Як «Кривбас» вперше боровся за медалі: Маркевич проти «Карпат», Павлов вигадує приліт каменя, Ахметов агітує за Суркіса
«Кривбас» займає поточне третє місце перед фінальними турами, тож пропоную згадати чемпіонську боротьбу 1998-99 року, коли команда з Кривого Рогу вперше здобула бронзові медалі.
«Кривбас» не програв ні разу в перших десяти турах
Перед початком сезону 1998-99 перед «Кривбасом» поставили амбітні завдання: 5 місце в чемпіонаті та участь в фіналі Кубка України. Було зрозуміло, що у фіналі буде грати «Динамо», яке переживало свій історичний пік, тому участь в матчі дасть путівку до Кубка УЄФА. Під цю амбітну ціль навколо клубу згуртувались мер міста та когорта гірничо-збагачувальних комбінатів на чолі з металургійним гігантом «Криворіжсталь». На тлі економічної кризи в Україні, в команді була стабільна ситуація. В Кривому Розі активно реконструювали стадіон, встановлювали електропідігрів та пластикові сидіння.
На повноцінні контракти було підписано сім нових гравців та двох взято в оренду (минулого сезону було дев'ять орендованих). Можна відзначити нового голкіпера Лавренцова з «Миколаєва», який після десятого туру мав дев'ять сухих матчів та невдовзі отримав виклик до збірної. На очах 41 тисячі криворізьких вболівальників йому не забили навіть Ребров зі Шевченком.
Першу поразку «Кривбасу» завдали «Карпати». Львів'янам не платили зарплату, на базі не було гарячої води, а на стадіоні гасло світло, але вони боролись за медалі
Але після цієї серії криворіжці програли 1:2 своєму конкуренту в боротьбі за медалі «Карпатам». Львів'яни були заряджені на гру, бо перед матчем їм пообіцяли погасити борги по зарплатні через десять днів. Цього так і не сталось. Тринадцяти з двадцяти футболістів не платили зарплату місяцями. На тренувальній базі не було гарячої води, а більярд з неї просто в один день зник. Але навіть на фоні безгрошів'я, «Карпати» планували провести збір в Польщі. Цю поїздку скасували, бо гравці оголосили бойкот через абсурдність ситуації.
В останньому матчі першого кола «Карпати» приймали маріупольський «Металург». Шість тисяч вболівальників прийшли на матч за температури плюс 5 градусів на термометрі. На 56-й хвилині на стадіоні погасло світло. Суддя призупинив матч і повів команди в роздягальні. Фанати під час цієї екстреної перерви розважали себе співами під акомпанемент оркестру.
На районній підстанції сталась аварія, яка і знеструмила арену «Україна». Через годину світло знову почало працювати. На всяк випадок, інспектор поєдинку зібрав у всіх сторін письмову згоду про бажання продовжити матч. Арбітр дав командам трохи часу на розминку і учасники дограли залишок матчу. Здається що все нормально, і інцидент можна вважати вирішеним, але ПФЛ вирішило його детально дослідити. Ліга поцікавилась причинами того, що матч було розпочато так пізно (о 17:00) темного осіннього вечора. І «Карпати» пояснили це тим, що на стадіоні та навколо нього до вечора працює речовий ринок, який перешкоджає проведенню матчів у світлу частину доби. Про встановлення на стадіоні автономного джерела електроенергії ніхто не потурбувався. Керівництво клубу суворо попередили не допускати більше таких ситуацій та сприяти можливості проведення матчів в денний час доби.
Перед стартом весняної частини чемпіонату, «Карпати» займали третє місце випереджаючи на два очки «Кривбас». Тренер левів Мирон Маркевич отримав нервовий зрив та потрапив у лікарню з високим тиском. Після цього він звільнився та перейшов на роботу до запорізького «Металурга».
Маркевич перейшов до команди з напіваварійним стадіоном та емоційним попередником
Тренер, який завоював бронзові медалі торішнього чемпіонату почав тренувати команду, яка на початку чемпіонату ледь не залишилася без власного стадіону. Комісія ПФЛ зробила звіт, що запорізький стадіон перебуває в напіваварійному стані: одна з трибун може найближчим часом обвалитись, внутрішні приміщення, суддівська кімната та роздягальні перебувають в жахливому стані. Нависла загроза дискваліфікації арени. Керівництво клубу знайшло якісь невеликі кошти та навело косметичний ремонт, щоб команду допустили до чемпіонату.
Перед Маркевичем команду тренував дуже харизматичний тренер Олександр Штелін. На виїзді в Маріуполі (2:4) керманич запорожців отримав штраф в 500 доларів за те, що кричав на арбітра. Але це дисциплінарне стягнення не змінило поведінку Штеліна і він відзначився перепалкою з арбітром в домашньому матчі проти «Шахтаря» (2:3). До рідного міста тільки повернувся Андрій Демченко (який грав в «Аяксі») та проводив свій дебютний поєдинок в складі команди. Увесь матч головний тренер на нього кричав, бо був не задоволений його діями на полі. Суддя матчу Горожанкін попросив головного тренера бути стриманішим у своїх емоцій. А той різко відповів, що з таким рівнем суддівства, рефері взагалі потрібно закрити свій рот. Арбітр попередив, що зараз запальний тренер може отримати вилучення. А той просто встав зі свого тренерського крісла, розвернувся та самостійно пішов в роздягальню до кінця матчу. ПФЛ такий протест не оцінила і дискваліфікувала бунтаря на наступний матч чемпіонату.
Після вильоту з Кубка начальник команди з Кривого Рогу погрожував фізичною розправою судді
Криворіжці завершували осінню частину сезону матчами чвертьфіналу Кубка проти «Шахтаря». В першому матчі у Кривому Розі між гравцями сталась велика м'ясорубка. Футболісти грали дуже грубо та постійно ображали один одного. Особливо активним в цьому був Геннадій Орбу, який втратив місце в основному складі та сидів на лавці запасних «Шахтаря». Під час розминки за воротами він постійно крив образами всіх навколо. Головний суддя Горожанкін дав дванадцять попереджень, а донеччанина Кривенцова та криворіжців Купцова та Колчина взагалі видалив з поля. Останній навіть погрожував фізичним насиллям судді. Матч завершився поразкою криворіжців з рахунком 1:2.
Гравці «Кривбасу» доводили судді, що він не правий. Після матчу помічник головного тренера господарів поля Геннадій Литовченко звинуватив суддю в безобразному суддівстві. Але всіх перевершив начальник команди Анатолій Буряк, який погрожував судді та його сім'ї розправою. До речі, це не перша така ситуація між суддею та Буряком. Функціонер погрожував здоров'ю та життю Горожанкіна ще під час попередньої зустрічі в чемпіонаті «Шахтаря» та «Кривбаса» три тижні тому. Тоді арбітр нікому не сказав про цю ситуацію, але її повторення знатно налякало Горожанкіна. Тому рефері все детально описав у своєму рапорті та попросив ПФЛ більше ніколи не призначати його на матчі «Кривбасу».
Оскільки в повітрі запахло повторенням тогорічної історії Погребняка, то українська футбольна влада дуже відповідально підійшла до розв'язання ситуації. В усілякому випадку так планувалось, а завершилось нічим. Литовченка та Буряка викликали давати пояснення комісії на чолі з Григорієм Суркісом. Голова Комітету арбітрів Бандурко вимагав довічно дискваліфікувати Буряка.
На відміну від Погребняка, криворіжці повністю визнали свою провину, тому не отримали великих дисциплінарних стягнень. Можна сказати, що майже ніяких. Клуб оштрафували на дріб'язкову одну тисячу доларів. Буряк втратив право перебувати в технічній зоні до кінця сезону. А Литовченко взагалі отримав тільки усне попередження. Фігуранти справи попросили вибачення за свої дії та продовжили кар'єри в українському футболі. Але цьому не потрібно сильно дивуватись, того сезону навіть сумнозвісний Погребняк, на деякий час залетів на господарську роботу в «Зорю», поки ПФЛ не пригрозила санкціями за його перебування в клубі.
Маркевич обіграв свій колишній клуб, чим дуже ускладнив «Карпатам» боротьбу за медалі. За це поплатився своїм місцем в літаку до Львова
У матчі-відповіді Кубка України команди розписали безгольову мирову. «Кривбас» вилетів та другу частину сезону присвятив боротьбі за бронзові медалі чемпіонату. Потрібно було наздоганяти львів'ян, які й не думали поступатись. Навіть без грошей, світла та більярду, львів'яни набрали всього на три пункти менше, ніж в першій частині сезону.
Ключовими в цій боротьбі стали події 22 туру. «Карпати» відправились до Запоріжжя на принципове протистояння проти Мирона Маркевича. Команди були заряджені на перемогу. Наприклад, назбирали вісім попереджень. Леви програли (1:3) своєму колишньому наставнику. Керівництво львів'ян вирішило трішки помститись своєму колишньому наставнику. Перед матчем була домовленість, що Маркевич разом зі своїм помічним Юрієм Дячуком-Ставицьким повинні разом з гостьовою командою полетіти на декілька днів до Львова. Після болючої поразки, львів'яни передумали брати на борт своїх експобратимів. Маркевичу довелось багаточасовим потягом транзитом через Київ діставатись західноукраїнського міста.
Маркевич завдавав удару відповідь в кінці сезону, після поразки «Карпат» в фіналі Кубка київському «Динамо». Він приїхав до Львова та дав коментар місцевій пресі, в якій критикував тактичні рішення тренерського штабу львів'ян. На його думку, минулого сезону він поставив команді захисну організовану гру та підняв бойовий дух, а його наступники все це не зберегли.
Маркевич зазначив: «В цьому поєдинку львів'яни чомусь зрадили своїй тактиці, яка раніше приносила успіх. Тому й виявились в ролі хлопчиків для биття. Адже напередодні матчу я акцентував увагу на тому, за рахунок чого галицькі футболісти під моїм керівництвом минулого сезону двічі обіграли киян». Мирон Маркевич вважав, що під його керівництвом та за сприятливих умов та команда «Карпат» могла б нав'язати на дистанції боротьбу «Динамо» Лобановського. Його ж «Металург» завершив сезон на восьмому місці. Та ж позиція, що і в першій частині сезону.
«Кривбас» зіткнувся з хитрощами Миколи Павлова
В іншому матчі 22-го туру «Кривбас» приймав маріупольський «Металург» Миколи Павлова. Матч був дуже скандальним. Арбітр видалив двох гравців приазовської команди. І на 82-й хвилині поставив пенальті у ворота гостей.
Під час матчу Павлов жестами та криками підізвав до себе суддю Ігоря Ярменчука та вів з ним дуже яскраву бесіду. Про її зміст стане відомо через декілька днів, бо головний тренер не надав жодних коментарів преси. Навіть більше, представник клубу заявив, що тренерам та футболістам категорично заборонено давати якісь коментарі, поки ПФЛ не розбереться в спірному епізоді матчу. Що це був за епізод?
Всі 90 хвилин криворізькі фанати нецензурно ображали команду з міста Марії. І запалало у Миколи Павлова в ту хвилину, коли якийсь вболівальник кинув щось важке в голову помічника тренера Олександра Червоного. Гості стверджували, що прилетів камінь. Павлов апелював про цей епізод до представників «Кривбасу», адміністрації стадіону, інспектора матчу та інших, але його проігнорували. Тому він вирішив розв'язати це питання з арбітром.
Павлов емоційно спитав: «Що мені робити? Вивести своїх футболістів з поля?», на що отримав відповідь судді, що варто продовжувати гру. «Кривбас» здобув вольову перемогу 3:1. Після матчу розлючений тренер азовців вирішив скористатись своїм правом на офіційний протест. Півтори години проривався в суддівську кімнату, але його туди не пустили. Гравці «Металурга» боялись, що місцеві фанати їх поб'ють, тому на цей час заховались в автобусі. Більше того інспектор Качар відмовився підписувати рапорт Павлова. Качар разом з суддями швидко втік на залізничний вокзал на потяг до Києва.
Після матчу цим епізодом зацікавилась ПФЛ. Дисциплінарні органи винесли вердикт, що Микола Павлов дозволив собі занадто багато, коли використав свої словникові запаси («прикро, що немає запису диктофона з репліками, які ви відпускали на адресу арбітра та його асистентів»). Ліга не знайшла фактів жбурляння каміння над полем та звинуватила Павлова у перебільшенні. Та і взагалі, можливий камінь насправді був свинцевою шайбою, за допомогою якої кріпиться загородження на лавці запасних. Скоріш за все, маріупольці й дістали цю штуку з-під кабінки, для того, щоб зірвати поєдинок. При чому сам Червоний перебував під цим захисним куполом, тому не міг постраждати під час матчу. Потрібно відзначити той факт, що постраждалий так і не звернувся в медпункт і ніяким чином документально не засвідчив факт отримання травми.
На засіданні ПФЛ президент «Кривбасу» Поліщук вимагав покарати Павлова за неспортивну поведінку, але, через комічність ситуації, ніяких дисциплінарних рішень не було прийнято. Сторони просто потиснули один одному руки в знак примирення.
Після того, як «Кривбас» ледь не втратив очки через можливу махінацію Павлова, криворіжці в дев'яти останніх матчах здобули сім перемог та дві нічиї (24 очки). «Карпати» здобули за цей період тільки 15 очок та поступились третім місцем криворіжцям. Вперше у своїй історії «Кривбас» здобув медалі чемпіонату України.
Ахметов підтримав Суркіса на виборах мера Києва, але йому це не допомогло
В 27-му турі відбулась зустріч перших двох місць чемпіонату «Шахтаря» та «Динамо». Але вона не мала вже особливого значення. Кияни зі своїм зірковим складом везли п'ять очок відриву конкурентам, маючи ще й два незіграних матчі в запасі. В разі перемоги, столична команда могла завчасно гарантувати собі перше місце.
Але гірники не дали гостям зі столиці можливості відсвяткувати своє чемпіонство в Донецьку (0:0) на очах 32 тисяч вболівальників. За квиток на центральних секторах місцеві фанати заплатили 6 гривень (2 долари за тогочасним курсом). До речі інші вболівальники не мали змоги побачити матч. УТ-1 звинуватив «Шахтар» в тому, що донецькі спеціалісти занадто пізно підтвердили право на трансляцію, і оскільки сітка віщання вже була сформована, то її не можна було змінити.
Через тиждень після матчу в Києві відбулись вибори мера. На крісло претендував Григорій Суркіс. І тому існувала конспірологічна версія подій, що хтось не бажав давати йому додаткові можливості для появи на ТБ. Хоча з іншого боку під час кампанії динамівець мав дуже потужну медіапідтримку. На його користь грало ще й те, що очільник Київської адміністрації та головний конкурент на виборах мера Олександр Омельченко мав конфлікт з президентом та його оточенням. Ключові медіа країни зображали Омельченка, як неосвіченого мужика, який не має права керувати головним містом країни.
В агітаційній кампанії використовувався бренд найкращої команди країни. Навіть у день тиші на клубному стадіоні провели концерт, на якому на відвідувачів з плаката дивився Суркіс з лозунгом «Відродили «Динамо» - відродимо Київ». Валерій Лобановський також підтримав почесного президента клубу. Перед очним матчем навіть президент донеччан Рінат Ахметов висловив слова підтримки Суркісу на виборах, відзначивши, що «він правий, що вирішив балотуватись на посаду мера Києва» та побажав місту такого ж везіння, як і «Динамо» з президентом.
Не отримавши дострокове чемпіонство в Донецьку, «Динамо» розв'язало це питання в наступному перенесеному матчі проти ЦСКА (4:0). Біло-сині здобули сьоме чемпіонство підряд. Перед виборами Суркіс вперше в історії українського футболу вирішив провести масове гуляння з нагоди золотих медалей. «Динамо» провело чемпіонський парад. Команда на відкритій платформі проїхала з «Олімпійського», через Хрещатик і до клубного стадіону. Все завершилось святковим салютом! Але все було даремно, бо через три дні Григорій Суркіс (16 % голосів виборців) розгромно програв в першому турі Олександру Омельченку (76 %).
