5 причин поразки «Шахтаря» проти «Марселя» – не без сумнівів у рішеннях Пушича
Заміни на 82-й – теж серед них.
«Шахтар» провів доволі блідий матч проти «Марселя» – заслужено програв та вилетів з єврокубків. Адже окрім оптимістичних стартових 10-15 хвилин, коли вдалося вибігти в пару контратак, нічого якісного більше не показав.
Розбираємо причини поразки, однак підемо проти хронології – хороший відрізок на початку зустрічі відкладемо ближче до середини, бо він разом із забитим голом та реакцією на нього розкрив, схоже, головну проблему.
«Марсель» цілеспрямовано тиснув на центрбеків – Матвієнко погано вів боротьбу
Хай там що, але тезу про «та що за кілька днів може змінити новий тренер» треба остаточно викинути у смітник. «Марсель» й при Гаттузо намагався грати проти «Шахтаря» агресивно, але з Гассе тиск збільшився ледь не в кілька разів. Особливо це стосується акцентованих спроб «продавлювати» центральних захисників – у простий спосіб завдяки закиданням вперед та ривкам габаритних гравців прямо на оборонців «Шахтаря». Різновиди, щоправда, різні – то хтось витягував на себе одного з центрбеків та вигравав боротьбу, коли в зону вбігали два інших футболісти:
То просто використання банальних подач, як у моменті з другим голом:
В обох випадках вдалося скористатися слабкостями Матвієнка, який не славиться антропометрією та поступався у верхових єдиноборствах. Закінчилося це привозом Миколи за рахунку 1:1 – він втратив баланс та не влучив по м‘ячеві. Сюди ж додамо, що йому, ймовірно, менш комфортно грати справа (привіт Бондарю та його необов‘язковій жовтій у першому матчі).
«Шахтар» за усі 90 хвилин так і не придумав, як протидіяти цим синхронним навалам на двійку своїх центрбеків.
Ракицькому було складно без якісної допомоги – Азаров обирав дивні позиції у захисті
Ракицькому у цьому плані теж дісталося, але принаймні до середини другого тайму він порався значно краще (потім через фізичний стан вже не встигав: фолив, програвав боротьбу). До перерви ж біля своїх воріт не помилявся, а дуелі програвав лише при спробах зіграти проактивно високо (бракувало швидкості та мобільності). Проте епізоди з фолами/падіннями у центрі поля не були небезпечними.
Окрім цього, Ракицький встигав виконувати звичні для себе плеймейкерські функції – стартовий відрізок з контратаками став зокрема його заслугою. Це була як участь в побудові атак десь у центрі поля проникними передачами, так і діагоналями в глибину за спини високій лінії захисників «Марселя»:
Все добре, якби не одне «але» – підтримка від партнерів. Акцент на Азарові, який вкотре провів поганий матч в плані оборонної роботи. «Співвинуватцями», до речі, можуть бути дві інші людини – Пушич та Егіналдо.
Пушич тому, що навряд Іраклі сам собі придумав отак близько розташовуватися до Ракицького при атаках «Марселя»:
Фланг повністю звільнявся для Клосса, який не міг натішитись простором:
1. (погано розібрали гравців)
2.
А Егіналдо тому, що, можливо, якраз він мав відповідати за Клосса у ширині, поки Азаров зміщується у центр. Однак бразилець натомість знаходився далеко від нього:
У «Шахтаря» вимальовується хронічна «хвороба» на стандартах
Захист «Шахтаря» вкотре страждав на стандартах – це не просто тривожні дзвіночки, а повноцінна тенденція впродовж довгого періоду часу (взагалі складається враження, що це стосується усіх українських команд).
«Марсель» мінімум 4 (!) рази мав по-справжньому хороші шанси забити зі штрафних/кутових. Наприклад, як у цій ситуації вийшло так, що за двох високих гравців на дальній штанзі відповідали Егіналдо та Азаров?
Гол зі стандарту «Шахтар» таки пропустив – першочергово слід говорити про помилку Різника, але й на дальній штанзі знову творився хаос – 3 футболісти «Марселя» проти одного Коноплі:
«Шахтар» неправильно відреагував на забитий гол – сів глибше та почав регулярно обрізатися
Нарешті дійшли до позитиву. «Шахтар» чудово почав матч та налаштував на оптимізм. Все складалося за ідеальним сценарієм – «Марсель» пішов у високий агресивний пресинг, а гірники спокійно з-під нього виходили. Після цього отримували «гектари» вільних зон та розганяли свої контрвипади. Приклад – атака із заробленим пенальті.
«Шахтар» забив – і все, кінець. Замість того, щоб продовжувати робити те, що працює, змінив налаштування – сів глибше та вдався до академічності.
Хоча не академічність та обережність допомагала 10-15 хвилин долати пресинг «Марселя», а розкутість та сміливість у рухах. Коли ж цього не стало, почалися помилки без серйозного просування вперед.
Навіть не помилки, а відверті кричущі обрізки. Якщо рахувати кожну з них, то в період з 20-ї до 42-ї хвилини було мінімум 6 (!) втрат м‘яча на своїй половині поля, які призводили до миттєвих моментів біля воріт Різника. Двічі помилявся Матвієнко, двічі Азаров, одного разу привіз Зубков. Ще один фейл за Коноплею та Степаненком у центрі, що стало передумовою для пропущеного голу:
Цікаве спостереження – після цього епізоду Юхим рідше заходив всередину. А це, нагадаємо, «Шахтар» награвав усі збори та безліч разів використовував у першому матчі в Гамбурзі. Чи то фулбек боявся ризикувати після помилки, чи то така вказівка надійшла від тренерського штабу. Протягом гри це переросло у масштабнішу проблему – навіть коли Конопля заходив у центр, йому просто туди не пасували:
Ситуація з обрізками не покращилася після перерви – найчастіше обкрадали Бондаренка. А «Марсель» слід похвалити, бо без їхнього пресингу нічого б не було. Французи великими силами тиснули як у першому таймі:
Так і в другому:
Гра «Шахтаря» викликала сумніви щодо плану Пушича – ситуація із замінами незрозуміла
Окей, якщо у «Шахтаря» вимальовувався план на старт матчу з контратаками, то невже те, що сталося після 15-ї хвилини, теж було планом на випадок швидкого забитого м‘яча?
Цей план:
➡️ або не спрацював, а отже провина футболістів;
➡️ або був поганим, а отже провина Пушича;
➡️ або був відсутній, що теж провина Пушича (в цей варіант мало віриться).
Перше припущення теж відкинемо – бо якби гравці не виконували те, що вимагає коуч, то ми б побачили заміни. Але ж вони трапилися при 1:3 аж на 82-й хвилині. У чому логіка?
❓ Навіщо мучити Степаненка? Невже напівздоровий Тарас дійсно є значно кращою опцією при несприятливому рахунку, ніж свіжі Криськів/Назарина/Цуканов?
❓ Невже відсутність якісних контратак у другому таймі не провокувала вихід нових вінгерів та форварда замість тих же Зубкова та Сікана, які після перерви запороли кілька перспективних випадів?
❓ Невже другий поспіль провал Азарова у захисті не дав приводу для виходу Педрінью раніше?
Ці конкретні запитання, звісно, є наслідком певного вболівальницького невдоволення, але загальна ситуація із замінами – це вже про об‘єктивні сумніви у рішеннях Пушича протягом матчу. Після 1:1 «Шахтар» ні на мить не перехопив ініціативу, однак продовжував грати стартовим складом, допоки становище не стало патовим.
Фото: скриншоти трансляції MEGOGO, «Шахтар»
