2 частина інтервʼю з Олександром Долгополовим-старшим. Про призовий фонд, про дитячий теніс, про тактику та психологію.
Долгополов Олександр Якович - колишній професійний український та радянський тенісист. Батько та тренер Олександра Долгополова-молодшого, екс-13 ракетки світу , володаря трьох титулів ATP та чвертьфіналіста Australian Open 2011.
У другій частині інтервʼю, ми поспілкувалися про актуальні проблеми дитячого та юнацького тенісу в Україні, про стратегії та тактики в тенісі, про призовий фонд на дитячих турнірах, та про те, як стати успішним гравцем.
Хотілося би підняти досить актуальну тему, яка повʼязана з дитячими турнірами і дуже активно обговорювалася в тенісній спільноті. Що ви можете сказати про дитячі турніри з грошовим призовим фондом? Як турнір з призовим фондом може вплинути на психіку дитини та на її подальшу карʼєру?
Звісно можу сказати, що дитячі турніри з грошовим призовим фондом - це чудова ініціатива. Слова про те, що турнір з призовим фондом може якось негативно вплинути на подальше життя та розвиток карʼєри гравця - це абсолютна нісенітниця. Стимул на турнірах однозначно повинен бути. Друзі, це все повні казки та дурниці, якщо на вашу дитину якось психологічно давить призовий фонд чи гроші, то знов таки про який професійний спорт тоді ви можете розповідати?
Я також стимулював Сашу, на дитячих турнірах за кожен зроблений вінерс я давав йому - 100 грн. Він часто нервував тому що грав з незручними суперниками, які закидали йому свічки, але завдяки цьому стимулу він намагався грати агресивніше та почав пробивати і згодом це принесло результат.
Також можу привести приклад легендарного Івана Лендла , Матса Віландера, Янніка Ноа. Вони всі грали дитячі турніри з великими призовими фондами і що вони не заграли від цього? І таких прикладів можна навести десятки, а то й сотні.
Тобто система мотивації повинна бути обовʼязковою і під час турнірів і під час тренувального процесу?
Так, це дуже гарно працює. Коли ми їздили на тренувальні збори до Криму, я казав всій групі, що якщо вони витримають весь тиждень навантажень та тренувань без спадів, то я їм оплачу картинг на всю добу. І вони так тренувалися, що під кінець тижня ледь ногами перебирали, але до вихідних всі витримували навантаження та йшли потім кататися на картинг, який я їм оплачував. Тому працюйте, тренуйте, мотивуйте і нікого не слухайте.
Запровадження призового фонду для тренерів - це гарна ідея?
Стосовно тренерів, все таки скажу, що краще цього не робити та пробувати стимулювати їх якимось іншим шляхом. Тренери бувають різними і ситуація при якій тренер буде давити психологічно на дитину та її результат виглядає цілком реалістично. Тому тут краще шукати інші підходи та стимули.
А ідею з призовим фондом для дітей на турнірах повністю підтримую. І хочу ще дати пораду тенісним батькам, які хочуть виховувати тенісиста чи тенісистку: не робіть дитину хрустальною. Завжди в теніс грали тільки справжні звірі, як психологічно так і фізично, як у хлопців так і у дівчат. Тому, якщо ваша дитина хрустальна та на неї давить призовий фонд, то вибачте але тоді про шлях до професійного спорту можна взагалі забути.
В якому віці у юних гравців повинна вже вироблятися ця психологічна закалка?
Чим раніше, тим краще. На жаль, раніше було трохи все інакше, бо зараз діти проводять набагато більше часу у телефонах та компʼютерах, ніж на вулиці з друзями та однолітками. Моя особиста думка, що в теніс можуть заграти тільки активні та харизматичні люди, і це все вже починається проявлятися з самого дитинства.
Скажіть будь-ласка чому успіх гравця в 12 років не гарантує йому успіху в 18 років? Це досить розповсюджена ситуація не тільки в Україні, а й загалом у світі тенісу. Чому так трапляється? Це дуже важке питання. Було дуже багато гравців, які були чемпіонами Європи до 14 , чемпіонами Європи до 16, але потім вони просто кудись губилися. Чому так трапляється? Якщо ви в 14 років коли треба формувати швидкісні якості їх не формуєте, то десь в 16 років гравцю цього навику буде не вистачати та він почне програвати. Дуже важливо вчасно в потрібний час формувати поетапно певні навички.
А тепер зворотня ситуація, при якій гравець не демонструє ніяких результатів на юніорських турнірах. Чи є шанси в таких дітей різко вистрілити та стати гравцями рівня ATP/WTA туру?
Так, звісно є шанси. Є багато прикладів коли діти пізно вистрілювали чи взагалі пізно починали свій тенісний шлях. Яннік Сіннер пізно почав грати, майже не виступав на юніорських турнірах. Але я коли його вперше побачив на Криті на одному з турнірів, де він вже в 16 років набрав свої перші бали та увійшов до рейтингу ATP, одразу сказав що це майбутня зірка світового масштабу.
Один з найскладніших етапів тенісної карʼєри це прірва між юніорським тенісом та професійним туром. Які є альтернативні шляхи розвитку карʼєри? Як ви вважаєте, шлях вступу та гри за команду американського університету - це гарний вихід із ситуації чи це просто перевалочний пункт? Чи можна стати топ-гравцем та вибитися в тур через американський університет? Шелтон, Макдональд - це одні з найвідоміших останніх прикладів коли гравці потрапляли до еліти світового тенісу через американський університет.
100% можу сказати, що американський університет - це чудове місце, щоб продовжити свою тенісну карʼєру. І прикладів гравців, які заграли граючи за університет досить багато. В першу чергу там є дуже сильні тренери команд, дуже сильні тренери по фізичній підготовці, прекрасні бази, доступ постійний до кортів та тренування. Всі гравці в командах приблизно одного рівня і всі дуже конкурентні та сильні. Якщо в тебе є голова і ти вмотивований та дисциплінований, то ти можеш і заграти і ще й отримати гарну американську вищу освіту.
UTR турніри. Яку користь вони приносять гравцям, що можете сказати про них?
UTR турніри - це перевалочний пункт. Там нема нормальних призових грошей, там нема ніякої нормальної системи мотивації. На цих турнірах можна додатково отримувати ігрову практику та через них готуватися до якихось більш серйозних змагань, але точно не більше. ITF турніри - це також не рівень.
Одного разу Боб Бред дуже гарно сказав, що фьючерси це зливний бочок ATP туру. Так це досить грубо, але це дійсно правда. Я Сашку також казав, що пробудеш більше ніж півроку на ITF і станеш точно такими ж як вони. В більшій кількості там грають невдахи, які мають зовсім інший підхід від гравців, які вже досягли рівня Челенджерів та ATP туру.
Розкажіть будь-ласка про тактики та стратегії в тенісі. Чи дійсно існує стратегія коли гравець «тактично» програє сет 0:6, чи це все просто вигадки звичайних тенісних вболівальників?
Є гравці атакуючого плану. Дуже часто вони десь сет-півтора не можуть себе знайти на корті і вони про це знають. Але часто трапляється таке, що потім вони знаходять свою гру та після провального програшного сету просто виходять грати далі і розривають.
Тобто такої тактики насправді нема? Ніхто не програє сет спеціально, щоб дезорієнтувати суперника?
Послухайте, невже ви думаєте, що людину, яка потрапила в тур так просто можна дезорієнтувати якимось програшним сетом? Є закон туру - самий важкий рахунок - це 6:0, це навіть діти всі знають. Тому спеціально цього ніхто не робить. Ми говоримо про професійний спорт , про найкращих гравців світу, про які взагалі спеціальні програші сету можна казати. Це все вигадки вболівальників чи людей, які навіть елементарно не розбираються в тенісі.
А відомий приклад з матчу Санторо - Сафін?
Це нісенітниця сивої кобили. Я особисто розмовляв з Сафіним в роздягальні після матчу із Санторо. Марат був дуже темповим гравцем, Санторо же був максимально незручним для нього. Ви думаєте що Сафін вийшов на центральний корт, де тисячі глядачів, щоб навмисно програти сет під нуль? Не смішіть мене будь-ласка.
Підходячи до завершення, хотілося би дізнатися вашу думку стосовно ініціативи проведення благодійного тенісного туру памʼяті Олени Балтачі в Україні. Ідея полягає в тому, що би зібрати по трійці найкращих гравців в віковій категорії (U-12) з кожного регіону та провести фінальну частину найсильніших між ними. Чи вважаєте ви такий формат корисним та цікавим?
Це просто неймовірно крута ініціатива та ідея, особливо в наш час. Захопити та обʼєднати дітей з усіх регіонів та провести в кожному з них турніри в рамках такого туру - це неймовірно важливо та правильно. Чим більше таких турів та ініціатив буде, тим стрімкіше буде розвиватися та просуватися український теніс. Я повністю підтримую вас в проведені цього туру та аплодую стоячи. А незадоволені знайдуться завжди, тому просто не звертайте увагу на таких недалеких людей і продовжуйте робити такі тури та реалізовувати всі ваші ідеї. Ви молодці і я вас в цьому підтримую.
Дякую вам, Олександре Яковичу, за таке велике та цікаве інтервʼю. Сподіваюся, що воно зможе відкрити очі багатьом батькам та дітям, які прагнуть добитися успіхів в тенісі. Впевнений, що поради, які ви давали в обох частинах нашого інтервʼю стануть в нагоді всім. Дякую!
Дякую вам Нікіта! Скажу чесно, не очікував такої кількості цікавих та гострих запитань. Впевнений, що кожен хто прочитав інтервʼю зможе підкреслити для себе важливі моменти та поради, які зможуть допомогти, як і юним тенісистам так і їх батькам.