«Динамо» використало проблеми в структурі «Штурма». Циганков - MVP, а ефективність Вівчаренка трохи лякає
Розбір матчу-відповіді «Динамо» у кваліфікації ЛЧ.
Після матчу в Лодзі варто було чекати від «Штурма» більш сміливої гри, особливо враховуючи, що друга мала пройти на їхньому полі.
Австрійці дійсно змогли додати в цьому аспекті, але й «Динамо» знало, що робити з цим перетворенням.
Прогнозований склад
Якщо перед першим матчем головною інтригою стартового складу була позиція лівого вінгера, то вчора найцікавіше було дізнатись, кого Луческу поставить справа. Було відомо, що Циганков вже відновився після ушкодження і мав би зайняти місце в основі. Однак настільки яскравий перфоманс Караваєва в першому матчі міг би змусити Містера замислитись стосовно вибору на цю позицію. Але головний тренер «Динамо» вирішив нічого не вигадувати, віддавши перевагу різносторонності та класу, залишивши Олександра на підсилення.
Несподіванкою виявилась відсутність Попова, яка ймовірно пов’язана із проблемами зі здоров’ям, адже Денис не потрапив навіть до заявки. На його місце цілком очікувано вийшов Сирота, котрий має солідний досвід виступів у парі із Забарним і, судячи з усього, буде третім вибором на позицію по сезону.
Стартові 11 «Штурму» залишились незмінними.
До голу «Штурма»
Очікувати змін в захисній моделі киян не було ніяких підстав, адже Луческу був вірний 4-4-2 у щільному середньому блоці з періодичними агресивними випадами до фінальної третини протягом усіх матчів цього сезону. Динамівці зберегли таке розташування і в цій зустрічі:
Якщо говорити про захисні налаштування австрійців, то в них відбулись певні зміни. Ромб із першою лінією пресингу у вигляді Гойлунда, Хорвата та Саркарії залишився, але гравці «Штурму» помітно охочіше доходили до фінальної третини, намагаючись спровокувати помилку оборонців киян:
Така ж сміливість мала місце і при аутах синьо-білих на своїй половині. На скріншоті нижче видно, як заважати розігрувати аут «Динамо» прийшло одразу троє футболістів Ґрацу:
Також можна було спостерігати особливо агресивні вмикання австрійців, коли хтось із динамівців отримував м’яч на фланзі в районі другої третини.
Втім кияни більшою мірою були готові до такого тиску і могли покарати за нього «Штурм» вже на 5 хвилині, коли висмикуванням Данте вдало скористався Циганков, зробивши забігання у вільну зону:
Момент закінчився небезпечним ударом Шапаренка з меж карного майданчику (момент на 2:58).
Подібні забігання проходили в гравців української команди неодноразово, їх також виконував Шепєлєв, однак до небезпечних моментів більше не призводили.
Долати високий пресинг динамівцям звично допомагали закидання на Бєсєдіна, котрий зі змінним успіхом чіплявся за м’ячі на чужій половині поля.
Також із поверненням Циганкова у більшій кількості повернулись відкривання в недодачу, які вдалими просуваючими передачами знаходив Забарний.
Місцями низький рівень організованості пресингу «Штурма» однаково нікуди не подівся. Як тільки австрійці знижували натиск та давали можливість гравцям «Динамо» підняти голову – виникали подібні епізоди:
Тут Забарний зміг спокійно зробити переведення на Дубінчка, котрий залишився зовсім один на великому просторі.
Більшість небезпеки біля воріт киян виникала після власних помилок, що також траплялося в першому матчі. Тут безумовно можна віддавати належне і тиску господарів, однак помилки біло-синіх, які в підсумку призводили до загострень, здебільшого були зовсім необов’язковими.
Так можна згадати обрізку Циганкова на фланзі, котра призвела до небезпечного прострілу Саркарії (момент на 7:04). Навіть за такого тиску Віктор міг зробити точну передачу, наприклад, на Дубінчака, котрий знову залишився сам на фланзі:
Наслідком такої ж помилки став і пропущений гол. Бєсєдін тут аналогічно мав можливість зробити пас, який в підсумку не призвів би до гольової атаки на свої ворота:
Хоча до Сидорчука в цьому епізоді питання також є. Сергій одразу після втрати вдало відпрацював із Гойлундом, котрий був вимушений залишити м’яч Прассу. Але ж одразу після цього просто вимкнувся та йдучи пішки спостерігав, як Бєсєдін намагається виправити свою помилку:
Мали місце і кричущі позиційні прогалини, як у моменті із виходом один в один Хорвата. Тут велику діру утворили Сирота та Забарний, в яку Томі спокійно забіг (момент на 8:10):
Атакувальні наміри киян базувались на звичних патернах. Так не зазнала особливих змін, у порівнянні з першим матчем, роль Шепєлєва. Володимир так само намагався зміщуватись в центр під звільнення простору для ривків Дубінчака. Щоправда, ця взаємодія вже не була настільки регулярною та продуктивною, як у Лодзі. В її контексті можна згадати один небезпечний епізод, котрий закінчився прострілом Владислава:
Подібні переміщення динамівці здійснювали неодноразово і Дубінчак так само отримував в них вільний простір, однак в партнерів часто просто не виходило доставити м’яч у потрібне місце.
За підсумками двох матів взагалі можна говорити про певну неповагу захисту «Штурма» до захисника киян, бо його зовсім одного залишали якось непристойно часто. І користуватись таким привілеєм «Динамо» б теж могло частіше.
Після голу «Штурма»
Після пропущеного голу відбулись стандартні зміни у підходах до організації гри обох команд. «Штурм» дещо скинув ногу з педалі газу та почав рідше навідуватись до карного майданчика Бущана. Безумовно, що тиск не зник зовсім, але сміливості та агресії в ньому стало дещо менше.
Хоча одна така вилазка принесла непоганий удар Хорвата, з яким впорався голкіпер киян. Данте до кінця відпрацював із Циганковим, перехопивши пас в його напрямку, після чого віддав класну проникну передачу на Томі. Це був один із небагатьох епізодів, коли Ґрац зміг повністю перекрити варіанти для пасу «Динамо» на початковій стадії та в підсумку повноцінно заволодіти м’ячем на чужій половині поля:
Загальне зниження регулярності високих підходів в пресингу у купі із вдалим маніпулюванням ними, давало можливість киянам триваліше контролювати м'яч. Періодично контроль призводив до небезпечних підходів до воріт суперника або навіть ударів. У цьому допомагали вже традиційні переведення на вільний фланг та індивідуальні дії Циганкова, котрий час від часу турбував Зібенгандля.
Звично регулярними були й підключення Дубінчака. Втім по їх продуктивності точно були питання, бо простріли Владислава частіше зустрічали ноги та голови суперників ніж партнерів.
Кияни після пропущеного голу, у противагу своїм опонентам, дещо додали у сміливості пресингу. Кілька разів можна було побачити картину, коли Бєсєсдін та Буяльський знаходяться в карному майданчику австрійців:
«Штурм» свої небезпечні моменти продовжив знаходити здебільшого після втрат суперника. Тут ще раз в негативному ключі варто згадати Сидорчука, котрий візуально віддавав м’яч на своїй половині занадто часто навіть по своїм міркам.
Після виходу на поле Караваєва, «Динамо» помітно частіше стало використовувати правий фланг для проведення атак. І Олександр бав у них безпосередню участь. Півзахисник вдало взаємодіяв із Циганковим, зробив пару непоганих передач у карний майданчик, а також добре відпрацьовував в захисті, як на своїй половині, страхуючи партнерів так і на чужій, чинячи тиск на суперників.
Екстра-тайм
Під кінець основного часу та протягом доданого «Штурм» майже повністю склав свої повноваження команди, що високо пресингує. Цей факт сильно вплинув і на перший забитий гол «Динамо». Забарний відомий своїм умінням протягнути м’яч, але австрійці залишили йому стільки свободи, що він самотужки дотягнув його майже до фінальної третини:
Крім того, що своїм проходом Ілля сконцентрував на собі увагу захисників, давши більше простору Буяльському та Циганкову, він також змусив «Штурм» притиснутись до своїх воріт. Такі умови були сприятливими для Віктора, щоб зробити точний пас під вривання Вівчаренка. На Костянтина, як і на Дубінчака, звично ніхто не звернув уваги.
«Штурм» не виглядав, як команда, що має ресурс на гольову атаку вже певний час до рахунку 1:1. Після цього атакувальні амбіції австрійців почали виглядати зовсім непереконливо (хоча один небезпечний випад в них все-таки пройшов, але навіть він не закінчився ударом).
Остаточно помножило на нуль сподівання підопічних Ільцера на прохід далі вилучення Саркарії. Після подібного в і так не суперорганізованого, а тепер ще і у втомленого та обмеженого кількісно «Штурма» почало з’являтись занадто багато вільних зон. Чим «Динамо» успішно скористалось, забиваючи другий гол та фіксуючи остаточний рахунок в матчі:
Знову однозначний МВП та лякаючи стабільний джокер
Другий тиждень поспіль не може бути двох думок стосовно найціннішого гравця матчу. Вперше після початку сезону Циганков виглядав, як футболіст, що самотужки може робити різницю та тягти на собі більшість креативу команди. Гол + пас – закономірна винагорода за всі активні дії біля воріт суперника.
Регулярність, з якою Вівчаренко дає результат виходячи на заміну, починає трохи лякати. Наразі його ефективність (нехай і на короткому відрізку) співставна із праймовим Родрігесом Ангелем чи Луїсом Муріелем, а вони нападники.
Важливо, що Костянтин є корисним не тільки своїми результативними діями, але й стабільною підтримкою атак команди із якісними підключеннями по флангу, подачами та просуваючими передачами. Все це можна бачити у виконанні захисника вже третій матч поспіль.
Фото: трансляція Setanta Sports.
