Розбір українського дербі: Лунін «відпочив», Довбика ізолювали, у Циганкова – активність без підтримки
«Реал» легко розніс «Жирону».
Українське дербі за лідерство у Ла Лізі вийшло повноцінним – Андрій Лунін, Віктор Циганков та Артем Довбик зіграли з перших хвилин.
«Реал» вдруге у сезоні переміг «Жирону», розбивши її 4:0, та ще більше відірвався у таблиці – тепер на 5 очок.
Оперативно розбираємо гру з акцентом на перформанси українців.
***
Окрім появи усіх трьох збірників, було ще кілька важливих кадрових рішень з боку обох команд. Перш за все, у «Реалі», де у день матчу взагалі не залишилося центрбеків – Мілітао та Алаба давно відсутні через хрести, Начо травмувався нещодавно, а Рюдіґер не встиг відновитися та в намаганнях форсувати процес вилетів десь на 2 тижні.
Через це у старті мадридців вийшла пара Карвахаль-Чуамені – іспанець неочікувано розташовувався лівіше. Напевно, щоб не створювати низькорослу зв‘язку з Васкесом, на яку міг би тиснути той же потужний Довбик. Принаймні під час подач у карний.
Що стосується «Жирони», то Мічел, який був дискваліфікований та спостерігав з трибун, не побоявся ризикувати – випустив у центрі фактично відтягнутого нападника Порту, а не когось більш захисного плану на поміч Гарсії та Мартіну. Власне, та ж ситуація справа в захисті – атакувальний Коуто, а не збалансований Арнау (спойлер: гості за це поплатилися).
Лунін залишився без роботи – нуль ударів у площину, відсутність потреби залучати його до розіграшів
Той момент, коли рахунок матчу цілком висвітлює його перебіг – Лунін провів вечір на «Сантьяго Бернабеу» без роботи. Андрій розпочав гру з помилки та неточного пасу у простій ситуації, але зібрався, спокійно та впевнено завершивши зустріч.
«Жирона» жодного разу не пробила у площину воріт українця – тож цей аспект доведеться опускати через нестачу матеріалу. Натомість в Андрія було пару хороших виходів з воріт та епізодів з грою на перехопленні. Найяскравіший – цей, коли Лунін розрядив ситуацію при небезпечному прострілі:
Окремо варто відзначити верхові дуелі. Українець «підтвердив» нещодавні інсайди іспанської преси, що у «Реалі» вважають його гру на другому поверсі кращою, ніж у Кепи – він кілька разів ефектно вибивав м‘яч кулаками або забирав його до рук.
Останній пункт – гра ногами, але й тут роботи не було так багато. «Жирона» відмовилася від високого та агресивного пресингу, тож потреби часто залучати Андрія до білд-апу не виникало. Винятків було лише декілька, а один з них закінчився хорошим пасом Луніна з лівою ногою на фланг:
Уся статистика: нуль сейвів, 34 дотики, 25/29 точних пасів (86%), 1/5 діагоналей, 2 виноси. І сухий матч.
Циганков намагався виділятися на тлі інертної «Жирони», але вийшло без особливих загострень
Від Циганкова у грі «Жирони» у цьому матчі багато що залежало. Це стосується не тільки спроб виявляти ініціативу, про що йтиметься згодом, а загалом структури команди. Річ у ролі, яку Віктор отримав – тут відіграв фактор його зв’язки на фланзі з Коуто та відмінності у якостях з Савіо, іншим вінгером.
Перш за все занотуємо, що українець діяв у доволі вузькій позиції, а не біля бокової лінії. Коли «Жирона» була з м’ячем, то формація нагадувала 3-4-3.
Лівий фулбек Мігель заходив у центр, а широко грали Савіо та Коуто – для «свого» бразильця Циганков таким чином звільняв простір під ривки:
Виглядав задум наче цікаво, але реалізувати його не вдалося – партнери часто не наважувалися робити туди переведення, а коли це відбувалося, то Коуто приймав переважно неправильні рішення.
Віктор же мав більше свободи – зміщувався у різні зони, де регулярно отримував паси. І, щонайголовніше, діяв практично безпомилково. Так, це було не безпосередньо біля карного, а трохи глибше, але активність українця ставала хоч якоюсь опцією для просування «Жирони».
Щодо створення небезпеки, то її дійсно було мало. Визначимо три моменти:
Вивів Савіо на простір, яким той не скористався
Зумів вийти на простріл у карний, відкрившись поміж гравцями
Переміщеннями спочатку у центр за м‘ячем, а потім на лівий фланг, заплутав «Реал» та створив чергову зону
Після перерви Порту замінив більш тонкий та креативний гравець Торре, але це ніяк не допомогло «Жироні» та індивідуально Циганкову. Ба більше, він виділявся не так сильно, ніж до перерви.
У фазах гри без м’яча схема натомість перетворювалася на 4-3-3, тут ключовою є різниця у поведінці Циганкова та Савіо. Бразилець немов сідав третім у центральну ланку, а Віктор разом з Довбиком та Порту залишалися у першій лінії – ймовірно тому, що усі вони краще пресингують, ніж майбутній новачок «Сіті». Однак агресивним тиск «Жирони» точно не назвати, це ми вже знаємо зі статистики Луніна.
Попри те, що без м’яча Циганков розташовувався високо, це не заважало йому постійно опускатися у захист до власного карного. Він витримував необхідну позицію:
А одного разу Віктор навіть класно вступив у відбір проти Вінісіуса, змусивши того дратуватися. Проте «сімка» мадридців розірвала свій фланг – Коуто провалився та розплакався після фінального свистка, а Циганков не страхував суперякісно, тож претензії до обох у тренера повинні виникнути.
Довбика ізолювали – не використали його сильні сторони та позбавили шансу протиснути Карвахаля
Довбик, як і очікувалося, за своїм позиціюванням більше «липнув» саме до Карвахаля:
Тільки от це не мало майже жодного вихлопу через гру «Жирони». Перевагою у габаритах чи фізичних даних Артему не вдалося скористатися, бо передачі до нього взагалі не доходили. Станом на 45-ту хвилину в українця було 4 дотики (!), 1/2 єдиноборств (!!) та 2 паси (!!!). Тобто ні якісних верхових подач (усі – дуже невдалі), ні пасів «на стовпа», ні акцентованих виносів зі своєї половини поля. Щодо останнього пункту – це, схоже, була з основних проблем «Жирони», бо вона чомусь рідко відмовлялася від коротких розіграшів, щоб зіграти вертикальніше.
У другому таймі нічого не змінилося (хіба пару разів ставив спину та скидав партнерам). Довбик так і не завдав чіткого удару, а на 70-й його змінив Стуані. Це не дивно, враховуючи рахунок та ситуацію з коліном Артема. Циганкова зняли у тому ж слоті.
Підсумкова статистика форварда не вражає – 10 дотиків, 6/7 точних пасів, 1 заблокований удар (0.07 xG), 1/3 дуелей та 2 втрати.
Єдиний непоганий момент Артема – входження у карний у першому таймі, коли він трохи забарився із замахами та влучив в опонента:
***
Висновок щодо результату доволі простий – клас гравців «Реала» відіграв ключову роль, бо був простір. Мадридцям значно легше грати проти таких сміливих суперників, які не відмовляються від своїх принципів, ніж проти прямолінійних автобусів.
«Вершкові» усі ці спроби складного виходу «Жирони» в атаку запресингували (гостям явно не вистачило Блінда, якого замінив більш обмежений Хуанпе), а ледь не кожну з втрат у другій третині перетворювали на небезпечні контратаки.
Хай там що, навряд це неймовірна катастрофа для команди Мічела – вони програли у Ла Лізі вперше за 16 турів.
Фото: скриншоти трансляції MEGOGO, getty images
