«Динамо» допомогли боягузливість «Штурма» та несподіване рішення Луческу. Шепелєв – тіньовий герой
Розбір перемоги у кваліфікації ЛЧ.
Перед матчем виникло враження, що в усіх працівників «Штурма» вселився колективний Моурінью і вони вирішили влаштувати динамівцям сеанс майнд геймс. Інакше інтерпретувати усі оди рівню київської команди та намовляння на свій статус в цьому протистоянні не виходило. Команда з Ґраца виглядала більш ніж гідним суперником і якщо кияни й були фаворитом пари (для мене – ні), точно не явним.
Однак вже в перші хвилини зустрічі стало зрозуміло, що австрійці дійсно сприймали себе таким чином і їхні слова були скоріше правдою. Можливо, саме нахабності їм в підсумку і не вистачило, щоб увезти з Польщі очки.
Луческу здивував зі складом
Головним питанням стартового складу був вибір Луческу на позиції лівого вінгера.
Закрив її Містер найбільш неочікуваним способом, поставивши туди Шепелєва.
Іншою кадровою несподіванкою була відсутність Циганкова. Віктор отримав ушкодження на розминці перед самим початком і його у терміновому порядку довелось замінити Караваєвим.
Безумовно, що така перестановка мала б вдарити по креативному потенціалу команди, адже Олександр є все-таки більш рольовим гравцем. Однак вийшло дещо інакше.
Перший тайм
Захисна модель динамівців не сильно відрізнялась від тієї, що була у матчах проти «Фенербахче»: щільний середній блок у 4-4-1-1/4-4-2 із різкими вмиканнями після власних втрат. Тільки тепер позицію зліва займав Шепелєв, а справа – Караваєв.
Важливим елементом у визначенні ходу матчу був пресинг гостей. Великою мірою саме те, наскільки високо та агресивно буде тиснути «Штурм», мало вплинути на інші складові гри обох команд.
«Динамо» під щільним натиском ми вже бачили проти «Фенербахче» і почували себе кияни там не надто комфортно, у розіграші збиваючись переважно на закидання в бік Бєсєдіна. Тому, у випадку співставного тиску, у біло-синіх могли б виникнути серйозні проблеми з конструюванням позиційних атак. А передумови для цього були, адже «Штурм», наприклад, у переможному матчі проти «Зальцбурга» в домашній першості на чужій половині поводив себе саме так.
Однак реальність виявилась дещо інакшою. Австрійці не змогли створити «Динамо» таких проблем. У пресингу команди з Ґраца прослідковувалась певна боягузливість, яка помітно била по його компактності. Хоч підопічні Ільцера періодично й виходили достатньо високо і навіть при початку володінь «Динамо» розташовувались по лінії карного майданчику – в цих починаннях не було особливого успіху.
На скріншоті нижче видно, як гравці «Штурма» організовано розташовуються в першій фазі пресингу, перекриваючи усіх динамівців:
І видно як потім структура ламається, залишаючи Шапаренку шмат вільного простору (нехай в тому випадку крайній захисник встиг висмикнутись та зупинити Миколу фолом):
В цьому епізоді Саркарія просто пустив за спину Сидорчука, що дало Сергію можливість розігнатись та знайти загострюючи пас (нехай і неточний):
Тут знову неприкритим залишився лівий фланг, де ніхто не підтиснув Дубінчака:
Усі ці позиційні помилки не говорять, що пресинг «Штурма» був зовсім непродуктивним. Періодично австрійцям вдавалось затиснути киян. З успішно реалізованої пастки на фланзі було створено перший небезпечний момент у матчі, коли удар Гойлунда парирував Бущан:
Хоча пізніше в тому епізоді набагато обережніше мав би зіграти Сидорчук (момент на 2:02):
Більшість часу динамівці цілком впевнено маніпулювали пресингом «Штурма», регулярно знаходячи вільні зони, куди могла піти передача. І закидання на Бєсєдіна відбувались більшою мірою не від безвиході, а за націленим бажанням гравців української команди. Сам Артем неодноразово вигравав повітряні дуелі та робив точні скидання на партнерів, після чого киянам вдавалось зайняти позиції на чужій половині поля.
Пару разів гравцям «Динамо» вдалось після тривалого розіграшу у короткий пас довести м’яч до воріт суперника.
Ще одним важливим інструментом зламу позиційного захисту «Штурму» був Шепелєв. Його грамотні переміщення призвели, зокрема, й до забитого голу та ще до пари небезпечних моментів.
У результативній атаці Володимир стягнув захисників «Штурма», звільнивши тим самим фланг для Дубінчака. Владислав же отримав можливість подавати без натяку на спротив:
Через хвилину відбулась схожа взаємодія, тільки тут Шепелєв ривком увів захисника в карний майданчик. Підсумок був той самий, щоправда, Караваєв пробив неточно:
Атака із небезпечним прострілом Кендзьори однаково була запущена вдалим переміщенням саме Шепелєва. Володимир рухом від воріт звільнив простір для Бєсєдіна, котрий відкрився в недодачу та пропустив пас на Буяльського. Віталій же відпасував на вільного Караваєва, котрий потім увімкнув по флангу поляка:
Роль Караваєва також необхідно виділити окремо. Після голу «Фенербахче», голу «Штурму» та ще кількох небезпечних моментів у вчорашньому матчі, можна точно сказати, що його виривання з правого флангу під подачу є закономірними. Це нова задача правого вінгера «Динамо», з якою він надзвичайно добре порається на регулярній основі.
Другий тайм
У другій 45-хвилинці австрійці втратили у компактності ще більше і небезпечні випади біля їх воріт почали траплятись ще частіше (7:3 по ударах в бік воріт після перерви). «Динамо» могло собі дозволити контролювати м’яч довгими заходами, при цьому періодично будуючи якісні позиційні атаки.
В них можна було побачити вже знайомі по матчах з «Фенербахче» переведення на вільний фланг, коли на протилежному атакувальна група гравців киян стягнула більшість захисників:
Саме з цього почалась класна атака киян, в якій Караваєв чудово розібрався із двома оборонцями «Штурму» та викотив під удар Бєсєдіну (момент на 5:01):
Після виходу Гармаша та Вівчаренка рисунок атак «Динамо» не зазнав змін. Денис так само продовжував навантажувати півфланг, а Костянтин – підійматись високо по бровці та загострювати.
Вихід молодого захисника киян знову видався надзвичайно вдалим. Вівчаренко встиг взяти участь у двох небезпечних атаках «Динамо»: із невдалим ударом Буяльського (момент на 1:26:13) та хорошим прострілом Ваната, котрий ніхто не замкнув (момент на 1:31:04):
MVP, тіньовий герой та реабілітація місяця
У визначенні найціннішого гравця матчу неможливо бути оригінальним, адже Караваєв був неперевершеним не тільки завдяки забитому голу, але й через велику кількість активності та гостроти, яка йшла від нього протягом усього матчу.
Прихованим героєм зустрічі впевнено можна назвати Шепелєва, саме через постійний рух без м’яча, який неодноразово призводив до небезпечних атак «Динамо» та власне до забитого голу.
Своєрідний реабілітаційний приз хочеться віддати Попову, котрий на фоні слабких матчів проти «Фенеру» видав дійсно якісний перфоманс, виграючи персональні єдиноборства, страхуючи Дубінчака та впевнено граючи на м’ячі.
Фото: скріншоти «ТСН проспорт», «Динамо».
