І Англія, і Німеччина на стадії становлення, але Саутґейт досягнув більшої стабільності. Колонка Лама на Tribuna.com

Колишній чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.

Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com.

Мої перші спогади як футбольного фаната пов’язані з Англією. Я вболівав за свою збірну у двох півфіналах в 1990 і 1996 роках. Німеччина виграла обидва протистояння по пенальті і в підсумку брала трофей. Англія теж могла вигравати в обох випадках. Мене вразила нескінченна енергія Пола Ґаскойна. Він вирізнявся найбільше в Англії, але водночас його виступ був найдраматичнішим. У 1990 році він у сльозах отримав другу жовту картку, яка достроково позбавила його участі у фіналі. У 1996 році йому не вдалося забити золотий гол у додатковий час. Те, як він прослизнув повз м’яч на дальній штанзі, вболівальники Німеччини запам’ятають назавжди.

Чемпіонат Європи 1996 року був чудовим турніром. Футбол у всій красі. «Футбол повертається додому» – це був чудовий слоган для турніру в Англії, а також футбольна пісня на віки. Цю фразу не кожен може сказати, але англійці можуть. В атмосфері «Олд Траффорд», «Гіллсборо», «Сент-Джеймс-Парк» чи «Уемблі» всі почувались як вдома. Ось так і повинно бути, ось у чому суть футболу. Так було й у 2006 році – під час «Літньої казки» в Німеччині. І якщо ми зможемо відтворити на Євро-2024 те, як це було в 1996 і 2006 роках, все буде гаразд. Це те, до чого я прагну як директор турніру.

З двома переможцями Євро-1996 я перетнувся в збірній десятьма роками пізніше. Це був головний тренер Юрген Клінсманн та Олівер Бірхофф, який досі є менеджером Німецького футбольного союзу. Щодо гравців збірної Англії, то Ґарет Саутґейт ризикував тоді занапастити всю кар’єру. Він запоров вирішальний пенальті в півфіналі у 1996-му, але пізніше посміявся над собою за цей промах у комерційному кліпі. Я також вражений тим, як він тепер бере на себе постійну відповідальність в ролі головного тренера національної збірної, ідентифікує команду через завдання та розвиває колектив. У 2018 році він вже був у півфіналі, але він все ще хоче добитись чогось значного.

Чи може Англія щось виграти? У Саутґейта хороші умови. Рахім Стерлінґ, Мейсон Маунт, Філ Фоден, Маркус Рашфорд і Джейдон Санчо – молоді і талановиті гравці, за якими приємно спостерігати. Чи зможуть вони також надовго залишити слід в збірній? Чи здобудуть вони титули?

У Німеччині ера Льова закінчується, але запитання те саме. Якщо опустити історію з Матсом Хуммельсом та Томасом Мюллером, в збірній також процвітає нове покоління. Наскільки успішними стануть Йозуа Кімміх, Кай Гаверц, Леон Ґорецка, Серж Ґнабрі, Лерой Сане чи Тімо Вернер? Чи стануть вони обличчям успішної збірної Німеччини? З’ясуємо вже в цьому десятилітті. Між Англією та Німеччиною є ще одна схожість – обидві команди виділяє різноманітність. Це актив, який можна конвертувати у щось важливе.

У мене теж є досвід ігор проти Англії. У 2007 році ми виграли контрольний матч на «Уемблі» з рахунком 2:1. Я був ще молодим гравцем і мені тоді вперше довірили капітанську пов’язку, яку я перейняв у Бернда Шнайдера на 90-й хвилині. Йоахім Льов тоді випустив мене у центрі півзахисту як виняток. Було кумедно, адже я грав на цій позиції в юності у «Баварії», хоча здебільшого у своїй кар’єрі я грав захисника. У подібній ситуації опинився згодом Йозуа Кімміх.

В 1/8 фіналу на ЧС-2010 ми перемогли англійців 4:1. Тоді наша молода команда дізналась, що може бути сильною. Ми ще не були зрілою командою, але вперше показали потенціал, який привів нас до титулу чемпіонів світу через чотири роки. Той матч, як і практично всі інші між двома нашими великими футбольними країнами, міг закінчитися по-різному. Френк Лемпард забив тоді чистий гол, але його не зарахували. У наш час технологія визначення голу виправила б це. Я ціную цифрову допомогу, на відміну від ВАР, який делегує машині відповідальність людини.

Що на кону сьогодні, перед матчем на «Уемблі»? Зустрінуться дві команди, які перебувають на одній стадії розвитку і не сильно відрізняються. Німеччину та Англію називають заклятими суперниками, але вони грають у схожий футбол. Стиль обох команд не такий однорідний, як в Італії чи Іспанії. З іншого боку, обидві збірні грають вільніше і непередбачуваніше. Однак при Саутґейті Англія стала стабільніша, ніж Німеччина; Ґарет, як колишній захисник, знаходить кращий баланс між захистом і нападом. Різниця голів на груповому раунді (2:0) це демонструє.

Дуже ймовірно, що цього разу Англія не буде настільки скромною, і натомість команда знайде свого героя. З іншого боку, Німеччина, яка вже забила на цьому турнірі шість голів і пропустила п’ять, буде сподіватися на своїх індивідуалістів в атаці. Тож цей поєдинок між двома молодими бандами буде дуже цікавим порівнянням. І, звісно, емоційною подією для вболівальників усього континенту.

Чотири важливі моменти Євро-2020, на які звертає увагу Філіпп Лам

Фото: Jewel Samad/AFP/Getty Images

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Погляди футболіста
+12
Популярные комментарии
Вячеслав Коэуб
0
POBEDIT UKRAINA
Ответ на комментарий Aleksandr Bessonov
Англия победит
Вячеслав Коэуб
0
Nepfav
B@@@

.

.
Ответ на комментарий Вячеслав Коэуб
2s32
Вячеслав Коэуб
0
2s32
Ответ на комментарий Вячеслав Коэуб
Q2221
Написать комментарий 7 комментариев
Loading...
Реклама 18+