – йому вдалося вмовити власника «Челсі» достроково розірвати контракт із українцем. «Динамо» взяло на себе частину тих 5 мільйонів фунтів, які лондонський клуб мав виплатити Андрію. Новий тренер «Челсі» Карло Анчелотті відпускав свого підопічного без жодних проблем – у Лондоні Шеві вже не було місця.
Далі було повернення Шевченка на забитий битком стадіон імені Лобановського у матчі з донецьким «Металургом» – Андрій вийшов на заміну та реалізував пенальті під захоплений вигук усього Києва.
До дубля у ворота Швеції залишалося ще майже три роки.
Фото: Getty Images/Sergei Supinsky/EuroFootball, Darren Walsh/Chelsea FC
