Мудрик та Судаков – герої історичної перемоги над Францією. Але хвалити знову треба всю команду та Ротаня
Швидкий розбір нестандартних кроків, які допомогли здійснити сенсацію.
Казка збірної України U-21 під керівництвом Руслана Ротаня продовжується – команда у яскравому матчі несподівано здолала Францію (3:1) та вийшла у півфінал Євро-2023. Але найголовніше – виконала завдання з дебютним потраплянням на Олімпійські ігри.
Оперативно розбираємо, як вдалося нейтралізувати одну з найсильніших молодіжок Європи.
Склад дещо здивував – без форварда, але з Мудриком
Стартовий склад у першому матчі плей-оф видозмінився. По-перше, нарешті був готовий зіграти Михайло Мудрик, якого ризикнули випустити одразу з перших хвилин. По-друге, команда вийшла без номінального форварда.
Досі чинною залишається дискваліфікація Владислава Ваната, а Богдан В’юнник цю гру пропускав через травму руки. Причина відсутності Данила Сікана станом на початок матчу залишалася невідомою – чи це теж пов’язано з пошкодженням, чи з тактичним рішенням Ротаня з огляду на бліді перформанси нападника на груповому етапі, сказати складно.
Таким чином молодіжка повернулася до того самого ромбу, який був у стиках зі Словаччиною минулої осені та про який ми згадували ще на старті турніру проти Хорватії. Тільки тепер дует попереду складався з двох вінгерів, які діяли з ширини – Мудрика та Олексія Кащука, разом з якими з четвірки хавбеків найвище мав би розташовуватися Дмитро Криськів (або Георгій Судаков).
І от дивлячись на сильні сторони Мудрика та Кащука крок з Сіканом на лаві запасних почав здаватися логічним навіть за умови відсутності травм – з Францією українці цілком могли планувати гру на контратаках, використовуючи швидкість атакувальних виконавців.
В усіх інших ланках все звично, без змін – ті ж футболісти, які розпочинали матчі з хорватами та румунами.
Ротань знову видумав щось нове – але гравці розуміли, як рухатись у різних фазах
Буквально з перших хвилин стало зрозуміло, що винайшов тренерський штаб під французів. Відсутність форварда компенсували зміщення Мудрика в центр під закидання або ж під просто паси у вільні коридори, які знаходив Михайло з подальшими спробами дриблінгу. Його місце на фланзі займав Костянтин Вівчаренко, граючи дуже високо, а його у білд-апі підміняв Судаков.
Що стосується Георгія, то він знову був усюди. В одному моменті він опускається до Арсенія Батагова за м’ячем, а в іншому – разом з Криськівим створює першу лінію пресингу у схемі 4-4-2.
Певний задум був і в обороні, особливо це стосувалося ролі Дмитра.
Куди гірше було з грою на м’ячі – проблеми виникали від тиску при контролі, а не від позиційних атак французів
Коли Франція позиційно контролювала м’яч на нашій половині поля, то особливих труднощів не виникало. Все через те, що Ротань почав використовувати насичений захист з усіх 10 польових футболістів за лінією передач суперника.
Але ні, не плутайте це з автобусом (до слова, до перерви ми знову мали більше контролю у 51% на 49%). Навпаки, як тільки ініціатива переходила до українців, то вони намагалися нав’язувати звичний для себе футбол. До цієї ідеї в теорії можна поставитись скептично – вся небезпека виникала саме в епізодах, коли не вдавалося швидко знайти рішення на початкових стадіях білд-апу. І тоді два шляхи – продовжувати короткі розіграші, які «перекушувались», або просто вибивати вперед – і всі підбори залишалися за опонентом.
Так створювалася майже вся гострота біля воріт Анатолія Трубіна, адже залишалося більше простору для комбінацій та, найголовніше, обіграшів 1 в 1. Прикладом є й пропущений гол у першому таймі. За 30 секунд до моменту Україна просто віддала м’яч у цій ситуації:
Та не встигла перегрупуватись, залишивши зону на фланзі Вівчаренка, яку він самотужки не закрив:
Фактор Мудрика зіграв ключову роль. Але загалом французи індивідуально значно сильніші
Гра перевернулася у другій половині першого тайму. На авансцену вийшов Мудрик, який постійно тягнув на себе. Інколи здавалося, що він наче ізольований від командних дій, але це виправдало себе.
Спочатку Михайло сміливо поліз на декількох суперників та заробив пенальті, а потім видав «ОЦЕ!» на Судакова, який оформив дубль:
І помітьте, що це не лише заслуга вінгера «Челсі», а ще також ролі «вільного художника» в хавбека «Шахтаря». Георгій довго блукав у пошуках простору та вчасно ввірвався туди, де виник розрив (одного суперника, до слова, на себе витягнув Криськів):
Наша «десятка» схожу передачу видала ще на 67-й хвилині – але Олександр Назаренко не реалізував свій момент.
Але якщо вже відзначаємо індивідуальну майстерність Мудрика та Судакова, то потрібно визнати, що у французів в атаці такими лідерами були абсолютно всі. Попри перевагу в рахунку, у перші 45 хвилин Україна мала величезні проблеми в захисті – через вдалі дії Шеркі, Барколя та інших в епізодах 1 на 1. Був й каркас, й декілька сейвів Трубіна, й блоки центрбеків.
У другому таймі Україна перейшла в оборону – витримала та вкотре заслужила на похвалу
Україна очікувано стала грати на результат після перерви, розраховуючи на швидкі контрвипади.
Так, Франція все одно тиснула. Так, Франція все одно домінувала. Так, Франція ще у першому таймі відверто не заслуговувала на поразку. Так, Франція навіть забила з офсайда.
Але сьогоднішній суперник – представники однієї з найкращих шкіл Європи. І те, що епізодично підопічні Руслана Ротаня перехоплювали ініціативу, роблячи це завдяки заготовленим напрацюванням – знову заслуговує на похвалу, а не на критику, якої було багато, наприклад, у гілці Tribuna.com під час першого тайму.
Як результат – третій гол Артема Бондаренка з підключенням з глибини після передачі Назаренка (знову класно увійшов в гру), який поставив крапку.
Показові факти: українці допустили менше втрат (113 проти 121), виграли більше єдиноборств (54 проти 48) та створили більше big chances (3 проти 1).
І за традицією для Євро-2023 хотілося знову визначити трійку найкращих у складі нашої команди, навівши статистичні показники, але цього разу все доволі просто й очевидно навіть без цифр – дует Мудрика та Судакова фактично зробив результат.
15 команд на скриню мерця. Рейтинг молодіжних збірних України – від найгіршої до найкращої в історії
Фото: Оксана Васильєва/«Динамо», скриншоти трансляції «Суспільне Спорт»
