«Простіше зібрати цифри з бальних танців, ніж з баскетболу». Продюсер спортивних програм «UA:Перший» – про біатлон, ОІ-2021 та діджитал
Володимир Гарець поговорив з Микитою Хорозовим.
Володимир Гарець поговорив з виконавчим продюсером творчого об’єднання спортивних програм «UA:Перший» Микитою Хорозовим. Про біатлон, показ ОІ-2021 та футбольного ЧС-2022 і боротьбу традиційного телевізора з діджитал-напрямком.
«Федерація хотіла повернути гроші за права на показ біатлону, а телеканали не ведуться: «Ви що, ми думали, ви нам доплачувати будете»
– Як змінилася організація трансляції біатлону під час епідемії коронавірусу?
– Довгий час були сумніви через календар – чи відбудеться взагалі сезон, чи будуть глядачі. Міжнародна федерація зуміла вчасно все влаштувати, поєднати етапи та налагодити режим спілкування з пресою. Зі свого боку ми теж базово готувалися. У нас були побоювання: якщо пару чоловік захворіє – зляже вся редакція. Але поки все йде нормально, ми запустилися.
На етапи кореспондентів поки не відправляли. Є моменти з епідемією, є питання по фінансах теж. І є моменти щодо кількості людей. Біатлон – наш пріоритетний вид спорту, але є ще системне виробництво новин та інших трансляцій. Сподіваюся, що Верховна Рада в адекватні терміни затвердить бюджет для телеканалу на 2021 рік, і тоді буде можливість хоча б мінімальні групи відправити на чемпіонат світу і чемпіонат Європи.
– Останній чоловічий мас-старт показували в повторі – і це не перша така гонка в сезоні. Чому?
– Ми показали гонку у записі, який підтягли за часом до жіночого мас-старту. Пов’язано це з тим, що канал транслював релігійні богослужіння в рамках довгострокового співробітництва з конфесіями. Під час пандемії канали «Суспільного» взяли на себе місію забезпечити потреби вірян, які під час карантину обмежені у можливості відвідувати храми. Таких глядачів дуже багато серед аудиторії «UA:Перший».
ПЦУ, греко-католицька, римо-католицька церкви – з ними є свої домовленості. Канал намагається в цих умовах знайти рішення, які задовольнили б максимум аудиторії. Ми не забули про вболівальників біатлону, бо для них усі трансляції є на нашій цифровій платформі наживо, без реклами, з українським коментатором та безкоштовно.
– Ваша цитата часів ОІ-2016: «Олімпіада – це жива історія, і показувати запис матчу – не дуже актуально. І якщо задуматися, навіщо його показувати?» Є якісь відмінності з нинішньою ситуацією?
– Ні, якщо виключити якісь вузькоспеціалізовані види, то спорт потрібно показувати в прямому ефірі. Глядач все розуміє. У випадку з біатлоном ми максимально підлаштували показ відповідно до тих умов, в яких зараз знаходимося.
– Навіть якщо є домовленості з церквами, хіба біатлон – не більш вигідний продукт для показу для телеканалу?
– Всі покази церковних подій дуже добре вистрілюють – 4-5% частки аудиторії (біатлон набирає до 2-3% - прим. Tribuna.com). Хочеться з усіх продуктів отримувати хороші цифри, і каналом було прийнято таке рішення.
– Той же мас-старт майже всю гонку пройшов без коментатора на онлайн-платформі. Немає у вас відчуття, що подібні ситуації постійно б’ють по репутації «Суспільного» як транслятора спортивних подій? Така густа тінь з часів УТ-1.
– Технічний збій можливий завжди. Наявність правильної та оптимальної технології – це певний ресурс. Та ж техніка в хорошому стані завжди буде коштувати дуже недешево. І дуже мало телеканалів в Україні, у яких все в порядку в цьому плані.
Показ спортивних подій – це бродкастерська технологія. Вона повинна бути досконалою, її потрібно постійно оновлювати. Якщо трохи застаріла – вона буде давати збої. Не важливо, це колишнє УТ-1, «Суспільне» або комерційні телеканали.
Зараз нами витримується певний стандарт якості, а в якихось моментах навіть намагаємося ускладнити технологічний ланцюжок. У випадку з біатлоном приймаємо кілька сигналів по супутнику, через специфічні тюнери, все це комбінуємо на екрані для глядачів.
Питання грошей завжди є, техніка завжди старіє. Глядачеві не важливо, що у нас всередині каналу відбувається – йому потрібен якісний контент. Проблеми з’являються, і ми це бачимо та намагаємося вирішувати.
– Останні роки гостро стояло питання реклами на біатлоні – її було дуже багато і дуже низької якості. Вона хоч відбиває витрати на показ біатлону?
– Ні, не відбиває. Повинна бути мінімальна логіка в плані фінансової ефективності будь-якого проекту для телеканалу. У спорті цієї ефективності немає. Є бюджетні гроші, за допомогою яких можна піти в мінус, щоб показати якусь спортивну подію.
Комерсанти купують час на телеканалі блоками, це досить автоматизований процес. Ми, як редакція, зі свого боку намагаємося максимально дробити всю цю історію – не видавати всі 9 хвилин одним блоком, щоб за цей час пройшла половина гонки. Ми ж не шкідники, а хочемо як краще. Дробимо рекламу на 2-3 блоки за певною логікою – редактор сидить і бачить: «Ага, всі побігли на наступне коло, нічого цікавого поки немає, пора».
Всі видають рекламу – не буває іншої історії. Було б у нас стовідсоткове фінансування і все чудово по грошах – хто ж був би проти відмовитися від цих блоків? Цифри перегляду би точно пішли вгору.
– Володимир Бринзак двічі за два роки в інтерв’ю Tribuna.com заявляв, що у нього немає ніякої комунікації зі «Суспільним»: «Я вже говорив, давайте разом подумаємо, хто буде коментатором, що будемо висвітлювати, якими будуть трансляції. Але поки що з нами ніхто на контакт не виходив і нічим не цікавився».
– Не знаю, хто на нього має вийти. Можливо, він намагався спілкуватися з кимось із правління або Кабміну. У нас з ним комунікація з робочих питань була – і не раз.
Ми перебуваємо у постійному контакті з федерацією, і варто сказати, що федерація – це не тільки Бринзак. Журналісти та коментатори спілкуються з головним тренером, спортсменами, залишаються в темі питання.
Свого часу Володимир Бринзак зробив багато для медійності біатлону. І я розумію, що в нього і зараз є бажання розвивати цей напрямок в Україні. Якщо є конкретні пропозиції стосовно допомоги, то звісно, що ми вислухаємо їх. Наше головне завдання – це прямі трансляції.
– І ви говорите: «Давайте, допомагайте», і він каже, що готовий допомогти. Де ж ви не можете зійтися?
– А ось тут вже поки одні запитання. Нам в будь-якому випадку потрібно готуватися до трансляцій. І тут Бринзак, якщо хоче допомогти, то немає ніяких перешкод. Тільки комунікація повинна бути на чомусь обґрунтована і мусить закінчуватися якимось результатом.
Відносини з федерацією потрібні. У наших телевізійних груп є доступ до команди на місці, нам допомагали з трансфером на якийсь з етапів. Це дійсно важливо. Вийти на скайп в студію, з’єднатися з тим же Бринзаком або якимось спортсменом – корисно, і в першу чергу для вболівальників.
– Декілька сезонів тому федерація викупила права на трансляцію біатлону і в підсумку передала її «Суспільному».
– Є поняття реальності та того, що видається в пресу. Федерація вирішила акумулювати у себе права і вийти на ринок: «А давайте комусь їх тепер продамо». А ринок не бере. Спортивні трансляції – історія, яку не особливо сприймають тут. І всі розмови звелися до того, що федерація хотіла повернути гроші за права, у неї зобов’язання перед IBU серйозні, а телеканали не ведуться: «Ви що, ми думали, ви нам доплачувати будете». І це все захлопується.
І в підсумку федерація повернулася до нас. А тоді був важкий рік, грошей не було – як завжди, постійно обіцяли та не давали. Доводилося викручуватися. Так, ми забрали ці права собі назад, ми на них від самого спочатку розраховували, бо у нас першочергове право на придбання в IBU.
Це питання не конфлікту, а показу біатлону – він давно на цьому каналі й, сподіваюся, надалі буде залишатися тут.
«Підготувати коментатора – це від трьох років. І вже наступні п’ять років будуть йти, щоб отримати якийсь результат»
– «Суспільне» взагалі вважає «Євроспорт» і «Матч ТВ» своїми конкурентами по показу біатлону?
– «Євроспорт» якусь частину забирає в кабельних мережах, але у них однаково орієнтація більше або на Європу, або на Росію.
«Матч ТВ» навряд можна вважати конкурентом, але вони порушують територіальні моменти. У них немає прав в Україні на показ, але в деяких українських домогосподарствах вони чомусь присутні. Це пряме порушення, просто домогтися якогось результату в цьому напрямку складно.
– Три роки тому на телеканалі пройшов конкурс коментаторів біатлону. Чому ця історія не злетіла?
– Людей, які думають, що вони можуть коментувати – багато. Але коли справа доходить до конкретики, випливає маса інших нюансів. Коли саджаєш за пульт попрактикуватися без виходу в ефір – людина вже губиться. Запитайте навіть у професійних коментаторів – у всіх трапляються складнощі, коли працюєш в прямому ефірі.
Я сподівався, що після конкурсу коментаторів будуть якісь варіанти та перспективи. На жаль, вийшло не дуже.
– А як могло все піти інакше, якщо все було спочатку організовано так, що за одного конкурсанта міг вписатися великий паблік аля «Брутальний футбол»? І він вже автоматично виграв би.
– Нам головне було побачити, що є потенціал. Навіть якщо хтось із глибинки надішле відео і воно нормальне – ми б не звернули увагу на малу кількість лайків. Якщо він хороший, то ми як мінімум візьмемо його в резерв.
Минулого року ми запросили Яну Бондар. Начебто хороша ідея, у неї точно були перспективи, ніхто не скаже, що вона не розбирається в предметі. І коли почало виходити – вона поїхала на збори. Все, це знову мінус коментатор.
Хотілося б, щоб були люди, які серйозно до цього б поставилися, вірили в себе і готові були б приділити цьому час. Ми нікого не відкидаємо, попрацюємо з людиною і дамо йому всі умови. Але таких дуже мало. Той же Столярчук скільки років коментував – хтось може сказати, що це такий собі коментатор, але в реальності він не лише чудово розбирається в футболі чи біатлоні, а й розуміє, як потрібно вести репортаж.
– Утримати Столярчука і того ж Шалоту, які пішли на «Футболи 1/2/3», взагалі було можливо?
– Треба розуміти, що є і питання грошей, і питання кар’єрного росту. У Шалоти є дані, він міг би стати хорошим коментатором біатлону, але у людини мрія дитинства, не хочеться їй перешкоджати. «Футболи 1/2/3» поставили жорсткі рамки – краще було їх відпустити.
Підготувати коментатора – це від трьох років. І вже наступні п’ять років будуть йти, щоб отримати якийсь результат.
Повинна бути стабільна історія: постійні трансляції, постійні активності, не бути обмеженим у фінансах. Це системність. А коли є тільки постійна невизначеність, ніхто не буде чекати півроку – буде біатлон на каналі, не буде.
– Ви зараз задоволені роботою пари коментаторів Ружицький – Мандзій?
– Ми з Сергієм Ружицьким давно знайомі, давно з ним працюємо. Нормальний коментатор, комусь більше подобається, комусь менше. Сподобатися всім практично неможливо, це питання вже стилістики.
Я приємно здивований Олексієм Мандзієм – молодий хлопець, який непогано звучить. Упевнений, якщо він і далі буде ретельно працювати в цьому напрямку, може стати серйозним коментатором. І це штатний співробітник компанії – теж великий плюс.
«Було б круто, якби в УПЛ один топовий матч тижня був передбачений для безкоштовного показу і його транслювали б на «Суспільному»
– Генеральний директор «Футбол 1/2/3» Олександр Денисов в одному зі своїх відео заявив, що є домовленість з «Суспільним» про субліцензію на показ ЧС-2022. Можете підтвердити?
– Деякі речі мені не варто коментувати, тому що процес ще не завершений. Однозначно є такі наміри.
– Тобто, домовленості на цей момент ще немає?
– Справа навіть не в домовленості, а в зовнішніх обставинах – потрібно пройти ще всі процедури.
– Чи стежили ви за тендером про покупку єврокубків і перемогою там MEGOGO?
– Якщо MEGOGO буде продовжувати в такому дусі – і не тільки у футболі, а з усім спортом – то вони мають серйозні перспективи.
– Вам не здається, що «Суспільне» трохи поквапилося домовлятися з Медіа Групою Україна, коли з’явився ще один такий гравець на ринку?
– Якщо не помиляюся, то коли тільки починалися всі ці процеси, то MEGOGO, в кращому випадку, показував тільки хороше кіно і серіали.
– А які відмінності від ситуації з ЧС-2018, субліцензія на показ якого була продана «Інтеру» за кілька місяців до початку турніру?
– З точки зору бюджетних грошей домовленість з «Інтером» – непогана історія. Яка була б реакція у глядачів, якби «Суспільне» показало турнір з Росії? У цій ситуації дуже добре, що ми в такий форс-мажорний момент знайшли когось, хто зміг придбати у нас субліцензію. Зазвичай ці процедури займають набагато більше часу.
У випадку з ЧС-2022 ми не можемо собі дозволити почекати та подивитися, хто буде вище – MEGOGO, МГУ або хтось ще. Оформлення субліцензування міцних прав на такий турнір займає щонайменше півроку. Заявка на оформлення такої субліцензії – ще один окремий юридичний процес, в ту ж ФІФА документи подаються мінімум за рік.
Дуже малоймовірно, що раптом у MEGOGO інвестор вирішить ще більше вкластися і ми внаслідок цього отримаємо більше грошей. Права мають свою певну вартість – IPTV, діджитал або ефірні, все це різні історії. Навіть більше скажу, якщо інтернет-гравець зважиться викинути метр грошей за наступний цикл Олімпійських ігор, то повинні бути ресурси, щоб транслюватися на всіх передбачених МОК платформах
Можна грати в гойдалку, але тільки якщо є більш-менш однакові гравці на ринку. А якщо вони лише з’являються або все ще несистемні, то навряд ми повинні були чекати. І є давня дискусія з зацікавленими телеканалами, потрібно бути послідовними у своїх діях.
– У 2022-му буде новий тендер на показ чемпіонату України з футболу, планується створити УПЛ ТВ. «Суспільне» хоче хоч якось взяти участь в цій історії?
– Є таке твердження, що футбол повинен бути платним для глядача. І тільки так він може вижити. Але я завжди вважав і продовжую стверджувати, що було б круто, якби один топовий матч тижня був передбачений для безкоштовного показу і його транслювали б на «Суспільному». Це гарна історія і для футболу, і для глядачів.
Про це потрібно домовлятися, але для цього потрібна якась ясність в цьому процесі – і з боку ліги, і з боку топових клубів, в який бік вони взагалі хочуть рухатися.
Є ще не лише питання прав, а й питання забезпечення трансляції. Виробництво одного матчу – до 15 тисяч доларів. Весь чемпіонат потягнути неможливо. Але права на трансляцію і виробництво одного матчу плюс хайлайти для новин – це ще терпимо, і я вважаю, що було б правильно і добре поборотися за таку можливість.
– Є ще якийсь футбол, який може зацікавити глядача телеканалу?
– Таке можна сказати про першу лігу. Це проект, який хоч і сильно залежить від УПЛ, але він був би для нас потенційно цікавим. Але тут знову постає питання стадіонів та виробництва сигналу. Клуби звикли, що платять тисячу доларів, знімають як попало і викладають в ютуб – так ми точно не зможемо, є стандарти якості та картинки.
– Так можна ж купувати окремі матчі з хороших стадіонів – Одеса, Харків.
– Можна купувати по-різному – один матч в тиждень, в місяць, на певних стадіонах. Але поки немає ніякого системного рішення всередині самого футболу, щоб був розвиток вперед. І ми б тоді подивилися на можливі цифри, рейтинги та зрозуміли, що якимось чином пора активізуватися в цьому процесі.
Все залежить від УПЛ, федерації або навіть від пулу людей, які будуть дбати про стан футболу. Але це довгострокова історія – не сьогодні та навіть не наступного року.
«Ми купили права на ОІ-2021 умовно за 10 гривень, 30% потрібно повернути – інакше це кримінальна справа»
– В 2016-м «UA:Перший» та Зураба Аласанію сильно критикували через трансляції літніх Ігор в Ріо. В наступному році будуть ОІ в Токіо – щось в показі змінилося в кращу сторону за ці роки?
– Потрібно відправити 1000 осіб в Токіо як ZDF? З бюджетом як у всього ПАТ НСТУ і розставити камери у всіх місцях, де братимуть участь наші спортсмени? І ще 200 осіб повинні працювати з місця для забезпечення трансляції.
Треба розуміти реалії нашої країни та рівень фінансування «Суспільного». Це величезні витрати, які нам не по кишені. Якщо український спортсмен змагається не за найвищі позиції або ж транслятор хоче показати на екрані умовних німців – це реалії, з якими нам доведеться змиритися.
– Тобто, сама структура показу в порівнянні з 2016-м не змінилася?
– Технологія, яка зараз діє, насправді досить хороша. Але вона створена не нами, а технічним підрядником, який забезпечує трансляцію для всього світу. Нічого принципово іншого немає в умовній Словаччині чи Угорщині.
Це система дистрибуції, яка дозволяє мати в джерелах не 5-6, а 12 потоків разом з інформаційним – на їх основі ми формуємо свою сітку.
– Як буде формуватися ця сітка?
– За принципом участі українських спортсменів – це перший пріоритет. Другий – глядацький інтерес до того чи іншого виду спорту. Третій – важливість змагання в залежності від календаря.
– Це перша Олімпіада, права на яку викупила компанія Discovery – з ними буде легше чи складніше працювати?
– Discovery або будь-яка інша подібна компанія – це чисто корпоративна історія. Це все агенти, які просто реалізують права. А є технічний постачальник послуг – той же OBS. Це в хорошому сенсі монополіст показу Олімпійських ігор, і у нас з ним окремі відносини.
Тут і фінансові домовленості, і технічні речі – окрім тих 12 каналів можна замовляти коментаторські позиції, облаштування телевізійних груп вже в Токіо, тощо.
– Очевидно, що будуть моменти, коли в OBS потрібно буде додатково викупити важливу трансляцію за участю українців, яка не потрапила в основну сітку. Так було у 2016-му з показом матчу Світоліної – у 2021-му це буде такий же складним завданням для «Суспільного»?
– Всі додаткові моменти з OBS потрібно промовляти заздалегідь. В цьому випадку є таке поняття, як бюджетне законодавство. Воно забороняє використовувати передоплату, що сильно звужує можливості НСТУ в цьому плані.
«Суспільне» зараз не може робити замовлення завчасно, а що буде вже влітку і як ми будемо спілкуватися з постачальником – наразі не зовсім зрозуміло. У тому числі й з урахуванням фінансових моментів на той момент.
– У 2016-му на телеканалі, за словами Зураба Аласанії, трансляцію Олімпіади забезпечували приблизно 100 людей. Як буде зараз?
– В залежності від того, як вираховувати це число. Спортивна редакція – одна історія, технічний склад – інша історія, режисерський – третя. Грубо кажучи, так – цього разу також буде залучено 100-110 осіб, не більше.
– Субліцензію на показ ОІ-2021 у вас ніхто придбати не хотів?
– Конкретних переговорів поки не було, але потенційний інтерес є. Питання відкрите, і тут справа навіть не в наших вимогах. Ми купили права умовно за 10 гривень, 30% потрібно повернути – інакше це кримінальна справа.
Є історія, як поділити права. Якби, наприклад, потрібно було субліцензувати олімпійський футбол для каналів «Футбол 1/2/3» – це зрозуміла історія. А як і з ким ділити інші види спорту? Поки на ці питання немає відповідей.
«Не хочу нікого образити, але працівники заправок отримують іноді більше спортивних журналістів»
– Минулого року генеральний продюсер «Суспільного» Ярослав Лодигін анонсував «Осінь спорту» на телеканалі. Вдалося винести з цієї історії позитив?
– Я розраховував на більше.
– Чому?
– Нам завжди мало спорту – редакція постійно хоче збільшення кількості трансляцій. В історії каналу були моменти, коли показували багато спортивного контенту, але зараз все складніше. І говорити саме про результати складно через карантин.
Так, знову повертаємося до теми грошей. 2020 року це не дуже гарна історія, фактично їх не було на покупку будь-яких прав.
– Батько Владислава Гераскевича пішов в атаку на канал, коли стало відомо, що «Суспільне» не купуватиме права на новий сезон скелетона. Справа також лише в грошах?
– Не знаю, з ким саме у нього був конфлікт. Зі мною – ні, я до нього гіперпозитивно ставлюся. Думаю, і в мою сторону це взаємно.
Так, зі скелетоном в цьому сезоні так вийшло більшою мірою через фінансові моменти. Ціна за одну трансляцію скелетону досить висока, і в нинішніх реаліях «Суспільного» це значні гроші. Є й інші об’єктивні причини. Ми маємо систематизувати сітку мовлення та забезпечити продукт для всього населення. «UA:Перший» має бути універсальним.
– Чи варто з урахуванням реформи «Суспільного» далі очікувати на каналі на не найбільш популярні види спорту?
– Якщо на них не чекати, то і мене тут не буде. Я вважаю, що спорт на «Суспільному» повинен бути не в маленькому обсязі.
– Спорту не так мало в Україні. Наприклад, баскетбольна Суперліга сильно піднялася за останні роки – хіба вона не може бути цікавою телеканалу?
– Років зо три-чотири тому ми показували матчі, але я очікував кращих рейтингів. Чесно кажучи, баскетбол для загальнонаціональної аудиторії каналу не цікавий. Простіше зібрати з бальних танців кращі цифри, ніж з баскетболу.
Баскетбол, хокей або волейбол нехай і різні за своїм рівнем, але мають загальний дуже низький рівень інтересу. Командні види спорту могли б бути на каналі, але вихлопу не було б ніякого.
– З того, що можна ще згадати – ті ж виступи «Мотора» в гандбольній Лізі чемпіонів. Шість перемог поспіль в єврокубках, чим не історія?
– Красива картинка, серйозний рівень – особисто я брав би цей продукт.
Моя думка, що треба показувати? Біатлон, легка атлетика, Олімпійські ігри, ліцензовані чемпіонати світу та Європи плюс види спорту, де можуть вдало виступити наші – Гераскевич, «Мотор», теніс зі Світоліною та Ястремською. Тільки це вже половину сітки у каналу відібрали, не кажучи вже про фінансування всього цього продукту.
– Створення спортивного каналу під ці види спорту не на часі?
– Давно вже хочеться це зробити, показувати ще більше – тих же гімнасток Захарової та Дерюгіної. Створення спортивного каналу – не така неймовірна історія, як може здатися. Просто це можна було б організувати куди швидше два-три роки тому, зараз, на жаль, умови складніші.
Щоб повертатися до цієї розмови, потрібно почекати, поки відновиться національний спорт, стабілізується ситуація в країні.
Питання створення спортивного каналу – корпоративне, повинні відбутися структурні зміни в компанії. Далі повинні з’явитися інвестиції – глобальні та технологічні, поетапна покупка прав.
Операційні витрати нікуди не поділися. Персонал не повинен отримувати мало. Не хочу нікого образити, але працівники заправок отримують іноді більше спортивних журналістів.
– Останнім спортивним проектом на каналі, крім студій і новин спорту, була програма «Роздягалка» – і вона закрилася через рік після початку.
– Декорація, оренда світла і кран – на все це йде чимало грошей. Якщо їх немає, то одразу відчуваються проблеми. Ця програма знімалася циклами – потрібно було провести тендерні процедури, вибудувати знімальні дні, відзняти, потрапити в неолімпійський період, щоб підтягнути потрібних спортсменів.
Зняти серію з трьох-чотирьох епізодів «Роздягалки» – написати сценарій, віднімати, все підготувати, провести знімальні дні, змонтувати – займає два-три місяці. Якщо за витратами, то це не менше 500 тисяч гривень.
І коли закінчилися гроші, неможливо було продовжувати далі. І ще один нюанс – це персоналії для таких інтерв’ю. Не всі спортсмени люблять такі історії, не всі вміють говорити, не всі можуть зацікавити глядача.
– А чи не легше знизити вимоги з виробництва і перенести подібні програми в той же ютуб?
– Там інша аудиторія та інший стиль подачі. Не кажу, що це погано, це добре, але однаково інакша історія. І до цього теж потрібно підходити з розумом.
У спортивній редакції «Суспільного» 20 осіб, які роблять два реальних випуски спортивних новин. Не таких, що на інших каналах – фотографія на весь екран, 30 секунд тексту, дякую, до побачення. У нас знімають сюжети, готують сценарії – все це важка щоденна робота, яка не дозволяє відволікатися на інші напрямки.
Так, якби було окремо 10-15 працівників для діджитал-напрямку – вони б робили для ютубу прості відео з примітивним світлом і GoPro-камерою без будь-яких проблем. Але немає цих людей.
А щодо зниження якості показу теж не все так ясно. Знову ж взяти першу лігу – якщо подумати, чи багато там потрібно для щастя? Кинув одну камеру на загальний план і нехай люди дивляться. Так, хто занурений в цю історію, то і такі трансляції буде відстежувати. Але чи є в такому випадку внесок з нашої сторони в збільшення інтересу до спорту? Немає, запевняю.
Паршиво показаний спорт ніколи не зачепить глядача. Чому нам подобається Ліга чемпіонів або чемпіонати світу? Тому що це круто знято, це свято, інший світ. І людей до цього тягне. Якщо наш спорт так показувати – то на наступний день діти захочуть піти в спортивні гуртки, буде розвиватися університетський спорт.
– Трансляції-трансляціями, але людям однаково простіше подивитися 10-хвилинний ролик в ютубі, ніж масштабну програму на будь-якому з телеканалів – це стосується не лише «Суспільного».
– Такий тренд існує, він дуже відчутний. Але це різна аудиторія. Компанія рухається в цьому напрямку, хоча хотілося б, щоб це було інтенсивніше. Тому що конкуренти не сплять – той же MEGOGO згодом буде дуже серйозним гравцем навіть на традиційному ринку ТВ.
В нас розвивається діджитал напрямок, він вже показує хороші результати. Звісно, є місце для зростання. Потрібен час та ресурси. І в цьому випадку мова навіть не про гроші, а про людей, які це реалізують й поступово зрозуміють стратегію розвитку.
Але традиційний телевізор однаково залишиться. Це не лише моя думка, це світова практика. В якомусь вигляді ця історія зберігається. І збережеться навіть в такій країні, як Україна.
Фото: Володимир Шевчук; biathlon.com.ua
