Відсторонення Шредінгера. Як довічна дискваліфікація Краснікова за договірняк «Металіста» стала дворічною
Відновлюємо хронологію подій з 2010-го по 2015-й.
Євген Красніков наче повернувся на 10 років назад. Спортивний директор «Дніпра-1» увесь сезон потрапляв до гучних новин. Краснікову закидають роботу з арбітрами, підіймають його родинні зв’язки, а найсуворіші олди не проти пригадати і договірняк «Металіст» – «Карпати» з подальшою дискваліфікацією менеджера від CAS.
Не проти, бо та дискваліфікація Краснікова – і справді занадто загадкова тема навіть в реаліях українського футболу. Вона вже декілька років викликає безліч маніпуляцій, розмов та водночас і конкретних запитань:
– як довічне відсторонення перетворилося на дворічне?
– чи працював Красніков під час своєї дискваліфікації?
– кому було вигідне повернення менеджера у футбол?
Спробуємо відтворити повну хронологію цієї справи.
2010 рік. Договірняк випливає в інфопростір. ФФУ довічно банить Краснікова, що провокує купу скандалів і звільнення Маркевича зі збірної
Зима 2010 року. Україна обирає сумнівного президента, а футбол переживає період олігархічного розквіту. Щойно Маркевич очолив збірну України, всі гадають, в який топ-чемпіонат піде Мілевський, «Шахтар» підписує Тейшейру з Дугласом Костою і готується битися з «Фулгемом» у Лізі Європи.
Однак і такі гучні імена вимушено поступаються першими шпальтами газет, коли в лютому з’являється новина про початок розслідування договірного матчу «Металіст» - «Карпати».
В кулуарах про нього знали давно. Легендарна розмова Лащенкова та Димінського, яка згодом слугуватиме головним доказом, відбулася буквально за декілька днів після матчу – в травні 2008-го. В український інфопростір її деталі потрапили досить дивним чином. «Карпати» не хотіли платити своєму футболісту, який був причетний до того самого «зливу», і в якості аргументу відправили в Лозанну детальні докази власного договірняка.
Лозанна передала їх в ФФУ. Керівник комітета з етики та чесної гри Ігор Кочетов і віце-президент ФФУ Олександр Бандурко (за лютий 2010-го вони роздали більше інтерв’ю, ніж за все життя) вже за декілька днів стукали в двері прокуратури з повним пакетом доказів.
У «Металісті» спочатку трималися доволі стійко. Коментарі представників клубу були максимально лаконічні і, таке враження, консультовані з юристами. Але коли в серпні 2010 року КДК ФФУ виніс рішення про зняття 9 очок і довічну дискваліфікацію Краснікова – в Харкові вже себе не стримували.
Маркевич за декілька днів пішов зі збірної України, а наближений до «Металіста» віце-президент ФФУ Сергій Стороженко почав публічно сваритися з Суркісами. І тільки в Олександра Ярославського нічого не змінилося – він так само роздавав багато гучних інтерв’ю.
Красніков відмовлявся коментувати ситуацію, та і потреби в цьому не було. «Металіст» збирався йти в Лозанну, а поки подав, здавалось, безперспективну апеляцію до КДК ФФУ. Вона дала певні результати. Клуб таки позбавляли бронзи 2008-го, зняття 9 очок залишали в силі (хоча і перенесли на наступний сезон), але дискваліфікація Краснікова перетворилася з довічної на п’ятирічну.
«Металіст» з цим теж не погодився – і пішов в Лозанну.
2010-2013-й. Справа крутиться в Лозанні. CAS скасовує рішення КДК ФФУ і дозволяє Краснікову працювати
2 листопада 2010 року «Металіст» подав апеляцію у Спортивний арбітражний суд. Зі слів тодішнього очільника УПЛ Віталія Данілова ми дізнаємося, що навіть самого факту подання було достатньо, щоб скасувати рішення КДК ФФУ: «Якщо подається апеляція у вищі органи футбольного правосуддя, то рішення першої інстанції не може вступати в силу. Я думаю, реальне покарання чекає на «Металіст» тільки після Лозанни».
І справді, рішення КДК ФФУ ніяким чином не позначилося на роботі Євгена Краснікова. Після завершення групового етапу ЛЄ Олександр Ярославський заявляв в інтерв’ю, що селекційна служба на чолі зі спортивним директором і надалі працює 24/7. Ці слова підтвердилися вже взимку, коли «Металіст» витратив на Бланко та Крістальдо 14 млн євро.
Вже 4 лютого 2011 року CAS розглядає апеляцію, офіційно знімає з «Металіста» всі звинувачення і заморожує справу до повного розгляду, що триватиме 2,5 роки. Згодом справа відверто затягнеться, навіть вже забудеться і обросте купою пліток (найпопулярніша – «Металіст» не дискваліфіковували до Євро-2012, щоб не зіпсувати репутацію України).
В цей час Красніков продовжить досить успішно працювати, а розслідування завжди коментуватиме неохоче: «Це справа юристів клубу, а не моя. Мені довелося лише одного разу поїхати в Лозанну на слухання, але нічого конкретного я там не почув».
Друга половина 2013-го. «Металіст» викидають із ЛЧ. Краснікову підтверджують дискваліфікацію на 5 років
Період розгляду договірняка в Лозанні – це зоряний час «Металіста». Хоча клуб і змінив власника та вже переживав внутрішні пертурбації, влітку 2013-го цього ще не відчувалося. Тому кінцеве рішення CAS про відсторонення Краснікова і дискваліфікацію з ЛЧ – стало доволі таки жорстким ударом.
Ярославського в клубі вже не було, тому за експресивні коментарі відповідав перший віце-президент Костянтин Пивоваров. За декілька днів після рішення Лозанни він заявив, що «Металіст» подає чергову апеляцію, але цього разу у Верховний суд Швейцарії.
16 серпня 2013 року швейцарський суд призупинив рішення CAS. УЄФА на це не повівся і ЛЧ «Металісту» таки не світила, але Красніков знову міг повернутися до роботи: «Я спокійно працюю. Дискваліфікація з Лозанни на мене ніяк не впливає, бо Верховний суд Швейцарії тимчасово її скасував. Мене вже тричі намагалися дискваліфікувати, але поки нічого у них не виходить», – заявив Красніков у інтерв’ю «Великому футболу» на початку вересня 2013-го.
Та осінь була дуже гарячою порою в українському футболі. Красніков активно коментував нещодавні придбання Папу Гомеса, Моледо і Дієго Соузи, сварився з менеджерами «Дніпра» після знаменитого епізоду з вимкненням світла, випалював в інтерв’ю фразами: «Відповідати за гроші олігархів – не найкраще задоволення» . Українські медіа підписували Краснікова не інакше, як «спортивний директор Металіста».
Ближче до кінця року Красніков почав зникати з інфопростору, а взимку його мовчання супроводжувало колапс «Металіста». З клубу пішов Маркевич та декілька топових легіонерів. Наприкінці січня 2014-го покинув клуб і Красніков, якого офіційно змінив на посаді Франк Арнесен.
Але це лише «офіційно».
2014-й. Красніков знаходиться біля «Металіста» до осені, а потім йде зі скандалом. Курченко забороняє будь-які контакти з колишнім спортдиром
«Я продовжую оскаржувати рішення про відсторонення від футболу у Верховному суді Швейцарії. В клубі я не звільнений, але усунутий від обов’язків», – заявив Євген Красніков наприкінці лютого 2014 року.
Офіційно Красніков в «Металісті» і справді більше не працював, але продовжив «допомагати» клубу в ролі такого собі позаштатного радника. Особливо важливим це стало після того, як новий спортивний директор Франк Арнесен втік вже в квітні 2014-го, після перших заворушень у Харкові.
Надалі Красніков перестав бути публічною людиною (те, що відбувалося з «Металістом», аж ніяк до публічності не підштовхувало). Знову про менеджера заговорили аж у вересні 2014-го, після інсайду Олександра Денисова в ефірі «Великого Футболу»: «Красніков більше не має до «Металіста» жодного відношення. Він активно допомагав клубу у цей скрутний час, але з недавнього часу остаточно з ним попрощався».
Вже зовсім скоро інформація не просто підтвердилася, а обросла традиційним скандалом з нотками абсурду. У мережі з’явилося фото розписки про заборону спілкування з Красніковим, яку власник клубу Сергій Курченко начебто взяв з кожного працівника «Металіста».
Згодом достовірність інформації підтвердив і сам Євген Красніков: «Та розписка – абсолютна правда. 10 працівників «Металіста» одразу звільнили за контакти зі мною, а ще 20 повезли до Бєлгорода на зустріч з Курченко, де їх змусили все це підписати».
Також Красніков підтвердив, що офіційно покинув клуб весною 2014 року, але всіляко заперечував причетність Лозанни і взагалі уникав теми про рішення швейцарського суду: «Лозанна тут ні до чого. Я просто не хотів бачити, як «Металіст» помирає».
2015-й. Краснікова весь рік пов’язують з «Дніпром», а в листопаді КДК ФФУ раптово скасовує його дискваліфікацію
Довго поза увагою футбольного ком’юніті Євген Красніков і справді не був. За даними видання FootBoom, вже на початку січня 2015 року він був помічений на тренувальній базі «Дніпра». Мирон Маркевич за декілька днів підтвердив інтерес до Краснікова: «Клуб веде з ним перемовини. І я дуже хочу, щоб вони були успішними».
«Я не маю право працювати у футболі, тим паче в «Дніпрі», – відповів Красніков весною 2015 року. В «Дніпрі» менеджера дійсно не було, але в квітні туди перейшов Вадим Комардін – його друг і колишній селекціонер «Металіста», який також має чудові зв’язки в Південній Америці. Саме в період активних чуток про Краснікова у «Дніпрі» з’явився бразильський фулбек Ежідіо.
Скандальну ситуацію довкола Ежідіо і єврокубкову казку «Дніпра» загалом Красніков досить активно коментував протягом 2015 року: «Я дійсно слідкую за виступами «Дніпра», адже там працюють мої близькі друзі – Мирон Маркевич та Вадим Комардін».
Надалі ж настала якась тиша. Питання дискваліфікації Краснікова втратило в конкретиці та взагалі випало з інфопростору, аж поки листопаді Артем Франков не видав у своїй конференції на Matchday трохи шок-контенту: «Нарешті хороші новини. Найкращий футбольний менеджер України повертається до роботи. КДК ФФУ зняв дискваліфікацію з Краснікова. І слава Богу».
Вже за декілька днів Красніков дав інтерв’ю Дмитру Поворознюку, який тоді ще працював в «ПроФутболі», де підтвердив інформацію, що він таки знайшов спільну мову з ФФУ: «Всі питання до юристів, але я підтверджую, що зараз можу офіційно займатися футболом. Я спокійно провів ці 2 роки, активно слідкував за футболом, моніторив Південну Америку. Зараз готовий взятися за новий проект».
Інсайдери одразу ж відправили менеджера до Комардіна та Маркевича в «Дніпро», але Красніков грамотно витримав паузу – і в липні 2016 року обійняв посаду спортивного директора збірної України до УАФ Андрія Павелка. Можливо, звідси і вся раптовість скасування дискваліфікації від все тієї ж УАФ.
Фото: «Дніпро-1»; fanday.net; «Металіст»; УАФ.
