Дивна гра Мудрика з «Боруссією»: найкращий матч в старті «Челсі», але хвалити немає за що – помилки все зіпсували
Михайло прогресує не так швидко, як того вимагає публіка.
Михайло Мудрик провів вже свій четвертий матч за «Челсі» та перший по-справжньому великий. Гру з «Ліверпулем» такою назвати складно – самі команди продемонстрували своє ставлення до неї доволі нудним сценарієм, українець у тій зустрічі вийшов лише на заміну, та й взагалі це було протистояння середняків турнірної таблиці.
Виїзд до дортмундської «Боруссії» в плей-оф Ліги чемпіонів – це справді інший масштаб події. Мудрик знову вийшов у старті, але й цього разу усі 90 хвилин не провів – його замінили на 71-й (що поки рекорд).
Перед початком матчу відчувався певний оптимізм. Здавалося, що повинні зійтись одразу декілька факторів – потенційно відкрита гра, що є стихією Михайла, його поступова адаптація в колективі та бажання виправитися за два останніх блідих перформанси.
На позитивні думки наштовхував й обраний Гремом Поттером план.
Поттер таки змінив Кукурелью на Чілвелла, але залишив незмінною схему
Тренер не став щось суттєво перелаштовувати у порівнянні з дербі проти «Вест Гема». Він зберіг схему 4-2-3-1 та залишив зв’язки Фелікс/Гаверц і Енцо/Лофтус-Чік, а змін було лише три. Перші дві стосуються ліміту на реєстрацію новачків – Ноні Мадуеке та Бенуа Бадьяшіль опинилися поза списком, а їхні місця дісталися Хакіму Зієшу та Каліду Кулібалі.
Третя зміна – ключова для Мудрика. Кампанія з відвертим хейтом на адресу Марка Кукурельї у соцмережах, ймовірно, спрацювала, тож Поттер від гріха подалі вирішив випустити з перших хвилин Бена Чілвелла.
Не менш цікавим був вибір коуча «Боруссії» Едина Терзича. На правому фланзі захисту неочікувано опинився Маріус Вольф. Нехай німець й провів в основі 2 з 3 останніх матчів на цій позиції, але стабільним гравцем старту його не назвеш. До цього він тричі виходив на заміни на фланг атаки, а ще значну частину сезону пропустив через травму.
Однак вже перші хвилини продемонстрували, чого чим ходом намагався добитися тренерський штаб дортмундців.
Терзич не планував нейтралізувати Мудрика – він навпаки хотів використати слабкі сторони Михайла
Так, Вольф вийшов на поле аж ніяк не «перекушувати» Мудрика. Терзич не побоявся діяти проти лондонців з позиції сили, і це логічно: домашня гра при шалених трибунах, жахлива форма «Челсі» та чудове розуміння того, як використати недоліки українського вінгера.
Так доволі швидко зник оптимізм щодо гри другим номером у виконанні «Челсі» та сподівання на контратаки із залученням Михайла, бо Вольф почав без тиску зустрічатися з м’ячем у доволі небезпечних зонах.
Епізод 1. Мудрик залишив за спиною Вольфа, а Чілвелл не міг перемкнутися на нього, бо тоді б звільняв простір для Брандта, за яким наш 15-й номер також не встигав.
Епізод 2. Мудрик не допоміг Енцо, Кулібалі та Чілвеллу, які опинилися у ситуації 3 в 4, що завершилося небезпечним випадом Вольфа.
Епізод 3. Українець знову залишив Вольфа за спиною та навіть не стежив за ним. Результат – успішна діагональ та навіс. Хоча тут вже можна ставити питання й до Чілвелла, бо тепер перенавантаження у їхній зоні не було.
Епізод 4. Але проблема у тому, що це стало тенденцією. Тут, наприклад, Бен вже аж ніяк не міг викидатися вперед, а допомоги Мудрика не було й близько.
Епізод 5. Цей момент цікавий у контексті порівняння із Зієшем – Хакім дуже глибоко опустився за Геррейру, а от на паралельному фланзі знову був простір.
Виникає логічне запитання: «А чи була це вказівка Поттера?». Якщо так, то виглядала вона незрозуміло, бо дортмундці продовжували створювати загрозу – до 42-ї хвилини це відбувалося на регулярній основі, а у цьому випадку Вольф та Брандт розібрали самотнього Чілвелла.
Якщо дивитися виключно на цифри Мудрика у захисті, то там не все так погано. Загалом Михайло здійснив 2 перехоплення, 1 відбір, мав один заблокований удар та одного разу сфолив. На футбольному ж полі його недопрацювання з Вольфом часто руйнувало структуру «Челсі», чого статистика не відображає.
Передбачаю твердження, що Зієш та Маунт також виконали мало чорнової роботи. На їхню користь є аргументи:
➡️ «Боруссія» набагато менше навантажувала фланг марокканця;
➡️ Маунт вийшов на 70-й хвилині за рахунку 0:1, коли треба думати перш за все про атаку.
Мудрику дісталося від вболівальників за начебто проблеми з витривалістю – він здавався пасивним
Відсутність бігової роботи простежувалася не лише у захисті, але й в атаці. В українських фанів претензія звучала досить конкретно – «Михайло швидко втомився». Почитавши англомовний твіттер теж можна знайти схожі коментарі, а взагалі подібні думки з’являлися у деяких епізодах ще під час перегляду матчу в лайві.
Перший приклад: звертаємо увагу на час та намагаємося знайти Мудрика у полі зору в перспективній контратаці.
Підказка – він був ось тут:
Ідентична ситуація трапилася на 36-й хвилині. Мудрик своєчасно не підтримав контратаку, хоча міг скористатися перевантаженням правого флангу та розраховувати на відрив, а його випередив навіть Енцо.
Найбільш показовий момент стався у другому таймі – в одній з позиційних атак 15-й номер… просто стояв.
Не здивуємося, якщо після появи детальних статистичних звітів виявиться, що Міша – серед аутсайдерів за кілометражем.
Був і позитив – поки це найпродуктивніший матч Мудрика, але розхвалювати його все ж немає за що
Попри наведені недоліки гра з «Боруссією» все одно стала набагато продуктивнішою у порівнянні з матчами проти «Фулгема» та «Вест Гема», де Мудрик банально загубився.
Цього разу він частіше зустрічався з м‘ячем – 37 дотиків.
На це напряму вплинув Чілвелл – жарти жартами, але з Беном українцю точно було комфортніше, ніж з Кукурельєю. Тут і короткі обіграші мали місце, і епізод, коли Михайло класно вивів фулбека на простір у чужому карному.
Ба більше, інші партнери почали цілеспрямовано шукати українця на полі. Були навіть 2 чи 3 діагоналі від Джеймса, чого раніше бачити не доводилося, а ще закидання за спину для швидкісного ривка. Вони виявилися неточними, але користувачам твіттера цього вистачило, щоб фанатіти від швидкості Михайла.
Відповідно з‘явилося більше шансів для дриблінгу 1 в 1. Однак з кожним разом якість проходів ставала все гіршою, а під кінець ці спроби взагалі регулярно закінчувалися провалом.
Через це зіпсувалася й загальна статистика: 11 з 18 виконаних передач (61% точності, що надто мало), 15 втрат та 2 з 4 успішних спроб обіграшу. Зате вдалося розмочити показник ключових передач – до матчу з «Боруссією» в активі вінгера не було жодної, а у Німеччині він відзначився аж двома. Щоправда, щодо ударів у площину та точних навісів тенденція зберігається – по нулях за 219 хвилин у складі «Челсі».
Шоу у Мудрика вкрав Фелікс – тепер можна звинувачувати його, а не Кукурелью (жарт)
Головною дієвою особою матчу став Жоау Фелікс, який вкотре виділявся на тлі інших. Тільки цього разу португальця дуже сильно тягнуло на лівий фланг, що, в принципі, позначилося на Мудрику.
Теплова карта Фелікса:
З одного боку, це навпаки повинно було допомогти Михайлу отримувати м‘ячі та взаємодіяти з партнерами. З іншого – це не спрацювало. Чому? Бо весь епізодичний успіх, який має «Челсі» в останніх іграх – це наслідок індивідуальних дій, а не командної ідеї.
У цьому ж випадку констатуємо, що Фелікс був набагато яскравішим за Мудрика, більшість часу знаходячись з ним на одному фланзі. І це зовсім не провина Жоау.
При бажанні можна причепитись до Мудрика за пропущений гол та технічний брак
Треба звернути увагу на поведінку Михайла під час пропущеного голу. При кутовому він стояв на підбиранні та проґавив Адеємі, не створивши тиск на німця, який у підсумку й засмутив Кепу.
Інша неприємна річ – технічний брак, що відверто дивує. Ще в аналізі попереднього матчу ми згадували, що деяка незграбність у роботі з м‘ячем – зовсім не схоже на Михайла. Однак в Англії саме це інколи заважає йому вижати максимум з епізодів.
Епізод 1. Погано обробив м‘яч у контратаці та втратив перевагу у дистанції над захисниками:
Епізод 2. Невдало зіграв п‘ятою (втретє за матч) та втратив баланс:
Епізод 3. Ледь не вперше класно відкрився, але не прийняв чудову передачу від Кулібалі:
Михайло у підсумку виборов лише аут, а ця дія стала для нього останньою у матчі – у цю ж саму паузу Поттер змінив українця на Маунта.
***
Можливо місцями це виглядає як суцільна критика, але ні. Матч з «Боруссією» – дійсно найкращий у виконанні Мудрика у стартовому складі. Так, Міша рухається не кілометровими кроками, проте поступово звикає до нового рівня. Зворотний бік медалі – його прогрес в адаптації залишається у тіні помилок та питань щодо позиційної роботи.
Попереду – домашня зустріч з кризовим «Саутгемптоном» без головного тренера. Сподіваємося, це саме той випадок, коли остаточно «прорве».
