Судаков та «Ліверпуль» – що це взагалі за чутки та наскільки реальним є такий трансфер
Дуже багато сумнівних моментів.
У списку поповнення – «Ліверпуль» почав фігурувати у трансферних чутках навколо Георгія Судакова з натяком на конкретику (як мінімум в плані зацікавленості).
Розбираємось, наскільки ґрунтовними є ці розмови, яка взагалі вірогідність такого трансферу та чи варто очікувати розвитку подій.
Звідки взагалі взялись чутки про «Ліверпуль»
Забігаючи наперед – інформація про «Ліверпуль» не має підтверджень від авторитетних іноземних джерел. В українському просторі тема набрала обертів після інсайду Віктора Вацка на початку минулого тижня, який звучав наступним чином:
💬 «Якщо говорити про українські клуби, то виходу збірної України на Євро-2024 найбільше радіє «Шахтар». Донецький клуб вже потирає руки в очікуванні цього чемпіонату Європи, тому що план підвищення цінника на Судакова працює.
З того, що я знаю, зараз реально Англія ввімкнулася в плані зацікавленості. А там де Англія – там «бабоси». Це не Серія А, це не Італія. Про «Арсенал» пишуть, я читав в інтернеті. Я цього не знаю, тут нічого не буду говорити. А от «Ліверпуль» Судакова веде дуже серйозно, дуже ретельно. Скаути їздять, дивляться його наживо. Це я можу підтвердити на 100%».
Фраза про «дуже серйозно, дуже ретельно» нова, бо раніше про «Ліверпуль» згадували з іншою риторикою. Помітних випадків загалом було два – італійський Calciomercato та іспанський Mundo Deportivo просто назвали мерсисайдців можливими фаворитами у шортлисті з кількох грандів.
Серед інших джерел – італійський журналіст Мірко Ді Натале з 25 тисячами підписників у твіттері («запитували інформацію про Судакова») та турецький журналіст Берат Кунт з 75 тисячами фолловерів («цікавилися «Арсенал» та «Ліверпуль»).
Окремий випадок – Артур Петросян з 30-тисячним акаунтом. На нього підписані Фабріціо Романо, Ніколо Скіра та Роб Гарріс, а у профілі вказана співпраця з ESPN, The Guardian, TalkSport, New York Times, Sky Sports, BBC і сайт УЄФА. І приписка «russian football sympathiser». Власне, вже його допис згодом розповсюджували локальні видання (Liverpool Echo, GiveMeSport та інші).
Тобто це явно не та ситуація, коли про конкретний інтерес «Ліверпуля» можна говорити з впевненістю, бо зазвичай в інфополі це виглядає зовсім по-іншому – з ширшою вибіркою та згадками у хоча б одного справді авторитетного закордонного трансферного джерела. Водночас це не скасовує ймовірності скаутингу Георгія англійським клубом, бо для провідних команд відстежування молодих талантів є звичною практикою, щоб залишатись у курсі подій.
Що стосується скептичних висновків, то вони виникають з огляду на діяльність «Ліверпуля» на ринку.
«Ліверпуль» раніше не був грошовим мішком. Почав більше витрачати останнім часом, але з розумом
На перший план за будь-якого розвитку подій вийдуть фінансові запити гірників. Як показала практика зимового трансферного вікна, вони суттєво зросли. У січні були конкретні чутки про «Ювентус» та «Наполі», а гендиректор Сергій Палкін заявив, що клуб відхилив пропозицію у розмірі 40 мільйонів євро.
Далі натяки на клаусулу у 150 мільйонів, активізація розкрутки Георгія у медіа (про що він особисто розповів) та вихід збірної України на Євро з яскравим перформансом хавбека у вирішальному матчі проти Ісландії. Попереду сам турнір у Німеччині, де ціна може ще більше зрости.
У таких випадках заведено згадувати Англію – мовляв, шалені гроші витрачають там. Проте складно сказати, чи «Ліверпуль» підпадає під цю категорію.
Річ у тому, що донедавна мерсисайдці не вважалися «грошовим мішком». Юрген Клопп взагалі негативно висловлювався про дорогі трансфери, але тенденції змусили спочатку здійснити рекордне підписання Вірджіла ван Дейка, а згодом витратитись на критично необхідно перебудову півзахисту у 2023-му. Це два ключових аспекти, розглянемо їх окремо.
Перший – витрати. За всю історію «червоні» зробили лише 5 трансферів за 50+ мільйонів євро. Ми ж відштовхуємося від того, що сума у 40 мільйонів взимку не влаштувала «Шахтар», і що вони розраховують на кращу пропозицію.
За винятком кількох кейсів, «Ліверпуль» розумно діє на ринку:
1️⃣ у топ-17 тільки ван Дейк віком 26+ років;
2️⃣ пріоритетом очевидно є топові виконавці, яких можна взяти за заниженою ціною (наприклад, Мак Аллістер, Фабінью, Салах);
3️⃣ на серйозні трати мерсисайдці йдуть тоді, коли немає іншого виходу (потрібен класний форвард, але основна ціль Нуньєс коштує 85 млн; потрібно оживити півзахист, але основна ціль Собослаї коштує 70 млн і її веде «Ньюкасл»);
4️⃣ провалів не так багато: Кейта, Бентеке, Керролл.
По-п‘яте, «Ліверпуль» вкрай рідко звертає увагу на гравців, які не встигли проявити себе у топ-5 лігах або у Португалії/Нідерландах, репутація ринку яких сильно зросла.
Логічний ланцюжок веде до того, що принаймні станом на цю мить Судаков за 50+ мільйонів євро – малоймовірний сценарій, який не вписується у стратегію клубу. Це відчуття підсилює другий згаданий нами аспект.
«Ліверпуль» багато витратив на півзахист влітку 2023-го, а якщо й шукатиме ще когось у цю ланку, то опорника
Судаков та підсилення півзахисту – точно не пріоритет для «Ліверпуля» на наступне трансферне вікно. Минулого літа на це пішло 172 мільйони євро. Нікого, окрім центрхавів, клуб не купував: Домінік Собослаї (70), Алексіс Мак Аллістер (42), Раян Ґравенберх (40), Ватару Ендо (20). Сюди додаємо наявних вихованців Кертіса Джонса та Гарві Елліота, а також теоретично Трента Александра-Арнольда, адже тепер його переведенню у центр нічого не заважає – справа на фланзі засяяв молодий Конор Бредлі. Є ще травмований Тіаго Алькантара, але у нього закінчується контракт, який навряд продовжуватимуть.
Якщо «Ліверпуль» піде за новим півзахисником, то хіба за опорним, бо номінально гравцями цього амплуа є Ендо і 19-річний талант Стефан Байчетич (як опція). Власне, придбати конкурента хотіли перед сезоном, але трансфери Кайседо/Лавіа зірвалися. Чи підходить під цю роль дорогий Судаков? Є певні сумніви.
Тому тут питання не стільки в тому, чи знайдеться Георгія місце у складі, а у тому, чи доречно «Ліверпулю» витрачати ресурси на чергового центрхава, яких у команді достатньо. Ба більше, інших проблемних зон вистачає – окрім опорника, шукатимуть нового центрбека. І незрозуміло, що буде із Мохамедом Салахом та чи треба буде брати йому заміну.
У «Ліверпуля» стабільна фінансова ситуація та прихід нових кадрів у менеджмент – це може мати вплив
Теоретично можна розраховувати на те, що «Ліверпуль» почне «біситись з жиру». Попереду на клуб очікують непрості часи перебудови.
По-перше, свою посаду залишить Клопп, а на його місце прийде новий тренер. Можливо, у нього буде інше бачення/вимоги, під які доведеться підлаштовуватися. По-друге, менеджмент поповнюється новими кадрами: повернення Майкла Едвардса з широким колом повноважень та запрошення технічного директора «Борнмута» Річарда Г’юза.
Усі вони матимуть простір для маневрів, адже у «Ліверпуля» немає проблем з фінансовим фейр-плеєм попри відносно великі витрати у 2023-му. Про це пишуть абсолютно всі профільні видання, а інформації про ризики обмаль – вона стосується виключно потенційних змін регуляцій АПЛ. Але там «червоні» далеко не перші у небезпечній зоні.
***
Тобто «капітальний ремонт», а за ним звільнення місця у центрі поля, не виключатимемо. Однак ймовірність цього замала, щоб прямо зараз сприймати чутки про конкретний інтерес до Судакова як щось серйозне.
Контраргументів достатньо: цінник, невідповідність стратегії мерсисайдців та потенційного трансферу українця, хороша комплектація півзахисту мерсисайдців тощо. І це навіть не вдаючись до розмов, чи готовий Георгій за рівнем до потрапляння у стартовий склад «Ліверпуль».
Фото: «Шахтар», інфографіка Tribuna.com, PA Images
