Чому Україна страждала проти Боснії і за рахунок чого перемогла: детальний розбір матчу
Допомогли вихід Яремчука, активність Коноплі та гра Забарного.
Збірна України у драматичному матчі вимучила перемогу над Боснією і Герцеговиною у півфіналі плей-оф відбору Євро-2024 – поступалася до 85-ї, але зробила камбек (2:1).
Гра національної команди знову викликала багато запитань – очікування були явно значно вищими. Розбираємо, у чому полягають причини та як вдалося врятувати ситуацію.
***
Сергій Ребров при виборі стартового складу списав увесь скептицизм, мовляв, він є «надто прагматичним тренером», аби йти на ризикові зміни у вирішальні моменти – сходу випустив в опорній зоні 22-річного Бражка та довірився Луніну, а не Трубіну. В іншому одинадцятка виявилася доволі прогнозованою.
Натомість здивували боснійці – восени Саво Милошевич активно перелаштовував команду на гру у 4 захисники, але цього разу вийшов з трійкою центрбеків та парою форвардів.
Увесь матч на атаку слабко працював центр поля. Випав Зінченко, ситуацію рятував Забарний
Дилема з кадрами у центрі поля перед матчем була, напевно, другою за популярністю обговорюваною темою після голкіперського питання. Тренерський штаб таки залишив чистого опорника (як показав матч – виправдано), а також зв‘язку Зінченко-Судаков з групи відбору (як показав матч – не зовсім влучне рішення).
Слід відзначити незвичне розташування хавбеків – Зінченко та Судаков мінялись місцями, але Олександр переважно опинявся праворуч, а Георгій ліворуч, щоб іноді опускатися за м‘ячем до Матвієнка у білд-апі та ближче знаходитись до Мудрика, з яким у нього хороша взаємодія.
Ця ротація сильно вдарила по Зінченку, бо у правому напівфланзі він фактично випав з гри в плані просувань чи загострень. Ба більше, майже не брав участі у боротьбі (три єдиноборства), а якщо й брав – то безуспішно (програв усі дуелі). Це – перший втрачений «елемент» збірної у центрі.
Другий – схоже, навмисне виведення (якщо ні – то претензії до дій гравця) Бражка з розіграшів. Він неначе ховався при володінні та не пропонував себе, не створював лінії для передач. Навпаки простежувалося щось схоже на хаос, коли центрхави опинялися в одній зоні.
Цей момент – один з двох негативних у дебюті Володимира. Другий – зайва агресивність, адже у першому таймі він цілком міг підсісти на жовту картку. В опорника «Динамо» було три дуже необов‘язкових фоли, а ще один не помітив головний арбітр. В іншому ж Бражко впорався, загалом його перформанс можна оцінити позитивно.
***
Повертаємося до проблем центру у роботі з м‘ячем. Друга ділянка поля, де внаслідок «втрати» Зінченка та виключення Бражка стався дисбаланс – зона лівого інсайда, адже Судаков опинився практично на самоті (бо діяв вище, щоб іноді вбігати у глибину з позиції «десятки»). Він єдиний, хто справді намагався загострювати, але ефективність цих спроб бажала кращого. Однак це більш комплексна проблема, її розберемо далі з акцентом на діях усього лівого флангу.
І останній наслідок – труднощі безпосередньо справа, де ситуацію вчасно взявся рятувати Забарний. Немов побачивши, що у Зінченка не клеїться, Ілля взяв ініціативу у власні руки. Саме його передачі/просування допомагали хоча б якось доходити до чужих воріт:
Віддав Судакову у центр для розвитку контратаки, відрізавши суперників
Непогано віддавав у глибину, але Зінченку трохи забракло швидкості
Самотужки протягнув м‘яч та заробив фол
І просто високо підключався до атак
Але загальний висновок – зникла будь-яка цілісність. Були лише епізодичні позитивні моменти, а не системна робота з входженням у фінальну третину. Додати сюди якість газону та збивання темпу стандартами – і все, перший тайм перетворився на рвану гру у виконанні України. Як би Ребров не намагався все виправити, результату до перерви це не давало. Як, наприклад, зміщення Судакова направо, Зубков зліва та Конопля-вінгер:
Кроки у сторону виправлення помилок були й у другому таймі. Найпоказовіший – Бражко почав опускатися у трійку до Забарного та Матвієнка. Таким чином він вже не «ховався» та створював додатковий коридор:
Втім, важко сказати, що це мало якийсь суттєвий вплив – Зінченку та Судакову надалі якісно не доставляли м‘яч вперед.
Вінгери були ізольовані в атаці, але після перерви на ситуацію вплинув Конопля. Юхим – один з двох героїв матчу
Інертність центру переросла у глобальніші проблеми – ізольованість флангів та Довбика. Артему у стартові 5 хвилин чотири рази закинули м‘яч вперед, коли боснійці пресингували, але після цього форварда повністю відрізали від гри. І якщо у його випадку це можна зрозуміти, бо такі ситуації проти компактної оборони стаються часто, то залучення (точніше, її відсутність) вінгерів неприємно вразила.
Дуже показовий приклад, коли Мудрик на 18-й хвилині отримав пас, але біля чужого карного (!) залишився без жодної підтримки:
Михайла наче й намагалися шукати діагоналями, але після них ніхто не пропонував себе у відповідь. Тож він або пасував назад, або йшов на кількох суперників та втрачав м‘яч. Щодо причин, то знову ж – Судаков розривався між лівим флангом та функціями «десятки», а в центрі не було балансу, щоб компенсувати це. Також доволі пасивно в в атаці поводився Миколенко – але це, здається, вимушено, адже у першому таймі Джеко частіше зміщувався у його з Матвієнком зону, тож Віталій мусив страхувати її.
Праворуч була схожа історія – Зінченко не міг вилізти з оточення кількох опонентів, а Конопля за такого сценарію нічого корисного не давав своїми ривками всередину. Зубкова теж дещо ізолювали. Проте Олександр провів непогані перші 45 хвилин, проявивши себе в індивідуальному плані. По-перше, рано заробив жовту для Колашинаца. По-друге, після закидань Забарного кілька разів вигравав дуелі та допомагав проходити другу третину:
Після перерви ж Зубкову стало значно легше – Конопля почав робити правильні та своєчасні ривки. Юхим взагалі став єдиним футболістом збірної, який регулярно брав участь у кожному гострому моменті:
Зубков помітив ривок Коноплі у карний, тільки не вдалося пробити
Юхим обігрався з Мудриком та небезпечно прострілював
Тому асист – повністю заслужений, як і звання другого найкращого гравця матчу після Яремчука з його феєричним виходом на заміну.
Усі проблеми стали наслідком тиску та активності Боснії – Україна знову поступилася супернику за цим аспектом
З проблеми та наслідками розібрались, а що ж стало передумовою? Насамперед, неочікувана активність Боснії, яка з перших хвилин взялася високо пресингувати та нав‘язувати боротьбу у центрі:
На 8-й хвилині здалося, що цей стартовий штурм притих, бо суперник зустрічав вже у лінію (хоча досі компактно опікали хавбеків):
Проте згодом БіГ знову активізувалася та продовжила тиснути. Збірна Реброва з цим точно не впоралася – програла перший тайм за моментами, дозволила боснійцям диктувати умови та поступилася за інтенсивністю. Це вже нагадує неприємну тенденцію – виходить, перебігати Україну може ледь не кожна команда. Подібна історія була і з Мальтою, і з Північною Македонією.
Суто візуальне враження – колектив Реброва готується діяти першим номером, але коли зустрічає якісний спротив фізично готового суперника, то не може перелаштуватися. І, власне, поглинає у ту затяжну гру, яку пропонує опонент. Брак руху та агресії = втрата ініціативи.
Це можна побачити навіть у порівнянні пресингу обох команд. Боснійці ризикували йти високо, а ми – ні, просто організовано витримуючи лінію та особливо не заважаючи центрбекам із м‘ячем:
Високий пресинг – звісно, не панацея. Але його ми не бачили у жодному матчі Реброва. Іноді це не було критично, а іноді – аж напрошувалось, щоб переломити хід зустрічі, яка складається не за сприятливим сценарієм. Як вчора.
Суперник свій тиск перетворював у навіси з глибини, стандарти та закидання у бік Джеко. Так і трапився пропущений гол – кутовий, винос кулаком Луніна, повторний простріл Дедича (якого чомусь ніхто не накрив) і зрізка Матвієнка у власні ворота. Ще один не найкращий матч Миколи (+ жовта на 16-й хвилині).
Тут коротко згадаємо й про наші стандарти – на відміну від боснійців, подачі України у 90% випадках були просто жахливими. Хто б їх не виконував.
Врятувало рішення зіграти з двома форвардами, але й Боснія прогнозовано не витримала темп
Шукати логіку у тому, як вдалося перевернути матч – трата часу. Все вирішив ризик та ставка на прямолінійність, яка була єдиним варіантом за такого перебігу подій – зв‘язка двох потужних форвардів, гра без опорника, закидання вперед з надією на підбирання/виграні єдиноборства.
Це вже потрохи нагадувало тиск, з яким натомість не впоралася тепер Боснія. Й так було очевидно, що усі 90 хвилин у своєму темпі вони не витримають, але їм допомагав рахунок. Провал трапився з огляду на два чинники:
– травма та заміна основного центрбека Ахмедходжича, після якої постраждала організованість та дисципліна оборони у протидії Довбику та Яремчуку;
– стара хронічна проблема у перехідних фазах, про яку ми згадували у матеріалі про те, як восени грала БіГ.
Перший гол – втрата, коли в атаці перебуває мінімум 5 гравців у високих позиціях:
а) ламається загальна структура;
б) ніхто не встежив за підключенням Коноплі, залишивши вільним лівий фланг (теж хвороба цієї збірної);
в) розрив ліній у карному, бо захисники надто притиснулись до воріт, а хавбеки не встигли підстрахувати в районі 11-метрової позначки.
Другий гол – теж погане розташування:
а) 5 гравців високо, але втома не дозволяє агресивно вступати у відбір, як до 60-ї хвилини;
б) кількома пасами відрізається перша лінія пресингу;
в) звичний для БіГ розрив між півзахистом та захистом;
г) у карному ситуація 2 в 3 або навіть 2 в 2 (і класний рух від Гуцуляка для здвоєння).
В обох епізодах ключова роль у Яремчука, гол+асист – очевидно герой матчу.
***
Висновок – збірна України продемонструвала, що:
– має вищий клас, ніж БіГ;
– може додавати по ходу матчу;
– здатна добивати суперника тоді, коли він віддав всі сили, аби конкурувати впродовж 60-70 хвилин.
Але так не працюватиме завжди – треба щось робити із загальним рівнем гри та відбирати ініціативу раніше, ніж наприкінці матчу. Перший тайм та 30 хвилин другого з боснійцями – це якщо не розчарування, то виступ, який не відповідає потенціалу цієї команди.
Далі – Ісландія, яка, не сумніваємось, теж намагатиметься «перебігати» та «перебороти» Україну. Повторення сценарію виїзду до Боснії аж ніяк не хочеться бачити у вівторок.
Фото: твіттер збірної БіГ, скриншоти трансляції MEGOGO
