Чому ФК «Львів» усе ще живий, дорогуваті квитки та утопічна схема евакуації. Як я відвідав матч «Карпати» - СК «Полтава»

Цей пост написаний користувачем Tribuna.com. Підтримайте його плюсами та коментарями.

Це був мій другий матч цього року - першим був поєдинок «Шахтар» - «Колос». Але саме тут вдалось відчути справжню атмосферу українського футболу. Бо у випадку «Шахтар» - «Колос» шлях на напрочуд незручно розташовану «Арену Львів» суттєво висмоктав ентузіазм до перегляду, власне, самого поєдинку.

Окрім того, було значно менше вболівальників, не було місцевої команди - а знаходження у ВІП-ложі, насправді, лише посилювало цей ефект. У той же час «Карпати» - СК «Полтава» відбувався на «Україні» - це був мій перший візит на цей стадіон - який розташований значно зручніше. Хоча на обидва поєдинки я запізнився на 15 хв, але цього разу це було пов'язано з особистими справами, а не місцезнаходженням стадіону. На підході до стадіону зустрічали жіночки, які продавали арахіс та насіння - і реальний український футбол відчувався вже на цьому етапі.

Якщо ви ніколи не були на стадіоні «Україна», то наступна інформація стане для вас несподіванкою. Незважаючи навіть на те, що, ймовірно, бачили купу трансляцій із цього стадіону.

Виявляється, там є крита трибуна - власне, саме на ній сиділа більшість людей та саме з неї велась трансляція (і тому її не видно).

Народу було немало. Власне, чотири центральні сектори та частина одного за воротами були фактично повністю заповнені. Як таке стало можливо? Власне, дуже просто: ще давно KDK повідомляли, що «Карпати» отримали на дозвіл на допуск одразу 3000 вболівальників. Місцева військова адміністрація дозволила таке, оскільки поруч багато укриттів. І дійсно, на вході всім у добровільно-примусовому порядку вручали план евакуації на випадок повітряної тривоги:

Утім, він виглядає радше утопічно. Дуже тяжко уявити, як сектори організовано будуть йти кожен у своє укриття, як це вказано на схемі. Причому більшість із цих сховищ, судячи з усього, розташовані в підвалах будинків і можуть бути просто зачинені. Дуже не хочеться перевіряти, що буде в разі повітряної тривоги, насправді.

«Quien fue a Baranquilla, perdio su silla!» або ж «курка встала - місце пропало». Як я вже написав, я запізнився на 15 хв. Почавши шукати своє місце, я почергово стикнувся з двома проблемами. Спочатку треба було знайти свій ряд, бо їхні номери взагалі було не видно. Але, за допомогою питань до людей, усе ж вдалось знайти свій 23-й ряд. Однак далі я почав дивитися на місця, намагаючись зрозуміти, де там написані номери. Тут уже на мої питання люди подивились на мене, як на божевільного: «Сідай, де свободно! Ти б ще через півгодини прийшов!». Коротше, принцип розсадки за квитками не дуже працює та всі сідають, де можуть.

Хоч пост і в першу чергу про те, що було навколо гри, але для кращого розуміння наступних пунктів про події гри теж варто мати уявлення. Лідери «Карпат» з купою новачків та легіонерів володіли ініціативою, але небезпечніші моменти у своїх рідких випадах мала «Полтава». На початку другого тайму львів'янам вдалось відкрити рахунок дальнім красивим ударом. За кілька хвилин господарі залишились у меншості через фол останньої надії, за 10 хвилин до кінця «Полтава» цілком за грою відігралася, але вже в компенсований час «Карпати» вирвали перемогу з пенальті, призначеного за зовсім необов'язкову гру рукою у штрафному. Загалом, «Полтава» не заслуговувала на поразку та, якщо вже обирати, радше була ближчою до перемоги.

Навдивовижу, відомих людей довелось побачити не так і мало: бачив, як Вілат заходив у коментаторську кабінку в перерві; бачив ведучих стрімів «Культурна оборона» та подкастів на тому каналі; бачив ось цього чолов'ягу з каналу «Горобина». Бачив, як знімали студію за участі Олега Голодюка та Володимира Звєрова. І, до речі, бачив одного вболівальника у футболці саме Голодюка ще золотих часів УПЛ.

Чи то я не помітив це на матчі «Шахтаря» та «Колосу», чи то просто довго не був на футболі, але як же багато в «Карпат» спонсорів. У плані того, як часто диктор на стадіоні оголошував їх упродовж матчу. Тут і радіо, і мінеральна вода, і ще щось.

Вартість - несправедливо дорогувато. Ні, загалом 200 грн за футбол, особливо після дворічної паузи це не проблема. Тим паче, що були квитки й дешевше - і просто я запізнився їх купити. Хоча Перша ліга, як на мене, мала б коштувати дешевше. Але головне, що з таким станом сидінь - побиті, без номерів, деякі чимось вимазані, що люди перевіряли, чи не залишився бува на спині білий слід - це дійсно несправедлива ціна.

Звісно, під час повномасштабної війни мають бути інші пріоритети замість доведення до ладу сидінь, але: а) це не має бути дорого, особливо на тлі куплених легіонерів; б) якщо ні, то потрібно просити за це менше грошей.

Узагалі стадіон, насправді, активно підтримував команду якимись скандуваннями не прямо, щоб регулярно. З моменту, як я прийшов на стадіон, і до хвилини 35-ї фактично взагалі нічого не було. А далі арбітр дав жовту гравцю «Карпат» за симуляцію - і стадіон вибухнув настільки дружнім «суддя - п****ас!», наскільки це, здається, було можливим. Потім це ще кілька разів повторювалось - зокрема, авжеж, після вилучення в складі господарів.

Далі буде ще кілька пунктів про кричалки.

Тут буде про «стандартні» кричалки. «Вперед, «Карпати», до перемоги, твої фанати завжди з тобою!», «Слава Україні» та все, що за цим слідує. «Хто ми? - Леви! - Хто ми? - Леви! - Хто ми, хто ми хто ми? - Леви, леви, леви!", авжеж, «путін - хуйло, ла-ла-ла-ла». Серед незвичного (особисто для мене) - це остання кричалка на мотив передостанньої. Тобто "путін! - Хуйло! - путін! - Хуйло! - путін, путін, путін! - Хуйло, хуйло, хуйло!»

«Доскакались?»: як забивала гол «Полтава». Точніше, не як, а під який супровід. Власне, це був удар головою після подачі штрафного - і саме під час цього штрафного стадіон (єдиний раз за гру) вирішив затягнути «Хто не скаче - той москаль!». Переді мною сидів батько з двома дітьми - і як тільки побачив, що м'яч у сітці, зі словами «Ну шо, доскакались?», повів дітей до виходу. Ну а гол, насправді, повністю витікав із ходу гри. А цей батько з дітьми був не один такий.

ФК «Львів» уже начебто немає, а пам'ять про них жива. Пам'ятаєте оту кричалку «Оле! Ола! ФК «Львів» кусок гавна! Під***си, х***оси, х** сосали все життя!», яку свого часу співав у тому числі Смалійчук? Так, її затягнув сектор ультрас незадовго до кінця зустрічі. Це було навіть мило.

Переможний пенальті «Карпати» заробили чи то в тій самій, чи в наступній атаці після того, як стадіон затягнув «До кінця! До кінця!». З цієї точки зору така кінцівка виглядала красиво, хоча для інтриги в Першій лізі нічия чи перемога «Полтави» пасувала б більше.

***

Загалом, це було цікавіше, ніж я очікував - навіть при тому, що в цілому я йшов з нейтрально-позитивними налаштуваннями щодо цікавості події. Якщо буде дозволяти розклад - точно варто буде повторити.

P.S. Телеграм-канал автора: без строгой регулярности, но там есть разный контент. Вчера был пост про финансовые проблемы «Лестера» и загадка.