Кохана, ми вбиваємо дітей. Український футбол остаточно перетворився на реаліті-шоу

Дикий наїзд Євгена Селезньова на Андрія Сеньківа має завершити кар'єру гравця. Але в цій ситуації винні журналісти.

10 років тому ми дивились на них як на античних героїв. Молоді, красиві, успішні, з шаленими перспективами, дорогими тачками, ефектними дівчатами. Але закриті. Жодного зайвого слова, відточені до автоматизму банальності після матчу "грали, забивали, пропускали", сухі як ворота юного Максима Коваля великі інтерв'ю на шпальтах тижневика "Футбол". Всім нам, і вболівальникам, і журналістам було страшенно цікаво, що їх всіх бентежить, мотивує, робить кращими.

В Європі виходили відверті автобіографії Сера Алекса, Златана, Роя Кіна, Кантона. З них ми дізнавались про хитрощі Гіггза, підступність Ван дер Варта, майнд геймз Райоли та купу інших цікавих штук. Тим часом в нас за межами футбольного поля було пусто, як в перспективах дорослого Максима Коваля.

Все змінилось з поширенням спортивного YouTube в Україні. Коли Євген Савін зробив відверте інтерв'ю з Мілевським, де той розповів, як закладав годинники в ломбарди Маямі, тішив Тіну Канделакі та через Алієва втратив ніч з Дашою Астаф'євою, це було дуже потужно. Прям Хіросіма на максималках.

Як виявилося, це стало стартом переорієнтації Артема з футболістів у влогери. До Мілевського підконектився Алієв, а там і Селезньов дав відверте інтерв'ю Роману Бебеху.

Відтоді ми бачимо як Мілевський згадує "як грали, забивали, захищали честь країни" з Вороніним та іншими кєнтами, Кополовець розповідає про проблеми вітчизняного футболу, довго пісяючи без Шевчука, Селезньов годує сім'ю, розводиться з дружиною, а Алієв аб'юзить сина. В порівнянні з усім цим трешем "Футболіст" Поворознюка - це топ-серіал рівня Netflix чи Amazon.

Рано чи пізно YouTube-масакра мала б закінчитись якимось трагічним лайном. І перший дзвоник вже пролунав. Погрози Селезньова Сеньківу - іспанський сором. Чувак за два роки роздав 50 інтерв'ю, забив два голи й примудрився вилетіти з клубу, де підтримують сексуальні домагання в залізничному транспорті! Тепер ще й постійно дзвонить з погрозами влогеру, який сказав, щось у своєму шоу на YouTube. Більш того, тим самим займається і його тренер!

Давайте ми всі будемо писати й дзвонити всім тим, чия думка у соцмережах не збігається з нашою? Будемо харасментити ватників, ватничать антиваксів, шеймити порохоботів чи кенселити зеленобобів? Яка з цього користь? Ви станете більше заробляти, ваші батьки стануть здоровішими, а зовнішня загроза стане меншою? Ні.

Оскільки спортсмени й тренери Прем'єр-ліги - публічні люди, які можуть впливати на думки чи рішення інших, Селезньова і Леонова варто відсторонити від футболу. Першого - довічно. Але і журналісти мають думати про те, яку культуру споживання вони створили. І чому в розвинених країнах цінують проникливі історії на The Players Tribune, а в нас весь футбол перетворився на реаліті-шоу "Кохана, ми вбиваємо дітей"?

P.S. Максим Коваль, з 29-річчям. Будь ласка, не лізь в YouTube.