«Масовий спорт отримає величезний буст». Що таке Шкільні ліги в Україні
Пояснюємо з допомогою координатора проєкту «Пліч-о-пліч» Антона Нікуліна.
Ви точно хоч раз бачили фільм чи серіал про американських школярів, де одним із їхніх основних хобі є участь у шкільних спортивних змаганнях. Така собі система, що робить спорт масовим та популярним серед учнів.
«Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги» – президентська ініціатива шкільних змагань для залучення дітей до масового спорту в Україні. Вона має на меті побудувати фундамент для залучення дітей до активностей на базі навчальних закладів. Змагання поділені на етапи, в яких приймають участь діти з різних регіонів та областей.
До промоції підключені відомі українські спортсмени, серед яких є справжні зірки: Андрій Шевченко, Андрій Лунін, Ярослава Магучіх, Жан Беленюк, Віктор Циганков, Марина Бех-Романчук та інші. До реалізації залучені профільні міністерства: освіти та науки, молоді та спорту.
Tribuna.com поспілкувалася з головним менеджером проєкту «Пліч-о-пліч» Антоном Нікуліним – про загальну концепцію змагань та івентів, кількість залучених школярів і мету, що переслідує програма, яка вперше вийшла на національний рівень.
Понад 300 тисяч дітей було залучено до змагань у цьому сезоні. Це важливо на фоні війни
«Активність шкіл виявилася дуже високою. Я вважаю, що це інструмент, який дасть нам за кілька років залучити більшість дітей до системи шкільних ліг», – каже Антон Нікулін.
За його словами, залученість школярів вийшла більшою, ніж це передбачалося перед стартом програми. Загальна кількість дітей, які взяли участь в змаганнях – понад 300 тисяч. А команд у різних видах спорту – понад 29 тисяч.
В умовах війни ініціатива стала ще більш важливою для дітей, бо дає можливість провести час у колі однолітків та мотивує до фізичної активності.
«Цей проєкт ми проводимо цьогоріч в 20 регіонах України. Дуже хотіли підключитися Херсонщина та Харківщина, але не змогли через безпекову ситуацію. Проте поза конкурсом ми допустили по одній школі з цих регіонів», – відзначив Нікулін.
Піраміда проведення змагань також побудована через регіональні змагання та включає п’ять етапів.
▪️ Перший – шкільний, де в закладах освіти проводиться селекція і визначаються найкращі діти конкретної школи.
▪️ Другий – територіальний. Серед шкіл визначаються переможці змагань у територіальних громадах. Потім вони отримують право змагатись у районному етапі.
▪️ Третій – районний,
▪️ Четвертий – обласний.
▪️ П'ятий – всеукраїнський.
Його проведення заплановано у Києві, зауважує головний менеджер проєкту: «Для нас дуже важливо залучити міста, що відновлюються після окупації, такі як Буча та Ірпінь І потім фінал плануємо у київському Палаці спорту. Хочемо влаштувати для дітей велике свято. Але поки ще узгоджуємо деталі з огляду на безпекову ситуацію».
Основний акцент проєкту – неформальна освіта школярів та побудова місцевих ком’юніті
Для старту першого сезону програми було обрано п’ять видів спорту: футзал, баскетбол, волейбол, черлідинг та спортивне орієнтування. Акцент був зроблений на найпопулярніші командні види. Щоб залучити більше дівчат також до програми додали черлідинг.
А спортивне орієнтування має допомогти військово-патріотичному вихованню школярів, відзначають організатори.
«Ці види спорту – щасливчики, вони точно у рази збільшать залученість дітей. Найголовніше ж для нас – це створення спортивних клубів при школах. Робимо на цьому великий акцент, – каже Антон Нікулін й порівнює це з американською системою спорту, – Ми таку ж штуку хочемо зробити у нас. Кращої моделі, ніж придумали вони, не існує. Єдине, що ми трохи відкоригуємо її під українські реалії. Бо в нас ще не така велика кількість спортивних залів. Але найголовніше – системно запустити процеси».
Водночас програма має на меті підтримку неформальної освіти школярів та залучення їх до зйомки відео зі змагань, активності в соцмережах, монтажу роликів.
«Я вважаю, що регіони треба навчити працювати з медіа і нам у цьому зараз дуже допомагають діти своїми інстаграмами, тіктоками. Ми хочемо, щоб самі школярі були операторами, ведучими, транслювали ті змагання, записували відео», – відзначає Нікулін.
І додає, що рушієм популяризації у соціальних мережах стали саме учасники змагань.
Цьогоріч до програми залучена середня школа. В планах – розширення на всі вікові групи
Цей рік є тестовим, для масштабування «Пліч о пліч» розробляються оновлення сайту та цифровізація результатів змагань. «Ми хочемо, щоб усі змагання відбувалися без клаптиків паперу. В майбутньому хочемо зробити, щоб всі могли відкривати сайт та бачили статистику: хто з ким грає, де проводяться ігри. Розробляємо концепти регулярного чемпіонату», – сказав Нікулін.
Зараз же змагання проводять серед дітей середньої школи. У наступному році мають додатися молодша та старша. Також на меті шкільних ліг – зберегти гендерну рівність.
У цьому році не проводилися змагання з футзалу серед дівчат, за що організатори отримали долю негативу: «Просто ми не думали, що буде така велика кількість запитів від дівчат на цей вид. Я був шокований, наскільки це популярно. У наступному році ми виправимо ситуацію».
Також з у планах є проведення змагань з регбі зі стрічками, де дівчата зможуть виступати з хлопцями в одній команді.
Змагання організовуються за гроші військових адміністрацій
Програма фінансується здебільшого за кошти військових адміністрацій. А ресурсно закривається школами на місцях.
«Все відбувається в шкільних залах. Ми не витрачаємо на це шалені кошти. Говорити про якісь там багатомільйонні бюджети навіть не хочеться, тому що їх просто не існує», – каже Нікулін. Фінальний етап має пройти за гроші Мінспорту.
Також велика увага приділяється безпеці. Кожна локація працює над тим, щоби в місці проведення змагань було укриття. Під час повітряних тривог ігри перериваються, проте переносяться на інші дні та дограються.
Школи в регіонах точно отримають мотиваційні призи. Як і найкращі викладачі, що «запалюють» дітей
Програма має конкуренту складову, де комади змагаються за можливість поїхати на фінальні змагання. Але й на кожному з попередніх етапів учасники отримують мотиваційні призи, каже Нікулін: «Військові адміністрації будуть визначати найменшу і найякіснішу громаду, школу та вчителя фізичної культури.
Шукаємо ті заклади, де викладачі запалюють дітей, не обов'язково показавши переможні результати. Ми придумаємо і фінансову зацікавленість для вчителя, купимо купимо інвентар для цієї школи, щоб вони продовжували працювати з дітьми».
Антон Нікулін вважає, що ключем до успіху програми є те, що області та громади починають змагатися у залучені школярів до масового спорту. А система побудована так, що на одному з етапів команди точно отримають приз.
«Я колись прийшов на фінальну частину змагань і дивлюся: біля бровки бігає чувак в костюмі з краваткою: емоційний, включений у процес, – каже Антон Нікулін про проведення шкільних ліг у Львові, які стали прототипами для національної програми, – Я спитав, хто це? Мені кажуть – директор школи. Тобто все, ми цю школу точно зачепили. Якщо вже директор школи приходить на фінал та вболіває за свою команду».
Кубок за перемогу у лізі став предметом гордості для учнів та вчителів цієї школи – стоїть на видному місці навчального закладу.
«Хочемо, щоб кожна школа могла себе реалізувати, тому що на якомусь певному етапі змагань вони все одно стають найкращими», – додає Нікулін.
Як школа може взяти участь у програмі
Можливість реєстрації для участі у цьому сезоні «Пліч-о-пліч» вже закрита, проте на наступний рік будь-який заклад освіти зможе заявити свої команди – потрібно лише заповнити форму на офіційному сайті, коли відкриється реєстрація. Далі організаційний комітет громади розпочне підготовку до проведення змагань.
«На наступний рік ми плануємо, щоб були трансляції змагань. Думаю, що все буде надзвичайно просто. З цим точно допоможуть й самі діти, вони вміють зараз дуже швидко комунікувати. В них зараз зовсім інша прошивка, ніж у мого покоління.
Головне завдання для нас – побудувати зручну систему без зайвого контролю на місцях. І однозначно масовий спорт від цього отримає величезний буст, спираючись на ініціативу та бюджет громад», – підсумовує Антон Нікулін.
Фото: «Пліч-о-пліч»