Лунін на два тижні став основним в «Реалі» та, схоже, зіграє з «Барселоною». Аналізуємо, як українець себе показав
Нічого не зіпсував, але повною мірою і не проявив себе.
Велика кількість українських вболівальників вже давно втомилась чекати, коли Лунін почне отримувати значні шматки ігрового часу в «Реалі». Емоційне піднесення від факту наявності українця в королівському клубі вже приблизно рік як перетворилось на скептицизм стосовно адекватності проєкту. Навіть відрізок наприкінці минулого сезону, коли Анчелотті вирішив заохотити Андрія парою матчів у старті за якісну роботу на тренуваннях, не сильно вплинув на сприйняття положення нашого голкіпера через їхню нульову турнірну значущість.
Влітку були чутки про трансфер, але Андрій врешті обрав роботу на тренуваннях в очікуванні можливості проявити себе в Мадриді. І випала вона досить скоро після прийняття рішення. На початку жовтня залізне здоров’я Куртуа вперше за тривалий час таки трохи просіло, давши можливість українцю показати, на що він здатен в небачених ним до цього максимально конкурентних умовах. І, схоже, зіграє у Класико проти «Барселони».
Але для початку розберімось, як Лунін впорався з першими матчами.
Невисоке навантаження, без результативних помилок, голи у безнадійних ситуаціях
Для того, аби продемонструвати свій реальний рівень Лунін на цей час мав у своєму розпорядженні 4 матчі. Можна знайти певний символізм в тому, що 2 з них – проти «Шахтаря», ще 2 – проти «Осасуни» та «Гетафе». По такому переліку суперників напрошувалось припущення, що Андрію доведеться проявляти себе в рамках типового сценарію для голкіпера топклубу, коли необхідно залишатись у грі навіть при мінімумі небезпеки біля воріт та тримати концентрацію в одиничних епізодах її виникнення.
Якщо дивитись на удари в площину, то за великим рахунком так і вийшло. Тільки «Шахтар» в Мадриді зміг потурбувати Луніна тричі, в решті матчів навантаження було менше:
Однак про повну пасивність суперників говорити також не доводиться, адже кожна з команд пробивала по воротах Андрія мінімум 8 разів і, наприклад, перший тайм проти «Осасуни» був досить напруженим за моментами, хоча й більшість ударів пройшла повз. Досить високу активність біля чужих воріт демонстрував і «Шахтар», який пробивав в їх бік по 12 та 11 разів відповідно.
Тобто, хоч безпосередньо включати у гру Луніна опонентам мадридців вдавалось не так часто, загальна активність команд біля воріт українця не давала йому подовгу колупатися в носі.
Така продуктивність команд зіграла злий жарт зі статистикою Андрія. Скромна кількість ударів в площину відповідно вилилась і у малу кількість сейвів нашого воротаря. Так, він всього одного разу (у тому ж таки матчі проти «Шахтаря») двічі врятував свою команду. При цьому, усі колективи, окрім «Хетафе», забивали «Реалу», що вилилось у зовсім невражаючий відсоток сейвів українця.
Проте це не має ніяк впливати на оцінку перфомансу Андрія. Якраз навпаки, на його прикладі можна побачити обмеженості цього показника. Якщо подивитись на усі голи, які пропустив український воротар, то ледве можна сказати, що у якомусь із гольових епізодів у нього були реальні шанси на порятунок своєї команди.
Певні суперечки може викликати перший пропущений гол Луніна – від Кіке Гарсії, адже могло скластись враження, що голкіпер помилився на виході (момент на 5:02). Втім, Андрій правильно прочитав епізод, виходячи з напрямку подачі – по траєкторії вона явно йшла на дальню стійку, куди й прямував Лунін:
Влучання у голову Кіке та подальший політ м’яча за комірець українцю не були заплановані. Лунін же через здійснення логічно руху на зустріч м'яча опинився у невигідній позиції, через що не зумів до нього дотягнутися:
Щодо голів Зубкова, то обидва вони були спрямовані з близької відстані точно в кут. З подібними ударами що-небудь зробити було надзвичайно важко.
Окрім гольових моментів, була ще пара ситуацій, коли до Луніна також могли виникнути питання. У матчі з «Осасуною», наприклад, Андрій вже очевидно помилився на виході, неправильно оцінивши траєкторію і почав задкувати, але Гарсія українця пробачив, пробивши вище (момент на 7:46):
Також був небезпечний момент із Траоре, коли нападник намагався прокинути м’яч повз Луніна, але голкіпер зумів вдало вихопити його з-під ніг Ласіни. Конкретно цей рух виглядав дуже круто, проблема була в тому, що Андрій не зміг зафіксувати м’яч та досить незграбно вибив його з-під своїх же рук, що в підсумку ледь не закінчилось голом (момент на 5:24).
Показником рівності відрізка, який відіграв Лунін, є і відсутність в його доробку яскравих сейвів. Все, що відбивав чи ловив Андрій було суворо в межах його відповідальності. Можна згадати неприємний удар того ж таки Зубкова (момент на 5:57), з яким впорався українець, або симпатичний стрибок після пострілу Аленья (момент на 4:34). Однак ці порятунки досить далеко від тих, що входять у топи найкращих в турі.
Статистика у порівнянні із Куртуа виглядає непереконливо, але вибірка екстремально обмежена, щоб надавати їй великого значення
Якщо зіставити показники Луніна за основними метриками, якими можна виміряти якість воротарського перфомансу, із показниками Куртуа, то картина виглядає так собі.
Показник очікуваних голів після завданого удару (PSxG), який показує наскільки вірогідним був сейв воротаря після конкретного удару в площину також виглядає непереконливо. За ним Лунін мав пропустити майже 2 голи, при тому, що реально пропустив – 3. Куртуа по ньому увійшов в 0, що загалом також є одним із найгірших показників для нього в «Реалі» (минулий сезон бельгієць, для порівняння, закінчив маючи +4.4). При цьому, рівень небезпеки в середньому від одного удару в площину (PSxG/SoT) у голкіперів по сезону співставний – трохи більше 0.2.
Суттєвою приміткою для Луніна в цьому аспекті є вкрай обмежена вибірка. Вже той факт, що Андрій не мав матчів із постшотом більше 0.9 говорить про вкрай низьку репрезентативність цих даних. Андрій банально ще не стикнувся із ситуаціями, коли він мав би рятувати свою команду протягом усього матчу. Куртуа, для порівняння, по сезону мав 3 матчі із постшотом більше 1.
Про низький відсоток сейвів Луніна вже йшла мова, але на фоні Куртуа він виглядає зовсім понуро. Хоча в цьому випадку цифри також говорять радше про різні об’єми навантаження голкіперів. Українцю забивали фактично кожним другим влучанням, що так суттєво і понизило показник. При цьому, як було зазначено вище, сказати, що сам Андрій помилявся в гольових ситуаціях – не можна. Просто з тієї кількості, що українець отримав в площину, значна частка була достатньо складною, щоб із нею не впоратись.
Безумовно, категорично стверджувати, що Лунін би з часом вийшов на вищі показники також не можна. За свій ігровий відрізок він фактично не стикнувся із цими «реалістичними» складними ударами, які зазвичай і визначають стелю голкіпера. Передумови для того, щоб зробити цей крок в Андрія однозначно є, адже він демонстрував свою здатність робити різницю для команди. Щоправда, було це все на трохи іншому рівні. Можливо, недільний матч проти «Барселони», в якому Куртуа із великою ймовірністю також не зможе взяти участь, дасть нам зрозуміти більше.
Підстраховка та гра ногами викликають питання. Продемонструвати гру на виході було мало можливостей
Показники, що стосуються решти складових воротарської гри також дещо знецінені обмеженою вибіркою. Однак навіть за ними можна зробити деякі обережні висновки.
Так, Лунін був помітно менше залучений у побудову атак своєї команди. Андрій робив всього по 19.5 передач в середньому за гру, в той час як Куртуа – по 33. При тому, що бельгієць і близько не вважається видатним спеціалістом по грі ногами.
Цифри підтверджують візуальне враження – абсолютна більшість пасів Луніна – це прості короткі передачі захисникам. Про це говорить і показник середньої довжини пасу, який в українця дорівнює 20 метрам, а в Куртуа – 30. Помітно, що нашого голкіпера прагнуть зайвий раз не напружувати даним компонентом, що очевидно натякає на його відносну нерозвиненість у Андрія.
У грі на виходах дані також не виглядають вражаюче. Українець жодного разу не перехопив подачу, що йшла в його карний майданчик. Однак тут варто зазначити низьку продуктивність у даному компоненті суперників «Реала» в матчах з Луніним. Андрій отримував всього по 3 навіси в середньому за гру, коли в штрафну Куртуа подавали по 8 разів, а перехоплював бельгієць трохи менш як одну таку подачу. Безумовно, що повна відсутність перехоплень виглядає дещо дивно, втім тут поки хочеться все зіпхнути на обмежену вибірку та не робити далеких висновків. Хоча та помилка проти «Осасуни» впевненості ніяк не додає.
У підстраховці вільного простору за спинами захисників Лунін має співставні показники із Куртуа. Андрій мав 2 захисні дії за межами свого карного майданчика протягом 4 матчів, Куртуа зробив 2 таких протягом 8, що приблизно те саме.
Однак цифри із середньою відстанню захисних дій викликають певні побоювання. Середні показники по сезону голкіпери мають дуже близькі: 13 метрів в Луніна, та 14 – в Куртуа. Однак якщо проглянути значення від матчу до матчу, то різниця вже відчувається. В українця цифри майже однакові: від 11 до 14 метрів, коли в його одноклубника помітні значні стрибки. Тібо, наприклад, мав 28 метрів проти «Альмерії», 8-9 проти «Бетіса» і «Селтика» та 14 проти «Мальорки».
Тобто бельгієць здатен адаптувати манеру, в залежності від стилю суперника та страхувати своїх партнерів за необхідністю. Український воротар же здається більш обмеженим в цьому компоненті. Хоча досить холоднокровні високі виходи із перехопленнями від Луніна побачити було можна, одни з таких, зокрема мав місце проти «Гетафе»:
Лунін зробив усе, що від нього вимагалось, втім ледве це якось вплине на його положення в команді
На цю мить відрізок Луніна в якості основного голкіпера «Реала» можна оцінити як нормальний, не більше та не менше. Андрій на достойному рівні виконував свою роботу протягом 4 матчів, не відзначаючись чимось видатним та не роблячи грубих помилок.
Українець показав, що може робити те, чим більшість часу займається Куртуа – нормально стояти на воротах в одному з найкращих клубів світу. Нюанс в тому, що Тібо також періодично доводить, що може бути рятівником цього клубу. Усі ж 4 матчі Луніна виявились занадто буденними, щоб продемонструвати свою здатність безпосередньо рятувати.
Змусити ж тренерський штаб принаймні думати, що саме український голкіпер має стати №1 і так надзвичайно важко, а без хоча б одного видатного перфомансу зробити це просто неможливо.
Не додають плюсів Луніну і решта компонентів воротасрької гри. Він поки що не вражає ні в грі ногами, ні в підстраховці, ні на виходах. Так, можливо частина цих навичок ще просто не проявилась через малу кількість матчів (та ж гра на виходах). Однак так чи інакше, українець поки не показав, що може щось з цього робити на високому рівні, тому сенсу більше йому довіряти, коли в тебе є здоровий Куртуа – немає.
На цю секунду можна констатувати, що Андрій склав іспит, але до закриття сесії та отримання диплома поки далекувато. Є шанс, що зайвих балів йому накине матч проти «Барселони».
В матеріалі було використано дані Fbref.
Фото: «Шахтар», «Реал», Megogo, Mutsu Kawamori/Global Look Press
Більше цікавого в телеграм-каналі автора.
