Зі спорту в IT. Українці створили застосунок про рослини на 20 млн скачувань та допомагають змінювати легку атлетику
Історія стартапу бігунів Дмитра та Михайла Гринців.
Кооперація спортивних інституцій та успішних стартапів – розповсюджена світова практика. Як і залучення бізнесу до великих проєктів – напевно, всі чули про справжню спортивну імперію Red Bull.
Цікава локальна співпраця з’явилася й в Україні – IT-компанія PlantIn стала офіційним партнером Федерації легкої атлетики України. І у цієї історії примітний бекграунд – брати Дмитро й Михайло Гринці на серйозному рівні займалися бігом. А згодом заснували свій IT-бізнес – застосунок по догляду за рослинами PlantIn. Зараз у нього понад 20 мільйонів завантажень із різних куточків планети.
Tribuna.com дізналася, яким чином IT-бізнес може допомагати у розвитку спортивних інституцій, як проходить співпраця між PlantIn та ФЛАУ, яка мотивація у братів Гринців брати участь у цьому проєкті.
«Ми з братом 10 років займалися легкою атлетикою. Хочеться віддячити тим, хто нас виховував»
Михайло Гринець, співзасновник PlantIn, каже, що спорт – невід’ємна частина його життя. Із братом він професійно займався легкою атлетикою до вступу в університет: «Ми пройшли шлях спортсменів до 2015 року. Мій рекорд – був другим в Україні на 100 метрах. Брат Дмитро ставав чемпіоном України з бар'єрного бігу.
Але коли вже вступили в університет та почали навчатися, то брат на першому курсі завершив кар’єру. Я, здається, на другому курсі також перестав активно займатися».
Гринець каже, що цей спортивний досвід допоміг йому у кар’єрному розвитку – навичка ніколи не здаватися стала вирішальною, бо завжди можна пробувати різні методи досягнення мети. Як у підходах до тренувань, так і в IT-розробці.
«Я просто зрозумів в якийсь момент, що, на жаль, досяг своїх максимальних можливостей в бігу і навряд чи зможу стати чемпіоном світу. Тому настав час змінювати сферу і дивитися на щось інше.
Але в подальшому спорт допомагав мені і в навчанні, і в роботі. Через те, що ти в дитинстві завжди займаєшся спортом, звикаєш менше спати, стаєш витривалішим, швидше відновлюєшся. Особливо, коли ти молодий, можна сказати, це чіткод твого життя.
Саме через те, що ти можеш зробити просто більше, ніж роблять інші. Коли іншим вже треба, відпочити, перезавантажитись, ти включаєш характер. Бо раніше ти через силу бігав крос з дорослими хлопцями, тримався за них», – каже Михайло.
На запитання, чи не обмежує система спорту в Україні всебічний розвиток дітей, Гринець відповів, що все залежить від окремої людини та секції. А їхній з братом приклад – хороша модель для роботи із цим стереотипом та мотивація для спортсменів розвиватися всебічно.
«Часто спортсмен має гарні контакти, можна організовувати свої спортивні клуби, бігові секції, вони зараз у нас також популярні. Можна бути й агентом, менеджером інших спортсменів. Можна розвивати молодь. Йти у суддівство, федерації.
Але також не треба боятися змінити діяльність. Дуже класно, коли потім людина з досвідом, з новими практиками може перенести їх у спорт», – Гринець відзначає важливість інновацій у сфері, що й PlantIn хоче реалізувати в легкій атлетиці.
«У легкій атлетиці здивувала відсутність стереотипної неефективної системи, дрімучого лісу»
Дитячі спогади Михайла про змагання з легкої атлетики були сповнені як позитивними емоціями, так і незручностями: «Коли ми тільки робили перші кроки у спорті, в Україні взагалі все було на папірцях. Були ці карточки, які ми носили під час забігу.
Тобі тренери їх підписують – їдеш на старт та віддаєш стартеру. Купа непотрібної бюрократії, яка затягувала змагання. Зараз все набагато краще автоматизується, діжиталізується і покращується».
Під час змагань брати Гринці підмічали ці моменти, бачили, які є проблеми з організацією, що погано працює. «Особливо було видно, коли виїжджали на міжнародні змагання і дивилися, як там все організовано», – згадує Михайло.
І ця залученість та особистий досвід зараз допомагають у комунікації з атлетам. Є вже перші результати співпраці ФЛАУ та PlantIn. Гринець, розповів, у якому векторі рухається цей процес:
◾️ «Загалом увесь рух зараз йде в сторону діджиталізації. Перше, що ми зробили, чого вже вдалося досягнути – провели аудит того, що вже було зроблено колись, які є системи, напрацювання. Ми не хочемо займатися переробкою того, що вже зроблено та нормально працює.
◾️ Друге, ми почали комунікацію щодо автоматизації внутрішнього фінансового документообігу і фінансової звітності всередині організації, щоб все було прозоро. Має бути чітко зрозуміло, куди та які кошти рухаються.
◾️ А також почали розробку системи для фінансового моніторингу і управління федерацією, щоб було легко і зрозуміло бачити там цю звітність. Грубо кажучи, у будь-який момент будь-яка людина має побачити, на що йдуть гроші, хто їх отримує, як витрачаються.
◾️ Це згодом сильно спростить комунікацію зі спонсорами. Важливо, щоб була зрозумілість для кожного члена організації, хто донатить та інвестує у ФЛАУ».
Що здивувало братів – доволі серйозна поточна автоматизація процесів у федерації та «відсутність стереотипної неефективної системи, дрімучого лісу». Відзначають, що зараз добре налаштовані внутрішні процеси організації.
«Ми, як люди з ІТ-сектору, були здивовані, наскільки ІТ-практики вже приміняються у федерації легкої атлетики – використовуються системи для адміністрування та оптимізації задач, – це контрастує з дитячим досвідом Михайла, – Не те, що хтось якусь ідею на папері пояснив і все. Використовується і сучасні системи, сервіси для дизайну, кодові репозиторії.
Все розроблено для того, щоб було легше імплементувати зміни і, знову ж таки, розробляти щось нове. Вони з нами поділися всіма цими напрацюваннями».
Але й б багато моментів, які треба ще реформувати – зараз є проблеми з прозорістю процесів та ефективністю виконання конкретних задач. «Як я зрозумів, ідея в тому, що дуже довго не було змін. І зараз прийшла молода, свіжа, нова кров, що формує команду. Нарешті прийшли спортсмени з досвідом. Вони бачили ці всі мінуси та недопрацювання зсередини.
Ми, як люди з ІТ-сфери, де у нас кожен клік задокументований, хочемо додати до наявної системи прозорості та ефективності шляхом діджиталізації процесів», – підкреслив Михайло Гринець.
«Мотивація у тому, щоб допомогти наступним поколінням. Хочеться бачити, що спорт в Україні розвивається, діти щасливі. І ми можемо зі свого досвіду в IT зробити це для них зручнішим», – додає він.
«Єдина проблема, яка в нас виникла на старті PlantIn – ніхто з нас не вмів писати мобільну розробку. І брат каже, давай я навчуся і зроблю»
Зміни у ФЛАУ брати Гринці проводять, спираючись на свій досвід у побудові IT-бізнесу. Зараз PlantIn – дуже успішний застосунок для догляду за рослинами та залученим ком’юніті. Команда, яка працює над продуктом, складається зі 44 людей.
А от розпочалося все з ідеї двох братів. «Як-то кажуть, я самоучка, сам навчився писати бекенд на Node.js, мові програмування JavaScript. А мій брат також був бекендером, пише на Java. І я в той момент працював в Genesis (одна з найбільших українських ІТ-компаній, – прим Tribuna.com), бачив, як мобільні застосунки можуть полегшувати життя людей. І ми з братом якось говорили про це.
В ході розмови ми зрозуміли: дуже часто чуємо від знайомих, що їхні рослини помирають. А для нас це була завжди дикість, бо у нашої бабусі було дуже багато рослин, і ми з дитинства знали, як за ними доглядати.
І ось так ми придумали, що зробимо якусь штуку для допомоги людям. Тоді на ринку був розпізнавач рослин за фото. Але такий продукт не вирішує головну проблему – як правильно доглядати за ними», – загадує Михайло Гринець.
Але ніхто з братів не вмів робити мобільну розробку – цьому навчалися з нуля: «Тут знову сильно допоміг спортивний бекграунд, коли ти можеш до 2-3 ночі спокійно писати код, а потім наступного дня о 7-й ранку встати, щоб поїхати на роботу».
Застосунок одразу позиціонувався під старт на міжнародному ринку, включав відмінності по догляду за рослинами у різних півкулях Землі. «Ми запустили додаток і побачили, що люди почали активно завантажувати його, користуватися, залишати фідбек. Але користувачі постійно просили, щоб він міг розпізнавали рослини.
Ну, знову ж таки, в ML-технології (машинне навчання – прим. Tribuna.com) ми були повні нулі. Але брат знову каже, давай я навчусь робити ці ML», – розповідає Михайло.
Введення можливості розпізнавання рослин за фото зробило продукт дуже популярним, люди питали, де можна підтримувати розробників, як задонатити.
Проєкт після цього став швидко рости, каже співзасновник PlantIn: «За останні три роки ми вже виросли до найбільшого у світі ком'юніті любителів рослин. Колись ми просто захотіли зробити додаток, щоб у користувачів не було проблем з доглядом за рослинами. І потім у нас повірив холдинг Genesis, який мав досвід та кошти для масштабування. Ми були просто двома супервмотивованими хлопцями, що хотіли зробити юзабельний продукт».
Монетизується застосунок за рахунок підписки (для українців повний функціонал є безкоштовним). У найкращі місяці у PlantIn – від 3 млн активних користувачів. Застосунок працює за моделлю fremium, але значна частка функціоналу все ще залишається доступною безкоштовно.
«Користувач може використовувати застосунок без обмежень та оплати, але якщо він хоче трохи більше функціоналу, більш професійного поглиблення, тоді ми просимо підтримати проєкт копійкою.
Основна наша мета в будь-якому випадку – це те, щоб користувачі рятували свої рослини. Вони можуть додавати їх в бібліотеку, доглядати, отримувати сповіщення», – каже Михайло. Тобто застосунок за фото визначає рослину, її хвороби та стандартний план догляду. Але є й можливість й кастомізації – можна написати до підтримки, яка надасть поглиблений аналіз.
Зараз команда працює над впровадженням штучного інтелекту для кращого визначення хвороб, введенням AI-асистента. А також є стратегія розвитку ком'юніті: «Буде більше челенджів, змагань для того, щоб користувачі більше взаємодіяли один з одним. Отримували позитив від того, що всі люблять рослини».
***
Tribuna.com також активно займається розвитком свого мобільного застосунку. Доєднуйтеся до найбільшого спортивного ком’юніті в Україні – для iOS і Android він став найбільш скачуваним українським застосунком про спорт.
Фото: Дмитро Путінцев / ФЛАУ, vctr.media, особистий архів Михайла Гринця
