Сенсаційна Австрія з Миколою Біликом, фарерський сюрприз, скандальний диво-порятунок Франції. Топ-моменти ЧЄ-2024 з гандболу
Не слідкували? Даремно
У неділю, 28 січня у Німеччині завершився 16-й чемпіонат Європи з гандболу. Україні не вдалося туди кваліфікуватися, однак подивитися все одно було на що. Коротко пробіжимося по найбільш пам’ятних моментах турніру.
Світовий рекорд за відвідуваністю
Перші дві гри чемпіонату (Франція – Північна Македонія, Німеччина – Швейцарія) пройшли на «Меркур Шпіль-Арені» у Дюссельдорфі, де приймає своїх суперників місцевий футбольний клуб «Фортуна».
На стадіон у стартовий день турніру прийшли 53 586 глядачів – це стало новим рекордом відвідуваності в історії гандбольних змагань.
Історичний матч для Фарерських островів
Фарерська збірна вже точно не є гандбольним карликом. Українські вболівальники мали змогу переконатися в цьому особисто, адже за останні 6 років ми провели з цим суперником аж 7 офіційних матчів. З кожним разом нам було все важче, а у відборі на турнір, про який зараз іде мова, Україна вперше програла Фарерам, причому з відчутною різницею (26:33).
Зрештою, 2 перемог у 6 матчах фарерцям виявилося достатньо, щоб проскочити з 3-го місця на свій дебютний великий турнір, Україна з аналогічним балансом залишилися за бортом.
На самому ж Євро острів’яни теж були цілком конкурентними. Словенцям і полякам програли з невеликою різницею (29:32, 28:32), а в другому турі їм навіть вдалося здобути історичну нічию в матчі з головним фаворитом групи Норвегією (26:26).
Причому порятунок вийшов просто божевільним. За півтори хвилини до кінця Фарери скоротили відставання з «мінус 3» до «мінус 2». Далі кіпер острів’ян зловив кидок норвежця. 32 секунди до кінця.
Після швидкої атаки фарерці забили ще раз. 24 секунди. Поки норвежці довели м'яч до центру, з'їли ще трохи часу, а потім їхній тренер ще й взяв тайм-аут. 11 секунд.
Здавалося б, норвежці просто триматимуть м'яч, які тут можуть бути шанси? Але їхній гравець таки примудрився під пресингом одразу ж подарувати сферу опоненту, а потім ще й сфолив. 4 секунди. 7-метровий реалізовано – рахунок рівний. Радості фарерської команди та їхніх уболівальників не було меж.
ВІДЕООГЛЯД (остання хвилина)
Ісландська звитяга
Не повірите, але на першому груповому етапі був ще один матч з практично ідентичним за своєю драматургією сценарієм ендшпілю.
За пару хвилин до кінця Ісландія поступалася Сербії у 3 м'ячі. Один гол відіграли за півтори хвилини до кінця, а коли скоротили до мінімуму – залишалося 26 секунд. В таких ситуаціях рідко вдається отримати час на ще одну атаку, однак серби теж, як і норвежці, помилилися під пресингом. Перехоплення, вихід віч-на-від – рахунок рівний.
Це був матч 1-го туру, тож у сербів було ще 2 гри для того, щоб виправитися. Однак вони програли обидві і не вийшли з групи, на відміну від Ісландії.
Білик тягне Австрію у світле майбутнє. Майже дотягнув
Кому цікаво дізнатися, хто такий Микола Білик (так, тепер у титрах він саме Mykola, а не Nikola, як раніше) – пропоную прочитати матеріал Андрія Сеньківа 4-річної давнини, щоб я занадто не повторювався.
Якщо коротко: це син колишнього воротаря збірної України Сергія Білика, який був частиною української команди, що дійшла до 1/4 фіналу ЧС-2001 (досі наш найкращий результатів часів Незалежності). Білик-молодший народився в Тунісі, але виріс і, власне, отримав гандбольну освіту вже в Австрії, де догравав його батько. Тепер Микола є головною зіркою австрійської збірної.
Ця збірна зірок з неба особливо не хапала – на великі турніри останні 10 років відбиралася регулярно, однак у матчах з топами зазвичай спотикалася. Але зараз їм нарешті вдалося добряче покусати важковаговиків.
Після прогнозованої перемоги в 1-му турі над румунами (31:24) далі Австрія проявила характер відігравшись у останні 4 хвилин з «мінус 3» проти Хорватії (28:28) ВІДЕООГЛЯД
У 3-му турі австрійців влаштовувала нічия проти Іспанії – фіналіста ЧЄ-2022 та бронзового призера ЧС-2023. Хоч іспанці й стартували з несподіваного розгрому від хорватів (29:39), та все одно мало вірилося, що в лобовому матчі вони відпустять суперників.
Але грім таки гримнув… У напруженій грі за рахунку 32:33 австрійці закинули рятівний м'яч за 10 секунд до кінця. Один кидок іспанці ще встигли зробити, але він був невлучним – до побачення. ВІДЕООГЛЯД
У другому груповому етапі першим суперником була Угорщина. Долю матчу вирішив фірмовий гарматний кидок Білика за 20 секунд до кінця – 30:29. ВІДЕООГЛЯД
До наступного раунду (півфінал) виходили лише 2 з 6 команд групи. Щоб всерйоз розраховувати на це, потрібен був позитивний результат проти команди господарів – Німеччини.
Коли Австрія за 10 хвилин до кінця вела в 4 голи – я не вірив своїм очам. Однак саме цю останню десятихвилинку Білик&Ко провели вкрай невдало, не зумівши закинути жодного м'яча. Одне очко все ж таки здобули (22:22), але я, чесно кажучи, не зовсім зрозумів щирої радості австрійської команди після фінальної сирени.
Звісно, нічия з німцями сама по собі – дуже почесна, але ж тут втратили перемогу, яка вже майже була в кишені, плюс можливість практично відчепити прямого конкурента. ВІДЕООГЛЯД
У наступному турі грали проти одного з головних гегемонів останніх -надцяти років – Франції. Створити ще одне диво не вийшло, хоч 1-й тайм мінімально виграли – 28:33.
У останньому турі треба було перемагати Ісландію та сподіватися, що німці (вони починали пізніше) програють хорватам. Матч з ісландцями вийшов досить дивним: програли 1-й тайм аж в 6 м'ячів, по перерві швидко зрівняли рахунок, але кінцівка знову не вдалася – 24:26.
У підсумку – 4-те місце в групі. Ну а Білик став найкращим бомбардиром команди на турнірі (і 8-м у загальному рейтингу) – 41 гол у 7 іграх.
Скандальне півфінальне французьке диво
У номінації «найепічніший епізод турніру» з величезним відривом перемагає гол француза Елоїма Пранді в півфіналі проти Швеції.
Перший тайм французи впевнено виграли (17:11), однак на початку 2-го все різко перевернулося – шведи швидко ліквідували гандикап. За 70 секунд до кінця основного часу скандинави після свого голу отримали перевагу в 2 м'ячі. Один голи французи відіграли за 30 секунд до кінця, але тепер атака шведів, а за 15 секунд до кінця їхній тренер взяв тайм-аут.
8 секунд до кінця – швед закидає, але гол не зараховано через те, що зафіксовано пробіжку. Воротар французів швидко повертає м'яч у центр на свого партнера – поки того притримували, час сплив. У таких випадках команда, проти якої сфолили, ще має можливість виконати вільний кидок з 10 метрів – це коли 6 гравців суперника стоять у стінці з піднятими руками на відстані 3 метрів. Ніколи не бачив раніше, щоб у таких ситуаціях хтось закидав. Тепер побачив. ВІДЕО
Але є одна проблема. Наскільки я розумію, цей гол не можна було зараховувати. Якщо уважно переглянути сповільнений повтор, то можна побачити, що Пранді за мить до того, як випустив м'яч з рук, відірвав ліву ногу від паркету, а отже, виходить, що зробив крок, який правилами не дозволяється робити.
Протест? Шведська федерація його подавала – на предмет того, що судді не скористалися системою відеоперегляду для перевірки легітимності цього диво-кидка. EHF відповіла: «Вибачте, йдіть нах».
«Після ретельної оцінки ситуації комісія вирішила, що використовувати технологію VR арбітри EHF можуть на свій розсуд, а не в обов’язковому порядку.
VR використовується лише тоді, коли арбітри мають серйозні сумніви щодо ухвалення правильного рішення або коли вони не можуть правильно оцінити ситуацію.
Лише судді чи делегати вирішують, чи використовувати VR.
Рішення не використовувати VR підпадає під дію Правових норм EHF, а також Регламенту чемпіонату Європи і вважається фактичним, а отже остаточним рішенням, яке не підлягає жодному протесту.
Тому протест відхилено як неприйнятний»
Коротше, ви зрозуміли: у арбітрів просто не виникло жодних сумнівів – тому ніяких відеопереглядів. А те, що це доленосний момент півфіналу ЧЄ – то фігня, звичайно…
Франція в підсумку дотисла шведів в овертаймі (34:30), а потім – і Данію в фіналі (33:31). Трохи менш драматично, але теж в овертаймі і теж врятувавшись перед цим на останній хвилині основного часу.
Нікола Карабатич – найтитулованіший в історії спортсмен у командних видах?
Не знаю, як швидко перевірити твердження, винесене в підзаголовок, але колекція трофеїв Ніколи настільки вражаюча, що я на 99% впевнений, що так воно і є.
39-річний Карабатич щойно здобув зі збірною своє 4-те золото ЧЄ. Причому не просто перебував у заявці – на його рахунку 16 голів за турнір. Крім того, він 4 рази вигравав ЧС та тричі ОІ. На клубному рівні – три перемоги в ЛЧ та 21 (!!!) чемпіонство в національних першостях. І це я назвав лише основне.
На домашній Олімпіаді в Парижі Нікола планує завершити свою феноменальну спортивну історію.
***
Фото – EHF
