«Динамо» стартовим планом обмежило і себе, і «Фенербахче». Добила киян жахлива гра на стандартах
Розбір поразки в Лізі Європи.
Занижені очікування відносно дебютів українських клубів на групових етапах єврокубків зачепили й «Динамо», адже рівень суперника та форма самих киян давала мінімум надій на позитивний результат.
Очікування занизились ще сильніше, коли була оприлюднена заявка на матч. Попри такі ввідні дані, динамівці, аналогічно до своїх донецьких колег, змогли їх певною мірою перевершити. Вийшло це і близько не так яскраво та ефектно, як у «Шахтаря», але місцями досить якісно, попри відсутність залікових балів.
Серйозні кадрові втрати «Динамо» та повна бойова готовність «Фенербахче»
Луческу перед матчем не міг розраховувати одразу на 3 гравців основи. Особливо неприємним виглядав той факт, що двоє з них – центральні захисники. Через це в основі вийшла пара Бурда-Сирота, яку, цілком ймовірно, ми побачили вперше.
3 втратою був Бєсєдін, котрий виходив у старті в 7 з 8 матчів сезону. Через недоступність ще й Ваната, Містеру довелось дістати конспекти минулого сезону та випустити на позиції форварда Гармаша.
Єдиною приємною новиною для румунського спеціаліста при виборі стартового складу була нарешті наявність гравця нормально рівня, для якого лівий фланг півзахисту є більш-менш рідним. Так вперше в основі за «Динамо» в єврокубках вийшов Кабаєв.
«Фенербахче» не мав помітних кадрових втрат і при виборі стартових 11 Жезуш міг керуватися виключно своїм баченням. З липневих матчів португальський спеціаліст змінив базову формацію команди, перейшовши в останні тижні на 3 центральних захисники. З таким розташуванням «Фенер» вийшов проти «Динамо», доповнивши його п'ятіркою півзахисту та двома форвардами.
Стартовим ігровим планом «Динамо» обмежило і себе і суперника
В захисті українська команда стандартно розташувалась у 4-4-2 з Гармашем та Буяльським попереду. Також звично кияни тільки ситуативно йшли далі другої третини в пресингу, а активно вступати у відбір починали переважно ближче до своїх воріт.
При цьому рівень організації киян в захисті був достатньо високий, щоб створити труднощі «Фенербахче» при позиційних наступах. Компактність киян не давала туркам спокійно знаходити варіанти з пасом у небезпечні зони та спокійно просувати м'яч. Перший удар в бік воріт господарі змогли нанести тільки на 25-й хвилині.
Окрему роль в цьому також зіграли фоли. До 30-ї хвилини динамівці порушили правила 9 разів (проти 5 у «Фенера»), котрі природним чином збивали темп та зривали атаки суперника. Їх не можна називати тактичним задумом, адже відбувались вони досить хаотично та переважно не виглядали запланованими. Однак вони точно свідчили про зарядженість киян на боротьбу та бажання догравати епізоди до останнього.
Значно вплинув на скромну кількість моментів у «Фенербахче» і план динамівців по грі з м’ячем. Його центральною ідеєю були закидання. Найбільше їх виконувалось в район лівого півфлангу, де розташовувався Кабаєв та куди зміщувався Гармаш. Саме Денис та Владислав в підсумку взяли участь у найбільшій кількості єдиноборств в команді – 33 (11 успішних) та 26 (13 успішних) разів відповідно. Десь поруч із зоною м'яча також знаходились Буяльський та Дубінчак, котрі були готові боротись за підбирання.
Основним джерелом таких закидань був Бущан, що красномовно свідчить про сильне небажання киян розігрувати коротко. В Георгія з відривом найбільша кількість передач в команді – 43 (33 точних). 21 з них була направлена за межі домашньої третини (14 точних).
Такий підхід до конструювання позиційних атак вилився у й відповідні показники по володінню м'ячем, яким кияни протягом матчу володіли 35% часу.
Налаштованість на довгі передачі була в першу чергу запобіжним заходом проти агресивного стилю пресингу «Фенербахче». Загалом турки добре виконували свою роботу в цьому аспекті, майже не залишаючи киянам варіантів для короткого розіграшу, коли в них виникав такий намір.
Окремо тут варто відзначити Жоао Педро, котрий особливо виділявся обсягом руху в пресингу. Нападник позначав тиск на Бущана, залишаючи вільним Сироту, на якого в результаті йшов пас, а потім витискав Олександра у фланг змушуючи або робити складну передачу у перекриту партнерами зону або просто виносити м’яч:
«Динамо» безумовно могло поводити себе із м’ячем сміливіше (що ми епізодично бачили 2 місяці тому), але доступна пара центральних захисників підходила для такої поведінки далеко не найкраще. Особливо болючою тут була втрата Забарного, чия впевненість на м’ячі під тиском є надзвичайно доречною в таких ситуаціях.
Враховуючи наявність 3 центральних захисників у стамбульців, заволодіти м’ячем на чужій половині поля після закидання було вкрай важко. І навіть, якщо це вдавалось зробити, то чисельність киян не була достатньо переконливою для проведення небезпечної атаки.
Ця ж трійка захисників певним чином вдарила по атакувальному потенціалу і самих турків, адже банально висмикнула одну людину із півзахисту. В матчах кваліфікації ЛЧ нею, наприклад, був Юксек, котрий приніс своїй команді багато небезпеки діючи з глибини. Тепер же створювати чисельну більшість в окремих зонах було складніше. Однак в «Фенера» нікуди не поділась ще одна зброя, котра створювала проблеми «Динамо» і раніше.
Гол «Динамо» – результат проблиску індивідуальної майстерності. «Фенербахче» добив киян стандартами
Голи типу того, який забив Циганков з паса Буяльського, зазвичай важко аналізувати, адже в їх основі неочікувана та навіть дещо нелогічна індивідуальна майстерність. Якби Віктор з Віталієм помінялись ролями, то в цьому було б більше логіки, адже Циганков вважається якісним дриблером, а Буяльський – спеціалістом по знаходженню вільного простору та ривкам в карний майданчик. Прохід же саме Віталія по флангу з прокиданням поміж ніг захиснику виглядає чимось винятковим.
Також важливо що той епізод не був ніяк підготовлений динамівцями. Буяльський опинився біля самої бокової лінії в оточенні двох захисників і по-хорошому мав би там просто втратити м'яча. Єдине, що в цій атаці нормально вкладається в голову – це зміщення Циганкова з флангу в центр із подальшим ударом в один дотик. Таких голів за свою кар'єру Віктор забив достатньо.
Якщо в голі киян багато було побудовано на імпровізації, то стамбульський колектив зміг взяти три очки виключно на заготовлених взаємодіях і конкретно – стандартних положень.
Підопічні Жезуша загалом вчора нанесли 9 ударів по воротах динамівців і 5 з них були після стандартів. Тобто тотальна більшість небезпеки турків, включаючи обидва голи, прийшла саме на мертвих м’ячах. Загрозливість даного елемента в «Фенера» давала про себе знати і в матчах кваліфікації ЛЧ, але в 1-му турі ЛЄ вона вийшла на абсолютний перший план.
Головним секретом успіху стамбульців при стандартах вбачається Дієго Россі та якість його подач. Разом з цим варто хвалити гру стамбульців на другому поверсі, в першу чергу – центрального захисника Густаво Енріке. Енріке вдало підлаштовується під м’яч та добре веде силову боротьбу, що було чудово видно в епізоді з голом (відео). Красномовною є цифра у 4 (!) удари, які завдав захисник у бік воріт «Динамо». Ніхто з партнерів не зробив це більш як 1 раз.
Іншим важливим елементом в підготовці «Фенербахче» є аути. Тренування їх розіграшів останнім часом набуло популярності (спитайте в Клоппа чи Франка), але досі є чимось екзотичним для широких мас. Турки ж вже вкотре доводять, що сумлінно працюють над даним елементом. Вони, зокрема, псували нерви киянам, у матчі-відповіді кваліфікації ЛЧ, коли таким чином ледве не зрівняли рахунок на 120 хвилині (момент на 15:59).
В розіграші аутів по вчорашньому матчу прослідковувався конкретний патерн – Енріке та Салаї стягувались в зону м’яча, залучаючи до боротьби одразу кілька динамівців і привертаючи увагу решти гравців оборони. Далі хтось з них (частіше Енріке) мав виграти боротьбу та продовжити політ м'яча до дальньої стійки. В першому таймі безпосередньо ця взаємодія не призвела до моменту, хоча він виник одразу після підбирання (момент на 3:22).
В другому – усе вийшло ніби за підручником: Енріке та Салаї залучили до боротьби, яку бразилець зумів виграти, одразу трьох динамівців + ще двоє (Бурда та Кендзьора) сконцентрували свою увагу на м’ячі. Це призвело до повної свободи за їхніми спинами у Валенсії та власне Батшуаї, котрий спокійно відправив м’яч у сітку з метра:
Фото: «Динамо», cкріншоти Megogo.
В матеріалі використані дані Whoscored та wyscout.
Більше цікавого в телеграм-каналі автора.
