Українізована «Жирона» входить у сезон: втратила лідерів та змінила пів складу, Циганков – далі «десятка», тепер вже під Довбиком
Гайд по старту однієї з найяскравіших команд Ла Ліги.
Один українець в команді – добре, два – куди краще. «Жирона» після підписання Артема Довбика у пару до Віктора Циганкова підвищила інтерес до себе та вже сьогодні входить у новий сезон матчем проти «Реал Сосьєдада» у Ла Лізі.
Саме час ще раз познайомитися з клубом, за яким доведеться стежити протягом наступного року.
«Жирона» з моменту трансферу Циганкова сильно видозмінилася – встигла провести хорошу весняну частину з боротьбою за єврокубки, здобути прихильність іспанських ЗМІ та нейтральних вболівальників, відпустити лідерів та перетасувати основний склад під старт кампанії 2023/24.
«Жирона» втратила ключових гравців, але точково підсилилася та дочекалася повернення травмованих
«Жирона» – один з представників мережі клубів Football City Group, але факт співпраці всередині системи аж ніяк не робить такі команди стабільними у спортивному плані. Швидше навпаки, основні функції покладені на спільну роботу у структурі та перш за все допомогу флагману (у цьому випадку «Манчестер Сіті») – як от надання ігрової практики молодим гравцям, трансфери «через треті руки» для фінансового фейр-плею тощо.
А власні амбіції – то другорядне. Однак «Жироні» вдалося виділитися на тлі десятка схожих проєктів мультиклубних моделей. Причиною цьому є висококласний менеджмент на чолі з братом Хосепа Гвардіоли, агентом Пере Гвардіолою.
Спочатку іспанцям вдалося пройти основні щаблі – знайти прогресивного тренера Мічела, зібрати непоганий колектив для рівня Ла Ліги, класно працюючи на ринку, та закріпитися в еліті. Наступним завданням було пережити літню турбулентність після найуспішнішого сезону в історії, який закінчувався боротьбою за єврокубки.
Було очевидно, що після такого перформансу кістяк команди розбіжиться. Тим паче, що значна частина гравців були орендованими. Клуб попередньо втрачав 7 футболістів, серед яких три ключових виконавці – голкіпер Пауло Гассаніга, форвард Таті Кастельнос (пішов в «Лаціо») та вінгер Родріго Рікельме (повернувся в «Атлетіко» та зацікавив «Сіті»). Разом з тим не вдалося втримати системоутворюючого опорника Оріоля Ромеу, він не зміг відмовити рідній «Барселоні».
Тут Гвардіола та КО вкотре довели, що готові функціонувати не тільки на благо системи City Group, а й приділяти увагу конкретно «Жироні». Двох орендованих викупили та виграли конкуренцію у «Вільярреала» за тоді вже вільного агента Гассанігу, а проблемні позиції частково закрили досвідченими або перспективними виконавцями.
У захист «Жирона» підписала ветерана-універсала Дейлі Блінда, який покинув «Баварію», на правий фланг орендувала таланта City Group Савіньйо (належить «Труа»), а на лівий – Пабло Торре, за якого «Барса» минулого літа заплатила 5 млн євро (він номінально вважається центрхавом). Втрату ж Кастельноса компенсували вищезгаданим рекордним переходом Довбика.
З українцями взагалі унікальна історія: іспанці примудрилися заплатити акулам футбольного бізнесу, Ігорю Суркісу та Ігорю Коломойського, сумарно лише близько 12 мільйонів євро за двох гравців збірної, вмовивши їх на пункти про відсоток з наступних продажів – а це серйозне досягнення. Хоча, як написав під новиною про Довбика один з юзерів Tribuna.com: «Якщо ти не бачиш у схемі лохів, значить лох – це ти». Тому передчасно розхвалювати трансферні схеми «Жирони» точно не будемо.
Інший фактор – у розпорядженні тренерського штабу знову з’явилися важливі виконавці, які кінцівку кампанії 2022/23 пропускали через травми. Рваною весняна частина виявилася у найкращого асистента Алекса Гарсії (рецидиви), схожа ситуація була у Янгела Еррери (викупили у «Сіті» за 5 млн євро), випадали Борха Гарсія (один з капітанів) та універсал Ян Коуто. Усі, окрім Тоні Вільї (запасний вінгер) та Сантьяго Буено (центрбек) – здорові та готові до перших матчів. І стартовий склад «Жирони» потенційно зазнає серйозних змін.
Захист – ахіллесова п’ята, але це наслідок відкритої та сміливої гри. Зараз на це повинен вплинути досвідчений Блінд, а Мічел про всякий випадок має хорошу глибину – не вистачає хіба ще одного лівого фулбека.
Запасу міцності точно не вистачає атаці, а для Ромеу дотепер не знайшли прямої заміни.
Клуб досі шукає альтернативу для Ромеу, також може приїхати ще один конкурент Довбика
В опорній зоні після втрати Ромеу велика діра. Фактично жодного футболіста схожого профайлу, а Давід Лопес, який міг би закрити проблему, награється у центрі захисту з Бліндом.
У тренерів наразі немає вибору, як окрім шукати рішення серед наявних ресурсів. Так простежуються одразу 2 напрацювання. Перше – значно глибше опускається плеймейкер Алекс Гарсія, нагадуючи умовного Тіаго Алькантару. Друге – «роль Зінченка», коли найбільший талант «Жирони» Арнау Мартінес (20-річний правий фулбек, якого хочуть «Сіті», «Барса» та «Атлетіко») зміщується у центр для білд-апу.
Зрозуміло, що Мічела не залишать у настільки складних умовах – пошуки тривають, а трансферна кампанія клубу не завершена.
Коуч підтвердив бажання підсилитися на одній з пресконференцій перед переходом Довбика, заявивши, що йому потрібно «3-4 новачки» – за попередніми даними, це опорник (пріоритет), лівий вінгер та 2 нападники (одним з яких став Артем).
За підтримки City Group на заміну для Ромеу розглядаються не надто гучні прізвища, проте українцям, як найбільшій тепер іноземній фан-базі «Жирони», слід готуватися до наступних кандидатів:
⏺ Ренато Тапія – хавбек збірної Перу (79 матчів) та «Сельти», яким цікавиться «Ліон»;
⏺ Пате Сісс – хавбек збірної Сенегалу (8 матчів) та «Райо Вальєкано»;
⏺ Массімо Перроне – 20-річний хавбек «Сіті», якого взимку придбали в аргентинського «Велеса» за 11 млн євро.
Що стосується форварда, то конкретних претендентів преса не називала. Підміняти Довбика поки може легенда клубу – 36-річний Крістіан Стуані, який у команді з 2017-го.
Циганков стає лідером – але може поступитися місцем на фланзі новачку Савіньйо та грати «десятку»
У Циганкова надзвичайно цікава ситуація. З одного боку – після відходу Ромеу та Кастельяноса він стає беззаперечним лідером разом з Арнау та Алексом Гарсією. З іншого боку – Віктор настільки класно зарекомендував себе в плані обсягу роботи на полі, що може попрощатися зі своїм місцем на правому фланзі.
Навесні та влітку під час матчів збірних ми детально розповідали про нову позицію «десятки», яку йому знайшов Мічел – це напрацювання пізніше у гру української національної команди успішно інтегрував Сергій Ребров.
Отже, у чому суть. Влітку прийшов вищезгаданий Савіньйо – 19-річний вінгер, який здатен зіграти на обох флангах. Минулого сезону він був резервним в оренді у ПСВ, тому навряд на нього розраховували як на основного – от і почали шукати когось на лівий фланг, бо там ще залишився лише непрофільний Торре.
Потім трапилося 2 речі:
⏺ Савіньйо добре проявив себе у контрольних матчах;
⏺ З академії підтягнувся 19-річний Жастін, який також вразив тренерів.
У підсумку все дійшло до того, що Мічел повірив у Савіньйо та очевидно готує його під стартовий склад, а для резерву тепер має Жастіна. Якщо клуб підпише нового вінгера під основу, то бразилець майже напевно піде направо, а Циганков – у центр, де він не менш корисний.
Та й взагалі Віктор навіть без зайвого конкурента на зборах частіше діяв у ролі «десятки», ніж на фланзі.
Спектр функцій українця дуже широкий – за це його у «Жироні» і цінять. Циганков грає буквально по усьому периметру атаки, при цьому допомагає Стуані у пресингу та за звичкою повертається в оборону.
Яскравим підтвердженням першого пункту є дебютна корисна дія у літніх спарингах – асист на Стуані проти «Блекберна» саме з лівого флангу:
Туди Віктор зміщується регулярно, заплутуючи суперників. Ось, наприклад, зміна позицій з форвардом у першій лінії пресингу/оборони:
А ось – відпрацювання позаду, коли того вимагають обставини (конкретно тут – помилка партнера, який залишив простір у напівфланзі, куди вривався гравець).
Про результативність Циганков теж не забуває. У нього 2+1 за 155 проведених хвилин, а цей шедевральний дальній удар після підбирання ви точно бачили усюди:
Інший гол ексдинамівець забив якраз з позиції «десятки», а асистував йому Савіньйо після ефектного сольного проходу:
Слід визнати, що бразилець значно динамічніший та вибуховий – тому це рокірування дійсно має сенс.
Мічел все ще пропагує яскравий проактивний футбол – це довели літні збори
Якщо факт наявності в одній європейській команді двох гравців збірної України ще не змушує вас стежити за «Жироною», то можемо порадити просто робити це суто заради футбольного задоволення – контрольні матчі показали, що цей середняк Ла Ліги під керівництвом Мічела намагатиметься й далі тішити нейтральних фанів.
Quick reminder, що у минулому розіграші чемпіонату «Жирона» була:
⏺ 5-ю за голами;
⏺ 6-ю за xG;
⏺ 3-ю за найменшою кількістю втрат;
⏺ 7-ю за кількістю спроб обіграшів;
⏺ 4-ю за кількістю зароблених фолів.
Однак натомість є і така статистика:
⏺ у 5-ці найгірших за пропущеними голами;
⏺ у 2-ці найгірших за поверненнями м‘яча.
Висновок доволі банальний – Мічел просуває свій проактивний стиль, а його не зупиняє навіть відсутність відповідних кадрів для балансу. Звідси – відкритий футбол, помилки, багаті на події матчі та велика кількість моментів біля власних і чужих воріт.
Статистика підготовчих зборів – 5 перемог та 2 нічиїх. Відкритими були 4 гри, усі з них проти співставних за рівнем опонентів: «Шеффілд» (2:0), «Блекберн» (3:2), «Наполі» (1:1), «Лаціо» (2:1).
Середнє володіння м’ячем у цих зустрічах – 54%. Інші показові моменти: у середньому по 20 проведених позиційних атак, по 10 ударів, але при цьому по 9.5 допущених ударів у власні ворота.
У контексті Довбика варто звернути увагу на кількість навісів – навесні «Жирона» виконувала у середньому по 14 кросів у карний майданчик, проте на зборах після втрати Кастельяноса зменшила цей показник до 8.75 з вкрай поганим відсотком точності. Артем – та людина, яка має додати варіативності, відгукуючись на флангові передачі.
***
Іспанська преса у повторний подвиг «Жирони» вірить – деякі видання обережно пророкують, що вона знову змагатиметься за єврокубки. І за цим буде втричі цікавіше спостерігати з Циганковим та Довбиком у складі.
Фото: інфографіка Tribuna.com, «Жирона», Alex Carreras/Pressinphoto/Icon Sport, Sergio Ruiz/Pressinphoto/Icon Sport, Octavio Passos/Getty Images
