«Керівники ФІФА та УЄФА надто часто ставлять особисту вигоду вище загального блага». Колонка Філіппа Лама напередодні фіналу ЧС
Футбол – найпривабливіша гра у світі. Однак є «але».
Колишній чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.
Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com.
***
Чемпіонат світу буде актуальним завжди і всюди. Немає нічого подібного ЧС, це наймасштабніша подія у світі. По 11 футболістів або футболісток представляють свої команди (а з новими правилами замін – до 17). Участь беруть збірні з усіх континентів: фіналісти аргентинці програли в Катарі країні з Азії, Саудівській Аравії, а у матчі з Австралією були близькими до того, щоб перевести матч в додатковий час. Завдяки Марокко до півфіналу вперше потрапила африканська країна.
На такому футбольному турнірі світ домовляється, як він хоче жити разом. Гра дає матеріал для дискусій у всіх напрямках. Можливо, перед переможним голом Японії у матчі з Іспанією м'яч все ж перетнув лінію? А можна виміряти офсайд цифровим способом, як вважають технологічні оптимісти? Чи є прапор Палестини політичним месседжем і про що він говорить? Чи потрібно було вийти на поле з капітанськими пов'язками One Love? Що вам говорить те, коли мусульманські спортсмени цілуються і танцюють зі своїми матерями на очах в усього світу після перемог?
Чемпіонат світу пише історії перш за все на футбольному полі. Найдраматичнішим матчем цього турніру став поєдинок між Аргентиною та Нідерландами. Ліонель Мессі, здавалося, знаходився всюди, а потім допоміг команді вийти вперед геніальним результативним пасом. Відтоді аргентинці домінували у матчі, але коли Нідерланди на останні 20 хвилин відмовилися від школи «Аякса» і почали грати більш прямолінійно, хід поєдинку отримав несподіваний поворот. Аргентина відчула зворотню сторону свого пристрасного та національно гордого стилю. Боячись втратити перевагу у дві м'ячі, вони втратили контроль і ризикували отримати вилучення. Якби цей контроль не повернувся вчасно протягом додаткового часу, вони б вилетіли. У підсумку перемогли по пенальті.
У фіналі Аргентина зустрінеться з Францією. На полях Катару ми бачимо відродження Антуана Грізманна. У 2018 році він вже виграв ЧС, після чого його клубна кар'єра забуксувала. Але зараз він знову керує атакувальною грою Франції за допомогою розумних передач і найточніших навісів, а також користується повагою своїх партнерів по команді.
Це не в останню чергу завдяки найкращому футболісту серед 32 тренерів. Дідьє Дешам може стати першим тренером в історії, який захистив свій титул чемпіона світу. Великі у минулому футболісти або ж зрілі особистості повинні очолювати великі футбольні нації. Організувати таке накопичення талантів – це робота для таких людей, як Маріо Загалло чи Франц Беккенбауер, які, як і Дешам, ставали чемпіонами світу і як гравці, і як тренери. Щоб інтегрувати такого надприродно обдарованого гравця, як Кіліан Мбаппе, потрібна їхня мудрість.
І саме ось це «ми» має значення у цьому командному виді спорту. З іншого боку, воно не заважає особистому «я» вільно виражати себе дуже різними способами. У свої 37 років Лука Модрич все ще залишається ідеальним півзахисником сучасності, тому що він зберігає баланс своєї команди. Ваут Веґгорст ледь не перевернув гру проти Аргентини своїм простим, але ефективним стилем, а потім вразив світ трюком зі штрафного. Колектив – це не догма. Футбол, який закорінився в Європі, не тоталітарний. Правила однакові для всіх, вони регламентують спільність. Футбол – найпривабливіша гра у світі.
У самому футболі немає нічого поганого. Але люди, які ним керують, марнують необмежену радість від цього. Вони забувають, що є лише постачальниками послуг для загального блага.
Джанні Інфантіно довіряють все. Деякі вболівальники починають вірити, що технократи у підвалах ВАР справляють шкідливий вплив, коли вирішують, чи ставити пенальті або вираховують у міліметрах, залишив м'яч поле або ні. Такі очевидні помилки, як скасований гол Френка Лемпарда проти нас у 1/8 фіналу ЧС-2010, слід виправляти. Але штучний інтелект пропонує «абсолютну справедливість», якої апріорі не може бути. І якщо за помилкою стоїть людина, як у випадку з голом на «Уемблі» (мова про фінал чемпіонату світу-1966), це набагато більш прийнятно, ніж якщо помиляється технологія.
Чемпіонат світу не обійшовся без сюрпризів. Марокко дозволяло своїм вболівальникам бути щасливими в Катарі. В їхніх голосах чути, чому футбол – народний вид спорту. А команда виявилася однією з найбільш дисциплінованих на турнірі та ідеально розпоряджалася своїми ресурсами. Валід Реграгі чудово адаптував свою команду до культури успішної гри в Європі. Північноафриканський футбол містить елементи Саккі, Моурінью, Гвардіоли, 4-3-3, Прем'єр-ліги та Рондо. Це стосується і Тунісу, який у груповому етапі переміг Францію.
Арабський регіон має свою футбольну культуру, яку можна підкріпити проведенням чемпіонату світу. Марокко п'ять разів подавало заявку. Але ФІФА закрила очі та присудила натомість турнір Катару, де футбол розглядається як політичний інструмент. Гроші правлять світом. Керівники ФІФА та УЄФА надто часто ставлять особисту вигоду вище загального блага. Обрання Зеппа Блаттера президентом ФІФА в 1998 році стало важливою віхою у цьому розвитку.
У ці часи європейські інституції мають бути захищеними. Минулого тижня стало відомо, що Катар підкупив високопоставлених євродепутатів, які, у свою чергу, не звернули достатньої уваги на ставлення Катару до трудових мігрантів.
Наступний великий чоловічий футбольний турнір, Євро-2024, відбудеться в демократичній країні, в Німеччині. Там треба захищати те, в чому полягає сутність Європи, а саме свободу, різноманітність, але в той же час рівність. Це теж цінності футболу.
Фото: www.imago-images.de/Global Look Press, talkSport
