Капітан Донейшен. Чому Ярмоленко зробив правильний вибір
Микола Кізілов впевнений, що Андрій поїхав до ОАЕ не годувати сім’ю, а допомагати ЗСУ.
Сьогодні прокидатись було важко. Надворі тимчасова чи то передчасна осінь. У серці – тривога. На подушці – комфорт, якого зараз багато з нас не мають.
Ледве розплющив очі як за давньою звичкою зайшов на застосунок Трибуни. Він не працював. Зрадів, що путін помер і редакція святкує. Але Супряга, на жаль, поки не такий видатний майстер на службі в Багатоликого Бога, як Ремзі.
Новий сайт приголомшив новиною про контракт Андрія Ярмоленка з «Аль Айном». Коментарі під нею розчарували. Пишуть, що він тупо поступив, коли вирішив грати в ОАЕ. Я так не вважаю.
Не тому, що я розумніший за інших користувачів Трибуни (це, звісно не так). І не тому, що свого часу вважав Гармаша перспективнішим за Ярмоленка (збочинець, знаю). І навіть не тому, що перестав купувати «Нью Беланс» через їхню N, яка схожа на Z і не став би робити виключення через повернення легенди «Динамо».
Просто Андрій – красень. Бо він один з двох футболістів збірної, який робить надзвичайні в плані медійності речі для нашої країни. Не дивно, що один з них є чинним капітаном збірної, а інший – майбутнім (привіт, Сашко!).
Хлопчина з найбільшою зарплатою серед українських футболістів з часів Шевченка і Мілевського просто пішов грати туди, де йому запропонували найбільші гроші. І це нормально. В країні війна, а наш капітан невпинно донатить (про це кажуть всі, від блогерів до ультрас) на ЗСУ. Це надважлива якість в цей момент, коли багато людей залишились без роботи, а повільні темпи передачі Заходом новітньої зброї переводять війну у довге протистояння не виснаження.
Коли вже діти заробляють гроші на шашках, щоб віддати їх Притулі, в нас усіх немає іншого варіанту, як бути «в тємі». Хто скільки може, але ми маємо допомагати фінансово. Спортсмени – не виключення.
Звісно, зі спортивної точки зору ми хотіли, щоб Андрій продовжив кар’єру у Західній Європі, або в «Динамо». Але клуби з топчемпіонатів, укладаючи контракти, звикли заглядати до медичної карти футболіста. А в Андрія там не залишилося вільних сторінок. Впевнений про це думали у тому ж «Фулгемі», якому вже мало набриднути вилітати до Чемпіоншипу після кожного повернення до АПЛ. І логiчно вирішили зробити ставку на більш здорових хлопаків.
Що ж до «Динамо», то ми більше чули про 13 годинників Григорія та 30 мільйонів готівки Ігоря Суркiсів, ніж про три нещасних пікапи, які вони купили нашим захисникам. Якщо вони й пропонували Андрію гарні гроші, то точно з певними схемами, офшорами та іншими фішками, в яких вони великі майстри. Та й наскільки морально допомагати зберегти обличчя людям, які за два рукостискання вітаються з президентом країни-нациста і грають у футбол з кивою?
Дмитро Литвинов хотів, щоб Ярмоленко поїхав до МЛС. Але не забуваємо, що там є стеля зарплат. І місцевим бізнесменам набагато вигідніше вписувати туди Бейла, Златана або Інсіньє, ніж капітана збірної України з 389 тисячами фолловерів в Інстаграмі. Більш того, якби не Сергій Ребров на чолі «Аль Айну», не впевнений, що араби захотіли витрачати гроші саме на Андрія. Футболістів з більшою фан базою, які були б не проти заробити на ринку нині вистачає. Тому цей варіант для нашого капітану був однозначно вдалим.
Цікаво, скільки нових відкриттів приносить нам час. Ще нещодавно одна легенда епохи Просперіті українського футбола замовляла «Феррарі» прямо під час того, як горіла його «Мазератті». Друга – їхала на Кубань «годувати сім’ю». Третя – прямо зараз служить в ЗСУ. А четверта – поїхала грати на Близький Схід, щоб допомогти армії фінансово.
Якщо колись після перемоги ми дізнаємося, скільки арабських коштів пішло на Байрактари, пікапи чи турнікети, про Ярмоленка можна буде знімати кіно з якоюсь пафосною назвою типу «Капітан Донейшен». І це буде правильно. Дякую, Андрію!
