«Дитячі історії війни: діти-тенісисти» - Компанець Ілля. 2 випуск
З початку повномасштабного вторгнення, в Україні кожна дитина - є постраждалою від війни. Хтось втратив своїх близьких та родичів, хтось постраждав фізично та отримав серйозні травми, хтось постраждав психологічно, в усіх дітей відібрали їх щасливе та безтурботне дитинство. Майбутнє держави - це діти. Майбутнє дітей - залежить від їх ментального та фізичного здоров’я, від їх розвитку та можливостей жити повноцінним щасливим життям. Мета проєкту, показати історії талановитих дітей-тенісистів під час війни, які не дивлячись на всі труднощі продовжують займатися своєю улюбленою справою та демонструють свою стійкість та професійність.
Другим героєм проєкту став 12-річний тенісист Ілля Компанець, який є третьою ракеткою України до 12 років. Ілля народився в місті Чернігові в якому він провів усе своє дитинство та життя допоки в Україні не розпочалася повномасштабна війна.
Свої перші кроки у тенісі Ілля розпочав на кортах спортивного комплексу «Хімік», що знаходиться у Чернігові. Оскільки в місті не було інших кортів та тенісних клубів, то Іллі доводилося грати завжди на покритті зі штучною травою.
В теніс юного тенісиста привів його батько Дмитро Компанець. Він же і став першим тренером Іллі. «Чернігів - це місто в якому дуже розвинутий настільний теніс, але ніяк не великий. Тому дітей, які займаються тенісом та з якими б Ілля міг стабільно грати та тренуватися практично не було».
Окрім великого тенісу, 12-річний уродженець Чернігова займався ще й футболом та навіть виступав за одну з футбольних команд міста. Але в підсумку Ілля поклав свій вибір на великий теніс, яким він був дуже захоплений ще з раннього дитинства.
Дитинство Іллі було повноцінним і щасливим, допоки в Україні не розпочалася повномасштабна війна, яка повністю перевернула його життя та життя його сім’ї. В перші дні війни Ілля зі своїм батькам виходив на подвір’я свого будиночку, щоб пограти в теніс та побити м’яча у власноруч створену спеціальну стінку для відпрацювання ударів.
«Кожного дня над моїм будинком пролітали снаряди та ворожі ракетки. Коли лунали звуки повітряної тривоги я з батьками завжди бігав у підвал. Це все здавалося неймовірно страшним і я не міг повірити в те що це справді реальність.» - розповідає Ілля.
Чернігів руйнували кожного дня з ранку до ночі, і на жаль на тенісні корти спортивного комплексу «Хіміх» на яких Ілля займався все своє життя прилетів ворожий снаряд, який дуже серйозно їх пошкодив. «Я не міг повірити в те, що це сталося. Корти на яких я провів все своє дитинство зруйнували ворожі російські снаряди.»
На початку березня родина Іллі прийняла рішення покинути Чернігів та переїхати до Львова. І як виявилося - це рішення стало ключовим для родини Компанців. Вже за кілька днів після переїзду у Львів, в їх будинок потрапив ворожий снаряд, який зруйнував його значну частину. Саме завдяки цьому рішенню Ілля та вся його родина залишилася живою.
«Цей день став великим жахом в моєму житті та житті моєї родини. Наш будинок було зруйновано і я не міг в це повірити та усвідомити».
На даний момент Ілля живе та тренується у Львові. Він продовжувує займатися своєю улюбленою справою, яка як він признається дуже допомогає йому відволікатися від жаху війни та поганих новин, які відбуваються в країні кожен день.
«Я неймовірно вдячний моїм тренерам і батькам, за те що маю змогу продовжувати грати в теніс».
Протягом 2023 року, Ілля зміг добитися значних результатів. Він став третьою ракеткою України до 12 років, вигравав турніри А категорій, приймав участь в таборі Еліни Світоліної та мав змогу пройти тренувальний збір в академії легендарного Рафаеля Надаля.
Своїми головними тенісними кумирами Ілля називає Янніка Сіннера та Еліну Світоліну. Також Ілля мріє стати першою ракеткою світу та реалізувати всі свої задумані цілі в тенісній кар’єрі.
Наразі Ілля продовжує йти до своєї мети незважаючи на всі труднощі та мріє повернутися до мирного Чернігова, в якому він прожив все своє дитинство.
«Я вірю, що зможу повернутися до свого рідного міста в якому більше ніколи не будуть лунати звуки ракет, снарядів та повітряних тривог»
«Найбільше я мрію про те, щоб в Україні якомога швидше настав мир та закінчилась війна» - Компанець Ілля, герой другого випуску проєкту «Дитячі історії війни (діти-тенісисти)»
