Петряк, Кабаєв, Гладкий та ще 13 головних розчарувань клубів УПЛ
Вистачало з кого обрати.
Від приємного до не зовсім – після списку гравців, які стали відкриттям першої половини сезону УПЛ, представляємо й головні розчарування.
Принцип той самий – обираємо не тих, хто за суб’єктивною оцінкою був найгіршим у складі кожної з команд, а тих, хто за своїм потенціалом міг виступити значно краще, але високі очікування не виправдав.
«Верес»: Геннадій Пасіч
Геннадій Пасіч сьогодні є блідою версією самого себе у плані реалізації моментів. У нього немає результативних дій у 10 матчах сезону (856 хвилин), а ще у пасиві червона картка у грі з «Минаєм». До слова, минулого року було 3+2 за системою гол+пас в осінній частині.
Слід розуміти, що Пасіч не розучився грати в футбол, а просто чомусь перестав створювати загрозу біля воріт суперника. Попри лідерство серед вінгерів УПЛ за показниками ривків і передач з просуванням, у Геннадія всього 0.7 очікуваних асистів та 1.92 очікуваних голів. Тобто він часто зустрічається з м’ячем у потрібних зонах, але не може конвертувати це в небезпечні моменти.
Весною точно потрібно повертатись у свою найкращу форму, адже навіть брат Євген встиг відзначитися гольовим пасом, граючи тепер на фланзі захисту.
«Ворскла»: Еннур Тотре
Македонець, за якого «Ворскла» влітку заплатила 250 тисяч євро (якщо вірити інсайдам), зіграв восени лише 170 хвилин в УПЛ. Жодної інформації про можливу травму в публічному просторі не було, а Тотре потрапляє до заявки полтавчан у кожному з матчів. Востаннє він отримував ігрову практику ще 15 жовтня.
Поки трансфер Еннура виглядає як сумнівна інвестиція, якій, ймовірно, був не надто радий Скрипник. Що цікаво, усі 3 зустрічі, в яких хавбек все ж виходив на поле, «Ворскла» програла.
«Динамо»: Владислав Кабаєв
У «Динамо» склалася така ситуація, що в цьому списку могло опинитися ледь не пів команди. Найочевиднішою альтернативою є Бєсєдін, але будьмо чесні – хто з вас вірив у голеадорські здібності Артема перед сезоном?
Також досить багато критики восени отримав Попов, який встиг декілька разів вилучитися та «привезти» парочку голів. Тільки в Дениса були матчі, за які його можна похвалити, а от у випадку з Кабаєвим сходу важко згадати хоча б якісь яскраві хайлайти.
В колектив Владислав приходив як людина, яка повинна закрити проблему на лівому фланзі атаки. Нова «сімка» «Динамо» натомість не показала нічого – у 12 матчах УПЛ він не забивав, відзначившись лише двома асистами… у стартовому турі за «Зорю».
Плачевними є й ключові показники для гравців лінії атаки – 0.84 xG, 0.93 xA, у середньому 0.83 передачі під удар та 28% точності навісів. І це, нагадаємо, у клубі, який мав/має чемпіонські амбіції.
«Дніпро-1»: Фарес Балулі
«Дніпро-1», попри лідерство в таблиці, часто потрапляв у неприємні ситуації зі своїми легіонерами – то Амаша на матч не відпускала мама, то надовго травмувався Бланко, то Балулі набрав зайвої ваги та розповідав про уламки танків у Львові. Саме француза слід вважати головним розчаруванням у складі дніпрян, адже він в УПЛ зіграв всього 47 хвилин та нічим особливо не запам’ятався.
Це вже не той Фарес, який був минулого року у «Металісті». Його поганий фізичний стан помітний неозброєним оком, тому взагалі не дивно, що влітку він не знайшов новий клуб та повернувся в Україну під час війни. Чи планував Балулі після цього виходити на поле та викладатися на повну? Судячи з його ставлення та слів – такого бажання не було.
«Зоря»: Арсен Батагов
Вибрати гравця «Зорі» у цей список було дуже складно – практично уся обойма виконавців непогано проявила себе, що у результаті допомогло команді ван Леувена знаходитися серед лідерів чемпіонату.
Розглядалося одразу декілька варіантів, серед яких Мацапура (були помилки, але п’ятий в УПЛ за попередженими ударами), Луньов (170 хвилин у 10 матчах, але й у Скрипника він грав дуже мало, як і Снурніцин) та Крістіан, який відзначився 4 асистами у 6 турах УПЛ, але після перших жовтневих обстрілів у клубі більше не перебував.
Зупинимося на кандидатурі Батагова, яким би спірним це рішення не було. Арсен почав сезон дуже круто – після першого матчу з «Університатею» Вацко називав його другим Лапортом, тільки от далі щось не задалося. У другій зустрічі центрбек (перекваліфікований опорник) допустився результативних позиційних помилок, що почало переслідувати його в УПЛ.
Хоч у Батагова й топові показники роботи з м’ячем, але «Зоря» є дев’ятою за кількістю допущених ударів суперника. Звідси й велика кількість сейвів Мацапури, а більше за луганчан у цьому розіграші пропускає лише «Металіст».
Однак, напевно, слід наголосити – Арсен скоріше є не розчаруванням, а просто футболістом, від якого можна очікувати куди кращої гри у захисті.
«Інгулець»: Андрій Блізніченко
Підписуючи взимку Блізніченка «Інгулець» сподівався на досвід, який є у 28-річного вінгера – вояжі в «Шериф» та Туреччину, а ще 26 матчів за старий «Дніпро» в УПЛ. Реальність виявилася набагато жорстокішою – 52 проведених хвилин та 10 потраплянь у заявку. У порівнянні, його молодший брат Віктор, який орендований в «Динамо», має в активі 8 ігор та навіть відзначився асистом.
«Колос»: Денис Безбородько
Ще один футболіст, який не виправдав очікувань після крутого початку сезону. У трьох стартових турах Безбородько зробив 3+1 за «Зорю» та «Колос», викликавши розмови про можливий виклик хоча б у резервний список збірної. А потім… 11 ігор (понад 700 хвилин) без голів та лише з одним асистом у програній зустрічі з «Ворсклою». До слова, у «Десні» він забивав майже у кожному четвертому матчі (~3.6).
«Кривбас»: Іван Зотько
Мало хто міг передбачити, що тогорічний основний центрбек «Кривбаса» майже не отримуватиме ігрову практику в УПЛ. У старті Іван вийшов двічі, а в одному з цих матчів Вернидуб зняв його одразу після перерви. Тричі Зотько з’являвся на заміну, зігравши сумарно 207 хвилин, а за всіма іншими зустрічами спостерігав на лавці.
Досвід перебування у структурі «Валенсії» чомусь поки не допомагає вже 26-річному футболісту закріпитися в еліті. Додамо, що «конкуренцію» Зотьку цілком міг скласти форвард Устименко з нулем голів у першому колі.
«Львів»: Михайло Шишка
За даними «Спортивки», Шишка вже не є гравцем «Львова», з ним та Мишенком розірвано контракт за обопільною згодою. Історія Михайла в культурній столиці України виявилася недовготривалою – влітку він перейшов з «Інгульця», зіграв лише 651 хвилину та отримав червону картку у протистоянні з «Минаєм». Тепер в опорну зону Дулуб шукатиме інших виконавців.
«Металіст»: Богдан Порох
Порох опинився у дещо схожій ситуації, що й Зотько. Минулого сезону у першій лізі центрбек провів 11 матчів, а у поточній кампанії УПЛ взяв участь в 6 зустрічах (300 хвилин), програвши конкуренцію. Влітку Порох цілком міг опинитися в «Дніпрі-1», якщо вірити наявним інсайдам, проте тепер його основним завданням є повернення в основний склад харків’ян. Трагедією це точно не назвеш, адже Богдану лише 22 роки, але факт даунгрейду заперечити не можна.
«Металіст 1925»: Бека Вачіберадзе
А це – аналог ситуації з Тотре та Блізніченком. Підписання Вачіберадзе в останні дні трансферного вікна викликало позитивні відгуки, але виправдати очікування хавбеку поки не вдається – 2 повних матчі та 1 асист за 379 проведених хвилин. Так, в «Чорноморці» Бека також не вирізнявся результативністю та стабільним ігровим часом, однак тоді він виглядав набагато яскравіше, як це мало б бути й на рівні сьогоднішнього «Металіста 1925».
«Минай»: Ельдар Кулієв
Блідою тінню на тлі тогорічних виступів зараз є представник молодіжної збірної України Кулієв. Здавалося б, після перебудови у «Минаї» Ельдар повинен був взяти на себе лідерські якості, тільки от осінню частину сезону важко назвати для нього успішною – одна гольова дія за понад 1000 хвилин.
Також не вражають детальні статистичні показники – 1.07 xG, 0.56 xA, у середньому 0.78 ударів за матч, 0.78 передач під удар та лише 41% успішних спроб дриблінгу.
«Олександрія»: Богдан Кобзар
20-річного Кобзара «Олександрія» влітку підписувала з «Волині» на проблемну позицію нападника після втрат Спінеллі та Устименка. Найкраще гру Богдана характеризує той факт, що практично весь час у ролі форварда вимушено діяв Третьяков.
Кобзар натомість має в активі 500 хвилин у 10 матчах, у яких він записав на свій рахунок один асист. 6 ударів, один з яких у площину – сумнівне досягнення, за схожу статистику умовного Бесєдіна відправили розливати чай перед іграми «Динамо».
«Рух»: Вів Соломон-Отабор
Англієць викликав подив, коли влітку погодився повернутися в «Рух», але його гра восени позитивних вражень не подарувала. Вінгер не має результативних дій у 14 матчах (понад 1000 хвилин) в УПЛ, а ще виглядає не таким енергійним та моторним, як його конкуренти. Трохи незрозуміло, чому Кучук продовжує довіряти Віву – у нього 18% точності навісів, один з найгірших показників контрпресингу в команді та 15% точності ударів.
Тут ще цілком міг опинитися Паньків з його постійними помилками. У Юрія натомість були матчі, де він рятував команду, що не скажеш про Соломона-Отабора.
«Чорноморець»: Олександр Гладкий
Запрошення Гладкого, який минулого сезону не був зайвим у «Зорі», вважалося успіхом для «Чорноморця». Насправді ж виявилося так, що з форвардами одесити влітку конкретно промахнулися. Албанець Філі (який одного разу зіграв у центрі нападу та вже покинув команду), Кубемба та Гладкий на результативні дії поскупилися. Це ж стосується Штогріна, якого Григорчук встиг використати майже на кожній позиції.
Що вирізняє серед них Гладкого? Пристосованість до УПЛ, досвід та кількість ігрового часу (500 хвилин у 14 матчах, найбільше серед номінальних форвардів).
«Чорноморець» йде передостаннім в таблиці, менше за «моряків» забив лише «Львів», у якого гра у запасі. Григорчук тим часом почав довіряти Юсову, якіий своїми дебютними голами потішив аж в останній зустрічі року проти «Руха».
«Шахтар»: Іван Петряк
Історія Петряка є доволі сумною – він повернувся у рідний клуб з надією врешті-решт отримати шанс та проявити себе у Лізі чемпіонів, але виявилося, що Іван цей рівень таки не тягне. Спочатку ексвінгер «Ференцвароша» програв конкуренцію Зубкову та Шведу, а потім не виходив у старті попри травми колег по амплуа – Йовичевич вирішив тимчасово використовувати на фланзі Бондаренка.
Петряк провів 2 повних матчі, один з яких був провальним – з «Лейпцигом» у заключному турі ЛЧ (0:4). Цього сезону у 28-річного українця лише один асист.
***
Фото: «Шахтар», «Верес», Оксана Васильєва, «Дніпро-1», «Колос», «Кривбас», «Спортивка», Денис Руденко/Footboom, «Металіст 1925», «Олександрія», «Рух», сайт УПЛ, «Динамо»
