Кради як митець. «Арсенал» зараз більший «Сіті», ніж сам «Ман Сіті»
Дмитро Литвинов – про запоруку успіху «канонірів» в цьому сезоні.
«Арсенал» як ніколи близький до першого з 2004 року титулу – команда йде навіть у кращому темпі, ніж непереможна банда Арсена Венгера. Сьогодні вона приймаєтиме «Манчестер Сіті» – і матч, перемога в якому може стати ключовою для долі чемпіонства, є чудовим приводом замислитися над секретом успіху «канонірів».
Як на мене, він полягає в тому, що Мікелю Артеті вдалося створити дуже якісну копію «Сіті» часів, коли він там працював. Мова, звісно, не про навмисну імітацію, а про те, що сам Артета зараз сповідує принципи першої чемпіонської команди Гвардіоли. Принципи, від яких Хосеп зараз трохи відступився. Частково – прагнучи інтегрувати в склад гравця калібру Голанда, частково – бо в нього є ця любов до змін, коли нібито все й так працює.
Давайте згадаємо, що перший сезон Хосепа в Англії вийшов невдалим – 3-е місце в АПЛ, поразка в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів та Кубку ліги, півфінал Кубку Англії. Після цього він:
- відмовився від старомодних флангових захисників Санья, Сабалети, Коларова та Кліші;
- позбувся у центрі поля лінивого Насрі, занадто прямолінійних Наваса та Фернандо;
- вивів з основи багаторічного лідера Туре, чий стиль гри був занадто стихійним чи просто авантюрним для Пепа;
- в атаці поступово став робити ставку не на бомбардира Агуеро, а на більш різнопланового Жезуса;
- по ходу сезону 2017/18 почав награвати на позиції напівфлангового лівого оборонця центральних хавбеків Делфа та Зінченка.
Що бачимо у Артети зараз?
Праворуч в нього грає номінальний центрбек Вайт (класичного правого бека Бельєріна лондонці позбулися), ліворуч – напівфланговий лівий оборонець Зінченко (і тут класичного оборонця Тавареша відправили у оренду). В центрі поля остаточно позбулися авантюрного Гендузі та занадто прямолінійних Пепе й Торрейри, не стали триматися й за багаторічного бомбардира Ляказетта, а ставка в атаці робиться на більш різнопланового Жезуса.
Це може здатися схожим на карго-культ, але ж насправді працює, якщо дивитися на результати! Втім, повторюся, справа не в імітації, а в тому, що в цьому «Арсеналі» дуже точно поділені ролі, як і в першому чемпіонському «Сіті». І це те, чого бракує манкуніанцям зараз.
Складається враження, що гонка минулого сезону з «Ліверпулем» виснажила обидві команди. Про «червоних» та їх кризу вже розповідали, а зараз – про «містян». У січні Гюндоган сказав, що команді бракує пристрасті та самовіддачі. Це можна було б списати на втому лідерів після чемпіонату світу, але ж і у «Сіті» ще в першій половині сезону було помітно, що впав рівень командної гри. Це вдавалося маскувати за допомогою результативних дій Холанда та Де Брюйне, проте сам механізм почав працювати гірше.
Кажуть про невдоволення ветеранів «Сіті» тренером. Гюндоган, Вокер, Канселу, Сілва, Лапорт – інсайдери називали ці прізвища. І той же трансфер Канселу схожий на публічну страту від Пепа – мовляв, так буде з кожним, хто поставить під сумнів авторитет тренера. І Гвардіола після перерви на ЧС почав активніше ставити тих, хто не мав стільки шансів восени: Ґріліш, Льюїс, Альварес, Марез. Не виглядає незамінним Діаш, котрого все частіше вичавлює зі складу Аканджі. Схема с трьома оборонцями замість звичного варіанту з чотирма – теж наслідок прагнень Пепа щось змінити.
І команда відчуває це все – і тому йде нестабільно. Мова не лише у заграваннях з іншими схемами, а у тому, що всередині «Сіті» просто недостатньо впевненості у майбутньому гравців. Можна додати «й клубу», згадавши останні новини про розслідування АПЛ щодо фінансових махінацій «містян».
Натомість в «Арсеналі» в цьому плані все гаразд. Так, це можна сприймати іронічно на тлі триматчевої серії без перемог. Але з «Сіті» у Кубку грали неосновним складом, а з «Брентфордом» втратили перемогу через рішення судді на VAR. Фактично лише з «Евертоном» все було дійсно погано, проте один поганий матч може трапитися у будь-якої команди. Навіть після травми Жезуса не впали в результативності – Нкетіа добре вписався в малюнок гри. Зрештою, є чіткий кістяк основи: більше 1500 хвилин в АПЛ у 8 людей, точно було б більше, якби Жезус не травмувався. Для порівняння в «Сіті» таких лише 4, та й Сілва лише на 2 хвилини перетнув позначку.
При цьому, Артета розуміє, що треба розширювати обойму, тому взимку й так прагнув підписати Мудрика. А зрештою взяв замість Михайла більш адаптованого до ліги, універсального та дешевшого Троссарда, а також в центр поля Жоржиньйо та у захист ще одного універсала Ківйора. Це має додати можливостей команді – і водночас не надто змінить її обличчя. Те, що зараз, схоже, сталося з командою Гвардіоли. Це не означає те, що все закінчиться погано для Хосепа – просто про той «Сіті», що домінував у лізі, ймовірно, доведеться забути на певний час. Він все ще може обіграти будь-кого в окремо взятій грі, але непереможним зараз точно не є.
Артета достатньо пропрацював з Гвардіолою, аби запам’ятати все найкраще, що можна було взяти у того. Втім, і все найгірше – також. Але це вже тема для розмови за пару років – років, що можуть стати найкращими для «Арсеналу» за багато часу.
