Найуспішніші новачки «Формули-1». Чи можливо виграти титул у свій перший сезон
Оскару Піастрі є в кого повчитися
Сезон 2023 року насичений на нові обличчя у «Формулі-1». Відразу три новачки приєдналися до стартової решітки і хоча одного з них вже замінили, є надія що серед молоді все ж є майбутній чемпіон світу. Попри невдалий початок сезону у «Макларен», як тільки команда змогла провести ефективні оновлення, австралієць Оскар Піастрі показав гідні результати. Останні декілька Гран-прі у кваліфікації його перевершують хіба власний напарник і чемпіони світу, а до подіуму в гонці йому рукою подати.
Це не дивно — хлопцю обіцяли велике майбутнє ще після того, як кожну молодіжну серію він вигравав у перший же рік там. З домінацією Макса Ферстаппена провернути таке у «Ф-1» неможливо, проте, чи були такі випадки в історію чемпіонату? Зібрали приклади найкращих перших сезонів, на які варто звернути увагу Оскару:
Айртон Сенна, 1984 рік
Айртон, ймовірно, один з найшвидших пілотів, який коли-небудь пілотував болід «Формули-1» і дебютував бразилець потужно. Відмовившись від гонок із «Макларен» і «Вільямс», Сенна розпочав свою кар’єру в команді «Тоулмен», пілоти якої зазвичай були «коловими» для лідерів.
Однак Сенна здивував усіх, вперше набравши очки в Південній Африці (лише його друга гонка), а потім продемонструвавши гіпнотичний заїзд у Монако. У проливних умовах Айртон перевершив усю решітку і виграв би гонку, якби не Ален Прост, який суперечливо махав стюардам і вимагав помахати червоним прапором.
У тому сезоні часто не звертають уваги на те, що Сенна також здобув ще один подіум у Португалії, де він здобув першу перемогу наступного року. До кінця сезону він був 9-м у заліку пілотів із 13 очками, порівнявшись із Найджелом Менселлом у набагато кращому «Лотусі». І це все при 8 сходах у 16-ти Гран-прі.
Джекі Стюарт, 1965 рік
Коли вам дають одну з найкращих машин на стартовій решітці проти людини, яка вже виграла чемпіонат світу, вам потрібно дуже сильно виділятися, щоб справити позитивне враження. Однак сер Джекі Стюарт зробив саме це у своєму дебютному сезоні у 1965 році.
Стюарт був підписаний у «БРМ» як партнер чемпіона світу 1962 року Грема Гілла, і очікувалося, що він виступатиме гідною підтримкою для товариша, але це було не зовсім так. Сер Джекі почав працювати, набравши очко у своїй першій гонці в Південній Африці, а потім піднявся на подіум у Монако в наступному раунді.
Далі було ще 3 подіуми в наступних 4 гонках, перш ніж він сенсаційно виграв у Монці та відстав від Гілла лише на одне очко за дві гонки, що залишалися, і став третім у загальному заліку. Джим Кларк виграв чемпіонат того року, але для Стюарта було закладено зерно майбутнього успіху та 3 чемпіонств за шість сезонів.
Жак Вільньов, 1996 рік
Вільньов — це прізвище, від якого у вболівальників «Формули-1» голова йде колом, оскільки два найкращі гонщики носять це прізвище в спорті. Жиля вважають одним із найшвидших пілотів, які коли-небудь були в спорті, і одним із найкращих, хто ніколи не вигравав титул.
Його син Жак досяг цього в 1997 році, але не у дебютному сезоні 1996 року, де він був дуже близький до трофею чемпіона. Після перемоги в «Індікар» у 1995 році Вільньов перейшов у «Формулу-1» і почав в команді «Вільямс», конструктори якої мали домінуючу машину.
Жак міг би виграти у своїй першій гонці, якби не командні накази, які дозволили Деймону Гіллу пройти, а канадієць пізніше зник через витік масла. Він здобуде свою першу перемогу на Нюрбургрингу у своїй четвертій гонці та виграє ще три до кінця сезону.
До останнього раунду в Японії Вільньов мав значний шанс на титул, проте це був не день Жака, оскільки під час гонки одне з коліс від’єдналося, і титул все ж дістався Гіллу, але беззаперечно це був неймовірний перший сезон.
Льюїс Гемілтон, 2007 рік
Перший сезон Льюїса Гемілтона у «Формулі-1» є статистично найкращим з усіх пілотів в історії спорту. Жодна людина ніколи не вигравала чемпіонат світу у своєму першому сезоні, але Льюїс підійшов до цього найближче, не здобувши лише одне очко в кінці.
Дворазовий чемпіон світу Фернандо Алонсо приєднався до «Макларен» у 2007 році, де його партнером став Гемілтон, який був молодшим пілотом у команді з підліткового віку. Гемілтон розпочав сезон із 9 подіумів поспіль (рекорд) і очолив чемпіонат після Іспанії (4 раунд) у віці лише 22 років (ще один рекорд на той час).
Протягом того сезону він також встановив рекорд за кількістю поулів у дебютному сезоні (6), кількістю перемог у дебютному сезоні (4) та найбільшою кількістю очок у першому сезоні (109), останній досі залишається незважаючи на реструктуризація очок у 2010 році.
Його перемога під проливним дощем на Гран-прі Японії, здавалося, майже виграла титул за два раунди до кінця. Однак помилка новачка на Гран-прі Китаю призвела до того, що Кімі Райкконен і «Фераррі» мали шанс вирвати титул у Бразилії, що Кімі в кінцевому підсумку зробив. (Схоже тоді Льюїс і прокляв «Фераррі», адже чемпіонами вони більше не ставали)
Механічна помилка (його єдина помилка) знищила шанси виграти титул. Розбите серце для Гемілтона, екстаз для Райкконена, але молодому британцю не довелося довго чекати, оскільки наступного року він прийшов за реваншем, ставши наймолодшим чемпіоном світу (на той час). А решта? Ну, решту ви знаєте.