Українські лижниці на ОІ-2022 мають таке ж представництво, як і біатлоністки. Чи є у нас медальні шанси?
Україна тричі була близькою до медалей Ігор в лижах.
За свою історію Україна тричі була близькою до медалей Ігор в лижах.
5 – саме стільки українських лижниць поїхало до Пекіну-2022. Це найбільша українська команда за кількістю учасниць в одному виді змагань, на рівні з біатлоном.
За результатами основної олімпійської кваліфікації Україна здобула 4 місця. Але згідно з правилами, після завершення відбору всі країни мали підтвердити використання олімпійських ліцензій. У жіночих лижних перегонах одразу 10 місць виявилися вакантними після отримання остаточних підтверджень.
Відповідно, Україна, яка мала сьоме місце у списку «запасних» у жіночих лижних перегонах, отримала можливість дозаявити ще одну спортсменку. Топові команди повезли до Китаю 8 спортсменок – це максимальна квота.
Проте на кожен старт зможуть вийти максимум 4 лижниці з однієї збірної.
До складу України увійшли: Марина Анцибор, Вікторія Олех, Юлія Кроль, Валентина Камінська та Дар’я Рубльова.
У цьому сезоні українки жодного разу не потрапили до очкової зони на Кубку світу
Лише у минулому сезоні українки змогли перервати 6-річну безочкову серію на КС. Анцибор, Камінська, Олех та Ковальва зачепили 5 очок в естафеті та зайняли місця з 111-го по 114-те у загальному заліку.
Лідеркою збірної у Пекіні буде 34-річна Марина Анцибор, для якої ця Олімпіада стане вже четвертою. Найкращі результати на ОІ вона показала в Сочі – 35-те місце у мас-старті та 34-те – у спринті. «Я розумію, що могла опинятися на вищих місцях, якби хоч якийсь лікар чи масажист із нами працював. Упевнена, що у свої 33 зараз потрапляла б у топ-30, якби ми мали якісь умови для підготовки», – розповідала лижниця.
Найкращим її результатом у цьому сезоні на КС було 64-те місце у фінській Русі в гонці на 10 км вільним стилем. Програла українка переможниці Фриді Карлссон колосальні три з половиною хвилини.
Схожі результати у сезоні показувала 34-річна натуралізована білоруска Валентина Камінська та 28-річна Вікторія Олех. 23-річна Юлія Кроль поїхала лише на один етап КС у цьому сезоні. У 21-річної Дар’ї Рубльової взагалі немає досвіду виступів на такому рівні змагань.
В команди проблеми з сервісом – на ОІ їде лише 4 людини з тренерського штабу
Усю лижну збірну на ОІ (5 жінок та 2 чоловіки) будуть обслуговувати один сервісмен та масажист. Також із командою їдуть 2 тренери. Для порівняння, біатлонну збірну супроводжують 13 фахівців: тренери, сервісмени, лікарі, масажисти.
«У скандинавів, росіян, італійців, американців за кожним спортсменом, що входить до топ-30, закріплений сервісмен. Він до останньої хвилини старту підбирає все під погодні умови. А у нас тренер в одній особі – і масажист, і лікар, і сервісмен, менеджер.
Ми ж самі ще й бронюємо готелі, квитки, харчування. Тренер може бути дві доби у дорозі за кермом, після чого ще й лижами займається. По-людськи можна зрозуміти, якщо він не вгадав зі змазкою і лижі не їдуть. У лижних тренерів дуже невдячна робота, і багато хто туди просто не хоче йти», – розповідала Марина Анцибор.
Ця проблема йде зі збірною протягом усіє її історії. Тараненко-Тереля (двічі була четвертою на ОІ-1998) казала, що збірну тих часів також повністю обслуговував один спеціаліст: «У нас завжди все це робив один тренер – і масажі, і лижі мазав, і тренував, і за кермо сідав, коли треба, проїжджаючи 1000 км, щоб перевезти наш інвентар».
Анцибор також зазначала, що міністерство виділяє спортсменкам по 2 парі лиж на сезон. А потрібно мати хоча б пар п’ятнадцять – щоб підбирати під різні температури, сніг, траси.
Юніори йдуть з лижного спорту, перспективні переходять в біатлон
Зараз в Україні повноцінно своїми лижниками представлені 5 регіонів: Закарпаття, Сумщина, Чернігівщина, Київщина та Харківщина. На чемпіонатах України беруть участь по 30 спортсменів в гонках, включно з юніорами. Є серйозні проблеми з інвентарем та організацією змагань.
«Діти є, але вони зазвичай після вступу до університету закінчують із лижами – не бачать перспективи, – зазначала Анцибор. – Щоб ви розуміли прірву, у збірній немає ні лікаря, ні масажиста, ні сервісменів. Фінансування зборів слабке та непостійне. Ми навіть не можемо виїжджати на усі змагання. Звідки взятися результатам, якщо ще кілька місяців тому моя зарплата становила 4 тисячі гривень (у 2021-му – прим. Tribuna.com).
Я майже двадцять років у збірній, майстер спорту міжнародного класу. Щоправда, віднедавна отримую повну ставку – 8 тисяч гривень. Ви думаєте, за таких умов життя спортсмен може показувати високий результат? Я вже мовчу про те, що ми не можемо нормально відновитись після бігової роботи. Знаєте, що нам кажуть? Покажіть результати і у вас все буде».
Інший шлях, що обирають лижники – це перехід у біатлон. Один із найперспективніших українських лижників Андрій Орлик віднедавна виступає в біатлоні та жалкує, що не змінив вид спорту раніше. «Перейшов, бо у лижних перегонах я більше не бачу жодної перспективи. Поки що не зміниться керівництво – там нічого робити. Мені дуже шкода тих спортсменів, які там ще залишилися», – казав він.
І за таких умов українки були близькі до медалей Олімпіад. Терелі не вистачило 3 секунд
На фоні такої песимістичної картини в України були й серйозні успіхи в лижах. Щоправда, базовані вони не на системі, а на яскравих індивідуальностях.
Ірина Тараненко-Тереля двічі залишилася з дерев’яною медаллю Олімпіади. В Нагано вона спочатку несподівано вистрілила на дистанції 15 км класичним стилем, поступившись 18 секундами 3-й норвежці Моен-Гуідон. А потім програла лише 3 секунди в гонці переслідування вільним стилем чешці Ноймановій. «На жаль, немає олімпійської нагороди, але є бронзова медаль чемпіонату світу-1999. І вважаю, що четверте місце на Олімпіаді-1998 – теж гідне», – розповідала Ірина.
Зовсім трохи сил українці не вистачило на фінішний спурт. Фінальна розв’язка за участі Тараненко – на 32-й хвилині.
Третім найкращим результатом в історії українських лиж є 5-те місце Солт-Лейк-Сити-2002 легендарної Валентини Шевченко у гонці з роздільним стартом на 30 км класикою.
За 7 років після американських Ігор вже досвідченій Валентині вдалося взяти бронзу ЧС на тих самих 30 км. У Ванкувер на ОІ-2010 вона їхала боротися за медалі, але втрутився форс-мажор – зламала ребро.
«У стартовій гонці на вістлерській трасі впала і відчула біль, який навіть не збирався проходити. Думали, що то забій, бо рентген тріщини не виявив, було потрібне спеціальне обладнання. Тріщина проявилася лише потім, коли зробила знімок ще раз. Зрозуміти, що таке травма ребра, може лише той, хто її раніше отримував. Не можеш ні чхнути, ні кашлянути. Крім двох тріщин ребра в мене була міжреберна гематома.
Олімпіада минула на постійних знеболювальних уколах, на негативних емоціях. Як потім сказав хірург в Києві, треба було першу гонку пробігти й припиняти виступи. Бо подальше погіршення стану було невідворотним. Мовляв, далі чекати було марно, нічого хорошого бути вже не могло», – згадувала Шевченко.
***
Лижні гонки на ОІ-2022 в Пекіні стартують 5 лютого жіночим скіатлоном.
Повний розклад усіх змагань:
5 лютого. Скіатлон, жінки – 9.45
6 лютого. Скіатлон, чоловіки – 09.00
8 лютого. Спринт, кваліфікація, жінки, вільний стиль – 9.00
Спринт, кваліфікація, чоловіки, вільний стиль – 10.30
Спринт, жінки, вільний стиль – 12.30
Спринт, чоловіки, вільний стиль 12.55
10 лютого .10 км, роздільний старт, жінки, класичний стиль – 09.00
11 лютого. 15 км, роздільний старт, чоловіки, класичний стиль 09.00
12 лютого. Естафета, жінки – 09.30
13 лютого. Естафета, чоловіки – 09.00
16 лютого. Командний спринт, півфінал, жінки, класичний стиль – 11.00
Командний спринт, півфінал, чоловіки, класичний стиль – 11.50
Командний спринт, фінал, жінки, класичний стиль – 13.00
Командний спринт, фінал, чоловіки, класичний стиль – 13.25
19 лютого. 50 км, мас-старт, чоловіки, вільний стиль – 8.00
20 лютого. 30 км, мас-старт, жінки, вільний стиль – 09.00
Фото: НОК України, JACQUES DEMARTHON/AFP, val.ua
