Неочікувані одноклубники у футболі: Артета і Почеттіно, Голанд і Собослаї, Роналдо та Дентіньо
Якось Гаттузо і Гаскойн зійшлися в Шотландії – і все закінчилося смердючою історією.
Пауза на матчі збірних означає, що ми з вами зможемо побачити в одній команді представників клубів-суперників – Голанда та Едеґора, Решфорда та Ґріліша, Бареллу та Локателлі. За цим завжди цікаво спостерігати, особливо після того, як вони можуть часом навіть поштовхатися в рамках своїх чемпіонатів.
А як щодо футболістів, які грали в однаковій футболці, але в рамках клубного футболу? Ми зібрали кілька цікавих випадків, про які ви могли не знати.
Якщо згадали ще когось, то пишіть у коментарях.
Девід Бекхем та Девід Моєс («Престон»)
Два Девіда, але з якими ж різними емоціями згадують їх на «Олд Траффорд». Бекхем дебютував за «МЮ» ще у 1992-му, але до місця в основі спочатку не дотягував, тож у сезоні 1994/95 вирушив у короткострокову оренду до «Престона» з третього дивізіону. Там одним із одноклубників майбутньої легенди футболу був Девід Моєс.
«Ми ходили дивитися, як він грає за резервну команду «Манчестер Юнайтед» у Волсоллі. Я був гравцем та асистентом менеджера Гарі Пітерса. Бекс був худеньким хлопчиком, і я сказав Гарі в машині дорогою додому «Він не буде достатньо сильним для нас». Гарі відповів: «Ні, він буде топ», – розповідав пізніше Моєс.
За «Престон» Бекхем провів п'ять матчів, у яких встиг двічі забити.
Едерсон та Ян Облак («Ріу Аве»)
Це буде лише одна з двох пар у даному матеріалі, в якій гравці ніколи не знаходилися на полі одночасно. Воно й зрозуміло – бо обоє є воротарями. От якби вони потрапили до Стюарта Пірса в «Ман Сіті» нульових, то, можливо, Едерсон та Облак навіть накопичили б кілька спільних хвилин в офіційному матчі.
У сезоні 2012/13 скромний португальський «Ріу Аве» взяв в оренду 19-річну Облака з «Бенфіки», а в команді в цей час вже був на рік молодший Едерсон. Цікаво, що пізніше саме бразилець замінив словенця у складі «орлів».
Вілфрід Заха та Едгар Давідс («Крістал Пелес»)
Здавалося б – гравці двох абсолютно різних поколінь. Едгар Давідс запалював у дев'яностих і на початку нульових, а Заха досі у футболі, зараз грає в ЛЧ з «Галатасараєм». Нідерландець потрапив у цю добірку завдяки тому, що наприкінці кар'єри вирішив підписати контракт із «Крістал Пелес», який у 2010-му грав у Чемпіоншипі. А Вілфрід у цей же час робив перші кроки у футболі. Разом вони відіграли 6 матчів, але вийшло так собі – лише одна перемога.
Каземіро та Рівалду («Сан-Паулу»)
Присутність Рівалду в цій добірці була передбачуваною – після відходу з «Мілана» у 2003-му бразилець взагалі не планував завершувати кар'єру, був футболістом аж до 2015-го. За цей час Рівалду встиг помандрувати не лише Бразилією, але побував також і у Греції, Узбекистані та Анголі.
У вкладці «кар'єра» за тегом кожного футболіста ми не лише показуємо повну статистику його виступів, але також відображаємо його трансферну історію. Статистику та клуби Рівалду дивіться тут.
Але найзірковіші одноклубники під кінець кар'єри у Рівалду були саме в «Сан-Паулу». Там він перетнувся не лише з Марлосом, а й з Каземіро, який досі грає на топ-рівні. Тоді ще юний півзахисник встиг навіть зробити два асисти на легенду футболу.
Роналдінью, Мікель Артета та Маурісіо Почеттіно («ПСЖ»)
Складно було вибрати – кого ж із цієї трійки відчепити. Зрештою вирішили, що нехай буде і такий випадок. Мікель Артета та Маурісіо Почеттіно зараз рубляться в АПЛ, але вже в ролі головних тренерів лондонських грандів. А колись вони грали пліч-о-пліч у складі «ПСЖ» – це було з 2000-го по 2002-й.
У 2001-му до них приєднався молодий Роналдінью. Цікаво, чи підозрювали тоді Мікель та Маурісіо, що з ними грає майбутня зірка, яку знатимуть в обличчя навіть домогосподарки?
Еден Азар та Патрік Клюйверт («Лілль»)
Ці гравці мають дещо спільне – але навряд чи саме про таке обидва мріяли. Клюйверт дуже бадьоро розпочав кар'єру, виграв ЛЧ, грав зі збірною на великих турнірах, але повісив бутси на цвях у 31. Азар теж круто стартував, став легендою «Челсі» і теж виграв ЛЧ та грав зі збірною на великих турнірах. Еден завершив у 32.
Сезон 2007/08 став останнім для Патріка та першим для Едена. Вони так і не перетнулися на полі в офіційних матчах. Нідерландець тоді провів 14 поєдинків за «догів», а бельгієць – лише 4.
Іван Ракитич та Рауль («Шальке»)
На початку минулого десятиліття у «Шальке» грало одразу дві легенди іспанських грандів – «Барселони» та «Реала». Іван Ракитич на той момент вже був гравцем основи гельзенкірхенців, а Рауль, здавалося, прийшов догравати. Але так тільки здавалося, адже іспанець приніс чимало користі німецькому клубу.
Разом вони зіграли 23 матчі, навіть встигли організувати три голи за «Шальке» у всіх турнірах. У січні 2011-го «Севілья» забрала хорвата до себе, а Рауль ще сезон побігав у Бундеслізі.
Харрі Кейн та Джеймі Варді («Лестер»)
Всі знають, що в період з 2015-го по 2018-й Джеймі та Харрі були партнерами (або конкурентами) по атаці у збірній Англії. Але чи знали ви, що вперше два англійські супербомбардири перетнулися ще у 2013-му? Юний Кейн вирушив до Чемпіоншипу, щоб грати в оренді за «Лестер».
Але разом із Варді на полі він знаходився лише 9 хвилин – у матчі проти «Кардіффа», коли обидва вийшли на заміну. Хто з тренерського штабу «лис» міг би тоді уявити, що через три роки Кейн обжене Варді у списку найкращих бомбардирів сезону АПЛ (25 проти 24 голів), а «Лестер» переможе «Тоттенгем» у чемпіонській гонці.
Джордж Веа та Джон Террі («Челсі»)
Ще один цікавий дует стався на початку 2000 року. Джордж Веа вирушив в оренду до «Челсі» з «Мілану». За лондонський клуб він провів лише 15 матчів, але встиг відзначитися 5 разів. А Джон Террі в цей час плавно підбирався до першої команди «синіх». У тому сезоні вони двічі зіграли за «Челсі» у Кубку Англії та один раз в АПЛ.
Ерлінґ Голанд та Домінік Собослаї («Зальцбург»)
Давайте розбавимо чимось із свіженького. Тим більше, що зовсім скоро на нас чекає битва цих хлопців у матчі АПЛ. Бомбардир «Манчестер Сіті» Голанд та нова зірка «Ліверпуля» Собослаї у сезоні 2019/20 грали за австрійський «Зальцбург», провели разом 19 матчів, навіть обмінялися асистами один одному.
«Коли Ерлінґ прийшов у команду, він був єдиним новим гравцем того літа, а всі інші знали один одного. Тому я був дуже відкритий для нього і допомагав йому у всьому, чого він потребував. Ми разом ходили гуляти. Ми стали хорошими друзями, я допомагав йому освоїтися в команді, а він допомагав мені з англійською», – розповідав пізніше Домінік.
Але довго так продовжуватися не могло. Все тому, що Ерлінґ уже тоді забивав у середньому більше голу за матч. У січні «Зальцбург» погодився на 20 млн євро від дортмундської «Боруссії» – так дует і розпався.
Жерар Піке та Джонні Еванс («МЮ»)
Так, тут мала б бути пара Піке – Роналду, але про те, що легенди непримиренних клубів грали один з одним, усі й так давно знають. Можемо бути трохи оригінальнішими, тому поставимо в пару до іспанця Джонні Еванса. Тим більше що північноірландець знову бігає на топ-рівні.
Піке та Еванс двічі одночасно з'явилися на полі у футболці «МЮ» – у сезоні 2007/08. І якщо матч групового етапу проти «Роми», який нічого не вирішував, Жерар запам'ятав (забив гол, нічия 1:1), то поєдинок Кубка ліги проти «Ковентрі» обидва хочуть забути – програли 0:2.
Поль Погба та Майкл Оуен («МЮ»)
Не відходитимемо далеко від «Олд Траффорд», адже через кілька років там грала ще одна пара, яку зараз складно уявити разом. Сер Алекс Фергюсон правильно розставив пріоритети у сезоні 2011/12, віддавши матчі Кубка ліги гравцям, які рідко потрапляли до основи. Саме так Погба та Оуен опинилися на полі у поєдинках проти «Олдершота» та «Лідса».
І якщо для Поля це були перші кроки (не дуже вдалі, тому що потім манкуніанці відпустили його в «Юве» вільним агентом), то для Майкла – останні. На топ-рівні так точно. Так, у нього потім ще були сезони за «Сток Сіті», але це був уже не той Оуен, який узяв «Золотий м'яч» у 2001-му.
Мохамед Салах та Дідьє Дрогба («Челсі»)
Схожу історію мають й дві африканські легенди футболу. Правда, Дідьє все ж таки не так сильно втратив форму під кінець кар'єри, як Оуен. У сезоні 2014/15 Салах намагався пробитися до основного складу «Челсі», але Моурінью не поспішав довірятися молодому єгиптянину. Тому найчастіше давав йому ігровий час у менш пріоритетних турнірах. Так у Мохамеда накопичилося 4 матчі пліч-о-пліч з Дрогба. А у поєдинку проти «Шрусбері» він навіть віддав гольову передачу на івуарійця.
Дженнаро Гаттузо і Пол Гаскойн («Рейнджерс»)
У сезоні 1997/98 у роздягальні «Рейнджерс» точно було весело, адже тоді за команду грали одразу два хлопці з непростим характером. Щоправда, навряд чи той Дженнаро був таким левом, яким усі побачили його в нульових, але хлопцем для биття його важко уявити навіть у юному віці. Разом із Гаскойном вони зіграли 7 матчів за «Рейнджерс», але так і не змогли виграти бодай один трофей.
Але запам'яталися історією, винуватцем якої був, звичайно ж, англієць. Даємо слово Гаттузо: «Після мого першого тренування у складі «Рейнджерс» я пішов у душ, а повернувшись, відчув неприємний запах від своїх речей. Я дістав шорти-боксери зі своєї сумки. Вони були дуже важкими – Гаскойн сходив у них по-великому (в оригіналі було дещо інше слово – прим. Tribuna.com). Мені довелося їхати додому без штанів».
Але потім вони усе ж знайшли спільну мову.
Тьєррі Анрі та Йон-Арне Ріїсе («Монако»)
А цей випадок – не з категорії «зустрілися два покоління». Анрі та Ріїсе запалювали приблизно в один й той самий час, стали легендами двох англійських топ-клубів, але один з одним перетнулися в чемпіонаті Франції.
У 1998-му Тьєррі вже був зіркою монегасків і готувався піти у великий європейський клуб, а Йон-Арне тільки-но прийшов зі скромного норвезького «Олесунна». Разом на полі вони провели 3 матчі за «Монако» – дві перемоги та нічия.
***
А у другій частині матеріалу поділимося з вами несподіваними одноклубниками гравців, які мають зв'язок із українським футболом. Тут також є цікаві випадки.
Андрій Воронін та Юрген Клопп («Майнц»)
Багато хто знає, що на початку нульових Воронін провів під керівництвом Клоппа кілька сезонів у «Майнці», проте до цього було й три матчі, коли Андрій та Юрген перебували на полі у футболці цієї команди. У сезоні 2000/01 вони награли сумарно трохи більше 20 хвилин за три поєдинки. Пізніше Клопп вирішив, що йому варто все ж таки сконцентруватися на тренерській діяльності, а Воронін потім ще запалював у першій Бундеслізі.
Яя Туре та Олександр Кучер («Металург» Д)
Будь-який гравець донецького «Металурга» в сезоні 2003/04 міг би потрапити в цю добірку як несподіваний одноклубник Яя Туре. Але ми обрали саме Олександра Кучера, оскільки захисник став легендою українського футболу у складі іншого донецького клубу.
Яя та Олександр разом виходили на поле у шести матчах – три перемоги, три поразки.
Неймар та Алан Патрік («Сантус»)
Про те, що екс-півзахисник «Шахтаря» та суперзірка футболу не просто співвітчизники, але ще й особисто знайомі один одним, багато хто дізнався у 2018-му, коли з'явилося їхнє спільне фото (та ще й із Жуніором Мораесом). Бразильці разом бігали за «Сантус» з 2009-го до 2011-го. Неймар навіть одного разу асистував Патріку. А ще вони запам'яталися спільним танцем (та ще й з Андре, котрий колись був у «Динамо»).
Роналдо і Дентінью («Корінтіанс»)
З 2008-го до 2011-го екс-гравець «Шахтаря» набирався досвіду, граючи в команді з одним із найлегендарніших форвардів в історії. Більше того – за три десятки матчів їхній дует організував 5 голів. Хороша деталь була в резюме Дентінью перед переїздом до Донецька.
Георгій Деметрадзе та Хабі Алонсо («Реал Сосьєдад»)
Після недовгого періоду кар'єри у київському «Динамо» Деметрадзе вирушив до іспанського чемпіонату. Там він підписав контракт із «Реалом Сосьєдадом», за який вже активно грав Хабі Алонсо. Разом із нинішнім тренером «Байєра» грузин провів на полі 100 хвилин за 6 матчів.
Пеп Гвардіола та Матузалем («Брешія»)
Звичайно, Пепа можна було б поставити і в першу частину цього матеріалу, розповівши про те, як він грав із Франческо Тотті за «Рому». Але і тут давайте будемо трохи оригінальнішими.
У сезоні 2002/03 Гвардіола заскочив на сезон до «Брешії», щоб пограти з Роберто Баджо. А разом із ними тоді в італійській команді бігав молодий Матузалем. Поруч із майбутнім генієм тренерської справи бразилець зіграв 11 матчів у Серії А, а вже у 2004-му став гравцем «Шахтаря».
Сергій Ребров та Марк Нобл («Вест Гем»)
Ці двоє нещодавно перетнулися на «Стемфорд Брідж» у рамках благодійного матчу Game4Ukraine. А майже 20 років тому вони виходили на це поле, але у футболках «Вест Гема» – у поєдинку Кубка ліги проти «Челсі».
Загалом у Сергія та Марка лише 10 спільних матчів. Якщо українець завершив кар'єру у 2009-му, то англієць грав за тих же «молотобійців» аж до літа 2022-го, тож застав у команді ще й Андрія Ярмоленка.
Фото: The Guardian, Bundesliga
