Переклад книги The Man: Not Your Average Average Girl. Пре-шоу
"Присвячується моєму татові, чия безумовна любов дозволила мені стати тим, ким я є. Мамі, яка завжди бажала мені тільки найкращого. Моєму братові, який подарував мені мрію. За реслінг, за те, що він дав мені змогу втілити ці мрії в життя. Моєму чоловікові, Колбі, і моїй доньці, Ру, за те, що дали мені життя і любов за межами цих диких мрій."
"Якщо ви випромінюєте те, що в вас є, то те, що ви випромінюєте, доповнить вас. Якщо ви не виведете назовні те, що в вас є, то те, що виведете, погубить вас"
(с) Мій тато, а також Біблія (приблизно)
АВТОРСЬКА ПРИМІТКА
Уся інформація в цій книжці викладена виключно з моєї точки зору, як я її пам'ятаю. Це означає, що я могла багато чого не пам'ятати або, принаймні, перекрутити у бік власної упередженості. Мені подобається думати, що я досить самосвідома і, наскільки це можливо, знаю, коли я поводжуся як козел. Але, можливо, це не так; гадаю, побачимо. Іноді я можу змінити ім'я тут і там, намагаючись захистити невинних.
У будь-якому випадку, не сприймайте все це занадто серйозно: "Це життя, і тільки життя". Здається, це сказав Боб Ділан.
Пре-шоу
Коли мені було п'ять років, тато сказав мені: "Обов'язково веди щоденник. Якби ж то я його вела. За моїх часів чверть фунта цукерок коштувала п'ять пенсів, а зараз - п'ятдесят. Було б цікаво відстежувати це".
Я впевнена, що є речі цікавіші, ніж ціни на солодощі, але саме з цього почалося моє кохання до письма, яке тривало все життя. Я вела щоденники все своє життя, сподіваючись, що коли почну писати мемуари, то зможу черпати інформацію та спогади з джерела. Однак не зовсім так сталося. Досліджуючи цю книгу, я виявила, що мої щоденники були більше схожі на повторювані марення божевільної жінки. Можливо, не божевільної, але точно загубленої дівчини, яка намагається знайти свій шлях у цьому божевільному світі, змучена поганими стосунками, підлітковою тривогою і повторенням одних і тих самих проблем знову і знову.
Незважаючи на мою старанність у записі того, як я себе почувала у кожен момент (і, звісно, ціни на солодощі), я записала дуже мало реальних історій чи спогадів. Однак з моїх щоденників чітко видно, наскільки сильно реслінг змінив моє життя назавжди. Він рано потрапила в мою кров - і я не вірю, що його можна було б викорінити, навіть якби мені зробили повне переливання крові.
Можливо, ви знаєте мене як Бекі Лінч. Якщо ні, то, можливо, я обслуговувала вас у барі в Нью-Йорку або давала вам арахіс високо над Атлантикою. Можливо, ви бачили, як я вбиваю людину зі щитом у "Вікінгах", або спостерігали, як я досягаю октав, зарезервованих лише для Сінді Лопер, коли грала її в "Молодому рок-н-ролі" на NBC. Моє професійне життя було бурхливим, і я сподіваюся, що зможу розповісти вам про найцікавіші моменти. Часом мені хочеться, щоб Ребекка Квін була більше схожою на персонаж, якого я граю на телебаченні. Натомість вона вразлива, часто дурна і набагато складніша. Але мені це в ній подобається.