Йовічевіч і Шахтар. Пливли, пливли, а на березі - звільнення
Той момент, коли звільнення тренера викликає багато запитань, а відповідей - нема.
Пройшло 3 місяці після звільнення Йові з посади головного тренера "гірників". Ну, і 3 місяці - достатній термін, аби можна було б поговорити про роботу Патріка Ван Леувена - нинішнього коуча Шахтаря.
Розпочну з того, що, багато хто, можливо, з моєю думкою не погодиться, але я вперше за весь час, який спостерігаю за матчами Шахтаря, бачив характер команди не епізодами, а впродовж всього сезону.
Багато хто скаже: "билися", але не грали. Але інтерпретувати це слово потрібно в тому напрямку, що команда грала за емблему свого клубу в кожному матчі. Де могла - демонструвала непоганий футбол(матчі проти Реала, матч проти Лейпцига на виїзді, ну і велика кількість матчів УПЛ). Бували матчі, де команда не демонструвала домінантну гру(проти Лейпцига вдома, матчі з Фейєнордом, виїздний матч з Реном, матчі з Олександрією).
Але команда завжди була готова викладатися задля результату на 110%, незалежно від того, чи спрацює тактика на цей матч, або все піде не за планом.
Не забуваймо, які футболісти були в клубі до війни: Тете, Соломон, Додо, Маркос Антоніо, Ісмаїлі, Педріньо, Мораєс, Майкон - це список основних гравців. І на заміну їм "галопом" були підписані: Зубков, Михайличенко, Ракицький, Петряк, Швед, Келсі, Назарина, Тейлор, Тотовицький. Плюс, неосновні молоді гравці стали основними: Криськів, Топалов, Бондаренко, Сікан, Бондар. Але цілі ті ж самі: пристойна гра в Європі та боротьба за чемпіонство.
Дехто став основним гравцем, дехто - ні. Комусь завадили травми, а деякі молоді стали ключовими гравцями. І все це - заслуга тренера. Ротація, гра на два фронти, де в ЧУ треба вигравати "золото", а в групі з Реал Мадрид, Селтіком та Лейпцигом треба "пристойно виглядати".
І тренер дав результат: 6 очок і вихід до 1/8 Ліги Європи, а в чемпіонаті посіли перше місце. Так, були тяжкі 7:1 від Феєнорду, невиразні перемоги в деяких матчах УПЛ, але не все так було погано, аби звільнити достроково тренера. Так, у Йовічевіча був козир - Мудрик, але лише на пів року, на другу частину сезону йому не придбали футболіста молодого бодай для ротації(а Петряк та Швед були травмовані).
І коли я чую, що Йовічевіч "не розвивав футболістів", то прогрес Бондаренка, Криськіва, Сікана, Судакова дає трохи іншу оцінку.
Тренер об'єднав команду, гравців, персонал, вболівальників довкола клубу в такий складний час і.... керівництво віддячило звільненням. Чому, через що і коли вже було прийнято рішення - досі невідомо. Але зі сторони - не дуже красива історія вийшла.
На зміну приходить тренер Ван Леувен - не геній тактики, але його підписали "задля розвитку молоді". І, будемо відвертими, під нього Шахтар добряче накупив молодих футболістів(на суму майже в 13 мільйонів долларів, колосальні цифри як для військового часу).
Перші 6 матчів в УПЛ не показали "вау-ефекту", навпаки, є багато питань щодо фізичних кондицій гравців(провальні 2 тайми в більшості матчів), нестандартна "брудна гра"(4 червоні за 6 матчів), а також - незрозуміло, з яких пір вертикальний футбол почав подобатися керівництву, яке завжди фанатіло від контролю м'яча та позиційного футболу. Хіба що останній матч з Минаєм - виключення з того "сірого Шахтаря", який ми бачимо на початку сезону. Але побачимо, як воно буде в майбутньому, бо там ще ЛЧ додається. Взимку будемо підбивати підсумки.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Особисто моя думка: клуб/керівництво/Ахметов зробили помилку, звільнивши Йовічевіча влітку. Тренер дав результат: успіх в Європі + чемпіонство, збудував здорову атмосферу всередині команди, підняв на новий рівень молодих футболістів(Бондаренко, Криськів, Сікан, Судаков), але тренера "попросили" піти. Одне діло, якби замість нього прийшов талановитий іноземець, а не тренер з невеликим досвідом роботи у клубах, де ставлять високі цілі.
До речі, це вже не вперше, коли клуб вирішує "виставити" тренера, який не покинув клуб в складні часи. Першим був Каштру, про що я писав після його звільнення. Тоді португалець не покинув клуб, попри "ковід" та перебудову клубу. Він також розвивав молодь, як українську(Трубін, Бондар, Конопля). Але йому не дали шанс продовжити свою роботу. Правильне було це рішення чи ні - не встигли оцінити ми, бо Де Дзербі пропрацював пів року, а потім почалася війна.
В ситуації щодо звільнення Йовічевіча та призначення Ван Леувена - зможемо оцінювати та співставляти результати тренерів вже цієї зими.
фото: XSport
