Україна у звіті УЄФА про гроші та футболістів: найменше легіонерів, найбільше вихованців, катастрофічно малий відсоток прибутку від ТБ
Найменше легіонерів, найбільше вихованців, катастрофічно малий відсоток прибутку від ТБ.
Зібрали головні цифри.
УЄФА опублікував звіт про стан європейського клубного футболу за підсумками 2021 року. Його головний акцент – футбол поступово оговтується від пандемії. Проте деякі аспекти не дозволяють повернутись активності на допандемійний рівень. Як-от обмеження відвідування матчів, фінансовий тягар від перенесення матчів та небажання клубів ризикувати.
Також у звіті зачепили теми використання вихованців та легіонерів клубами, фінансову стабільність та трансферну діяльність клубів.
Де в цьому всьому знаходиться Україна? Наскільки наші тенденції відрізняються від загальноєвропейських? Розбираємося.
Трансфери: не в лідерах за орендами (шок!), найбільше зростання фінансової активності, найкоротші контракти
Почнемо з головної сенсації: «Шахтар» поза топ-25 клубів Європи за кількістю відданих в оренду гравців в сезоні 2020/21. Замикає групу лідерів «Брайтон» з 26 гравцями, а от на першому місці – «Аталанта», яка віддала в оренди 60 футболістів.
В цілому ж у сезоні 2020/21 в середньому українські клуби орендували не так багато гравців – традиційні 13-14 гірників «Маріуполя» врівноважувалися іншими клубами, які надавали перевагу іншим видам переходів.
Усього в УПЛ лише 10% ігрового часу того сезону зіграли орендовані – це середній показник по Європі.
Щодо контрактів з футболістами, то можна сміливо стверджувати: в Україні клуби та гравці категорично недовіряють одне одному. З досліджуваних УЄФА асоціацій лише в нас більш ніж половина угод укладається строком на рік або менше. Ще більш показовим є те, що лише в трьох федераціях – Греції, Шотландії та Україні – середня тривалість контракту новачків 2021 року складає менше ніж 2 роки. І лише в нас менше ніж 20 місяців.
У трансферній активності теж йдемо всупереч європейським трендам, але в плюс. За фінансовою трансферною активністю (загальна сума витрат і доходів за трансфери) лише влітку 2021 року ми не просто вийшли на допандемійний рівень (порівняння з 2019 роком), не просто перевершили його, а зробили це у кілька разів.
Просто порівняйте з іншими лігами, в яких також влітку 2021 було добре:
Для порівняння: активність команд АПЛ влітку 2021 склала 88% літа 2019, Серії А – 52%, Бундесліги – 68%, Ліги 1 – 57%, Ла Ліги – 27%. Загалом по Європі витрати на трансфери влітку 2021 впали на 41% у порівнянні з літом 2019.
В абсолютних числах активність склала 57 мільйонів євро – тож за такий аномальний успіх можемо переважно дякувати «Шахтарю» (і відсутності активності у 2019 році).
В середньому клуби УПЛ влітку 2021-го підписували 8,2 нових гравців – 9-й показник серед аналізованих ліг. Цей показник зріс у порівнянні з 2019 лише на 41%. Середня ж вартість новачків, яких підписали клуби за гроші, склала 400 тисяч євро. Звучить як небагато, але в загальноєвропейському масштабі ми за цим показником у першій десятці.
Проте це число забезпечила абсолютна меншість трансферів. Клуби УПЛ – одні з лідерів за кількістю підписань вільних агентів, а частка переходів за гроші – найменша серед 20 проаналізованих ліг.
Ще одна особливість – лише в УПЛ абсолютна більшість переходів була між власне клубами чемпіонату. З-за кордону було лише 24% трансферів, однак вони склали 98% виплачених клубами грошей за них.
Фінанси: аномальна залежність від коштів УЄФА, футболісти – далеко не головний актив клубів
У фінансовому 2020 році (на момент складення звіту УЄФА не всі клуби подали фінансові звіти за 2021, від України лише «Динамо» та «Шахтар») українські клуби заробили мало. Менше, ніж польські, шведські та угорські, наприклад.
Важливо: у дохід УЄФА не включає гроші, отримані від трансферів.
Причому з джерелами теж біда. Від телебачення українські клуби отримали 2% свого доходу – більша частка, наприклад, у клубів Албанії та Ліхтенштейну (!).
А от за часткою надходжень від УЄФА наші клуби – абсолютні лідери. І це навряд пов’язано виключно з успішністю «Шахтаря» та «Динамо» в єврокубках (гірники, нагадаємо, вийшли того року до 1/2 ЛЄ) – другою в Європі за часткою доходів від УЄФА від загальних є Андорра (69%), третім – Гібралтар (62%).
Заборона вболівальників на стадіонах навесні, постійні «гойдалки» із дозволами/заборонами восени, обмеження та й без того низька відвідуваність зробили дохід від матчдею фактично нульовим.
При цьому клуби не витрачають багато на зарплати: лише 16 місце в Європі – більше, ніж угорці з поляками, але менше, ніж данці з греками.
За 2021-й за попередніми звітами УЄФА стверджує, що в одного з українських клубів витрати на зарплату зросли на 20%, в іншого – скоротилися приблизно на 5%. Якщо згадати, що звіти подали лише «Шахтар» та «Динамо», та їхню трансферну діяльність у 2021 році, можна припустити, що більше почав витрачати Рінат Ахметов, а трохи зекономив Ігор Суркіс.
Усього ж у двох грандів українського футболу разом витрати на зарплати гравців та персоналу у 2021 році склали 83% доходів за рік.
Загалом за минулий рік «Шахтар» та «Динамо» разом мають 18 млн євро збитку. Причому УЄФА знову анонімно відзначив кожен клуб окремо: один пішов у мінус на 30% доходу, інший закінчив рік у плюсі.
Також в організації обрахували балансову вартість гравців усіх клубів у 2020 році та зіставили їх з загальною вартістю активів клубів. В українських клубів цей показник становить 22% – ми в топ-10 Європи. Проте якщо подивитися на оцінку середньої вартості складу клубу вищого дивізіону в абсолютних числах, все дуже сумно. За цим показником ми відстаємо від данських, австрійських та грецьких клубів.
А якби була можливість обрахувати цю статистику без складів «Шахтаря» та «Динамо», то, без сумніву, число було б ще в рази меншим.
Цікава фінансова тенденція – сумарний борг «Шахтаря» та «Динамо» перед банками складає 0 (!) євро. Звісно ж, навіщо брати кредити, щоб клуб розвивався і в ході цього поступово повертав борг банку, якщо можна розраховувати на кишеню власника.
Футболісти: «Маріуполь» залучив найбільше гравців, в УПЛ – найменше легіонерів серед топ-20 ліг
Тут мова знову йтиме про постковідний сезон 2020/21, у якому в більшості асоціацій було введено 5 замін. До того ж потреба залучати більше футболістів часто з’являлася через позитивні тести на коронавірус. Україна за цим показником в лідерах – в середньому клуби використовували 33,4 футболіста за сезон. Найменша ротація була в «Шахтаря» (приблизно 30), найбільша – в «Маріуполя» (40).
Таке високе число футболістів, яких використав Остап Маркевич, пояснюється не лише вищезазначеними причинами, а й необхідністю двічі за сезон виставляти повністю інший склад у матчах з гірниками. Проте вони не абсолютні рекордсмени: більше гравців виходили у формі «Шальке» (42) та «Тамбова» (50).
За віковим розподілом Україна йде майже на рівні із середнім по топ-20. Лише в нас дещо більше довіряють молоді 20-23 років, ніж у середньому.
Ще одна цікава (і після зимового вікна неактуальна) тенденція – дуже низька частка легіонерів. Усього лише 20% гравців УПЛ минулого сезону – легіонери. Відсоток від загальної кількості ігрового часу у порівнянні з іншими країнами все унаочнює.
При чому це дані без врахування особливостей ліміту, згідно з якими в деяких країнах певні національності не вважаються легіонерами. Проте також варто відзначити Іспанію, в якій представникам Латинської Америки видають громадянство після 2 років неперервного проживання в країні.
Фіксуємо ситуацію для того, щоб порівняти її з даними за теперішній сезон – із нідерландцями з чемпіонату Єгипту та іншими клубами, які завезли багато легіонерів в УПЛ.
Щодо вихованців, то в середньому 75% за клуб в УПЛ зіграли або ж його вихованці, або футболісти, які тренувалися щонайменше 3 роки у віці від 15 до 21 року в Україні. Це найвищий показник в Європі. В Лізі чемпіонів 2020/21 «Шахтар» та «Динамо» потрапили до списку з 6 клубів, де понад 30% ігрового часу зіграли вихованці. Кияни при цьому очолили рейтинг.
Фото: «Шахтар»
