УПЛ 2020 - найсильніший чемпіонат з 2015 року

Ні, це не ускладення після ковіду.

Усі ми звикли критикувати наш чемпіонат, проводячи паралелі з довоєнним періодом, коли УПЛ була близька до того, аби змагатися з Португалією і навіть Францією в таблиці коефіцієнтів УЄФА. Так, це було, це історія, і єдине, що ми можемо зробити - сказати "дякую", що воно було і зробити якісь висновки з того, що ми мали, але не цінували. Як-то кажуть: не плач, бо це минуло, посміхнись, бо це було)

А зараз потрібно тверезо оцінювати наш чемпіонат і погодитися з тим, що наш футбол поступово, якось "тишком-нишком", але почав перетворюватися у більш сильне, цікаве, конкурентноспроможне змагання.

1) В чемпіонаті достатньо тренерів пристойного рівня.

Я більш ніж впевнений, що якби 2-3 роки тому хтось сказав, що в УПЛ будуть тренери такого рівня, які проходили німецьку школу(Скрипник), коучі, які маючи досвід роботи закордоном(Йовичевич), ну або просто один з найсильніших тактиків та мотиваторів 21 століття (Луческу), і при цьому ще візьмемо сюди тренера-відкриття, який все-таки показав себе досить успішно, про що говорить титул УПЛ та успіхи в єврокубках(Каштру) - думаю, багато хто б сказав: "О, було б непогано".

Саме завдяки досвіду Луческу він вивів київський клуб до групового раунду ЛЧ вперше за 4 роки і вперше за останні сезони у нас є боротьба за "золото" УПЛ.

Саме завдяки "Deutche Schule" Скрипник зробив інтригу до останнього туру у боротьбі за "срібло" і показав результат у групі ЛЄ.

Саме завдяки тактичній мудрості португальський тренер зміг дійти до півфіналу ЛЄ і бути за крок від плей-офф ЛЧ в "групі смерті". Крім цього, здобути 2! перемоги над найтитулованішим клубом в історії Ліги Чемпіонів - це також неабияке досягнення! Так, десь за рахунок фарту та певних обставин, але як-то кажуть: везе сильнішим.

Щодо хорватського фахівця, то тут поки що нічого сказати, бо він пропрацював ще не так багато в Дніпрі-1. Та й якщо бути чесним, не в той клуб, як на мене, він пішов, але це вже окрема історія. Але вболівальники Карпат(справжніх, а не гібридних) повинні підтримати мою думку: тренер він досить хорошого рівня, з талановитих гравців може створити боєздатний колектив.

І я більш ніж впевнений, що якщо якимось дивом за наступний рік у наш чемпіонат змогли б перебратися/працевлаштуватися Вернидуб, Григорчук, Дулуб(даремно його недооцінюють, дуже хороший тренер), я був би більш ніж впевнений, що УПЛ би заграла ще яскравішими фарбами, навіть на тлі ковіду та порожніх трибун. Зате на полі були б цікаві тактичні та емоційні баталії.

2) Гроші поступово починають надходити до нашого чемпіонату.

Ні, я не про такі "незрозумілі клуби", як СК-Дніпро-1 (де ми всі знаємо, звідки йдуть фінанси), мова йтиме про Рух, Колос, Інгулець.

Хто б міг сказати у 2015 році, що клуб, який перший рік грає у найвищому дивізіоні, будує для себе базу такого високого рівня, аналогів якої у Східній Європі нема.

І що досить "молоді" клуби зможуть будувати маленькі, але гарної якості стадіони, на яких можна грати і молодіжним збірним, і навіть кілька раундів кваліфікації ЛЄ.

І запрошувати футболістів а-ля Селезньов, Мілевський. Безперечно, це не означає, що там контракти рівня 2013-2014. Але, все ж таки, і не такі, що убли в перші роки війни, коли, крім Шахтаря та Динамо, ніхто не розглядав такі варіанти, підписання контрактів з футболістами з великими іменами.

Головний факт - гроші потихеньку, не поспішаючи, але йдуть у наш чемпіонат і це не може не тішити, адже як кажуть, "з миру по нитці..."

3) Наші клуби досить пристойно виглядають у Європі.

Так, саме ось таке резюме. Минулий рік і цей сезон дають надію: клуби якщо не можуть технічно(поки що), то на характері намагаються боротися.

*Динамо у дуже складній групі ЛЧ;

*Десна з Вольфсбургом;

*Колос у 2 кваліфікаційних раундах ЛЕ;

*Шахтар у ЛЄ та в ЛЧ;

*Зоря у групі ЛЕ.

Хтось скаже, що Шахтар і у 2017 виходив у 1/8 ЛЧ, і у 2016 був у півфіналі ЛЄ, але тут більше йдеться про високу планку, яку клубу намагається тримати.

Також, Десна та Зоря почали давати те, на що завжди скаржилися тренери донецького клубу - починають грати у футбол з моментами, а не "бей-беги, комбинация прийди". Неодноразово Шахтар зазнав колосальних труднощів із виходом з-під пресингу луганського та чернігівського клубів І навіть проти Колоса чемпіон України мав у деяких матчах проблеми, що показує те, що навіть у внутрішньому чемпіонаті учаснику півфіналу ЛЄ може хтось потріпати нерви, окрім Динамо.

Колос, Десна - ці клуби показали, що поразки від якихось Локомотив Тбілісі вже не буде, а якщо і будуть фіаско від Вольфсбурга і Рієки, то з присмаком "капець, а ми ж могли їх проходити". Це дуже важливо, що клуби відчувають той смак єврокубків, коли вони програють прикро десь незаслужено, не по грі, а не отримуючи торбину м'ячів без варіантів. Це змушує їх ще більше працювати зараз і повернутися сильнішими через рік.

Те саме і про Зорю та Динамо: хто сказав, що група Зорі був легкою? Брага б у нашому чемпіонаті на 3-є місце точно претендувала б, а могла б і за топ-2 поборотися. Лестер – клуб з АПЛ, цим все сказано. Єдине, що ось з АЕК потрібно було 6 очок брати, але якщо брати по грі луганського клубу – свої 3-4 очки вони недобрали, на жаль.

Динамо з Барселоною мала 3-4 стовідсоткові моменти, граючи на Ноу Камп. Ні це не 1997, це 2020, так, київський клуб набрав всього 4 очки з 18, зайняв 3 місце, але знову ж таки, потрібно дивитися не лише на результат, а і на саму гру. Відрізок матчу з Ювентусом в Турині і в Києві, і з Ференцварошем кияни виглядали добре, на згадку припадає лише один повністю провальний матч з Барселоною в Києві. Це теж показник того, що клуб прогресує, поступово, але йде ріст як команди загалом, так і гравців, окремо кожного.

4) За час пандемії у нас жодного клубу не зникло.

На це чомусь ніхто у нас не звернув увагу, ніби у нас клуби лише за ТВ-права отримують такі гроші, як річні бюджети Шахтаря та Динамо.

Навіть у чемпіонатах топ-рівня як Бундесліга є команди (Шальке), де головне джерело фінансів – Газпром. Навряд чи хтось сумніватиметься в тому, що там проблеми з грошима можуть бути апріорі, але за інформацією німецьких ЗМІ, у клуба борги вже зараз на суму близько 250 мільйонів євро! Барселона скорочує зарплати і відпускає мало не за безкоштовно гравців, аби зарплатню розвантажити.

А у нас навіть жоден клуб не знявся з чемпіонату. Ми вже забули, що таке, коли замість 14 представників УПЛ, до фінішу чемпіонату доходило 11-12 клубів, а решті писали вже на кшталт "Ctrl+C, Ctrl+V" 0:3 в таблицю результатів. Те, чого ми боялися дуже сильно, не трапилося, команди усі(поки що) функціонують - і це теж якийсь показник того, що клуби принаймні зараз навчилися рахувати гроші, а не працювати/існувати на кшталт "сьогодні так, а завтра - ніяк ".

-----

Ми маємо розуміти: після падіння завжди йде підняття вгору. Так, можливо не так відразу і не так швидко, як би того хотілося, але все ж таки воно є. І можливо, за всіх сприятливих умов через 3-4 роки ми зможемо конкурувати за топ-8 знову, але зараз ми повинні забути 2009-2013 і тверезо оцінювати те, що ми маємо зараз: у нас не супер чемпіонат, але є потецніал куди рости , і це реально дуже тішить.