Перформанс Трубіна згладив проблеми «Шахтаря» – гірники відверто не вразили, але запозичили фішку «Реала»
Безжалісно карають суперника за помилки, якими самі грішать.
Вечір імені Анатолія Трубіна завершився для «Шахтаря» хепі-ендом у вигляді виходу до 1/8 фіналу Ліги Європи – голкіпер феєрично проявив себе у серії пенальті з «Ренном» та витягнув команду.
Ця розв’язка та гра Трубіна на лінії подарувала масу шалених емоцій, за хвилею яких забулося ледь не все, що відбувалося на полі впродовж 120 хвилин. А відбувалися не надто приємні для українських вболівальників речі, бо остаточний результат зустрічі – це точно не про закономірність.
«Шахтар» знову залишив багато питань, але вкотре перекреслив свої ігрові проблеми підсумковим успіхом. Як довго це триватиме – невідомо, однак Ігору Йовичевичу все ще є з чим розбиратись.
У «Шахтаря», здається, не спрацював план А – через це провальним видався перший тайм
З перших миттєвостей склалося оманливе враження, що гірники пропагуватимуть активність на чужій половині поля та не закриватимуться біля власних воріт. Як мінімум про це свідчило розташування гравців у пресингу. Бондаренко цього разу займав ще вищу позицію, ніж у першому матчі, а формація «Шахтаря» у захисті фактично виглядала як 4-4-2.
Однак цей задум не спрацював належним чином. Було помітно, що українці намагалися створювати тиск, але це обернулося невдачами та кількома небезпечними випадами суперника, що змусило відмовитися від ризику. Внаслідок цього все перетворилось на хаос – гравці хоч і розташовувалися високо для пресингу, але діяли дуже пасивно. За таким сценарієм «Ренну» було значно легше проходити перший блок, ніж якби тиск створював виключно Траоре без допомоги Бондаренка, який натомість страхував би у другій третині.
«Шахтар» поплатився за свій план на гру жахливою статистикою першого тайму, але у роздягальню пішов таки з нулями на табло:
➡️ 37% володіння;
➡️ 9 стандартів на свої ворота;
➡️ вдвічі менше атак, ніж у французів.
У «Шахтаря» було 2 великих проблеми – білд-ап та надто велика компактність у захисті. З першою впоралися після перерви
Проте аж ніяк не невдалі спроби пресингу вплинули на тотальну перевагу опонента у перші 45 хвилин. Гірники натрапили на труднощі, які раніше не виникали – йдеться про вихід з оборони в атаку. Навіть проти «Лейпцига» (0:4) це виглядало не настільки погано, як у Франції, бо тоді команда мала свій налагоджений механізм, де ключову роль відігравали Бондаренко і Судаков. Цього разу їм перекрили повітря – коуч «Ренна» Женезіо добре вивчив, як і куди опускаються хавбеки за м’ячем для початку білд-апу, відрізавши їх від лінії передач.
Це стало передумовою для величезної кількості помилок, тому що захисники та Трубін намагалися довести м’яч на чужу половину поля тими способами, які раніше не використовували. Відповідно, постійні втрати приводили до постійних атак «Ренна».
Французи закрили усі лінії та змусили Матвієнка віддавати в боротьбу, яку програв Топалов:
Знову перекриті усі коридори й тепер обрізка від Бондаря:
Наочний приклад, як «Ренн» нейтралізував центрхавів, через що Бондар та Матвієнко хвилину пасувались біля власних воріт, після чого Микола віддав незручну передачу на Михайліченка в аут:
Черговий невдалий винос від Бондаря:
Матвієнко ледь не привіз у власні ворота, коли знову не знайшов передачею когось з півзахисників:
Незрозуміло навіщо, але після цих втрат 9 з 10 польових гравців постійно опускалися у власний карний (!) та розташовувалися дуже компактно, що все одно не рятувало від ударів суперника.
Як підсумок, Трубін аж 4 рази вступав у гру, а гостроти в атаці взагалі не було – 1 спроба дриблінгу за 45 хвилин (у «Ренна» – 16, ось вам і втрата Мудрика), 1 кутовий та 1 удар (у «Ренна» – 9)
За іншим сценарієм все розвивалося у другому таймі. І завдячувати потрібно саме французам, які дещо опустилися на власну половину та дозволили українцям без особливого тиску діяти у першій фазі білд-апу, що одразу дало результат – «Шахтар» почав виходити через центр.
Хоча в один момент склалося враження, що тренер Женезіо навмисне перейшов до гри другим номером, бо бачив, які проблеми виникають у підопічних Йовичевича у роботі з м’ячем та до яких обрізок це приводить. «Ренн» отримав більше простору після цих помилок, чим миттєво скористався.
Михайліченко та Матвієнко винні у пропущених голах, але в обох епізодах дуже дивні позиції займав Бондар
Обидва пропущених голи – це наслідки контратак, помилок захисту та індивідуальної майстерності Жеремі Доку. У першому епізоді бельгієць розібрався спочатку з Михайліченком, який вирішив не фолити, а потім з Матвієнком, віддавши пас під ситуацію 3 в 2 у карному.
У другому знову ті ж самі прізвища: Матвієнко страхував фланг Михайліченка, коли Богдан високо піднявся в атаку, але всуху програв свою дуель Доку, який вивів на пусті ворота партнера.
Але за цими очевидними провалами заховався ще один цікавий момент – як невдало за своїми партнерами підчищав Бондар.
При першому голі молодий центрбек обрав ну дуже дивну позицію – він ні траєкторію для удару не перекривав, ні за офсайдною лінією не встежив.
При другому м’ячі знову нелогічні дії – Валерій побачив, що у нього за спиною 2 опоненти, але не накрив жодного з них, опинившись у напівпозиції, коли Конопля викинувся на ближнього.
Ба більше, були й такі необов’язкові ривки, які руйнували структуру захисту «Шахтаря».
Топалов не виправдав довіру Йовичевича – у нього не було хімії на фланзі, а Судаков після заміни додав зліва динаміки
Коли здавалося, що вибором стартового складу Йовичевич точно не здивує, хорватський фахівець випустив зліва в атаці Топалова, який цього сезону зіграв лише 17 хвилин. Про причини відсутності Криськіва та Петряка станом на початок матчу не було відомо, а отже особлива увага була прикута саме до екслідера «Маріуполя». І його період перебування на полі відверто не вразив.
Спенс та Доку просто розривали свою бровку, а попереду у Топалова та Михайліченка взагалі не було взаєморозуміння. Дмитро не звільняв простір для фулбека, а Богдан раз за разом ставав жертвою неправильних позиційних рішень партнера. В захисті допомоги також чекати не доводилося. Навпаки, Топалов регулярно відпускав Спенса, а ось цей епізод є дуже показовим:
У перші 25 хвилин у Топалова було 9 дотиків, в інші 20 – лише 3. Загалом менше було тільки у Траоре (10), але це й зрозуміло, коли твій вінгер стає ізольованим від команди.
Навмисне чи ні, але у другому таймі Топалов просто перестав заважати Михайліченку, розташовуючись ближче до Траоре та центрхавів. Після ж його заміни у гірників зліва нарешті з’явилася динаміка – туди перемістився Судаков та ледь не одразу створив момент для Зубкова та Сікана, який міг закінчувати це протистояння ще в основний час:
«Шахтар» – це «Реал» в плані використання помилок суперників
Це скидання Зубкова – лише другий більш-менш непоганий шанс для взяття воріт. Перший закінчився незарахованим голом Траоре (атака на 20-й хвилині, яка призвела до кутового, була дебютною у матчі та розпочалася з обрізки), а третій – переможним автоголом 18-річного захисника «Ренна».
І як тут не згадати «Реал», який в останні декілька років стикається з критикою, мовляв, «на везінні» виграє титули та проходить далі у Лізі чемпіонів. Так, можливо, «Шахтарю» ще далеко до мадридців за яскравістю в атаці, але схожі риси у них точно є – гірники також вміють терпіти у захисті та, найголовніше, карати суперника за обрізки.
У двох матчах як мінімум половина серйозних помилок французів стали результативними, а якби судді зарахували гол Траоре – то навіть більшість з них.
Сподіваємося, Йовичевич використав ще не весь свій ліміт вдачі. Тривожить лише, що «Шахтар» так і не продемонстрував, що здатен регулярно та вдумливо сам забезпечувати собі можливості для взяття воріт.
Трубін – герой. У серії пенальті створив чудо, а в основний час рятував там, де це було необхідно
Звісно, головна заслуга у проході «Шахтаря» – це Трубін. 7 сейвів, три парируваних пенальті та неймовірна впевненість, з якою 21-річний воротар підходив до ударів з позначки.
Так, можна десь знизити цей рівень захоплення та сказати, що Анатолій під час самої гри не робив сейвів з ефектом «вау», а просто витягував удари, які не були аж надто складними. XG «Ренна», до слова, склав 2.40 при двох забитих голах.
Інший аспект – гра ногами. У першому таймі Трубін залюбки підтримував флешмоб центрбеків та втрачав м’яч при спробах довести його хоча б у середину поля – 1 з 7 успішних довгих передач.
Але чи варто звертати на це увагу після такого перформансу у серії пенальті? Точно ні. Без Трубіна «Шахтарю» було б значно складніше, а вся похвала на його адресу – максимально заслужена.
Фото: «Шахтар», скриншоти трансляції MEGOGO
