«Надання Катару права проведення чемпіонату було помилкою». Відверта колонка Лама про ЧС-2022
Філіпп пояснює, як ставитися до турніру в Катарі.
Колишній чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.
Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com.
***
Як директор турніру Євро-2024, я зараз зустрічаюся із багатьма людьми з величезної німецької футбольної спільноти. Це діти у футбольних формах, з якими я роблю селфі, тренери юнаків, які навчають своїх гравців правилам, президенти маленьких клубів, які десятиліттями були волонтерами. Усі вони люблять легкість футболу, знають його освітню силу, цінують його важливість для нашого ком'юніті.
Однак, коли розмова заходить про майбутній чемпіонат світу в Катарі, їхній тон стає серйозним. Багато хто вважає, що цьогоріч вони вперше в житті пропустять святкування чемпіонату світу. У минулому ЧC був народним гулянням, для дітей – спогадами на все життя. Сьогодні деякі аматорські клуби замислюються про те, щоб залишити пивні столики та ширму в коморі.
Це ще раз дає зрозуміти: надання Катару права проведення чемпіонату світу було помилкою. ЧС не належить цій країні.
Навіть процедура ФІФА була проблематичною. Незвичайним було те, що вперше два турніри присуджувалися одночасно. Катар і Росія виграли заявку, незважаючи на серйозну конкуренцію. Розклад матчів у Катарі довелося перенести з літа на зиму. Спека в пустелі спочатку не розглядалася, хоча внутрішній звіт ФІФА застерігав від цього, а також вказував на інші недоліки заявки Катару.
Інші причини, мабуть, були вирішальними ще в грудні 2010 року. Майже всіх 24-х обраних офіційних осіб ФІФА пізніше було дискваліфіковано, покарано або притягнуто до юридичної відповідальності – двох забанили ще перед виборами. З Катаром ФІФА завдала шкоди футболу, включно з його авторитетом як західної організації та міжнародної інституції.
Ще один урок Катару полягає у тому, що у майбутньому права людини мають стати важливим критерієм на великих спортивних змаганнях. Катар справді досяг прогресу у відповідь на критику вболівальників і дослідження ЗМІ, ратифікувавши деякі міжнародно-правові угоди та запровадивши мінімальну зарплату. Але гомосексуалісти все ще криміналізовані, жінки не мають таких же прав, як чоловіки, свобода преси та свобода слова обмежені.
А умови для мігрантів, завдяки яким взагалі можливий чемпіонат світу, були жахливими. Їхню смерть визнали та не розслідували, їхні родини не отримують належної компенсації. Про це говорять експерти з прав людини Фонду Фрідріха Науманна. Та й навіть сам Катар визнав зловживання!
За даними Forbes, чемпіонат світу з футболу обійдеться щонайменше в 150 мільярдів доларів – а це приблизно в 10 разів більше, ніж найдорожчий на сьогодні ЧС в Росії. Тепер у країні розміром з Косово та з меншою кількістю жителів, ніж у Берліні, є 8 ультрасучасних стадіонів з кондиціонерами. Але немає фан-культури, яка могла б отримати від цього користь. Часто на матчі катарської ліги не приходить навіть 1000 глядачів. В Катарі футбол не є популярним видом спорту навіть на аматорському рівні, а для дівчат практично немає можливості попинати м'яч.
Але у той же час підхід проведення ЧС у новому регіоні є правильним. У 2010 році він вперше відбувся в Африці. До цього я їздив до Південної Африки, будучи тоді ще гравцем, щоб познайомитися з країною, що приймала турнір, та обставинами, в яких я буду грати. Чемпіонат світу також міг би зробити позитивний внесок у футбольну культуру на Близькому Сході, адже там є країни з футбольними традиціями.
І цю тезу можна також поширити на весь арабомовний світ – Марокко та Алжир. Німеччина грала з Марокко на чемпіонаті світу 1970 року, Німеччина програла Алжиру на чемпіонаті світу 82-го. Перш ніж виграти титул у 2014 році, нам довелося грати в екстра-таймах проти Алжиру в 1/8-й. Гра в Порту-Алегрі здавалася нам виїзною, тому що туди приїхало чимало алжирських уболівальників. А Катар ніколи навіть не кваліфікувався на чемпіонат світу.
Проте ця маленька країна виграла конкурс з першої ж спроби! Тепер багатьом фанатам з усього світу доведеться поселятися в сусідніх країнах і їздити на матчі туди й назад. На стадіонах працюватимуть проплачені блогери, які створюватимуть атмосферу та піаритимуть турнір в соцмережах.
Мене, як футбольного фаната, ця «атмосфера» не цікавить. Я б полетів до Катару, лише якби цього вимагала моя робота директора турніру. Оскільки це не так, я залишаюся вдома.
Багатьох країн-учасників турніру попросили бойкотувати турнір. Кожен повинен ухвалити таке рішення для себе. Я вважаю, що це правильно, що Німеччина бере участь, і я був би радий, якби ми стали чемпіонами світу. Катар є економічним партнером і постачальником енергоносіїв на Захід, Німеччина підтримує з Катаром дипломатичні відносини, та й рішення прийняте 12 років тому.
Кожен також має відповісти для себе на запитання, чи дивитиметься він матчі по телебаченню. Я буду, адже збірна Німеччини – важлива мені. Від їхнього виступу залежить Євро-2024 року в Німеччині. Щоб турнір був успішним, команда повинна виступити в Катарі краще, ніж на двох попередніх турнірах.
Коли буде фінал у Досі, я теж увімкну телевізор. Загалом ж, ЧС – це велика подія. У спортивному плані турнір національних команд є більш непередбачуваним, де більше учасників мають шанси виграти титул, ніж у Лізі чемпіонів і багатьох національних лігах, де конкуренція майже відсутня. Особливо ситуація в Катарі може сприяти сюрпризам. Інший ритм, турнір проходить у середині сезону, у команд немає належної підготовки.
Цілком імовірно, що збірна з Південної Америки знову виграє турнір. Можливо, африканська країна переможе велику футбольну націю або маленька європейська країна вийде до фіналу, як це зробила Хорватія у 2018-му. А Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду підуть зі світової арени. Може засяяти нова зірка.
У тому, щоб шукати політичне підґрунтя чемпіонату світу і все ще святкувати це футбольне дійство не повинно бути протиріччя. Зустрічатися з друзями за келихом пива, дивитися і бурхливо обговорювати футбол – це не зрада наших цінностей. Інше питання полягає в тому, чи буде цей ЧС великим. Надворі – зима, а права людини не є предметом обгворення у країні, що проводить турнір.
Але об'єднуватися – це людська потреба. Чемпіонат світу – це також спільний досвід серед однодумців. В особливих обставинах, в яких опинилася Європа, вона може посилити солідарність і стійкість.
Щоб не пропустити найголовніші новини напередодні турніру та під час самого ЧС, підписуйтеся на наші оновлені під головну подію року соцмережі:
Фото: DFB, NurPhoto/Corbis, Alexander Hassenstein/Getty Images
