Довбик у «Жироні» – гольова машина. Як він це робить
Розібрали надефективний стиль гри Артема в Іспанії.
Артем Довбик продовжує йти серед лідерів за ефективністю дій у топ-5 лігах (за гол+пас у середньому за 90 хвилин), а «Жирона» навіть у своїх соцмережах прямо насміхається з терміну «адаптація», стверджуючи, що українцю вона не знадобилася.
Але як йому це вдається? Спробували розібратись та визначити козирі гри форварда.
Треба відзначати заслуги «Жирони» – команда робить все для комфорту Довбика
У Довбика вдало склалися обставини після другого у кар’єрі переїзду в Європу. Трохи сухих фактів на основі вибірки футболістів Fbref у топлігах та єврокубках за останній рік (тобто ще охоплює пару ігор «Дніпра-1» в ЛК):
▪️ 98% гравців мають у середньому менше дотиків у карному за матч, ніж Артем – 7.82;
▪️ 92% гравців мають у середньому менше ударів, ніж Артем – 4.42.
Що стосується сезону Ла Ліги, то тут в українця по ~3 удари за матч, по 0.79 xG, а середня дистанція ударів становить, увага, всього 12.5 метра. Це – справжній рай для нападника.
І зрозуміло, що це далеко не його заслуга. Форварда «годує» команда, а «Жирона» швидко адаптувалася під Довбика та створює йому комфортні умови. З атакувальним позиційним футболом (найбільше голів у чемпіонаті та другий найкращий показник володіння), з регулярними передачами у карний, з розтягуванням оборони опонента.
Однак це історія про взаємовигоду. «Жирона» отримала нападника, який доводить до логічного завершення створені моменти. Як показує старт сезону, робить він це навіть краще, ніж Таті Кастельянос у минулій кампанії – аргентинець хоч і забив 13 голів, але зробив це у 10 з 35 матчів, а також не мав жодного асиста (в українця вже 4).
І якщо наведена статистика дотиків у карному, ударів та їхньої середньої дистанції – не заслуга Довбика, то те, як ефективно він використовує такі привілеї – цілком і повністю його хороша робота.
Основний козир Артема – потужна гра корпусом. Захисники програють ці дуелі
Перше, що впадає у вічі – робота корпусом, що ми неодноразово бачили в УПЛ. Йому вдалося перенести це й в Іспанію, де Мічел вирішив сповна використовувати вмінням українця закривати м‘яч від суперників.
У цьому випадку згадалося відео, де Ромелу Лукаку демонстрував Джеймі Каррагеру переваги гри «на стовпа». Профайл Артема і справді схожий на бельгійця – обидва роблять ставку на свою потужність, при цьому не сильно просідаючи у швидкості та техніці. Таким чином вони буквально продавлюють суперників та можуть знайти простір у карному навіть тоді, коли його там немає: ставлять спину, прикривають м‘яч та отримують хоча б якусь можливість для удару/пасу.
На прикладі матчів «Жирони» помічаємо, як ця фішка Довбика спрацьовує не лише у завершальній стадії, але й на етапі побудови атак.
1. Не допустив захисника до м‘яча та у дотик віддав на Циганкова:
2. Схожа ситуація, але тут Довбику взагалі вдалося постояти на м‘ячі, оцінити варіанти, а тоді акуратно відкотити під удар:
3. Прийом у незручну зону, але знову хороша гра корпусом, допоки хтось не відкриється – і у підсумку пас п‘ятою під удар:
4. Інший тип епізоду – Артем ставить спину та бере ініціативу на себе, намагаючись обіграти декількох суперників (закінчилось відскоком на партнера у карному):
5. Ну і класичне – вихід під удар:
У Довбика хороша координація та рухи – правильно атакує простір та «відклеюється»
У випадку «Жирони» також важливим є вміння нападника підтримувати швидкі атаки та відгукуватися на флангові передачі – тобто працювати з простором, правильно відкриватись та насичувати необхідні зони. Для цього потрібно не бути інертними та постійними переміщеннями пропонувати себе і відклеюватись від опікунів.
У Довбика добре розвинуте відчуття того, де він повинен опинитися та що повинен робити. Знову розберемо на прикладах, розпочнемо зі швидких атак.
1. Останній гол у ворота «Райо». Впродовж декількох секунд Артем тричі (!) змінював напрям руху. Спочатку біг на дальню штангу, потім різко вривався на ближню, а у підсумку пригальмував, щоб отримати пас «під себе».
2. Деякий час навмисне рухався із захисником в одному напрямку, але миттєво відклеївся та на швидкості вбіг у простір.
3. Ще один ідентичний момент – Довбик наче усвідомлено стоїть біля суперника, але вже через секунду опиняється абсолютно вільний у карному:
4. Побачив вільну зону та побіг туди, отримавши пас під удар:
5. Останній приклад – стандарт (кутовий), який закінчився ударом з льоту.
Щодо стандартів, то є окрема риса, яка заслуговує уваги. У Довбика простежується унікальна особливість – вміння реагувати на навіси буквально в останню мить перед теоретичною зустріччю з м‘ячем. І, відповідно, це також про вміння «скластись» при своїх габаритах, щоб підлаштуватись під удар.
1. Зреагував на пас на дальню штангу, випередив захисника завдяки ефектному стрибку:
2. Гол «Осасуні» – боровся на дальній штанзі із центрбеком, але переграв його, просто оббігши збоку у момент навісу:
3. Гол «Вільярреалу» – знову відклеївся та тепер у падінні замкнув крос:
4. Дебютний гол за «Жирону», коли зреагував на сильну подачу Циганкова:
Артем – габаритний, але не повільний та не прямолінійний
Артем – не обмежений нападник попри свою антропометрію.
У нього, по-перше, є хороша дистанційна швидкість. Напевно, ви усі пам‘ятаєте епізод з дебютного матчу в Іспанії, коли українець протаранив захисника у центрі поля. Якщо треба ввімкнутися, то він навряд сильно поступається найкращим спринтерам.
По-друге, Довбик класно взаємодіє з партнерами та приймає нестандартні рішення. 4 асисти – доказ, зв‘язка з Олександром Піхальонком у «Дніпрі-1» минулого сезону – доказ, у середньому по 1.12 ключовій передачі за матч у «Жироні» – доказ.
У грі за збірну України проти македонців маємо приклад, який відображає обидві чесноти – швидкість та креативність. Йдеться про той самий пас на Мудрика, коли від гола врятував лише диво-сейв голкіпера:
По-третє, Довбик неочікувано добре діє 1 в 1 проти захисників в іспанському чемпіонаті. Артем не так часто йде в дриблінг, але має топовий показник успішності за останній рік у топ-5 лігах та єврокубках – 85,7% за даними Fbref.
І ще трохи статистики, яка підтверджує багатосторонність українця – у нього у середньому 0.74 за матч за метрикою Goal Creation, менше мають 98% гравців.
***
Звісно, найголовніше, що Довбик наразі топово реалізовує моменти – конвертує усі свої переваги та правильні рішення у результат.
7 голів з 16 ударів у площину при xG 6.95 у 12 матчах Ла Ліги – дуже непогані цифри. Особливо враховуючи, що у середньому Артем проводить на полі по 59 хвилин.
Фото: Oscar Del Pozo/AFP, Oscar J. Barroso/Europa Press, скриншоти трансляції MEGOGO
