Розбір гри Циганкова проти «Барси»: відпрацював у захисті – боровся з Бальде та грамотно перекривав зони
В атаці двічі не отримав м‘яч після класних відкривань.
Віктор Циганков провів свій другий великий матч за «Жирону» – на «Камп Ноу» 71 хвилину протистояв «Барселоні». Після того, як українець досить непогано проявив себе в грі з іншим сильним суперником, «Атлетіко», були сподівання на щось подібне й у зустрічі з каталонцями.
Втім, ці матчі апріорі не могли бути схожими. Вкотре потрібно наголосити, що «Жирона» – це залежна від умов команда. Тренер Мічел ставить підопічним проактивний футбол, але не має запасного плану, через що постійно страждає, коли треба відмовлятися від гри першим номером. Переважно це трапляється на чужому полі – 29 з 39 очок були здобуті вдома. А виїзд до «Барселони» з її жагою до контролю м’яча – подвійне комбо.
Те, що жиронцям вдалося відібрати очки та вистояти «на нуль» – справжнє чудо, зважаючи на динаміку виступів поза рідним стадіоном. Але факт залишається фактом – «Жирона» у цьому матчі діяла у непритаманному для себе стилі, а отже й функції Циганкова відрізнялися від звичних. Українець, до слова, протистояв Алехандро Бальде – одному з найшвидших фулбеків ліги.
«Жирона» не грала у свій футбол, а в білд-апі команду тягнуло не на фланг Циганкова
«Жирона» розпочала непогано, подарувавши навіть якісь сподівання на відкритий футбол із зустрічними курсами – вже на 90-й секунді Циганков отримав свій момент, коли на дальній штанзі у дотик замикав навіс. Віктор не влучив, тим самим положивши кінець видовищу на полі аж до кінця тайму.
Все було досить банально – «Барса» притиснула суперника, який ніяк не міг вийти в атаку скрізь якісний та чисельний тиск.
Цікаво, що Циганков при білд-апі отримав вказівку розташовуватися дуже широко.
Чому варто звернути на позиціонування Віктора? Бо в минулих матчах він навпаки діяв вужче, коли зміщувався у центр для відкривань під передачі між лініями, що йому класно вдається. «Жирона» взагалі свідомо відмовилася від цих розіграшів, бо не підключала фулбеків в ширину – цього разу вони думали про захист.
8-й номер міг сподіватися лише на діагоналі та забіги з Бальде, але, ймовірно, враховуючи швидкість іспанця, тренерський штаб вирішив «грузити» наліво. Оскільки це був єдиний спосіб вийти із захисту, то з м’ячем Циганков зустрічався значно рідше, ніж Тоні Вілья на паралельному фланзі, про що свідчить статистика: у Віктора у за перші 45 хвилин було 2 єдиноборства (обидва виграні), а у Тоні аж 9 (2 виграних).
У другому таймі тенденція змінилася. «Жирона» стала сміливішою, а правий фланг частіше залучався до атак після виходу Алекса Гарсія. Тут були і короткі розіграші за участі Циганкова, і гра поблизу чужого карного, і персональні показники покращилися:
➡️ 30 дотиків;
➡️ 19 з 25 пасів (76% точності);
➡️ 1 навіс;
➡️ 2 зароблених фоли.
Однак найбільше запам’яталася саме його робота на оборону. На своєму правому фланзі в ексдинамівця було доволі цікаве протистояння.
Циганков переважно працював на захист – двічі відпустив Бальде, але у більшості випадків виглядав солідно
Постійні підключення Бальде додавали головного болю «Жироні», але Циганков вкотре виправдав похвалу за пристосованість до чорнової роботи. Нехай статистика не вводить вас в оману – 7 кросів фулбека за матч не свідчать про відсутність спротиву Віктора. По-перше, «Барса» регулярно доводила м’яч у цю зону. По-друге, підключення Бальде на себе дуже часто перебирав Арнау для збереження структури, а суто українець свого опонента впустив лише двічі:
Дозволив розхитати та прострілити:
Не перекрив лінію для передачі та залишив Бальде самого:
В інших же численних епізодах претензій до Циганкова не було. Він знову чудово виконував те, що вимагає тренерський штаб.
1. Опускався вниз для «масовості»
Прибігав за Бальде аж з центру поля:
Входив у власний карний під час подач:
2. Перекривав зони
Підстраховував простір на фланзі:
А наступний епізод насправді є топовим та показовим – Циганков знаходився на підборі під час кутового, але побачив ризик контратаки та миттєво повернувся, за 6 секунд зникнувши з поля зору камери:
3. Активно вступав у відбір
Ось, наприклад, «покусав» Кунде:
Це було на 65-й хвилині, а у Віктора все ще були сили для таких дуелей, тому здавалося, що зі заміною Мічел таки трохи поспішив.
Найбільшою несподіванкою при цьому стала верхова боротьба Циганкова – він без проблем перестрибував Бальде:
Циганков рідко зустрічався з м’ячем, однак свій момент знайшов – голу завадив егоїзм одноклубника
На жаль, епізодів для розгляду після того удару на 2-й хвилині назбиралося не так багато. А ті, що згадуються, викликають відчуття прихованої агресії.
Звісно, апогеєм стала втрачена можливість забити «Барселоні» на «Камп Ноу» у Ла Лізі – ви, напевно, вже всюди бачили цей вихід 2 в 1 та егоїзм Таті Кастельяноса, який пошкодував викотити на порожні Циганкову.
Проте абстрагуємося від абсурдності цієї ситуації та звернемо увагу на важливий аспект – в момент передачі Віктор знаходився позаду Бальде, але випередив «супершвидкісного» захисника.
У першому таймі також була перспективна атака, де пас на Циганкова виглядав найбільш логічним варіантом, але одноклубник спочатку проігнорував українця, а потім і партнерів на лівому фланзі, взявши ініціативу на себе.
З іншого можна виділити хіба що вищезгадані обіграші під тиском, коли після перерви жиронці згадали про існування правого флангу, а ще непогані виходи з-під пресингу шляхом розумних пасів Віктора через центр.
***
Загалом Циганков провів чергову непогану гру та тішить стабільністю – не випадає зі загальної структури, загострює, створює різницю на окремих ділянках поля, допомагає позиційно своїми переміщеннями (проти «Барси» цього було вкрай мало, бо «Жирона» не діяла першим номером, як зазвичай), відпрацьовує на оборону.
Тільки от безрезультативна серія затягнулася – три матчі з урахуванням збірної. Здається, наступний тур Ла Ліги проти «Ельче» з останнього місця в турнірній таблиці – хороший шанс це виправити.
Фото: Pau Barrena/AFP via Getty Images, скриншоти трансляції MEGOGO
