Цей «Баєр» – особливий і нетиповий для німецького футболу. Усе завдяки Хабі Алонсо
Колонка Лама про чемпіонство леверкузенців та зліт німецького футболу цього сезону.
Чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.
Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com.
***
– Пане Лам, Хабі Алонсо домінує у Бундеслізі з леверкузенським «Баєром», а «Баварія» та «Дортмунд» раптом вийшли до півфіналу Ліги чемпіонів. Як це можна пояснити та що це говорить про німецький футбол?
– Футбол – це, на щастя, гра. Іноді звичайнісінька футбольна випадковість вирішує долю матчу – особливо коли одна з одною зустрічаються найсильніші команди світу. Нічия ще більше випливає на фактор везіння. Це приємно, так можуть з'являтися нові переможці.
Так, жереб знову звів «Ман Сіті» та «Реал» – найвидовищніше протистояння європейського футболу за останні 3 роки – у чвертьфіналі Ліги чемпіонів. І знову дотримав усіх своїх обіцянок і захопив напруженням та чудовими голами. У другому матчі Карло Анчелотті закликав усіх захищатися і сказав, що тільки так у «Реала» є шанс. У серії пенальті все вирішила психологія.
Якби у клубному футболі існував світовий рейтинг, як у тенісі, було б зрозуміло, хто є номером один. За останні п'ять років «Сіті» набрав найбільше очок у внутрішньому чемпіонаті, а минулого сезону виграв ще й міжнародний турнір. Небесно-блакитна машина Пепа Гвардіоли незмінно демонструє точність. На другому місці опинився б «Реал». Мадридці виграли чотирнадцять єврокубкових трофеїв та стали першим, кому вдалося зробити це тричі поспіль, що раніше здавалося немислимим. Під керівництвом Анчелотті «Реал» знову запалює.
Цього року «Ліверпуль» також знову кидає виклик «Сіті». Кожні три роки Юрген Клопп створює фізично сильну команду, яка руйнує манчестерців контратакувальним футболом. Червоні заслужили на перемогу в головному матчі прем'єр-ліги, і дуже рідко можна побачити, щоб «Сіті» настільки перевершував їх за класом. Якби не Родрі, машина, ймовірно, була б демонтована (на мою думку, він заслуговує на звання найкращого футболіста світу).
У Манчестері, Мадриді та Ліверпулі є усі інгредієнти для топ-футболу – одні з найкращих гравців і найкращі тренери, які розвивають команду протягом багатьох років. У Бундеслізі найкращим тренером є Хабі Алонсо. Він був найкращим футболістом і стратегом на полі. Зараз, у свій перший повний сезон у Леверкузені, він уже сформував потужну команду, яка заслужила стати чемпіоном Німеччини.
Алонсо формувався у великих «Ліверпулі», «Реалі» та «Баварії». Там він пройшов школу великих світових гравців. Рафаель Бенітес і Жозе Моурінью хотіли перекрити супернику шлях до воріт та максимально використати наявний момент, коли вони вигравали м'яч. Володіння м'ячем на половині поля суперника під керівництвом Гвардіоли вимагало ще вищого рівня організації.
Зараз у Бундеслізі можна знайти тих, хто прагне успіху. Бенітес, Моурінью, Гвардіола – всі вони в Алонсо. Він дає своїм гравцям свободу та впевненість у собі. Флоріан Вірц, який, ймовірно, має все необхідне, щоб стати видатним атакувальним гравцем, розвивається під його керівництвом.
Джонатан Та може бути особливо вдячний – з 18 років було видно, що він може стати дуже хорошим захисником, але потім він зник. Зараз, у 28 років, він знову з'явився. Цей приклад показує, наскільки важливий тренер для футболіста.
Цікаво, що саме Леверкузен перервав одинадцятирічну домінацію «Баварії». УЄФА включає «Баварію», дортмундську «Боруссію» та франкфуртський «Айнтрахт» до двадцятки клубів з найбільшим оборотом у Європі. «Леверкузен» до цієї двадцятки не входить. Там грали Емерсон, Міхаель Баллак, Лусіо, Зе Роберто та Бернд Шнайдер, а у 2002 році клуб дійшов до фіналу Ліги чемпіонів. Втім, сьогодні Леверкузен – не настільки привабливе місце для гри у футбол, і більші клуби викупили б таких зірок у «Баєра». Нинішня команда перед початком сезону коштувала приблизно вдвічі менше, ніж «Баварія».
Ось чому сезон «Леверкузена» трохи нагадує мені сезон «Лестера» у Англії у 2016 році. Зараз це вже неможливо, тому що конкуренція у прем'єр-лізі з того часу стрімко зросла. Мало того, що в «Манчестер Сіті» і «Ліверпуль» вкладають багато грошей, так вони ще й діють за планом розумного тренера. «Арсенал» зараз робить те ж саме під керівництвом вихованця Гвардіоли Мікеля Артети. Всі три команди набрали 80 очок або більше в цьому сезоні. Бундеслізі бракує конкуренції на цьому рівні.
Саме тому команда Алонсо виділяється в чемпіонаті Німеччини з першого погляду: вона має уявлення про те, як грати, що відрізняє її від суперників. Інші нації, особливо іспанські та італійські тренери на даний момент, більше зосереджуються на структурі та порядку, тоді як німецький футбол – це завжди і тільки про менталітет.
Це також причина, чому такі гравці, як Джуд Беллінґем, Кай Гаверц та Ерлінґ Голанд, змушені залишати Бундеслігу, якщо вони хочуть стати гравцями світового класу. Або чому Йозуа Кімміх втратив упевненість у собі. Я добре пам'ятаю, як йому допомогла робота з Гвардіолою, коли він вперше вийшов на велику сцену. Це було вісім років тому. Сьогодні Кімміх у розквіті сил, але як захисник він грає на позиції, яка не ідеально відповідає його талантам. Це незвично.
Німецький футбол має й інші чесноти, у Бундеслізі також є машини. Їхніми складовими є боротьба, пристрасть і змагальна жорсткість. Вони прагнуть обмінюватися ударами, ніколи не здаються і грають у видовищний футбол. Зокрема, «Баварія» непередбачувана, а «Дортмунд» може переживати злети і падіння. Їхні успіхи не завжди можна повністю пояснити – а так найкращою командою світу не станеш. З іншого боку, ці характеристики підходять для гри у футбол. Гарі Лінекер вже зневірився.
Вихід «Баварії» та «Дортмунда» до півфіналу ще раз доводить, що Бундесліга має достатньо ресурсів, на які можна розраховувати.
На думку спадає Франц Беккенбауер. Після перемоги на чемпіонаті світу 1990 року він сказав, що якщо додати східних німців, то Німеччина стане непереможною на десятиліття вперед. Так не сталося, але в цьому була внутрішня правда, як і в його девізі: «Виходьте і грайте у футбол!». Не метушіться, вибивайте м'яч та випробовуйте свою удачу!
Фото: Christopher Tamcke/Keystone Press Agency/Global Look Press, IMAGO/osnapix / Hirnschal, JÃ�rgen Fromme/firo Sportphoto
