Ярмолюк знову почав регулярно грати в АПЛ – чи має він шанс потрапити на Євро-2024?
Прогрес Єгора продовжується.
Єгор Ярмолюк, якому у березні виповнилося 20 років, повернув собі місце у складі «Брентфорда» в АПЛ після затяжного відрізка без регулярної ігрової практики.
Ба більше, цього разу молодий українець збирає схвальні відгуки не лише за «непоганий дебют» на високому рівні, а загалом за доволі впевнені перформанси. І це чергова дилема, яка може виникнути у тренерського штабу збірної України перед Євро-2024 – ще один претендент у центр поля. На позицію, яка вже добре укомплектована якісними хавбеками.
Ярмолюку у «Брентфорді» знову допомогли травми інших гравців – але не такою мірою, як восени
У грудні ми окремо розбирали стрімкий прогрес Ярмолюка та його дебютні матчі в АПЛ: як він за 16 місяців пройшов шлях від трансферу у «Брентфорд Б» до першої гри у старті дорослої команди проти «Арсенала», як адаптувався у колективі та як його використовує головний тренер Томас Франк.
Той яскравий період став можливий завдяки проблемам у конкурентів по позиції, зокрема через травми Міккеля Дамсґора та лідера «Брентфорда» Матіаса Єнсена. Єгор у підсумку отримував хвилини у 16 матчах поспіль, після чого трапився певний спад.
У період з 5 лютого до 2 березня (майже місяць) Ярмолюк зіграв лише 26 хвилин у 5 матчах, три з них просидівши у запасі. Тоді відновились інші досвідчені хавбеки – проти «Ліверпуля» та «Манчестер Сіті» викостовувалися вищезгадані Єнсен та Дамсґор, а також Френк Оньєка, Віталі Янельт та Крістіан Ньорґор (опорник, поруч з яким у схемі 3-5-2 грають дві «вісімки»).
Ситуація змінилася після нової травми – у грі з «Арсеналом» 9 березня вилетів Ньорґор та досі не відновився. Це спровокувало Франка на зміни у центрі поля: опорником став Янельт, а отже звільнилося одне вакантне місце «вісімки». Однак не треба применшувати заслуг Ярмолюка, бо навесні він не є настільки безальтернативною опцією для «Брентфорда», як восени.
Наприклад, проти «Манчестер Юнайтед» (1:1) та «Брайтона» (0:0) він виграв конкуренцію в Оньєки, Дамсгора та Баптіста (глибокий резервіст, але теж центрхав). І за 5 останніх зустрічей провів майже стільки ж (225 хвилин), скільки за 12 матчів до того (237).
Довести стрік до трьох поспіль стартів не вдалося – на «Астон Віллу» вийшов Дамсґор, який непогано проявив себе із заміни з «Брайтоном», однак Ярмолюк все одно з‘явився на полі раніше, ніж той же Оньєка.
Для кращого розуміння ситуації: до матчу з «МЮ» 26-річний нігерієць був основним 5 ігор поспіль, тож зараз Єгор фактично виборов для себе як мінімум роль пріоритетного варіанту для підсилення півзахисту з лавки, а як максимум – надалі роль гравця першої 11-ки. Принаймні допоки не повернеться капітан Ньорґор, який не тренується у загальній групі (як зазначив Франк, «добре прогресує» у відновленні).
Ярмолюк за відведений час вкотре продемонстрував свої сильні сторони: інтенсивність, активні дії у пресингу та багато руху
Єгору, звісно, багато чого бракує, аби розраховувати на стабільні появи зі стартових хвилин в АПЛ за сьогоднішніх складних обставин для «Брентфорда» – лише на 4 очки відірвався від зони вильоту, а у заключних 6 турах проведе важливі матчі з прямими конкурентами за виживання.
Два наступних суперники – «Шеффілд» та «Лутон». Це матчі, де «Брентфорду», найімовірніше, доведеться діяти першим номером та не настільки вертикально, як вони звикли. За такого сценарію недоліки, які є в Ярмолюка, виходитимуть на передовий план. Наприклад, пасова робота, адже з цим в українця є проблеми. Згадуючи навіть гру з «МЮ», яку загалом він провів добре – 59% точності передач (17/29) та 10 втрат за 72 хвилини, кілька з яких зривали перспективні атаки. Це зумовлено швидше відсутністю досвіду та процесом адаптації до АПЛ, ніж технічним браком Єгора:
💬 «Я добре пам‘ятаю, як він приєднався до команди. На одному з перших тренувань ми відпрацьовували паси та удари. Коли я побачив, як він працює з м‘ячем, виконуючи пас чи удар, то подумав: «Гм, у нього хороші технічні навички». Звісно, ми спостерігали за ним раніше, але коли ти бачиш його наживо на тренуванні – це зовсім інше», – казав нещодавно Франк.
Натомість Ярмолюк є корисним в інших аспектах, які не менш важливі для загальної філософії «Брентфорда» (вертикальний та агресивний футбол) та для матчів з суперниками типу «МЮ» та «Брайтона»: інтенсивність, динаміка, активна участь у пресингу.
Причому, Єгор в обох іграх мав різні функції. З манкуніанцями (картинка 1 – прим.) діяв ближче до атаки зліва та у результаті виконав 8 дотиків у чужому карному, а з командою Роберто Де Дзербі (картинка 2 – прим.) більше допомагав в обороні справа у глибокій позиції – 19 єдиноборств за 68 хвилин. Більше тільки в центрбека Аєра (23 за 97 хвилин).
Тобто Ярмолюк відкриває себе з нової сторони – не просто динамічна «вісімка» або «десятка» атакувального плану, а й півзахисник, який здатен увесь матч працювати на оборону. Власне, пресинг-дії, працездатність та загальна рухливість Єгора на полі – ті якості, які неодноразово відзначали у «Брентфорді».
Їх нещодавно перелічував Франк, коментуючи прогрес українця:
💬 «Є багато молодих хлопців, які мріють стати гравцями АПЛ. Для мене є пара моментів, які не підлягають обговоренню. Якщо ви хочете отримати шанс, один із пунктів – наполеглива важка праця кожного дня, щоб спробувати стати кращим.
По-друге, ви повинні бути стійкими. Потрібно вміти долати невдачі. Це можуть бути божевільні головні тренери, які не ставитимуть вас у склад, чи щось інше. Звісно, треба мати якийсь талант володіння м’ячем. І останнє – це віра. Ви маєте вірити, що зможете це зробити.
Ще пам‘ятаю, ми дали Ярмолюку кілька хвилин у товариському матчі проти «Брайтона» і побачили, що ще одна його сильна якість – вміння пресингувати. Також ще деякі хороші дії привернули тоді мою увагу. Насправді він просто робить кроки вперед».
Клуб тим часом починає розкручувати свого молодого таланта – згадок у соцмережах тепер у рази більше:
До речі, слова Франка – з окремого відео на ютуб-каналі клубу про Єгора. Там свої коментарі давав також екстренер по молодіжній команді Ніл Макфарлейн, який назвав ідентичні сильні сторони хавбека:
💬 «Завдяки своїй динамічності Єгор міг впоратися з інтенсивністю наших тренувань. У цьому плані він фантастичний. Коли Єгор адаптувався, його фізичні кондиції та все інше стали кращими. І ви дійсно могли побачити надзвичайно цілеспрямовану людину, яка хотіла вдосконалюватися щодня. Саме такі гравці нам потрібні. З часом його англійська покращилася, це теж йому.
Для мене було справжнім задоволенням тренувати його кожен божий день, тому що, повторюся, він постійно хотів самовдосконалюватися. Ми допомогли йому в цьому та усьому іншому. Дуже приємно бачити, як Єгор продовжує це робити та добре виступає за першу команду цього сезону».
У збірній України немає півзахисника такого профайлу, але конкуренція за місце на Євро – шалена
Ярмолюк ще жодного разу не викликався у дорослу збірну України, але тепер є цілий перелік пунктів для того, аби тема потрапляння у заявку набрала обертів:
✅ якщо дебютні матчі в АПЛ восени могли здатися тимчасовим сплеском, то повторний період з великою кількістю ігрової практики (як для 20-річного футболіста) в Англії довів – Єгор готовий до виступів на високому рівні та проти серйозних суперників;
✅ раніше ігнорування кандидатури Ярмолюка цілком могло пояснюватись тим, що він є ключовою фігурою у збірній U-21 Унаї Мельгоси у кваліфікації Євро-2025, а у колективі Сергія Реброва просто ризикував сидіти у запасі. Однак у червні-липні, коли проходитиме чемпіонат Європи у Німеччині, молодіжка офіційних матчів не матиме;
✅ у дорослій збірній немає півзахисника профайлу Єгора – динамічного технічного хавбека, який може усі 90 хвилин на високій швидкості працювати вперед-назад;
✅ Ярмолюк вписується у тенденцію національної команди з приходом Реброва – залучати талановиту молодь та давати їй шанс.
Єдина перешкода для легіонера «Брентфорда» – високий рівень конкуренції. Станом на цю мить є четвірка центрхавів, яка, напевно, безальтернативна для тренерського штабу – Георгій Судаков, Олександр Зінченко, Микола Шапаренко та Руслан Маліновський (травмувався). За ними ще Олександр Піхальонок та Віталій Буяльський, які викликаються Ребровим, якщо не травмовані. І це перераховані тільки ті, хто раніше був в обоймі збірної.
Протиснутись у заявку на Євро-2024 буде вкрай складно. Але, з іншого боку, чи буде сенс везти в якості резервних опцій 26-річного Піхальонка чи 31-річного Буяльського з УПЛ, якщо в Англії надалі отримуватиме практику, можливо, майбутній гравець основи? Влітку ж поїздка на великий турнір навіть у статусі запасного стане неоціненим досвід для молодого футболіста.
Тим паче збірна України традиційно вдається до подібних рішень – згадаймо приклади Судакова 2021 року та Зінченка 2016-го. А вони тоді аж ніяк не були не рівні гравців найближчої ротації в АПЛ.
Фото: інфографіка Tribuna.com, WyScout, Action Plus Sports Images, Darren Staples/Sportimage, Pascu Méndez/Alamy
